Поняття тяжкого тілесного ушкодження;виготовлення, збут та використання підроблених недержавних цінних паперів;обман покупців та замовників

Содержание:Вступ 3 1. Поняття тяжкого тілесного ушкодження та його відмежування від умисного вбивства 6 Задача 1 16 Висновок до 1 питання 17 2. Виготовлення, збут та використання підроблених недержавних цінних паперів19 Задача 21 Висновок до ІІ питання 22 3. Обман покупців та замовників (ст. 225 КК України) 23 Задача 25 Висновок до ІІІ питання 26 Список використаних джерел 28

Вступление:Останніми роками в Україні спостерігається певне зростання злочинності, особливо організованої, насильницької та корисливої, яке зумовлено переломним періодом розвитку України і деякими негативними факторами, що ставить перед державою серйозні завдання боротьби з цим соціальним явищем. Необхідно добиватися припинення її зростання, а потім й істотного скорочений. З цією метою вживають політичні, економічні організаційні, законодавчі та інші заходи. Щоб це законодавство було досить ефективним потрібно його правильно застосовувати, слід ґрунтовно і глибоко вивчати для того, щоб добре знати і втілювати в практичній діяльності. Прийнятий Верховною Радою України 5 квітня 2001 року новий Кримінальний Кодекс України, що набрав чинності з 1 вересня 2001 року, є знаменною віхою в становленні правової держави, першим фундаментальним Кодексом у проведеній в Україні правовій реформі, яка ставить своїм завданням кодификацію найважливіших галузей права. Новий КК є базовим для майбутніх Кримінально-виконавчого і Кримінально-процесуального кодексів України. Кримінально-виконавчий кодекс має визначати порядок і умови виконання кримінальних покарань, система яких, підстави і порядок їх застосування встановлено саме в КК. Кримінально-процесуальний кодекс покликаний визначити ту процедуру, у ході якої встановлюється винуватість особи у вчиненні злочину. Вихідним тут є положення ч. 2 ст. 2 КК, відповідно до якої «ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, і не може бути підданий покаранню, інакше як за вироком суду і відповідно до закону». Робота над проектом нового КК тривала понад 8 років, він є результатом колективної праці вчених, практичних працівників, комітетів Верховної Ради України, і, звичайно, народних депутатів, які і прийняли цей Кодекс. Положення Кодексу цілком відповідають Конституції України, ґрунтуються на її приписах. Кодекс відповідає потребам сучасного життя, відображає зміни, що відбулися в політичному, економічному і соціальному житті нашого суспільства. Він покликаний сприяти розвитку України як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної, правової держави. Кодекс поділяється на Загальну й Особливу частину. Загальна частина (статті 1—108) містить норми загального характеру - про завдання Кодексу, підстави кримінальної відповідальності, чинність закону в часі та просторі, про поняття зло чину і його види, про вік особи, з якого можлива відповідальність, про умисел і необережність, співучасть у злочині, повторність і рецидив злочинів, норми про звільнення від кримінальної відповідальності, про поняття і мету покарання, його види, призначення покарання і звільнення від нього і деякі інші. Особлива частина (статті 109—447) містить норми, в яких передбачено відповідальність за окремі види злочинів і зазначено покарання, що застосовуються до осіб, які їх вчинили. Це злочини проти основ національної безпеки України, проти особистості, її конституційних прав і свобод, проти власності, злочин и в сфері господарської діяльності, в сфері охорони довкілля, проти суспільної безпеки, безпеки виробництва і транспорту, проти здоров'я населення, суспільного порядку і моральності, авторитету органів державної влади і місцевого самоврядування, у сфері службової діяльності, правосуддя, порядку несення військової служби, проти миру і міжнародною порядку тощо. Новий кодекс, прийняти на перспективу, діятиме багато років, що, однак, не означає, що в нього не вноситимуться відповідні зміни і доповнення. Розвиток суспільства, поява якихось нових тенденцій у структурі злочинності, виявлення її ході правозастосування окремих недоліків конкретних його норм можуть зумовити необхідність таких змін і доповнень. Законодавець не може допускати відставання КК від потреб реального життя і повинен запобігати цьому шляхом внесення до Кодексу необхідних законодавчих новел. В своїй роботі я спробую розглянути та охарактеризувати наступні склади злочинів: ? тяжке тілесне ушкодження та його відмежування від умисного вбивства; ? виготовлення, збут та використання підроблених недержавних цінних паперів; ? обман покупців та замовників

Литература:1. Конституція України. 28 червня 1996р.-Київ: Феміна, 1996.-15 с. 2. Кримінальний Кодекс України: прийнятий сьомою сесією Верховної Ради України 5 квітня 2001 р. // Офіційний вісник України. – 2001. № 21. 3. Порядок організації та проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності. Затверджений постановою КМ №221 від 4 квітня 1995 р. 4. Правила судово-медичною визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Затверджені наказом МОЗ від 17 січня 1995 р. 5. Правила проведення судово-медичних експертиз (обстежень) з приводу статевих станів в бюро судово-медичної експертизи. Затверджені наказом МОЗ від 11 січня 1995 р. 6. Постанова ПВС “Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров’я людини” № / від 1 квітня 1994 р. (п. п. 23,26, 27, 29, 30). 7. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: За станом законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України на 1 грудня 2001 року / За ред. С. С. Яценка. – К.: А.С.К., 2002. 8. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К.: Каннон, А.С.К., 2002. 9. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. Під заг. ред. Потебенька М. О., Гончаренка В. Г. Особлива частина. – К.: Форум, 2001. 10. Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина. - К., 2001. 11. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів. – К., 1998. – 415 с. 12. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / НАВСУ. КІВС. Академія ДСПУ; Александров та ін.; Відп. ред. Кондратьєв Я.Ю. та ін. – К.: Правові джерела, 2002. – 431 с. 13. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник для студентів юридичних вузів і факультетів / Київський нац. ун-т юрид. факультет; За ред. П.С. Матишевського, С.С. Яценка, П.П. Андрушка. – К.: “Юрінком Інтер”, 2001. – 891 с. 14. Харченко В. Б. Уголовное право Украины. Общая и Особенная части. Новое законодательство в вопросах и ответах. – К.: Атика, 2002.