Поиск по каталогу
расширенный поиск
Украина, г.Киев
тел.: (066)772-50-34
(098)902-14-71
(093)107-18-04

email: info@7000.kiev.ua
Різне»

Музика, як засіб естетичного виховання

Карточка работы:8987
Цена:
Тема: Музика, як засіб естетичного виховання
Предмет:Різне
Дата выполнения:2009
Специальность (факультет):Менеджмент соціо-культурної сфери
Тип:Курсова робота
Задание:
ВУЗ:Державна Академія Керуючих Кадрів Культури і Мистецтв (ДАКККіМ)
Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ 5 1.1. Поняття естетичного виховання 5 1.2. Розвиток естетичної культури особистості 8 1.3. Роль естетичного виховання у розвитку особистості людини 9 РОЗДІЛ 2. ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МУЗИКОЮ 12 2.1. Перші школи музично-естетичного виховання 12 2.2. Ідеї музично-естетичного виховання в середні віки 17 2.3. Музично-естетичне виховання в епоху Відродження і Ренесансу 19 2.4. Музично-естетичне виховання в епоху Нового часу 21 2.5. Музично-естетичне виховання в епоху Просвітництва 24 РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ МУЗИКИ ЯК ЗАСОБУ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ 28 3.1. Вітчизняні ідеї музично-естетичного виховання 28 3.2. Системи музично-естетичного виховання 29 3.3. Філософія музичного виховання 31 ВИСНОВКИ 33 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 37  
Курс:4
Реферат:
Язык:укр
Вступление:Актуальність теми курсової роботи. В сучасних умовах розвитку українського суспільства, перебудови всієї системи культури особливе значення набуває гуманізація і демократизація навчання й виховання і. Саме гуманізація і демократизація у свою чергу потребують розв’язання проблеми естетичного розвитку. Особливе місце в структурі естетичного виховання людини займає формування і розвиток у неї естетичних почуттів. Як відомо, формування естетичних почуттів відбувається різними засобами і методами, сферами навколишньої реальності. Проте центральне місце належить музиці. Метою курсової роботи є розгляд та аналіз музики як засобу естетичного виховання. Об’єктом дослідження є система естетичного виховання, предметом дослідження є роль музики у естетичному вихованні. Основними завданнями, які випливають з мети роботи, є: - розглянути теоретично-методологічні основи дослідження естетичного виховання; - дослідити зарубіжний досвід естетичного виховання музикою; - здійснити аналіз музики як засобу естетичного виховання людей. Теоретичною основою даного дослідження стало вивчення й творче переосмислення основних досягнень вітчизняної науки в галузі естетичного виховання, педагогіки, фольклору, музики. Методи дослідження. Курсова робота ґрунтується на використанні загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. У ході написання роботи використовувалися метод порівняння, системного підходу й аналізу. Інформаційну базу дослідження склали підручники, наукові публікації з обраної тематики, публікації у пресі, матеріали науково-практичних конференцій, власні спостереження. Структура роботи. У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, вказуються мета й завдання, конкретизуються методи дослідження. Вирішення основних завдань дослідження, визначених їх метою, здійснено шляхом дослідження проблем, згрупованих у трьох розділах. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження та список використаних джерел.  
Объём работы:
34
Выводы:Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення: Естетичне виховання – педагогічна діяльність, спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси. У понятті «естетичне виховання» ключовою дефініцією є «естетичне» – метакатегорія естетики, що аналізує емоційно-ціннісне ставлення людини до навколишньої дійсності та її потенційні здібності до творчості. Крім того, «естетичне» визначається як найважливіший елемент загальної культури людини, а також як одна з функцій мистецтва, що потенційно формує творчу особистість, яка самореалізується в процесі соціалізації. У педагогічній літературі «естетичне виховання» у вузькому сенсі розглядається як соціально визначена цілеспрямована підготовка людини до естетичного сприйняття мистецтва. У більш широкому сенсі – це соціально й культурно обумовлена частина процесу соціалізації, яка формує в людини емоційно-ціннісне ставлення до дійсності, спрямована на активізацію сутнісних сил людини, що розвивають її здібності до художньої творчості, до повноцінного якісного перетворення соціокультурного простору, суб’єктом якого вона є. Метою естетичного виховання є високий рівень естетичної культури особистості, її здатність до естетичного освоєння дійсності. Музично-естетичне виховання належить трьом областям людської діяльності - естетиці як філософській науці, музикознанню й педагогіці як наукам, що намічають конкретні шляхи й методи перетворення в даному контексті естетичних ідей у практиці виховання, у педагогічному процесі. Усвідомлення значимості естетичного виховання пройшло ряд етапів розвитку. Якщо ми звернемося до джерел естетичного виховання, то виявимо, що відношення до світу споконвічно естетичним було в древніх народів. Образно, на основі істинного ладу почуттів, через практику освоювався, осязався світ. Початковою «школою» естетичного виховання була міфологія, міф був універсальним інструментом виховання. Вищою метою піфагорійського естетичного виховання було підпорядкування свого тіла й души загальній космічній музикальності, знайти своє місце, зміст у цьому житті й, тоді правильно настроєне тіло дасть здоров’я, а душі й інтелекту відкриється гармонія астральних сфер. Правило евритмії Піфагора, укладене у вірному ритмі в співі, грі, танцях, мові, жестах, думках, учинках, житті й смерті, говорить про тісний взаємозв’язок естетичного й етичного й те, що музика була не розважальною по призначенню, а духовним актом, важливим життєвим заняттям. Ідеї естетичного виховання, зародившись у Греції, були сприйняті іншими культурами. У період еллінізму й розквіту римської цивілізації значення естетичного виховання зростає, однак по шляху літературно-риторичного утворення, роль музики, що перетворилася в служницю риторики, падає. Античне переконання в етичному змісті й впливі музики викликало скептицизм. Так, наприклад, філософ Діоген, а пізніше й Епікур, залишаючись на позиції античної музичної естетики про епос і афекти, разом з тим зв’язують пізнання музики із суб’єктивними, психологічними якостями характеру людини: складність людської душі сприяє тій обставині, що той самий музичний добуток робить різну дію на різних людей. Музика для людини, відповідно до її навчання, є сферою, що регулює індивідуально-особистісний світ, що умиротворяє пристрасті й страждання. В епоху Відродження музика вчила почувати музичну гармонію, риторика - добре говорити, гімнастика - грації. Після тривалого погляду на музику, що йде від середньовіччя, як на теоретичну дисципліну фізико-математичного характеру в науково-музичній естетиці вибухнула полеміка навколо теорії афектів, теорій наслідування й вираження. Спроби збагнення психологічної глибини музичного мистецтва в той час для нас небезінтересні, вони перегукуються із сучасними теоріями емоцій і емоційного сприйняття музики (Б.М. Теплов, Л.С.Виготський, К.І.Ізард, П.В.Симонов). Особливу увагу на виховне значення мистецтва й конкретно музики підкреслюється французькими просвітителями. Ш. Монтеск’є, вивчаючи місце музики у вихованні стародавніх греків, зокрема теорію музичного виховання Платона й Аристотеля, доходить висновку, що музика має властивість бути вихователькою вдач, протидіє запеклості, зм’якшує людську природу. К.А. Гельвецій також вважає, що мистецтво сприяє моральному сходженню особистості й здатне запалити в людині «сильну пристрасть», розбудити яскраві й сильні враження, а виниклі при цьому уява й фантазія створюють вищу форму художньої насолоди. Важливе місце музичному вихованню приділяв В.А. Сухомлинський. У навчанні В.А. Сухомлинський бачив не механічну передачу знань, а насамперед людські відносини при передачі знань. Самою головною рисою педагогічної культури він вважав відчування духовного світу дитини, здатність приділяти їй увагу й віддавати духовні сили. Він цінував тонкість, емоційність людської натури, умів сприймати естетичне у всіх проявах життя й учив цьому дітей, особливу роль відводив мистецтву. Він писав, що серед численних засобів впливу важливе місце належить музиці, що музика й моральність - це проблема, що очікує глибокого вивчення й дослідження, що музичне виховання - це не виховання музиканта, а насамперед виховання людини. Значне місце в музично-естетичному вихованні належить Д.Б.Кабалевському. Кабалевський вивів свою теорію з російської думки про музику (А. Сєров та ін.), з поглядів Б.Л. Яворського й Б.В. Асафьєва, з теорії жанрів А.А Альшванга, з досліджень про жанрово-інтонаційну основу музичної мови й форм В.А. Цуккермана й Л.А. Мазеля. Суть навчання Кабалевського полягає в збагненні музики через інтонацію й жанри. Кабалевський висуває завдання формування музичної культури в на основі цілісного уявлення про музичне мистецтво, його суспільно-соціальну роль. Варто підкреслити те положення його концепції, що принципово значимо. Система Е. Жак-Далькроза зовсім не обмежувалася вихованням у людей почуття ритму й не зводилася до музичного виховання. Вона ставила метою виховати людину, гармонічно розвинену фізично, розумово, художньо, естетично. Саме поняття ритму трактувався Жак-Далькрозом надзвичайно широко, неодмінно включаючи естетичну складову. Японський музикант-педагог Шиніці Судзукі розвинув систему масового виховання маленьких дітей до повноцінної системи естетичного виховання, заснованої на розкритті творчих потенціалів дитини. На сучасному етапі є характерним висування музично-педагогічних концепцій з позицій естетичного виховання. Так наприклад, філософія музичного виховання Дж.Т.Гейтса (1973р.) побудована на теорії «досвіду» Дж. Дьюї. Праця Б.Реймера «Філософія музичного виховання» (1989р.) являє собою розроблену теорію музично-естетичного виховання, заснованого на оцінці художніх явищ у музиці. Філософія музичного виховання – це система головних переконань, які обґрунтовують музично-виховну діяльність, ціль виховання, систему музичних цінностей і способи прилучення до них. Сучасна філософія музичного виховання розрізняє три моделі: музичний утилітаризм, музичний дидактизм, музичний естетизм. Отже, філософія сучасного музичного виховання дає можливість вийти на нові обрії музично-естетичного мислення, сприяє пошуку змісту власної діяльності.  
Вариант:нет
Литература:1. Бахрушин Ю.А. История русского балета. – М.: Просвещение, 1973. 2. Борисова Т.В. Музично-театральна діяльність як засіб формування творчого потенціалу майбутнього вчителя музики //Виховна робота у вищих навчальних закладах: симбіоз нового і традиційного: Збірник наукових праць за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський державний педагогічний університет, інформаційно-видавничий відділ, 2001. – С. 238-241. 3. Борисова Т.В. Теоретико-методичні засади підготовки фахівців з естетичного виховання школярів засобами театрального мистецтва у вищих навчальних закладах країн світу //Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету: Збірник за підсумками звітної наукової конференції викладачів і аспірантів. – Випуск 3. В 3-х томах. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський державний університет, інформаційно-видавничий відділ, 2004. – Т. 1. – С. 273-275. 4. Ващенко Г. Виховний ідеал. - Полтава: Полтавський вісник, 1994. - 190 с. 5. Ващенко Г. Загальні методи навчання. -К.: Варта, 1997. - 415 с. 6. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте. – М.: Знание, 1987. – 215 с. 7. Выготский Л.С. Психология искусства. – М.: Педагогика, 1987. – 341 с. 8. Григорьев Н.Д., Шевченко Г.П. Проблемы взаимодействия искусств в системе эстетического воспитания // Эстетическое воспитание в школе. Вопросы системного похода. – М., 1988. – С. 61-67. 9. Кабалевський Д.Б. Як розповідати дітям про музику? – К.: Музична Україна, 1982. – 189 с. 10. Каган М.С. Роль и взаимодействие искусств в педагогическом процессе // Музыка в школе. – 1984. – №4. – С. 28-32. 11. Крижанівська Т.І. Методика комплексного розвитку художньої культури молодших школярів на уроках музики. – Рівне: РДГУ, 2001. –108 с. 12. Мысли про эстетику // Витагенные педагогические технологии / Сост. Г.В.Кабаева, B.C.Кукушин. – Ростов н/Д: Пегас, 1999. – 273 с. 13. Падалка Г.М. Формирование эстетических идеалов и вкусов будущих учителей музыки: Дис. ... д-ра пед.наук.: 13.00.01. – К., 1989. 14. Пирадов А.В. Эстетическая культура личности. – Л.: Об-во “Знание” РСФСР Ленингр. орг., 1978. – 75 с. 15. Разумный В.А. Эстетический всеобуч. – М.: Министерство культуры СССР, 1987. 16. Российская педагогическая энциклопедия: В 2-х т. / Гл. ред. В.В.Давыдов. – Т.2. – М., 1999. – 625 с. 17. Ростовський О.Я. Взаємозв’язок різних видів мистецтва на уроках музики. – К.: Освіта, 1991. – 98 с. 18. Сапожнік О.В. Естетичне виховання старшокласників на матеріалі української сучасної естрадної музики // Творча особистість вчителя: проблеми теорії і практики: Зб. наук. пр./ Ред. кол.: Гузій Н.В. (відп. ред.) та ін.- К.: НПУ, 1999.-Вип. 3.- С.409-414. 19. Сапожнік О.В. Музично-естетичне виховання в контексті нових педагогічних ідей // Наук. записки Ніжинського держ. пед. ун-ту ім. М.Гоголя. Психолого-педагогічні науки.- Ніжин: НДПУ, 1999.-Ч.2.-С.117-120. 20. Сапожнік О.В. Проблемні питання змісту сучасної музичної альтернативної освіти // Нова педагогічна думка.-1999.-№2 (18).-С.72-76. 21. Современные концепции эстетического воспитания / Отв. ред. Н.И.Киященко. – М., 1998. – 313 с. 22. Сухомлинський В.О. Павлиська середня школа // Вибрані твори у 5-ти томах. -К..: Вища школа, 1977. - Т. 4. -С. 377. 23. Сухомлинський В.О. Вибрані твори у 5-ти т. – К.: Радянська школа, 1976. 24. Теплов Б.М. Психология музыкальных способностей // Избранные труды: В 2 т. – М.: Педагогика, 1985. – Т.1. – 328 с. 25. Шевченко Г.П. Естетическое воспитание в школе. -К.: Радянська школа , 1985. - 144 с. 26. Шепеленко Д.А. Эстетическое развитие личности и его роль в гуманизации школы // Тезисы докладов и сообщений. – Новочеркасск: Изд-во НГМА, 1998. – С. 105-112.  
Дополнительная информация:

    Как купить готовую работу?
Все просто и по шагам:
1) Вы оставляете заявку на сайте (желательно с тел. и e-meil)
2) В рабочее время администратор делает Вам звонок и согласовывает все детали. Формирует счет для оплаты, если это необходимо.
3) Вы оплачиваете работу.
4) После получения подтверждения оплаты (от банка, сервиса Web-money) Мы передаем Вам работу.

Все работы по данному предмету (329)