Проблеми раціонального використання ресурсів у суспільному господарстві та способи їх вирішування

Содержание:ВСТУП 3 Проблеми раціонального використання водних ресурсів у суспільному господарстві 4 Основні споживачі прісної води 4 Способи вирішення проблем раціонального використання водних ресурсів 8 ВИСНОВКИ 12 ЛІТЕРАТУРА 13

Вступление:Провідним принципом природокористування в наш час став еколого-економічний, за якого критерій ефективності господарювання формулюється так: одержання максимальних матеріальних благ з мінімальними затратами й мінімальними порушеннями природного середовища. Але це потребує вкладання великих коштів у природоохоронну сферу, що завжди суттєво знижує прибутковість виробництва. Тому, як і раніше, стикаються екологічні та економічні інтереси, й, на жаль, здебільшого другі перемагають. При цьому здійснити порівняльну економічну оцінку різних природних ресурсів нині та у віддаленому майбутньому буває досить важко. Сьогодні вартість природних благ і послуг або взагалі не визначено, або її знижують, що часто призводить до прийняття антиекологічних рішень, до спотвореної оцінки економічного розвитку через традиційні показники валового національного продукту, ріст якого часто супроводжується деградацією довкілля 1, с.261. Проблема вичерпаності природних ресурсів з кожним роком набуває все більшої актуальності. Це пов’язано як з усвідомленням факту їх обмеженості, так і зі споживанням, що інтенсивно збільшується. Витрачання ресурсів призводить до істотних змін біосфери. Передчасне використання невідновлюваних ресурсів спричиняє низку окремих наслідків, важливих для біосфери: перетворення ландшафтів, вилучення площ природних екосистем, деградація ґрунтів, зміна розподілу ґрунтових вод.

Выводы:Раціональне використання та відтворення водних ресурсів і екосистем спрямоване на забезпечення стійкого функціонування водних екосистем, захист, збереження та відновлення водних ресурсів. Використання водних ресурсів має спрямовуватись на забезпечення здоров’я населення та створення достатнього водно-ресурсного потенціалу для потреб сільського, комунального та рибного господарства, промисловості, енергетики, транспорту. Стратегія гармонійного розвитку виробництва та водоохоронних заходів має сприяти як задоволенню потреб у продукції та послугах, так і екологічній безпеці людини та водних екосистем. Цього можна досягти в разі ефективного розвитку техніки і технологій виробництва, застосування передових методів очищення стічних вод, перероблення відходів та реалізації заходів щодо запобігання аваріям і удосконалення системи управління й моніторингу. Отже, для досягнення поставленої мети потрібно сформувати ефективну організаційно-правову систему функціонування водних об’єктів, здійснити зонування території за показником екологічного ризику, формування заповідних територій та вдосконалення методів контролю й оцінки стану водних об’єктів і антропогенного впливу на них. Слід запровадити платне водоспоживання з урахування складу і властивостей стічних вод та розробити нормативи якості природних вод для різних водокористувачів. Одночасно зі структурною й технологічною перебудовою промисловості, передусім у паливно-енергетичному комплексі, чорній металургії та хімічній промисловості, потрібно запровадити високоефективні системи очищення стічних вод, системи оборотного та повторного водокористування 5, с.345-346.

Литература:1. Білявський Г.О. та інш. Основи екології: Підр. – 3-тє вид. – К.: Либідь, 2006. – 408 с. 2. В.А. Лушкін, В.І. Торкатюк та інш. Безпека життєдіяльності. Навч. посібник. – Житомир, 2001. – 672с. 3. Гарин В.М., Кленова И.А., Колесников В.И. Экология для технических вузов. – Ростов на Дону: Феникс,2003. – 384 с. 4. Злобін Ю.А. Основи екології. К.: - Видавництво «Лібра», ТОВ, 1998. – 248с. 5. Запольський А.К., Салюк А.І. Основи екології: Підручник/За ред.. К.М. Ситника. – К.: Вища шк.., 2001. – 358с.