Система регулювання безпеки. Показники екологічної безпеки

Содержание:Вступ 3 Розділ 1. Регулювання екологічної безпеки 4 Розділ 2. Нормативи екологічної безпеки 10 Розділ 3. Підвищення рівня екологічної безпеки 14 Висновки 22 Список використаної літератури 23

Вступление:Екологі́чна безпе́ка — новий напрямок в екологічній науці та природоохоронній галузі. Екологічна безпека визначається по відношенню до територій держави, регіону, адміністративних областей і районів, населених пунктів (міст і сіл) або до народногосподарських об'єктів — нафтогазопромислових районів, промвузлів, заводів, фабрик і інших об'єктів промисловості, транспорту, енергетики, хімії, гірництва, зв'язку і т.д. Екологічна безпека складається з • екологічного аудиту, • моніторингу, • прогнозу розвитку екологічної ситуації • екологічного менеджменту. Екологічна складова національної безпеки як комплексна проблема стосується в першу чергу економіки країни та її соціальної сфери. Конкурентоспроможність країни залежить від екологічного фактору – адже будь-яка техногенна катастрофа перекреслює попередні здобутки та унеможливлює повноцінний розвиток на майбутнє. В свою чергу виснажені ресурси та їх нераціональне використання роблять країну залежною від зовнішніх сил, що призводить до втрати національного суверенітету. Відповідно, від здоров’я нації та раціональної системи господарювання залежить перспектива країни. На сьогодні позитивний імідж країни потребує ефективної природоохоронної політики, адже відношення людини до природи – це не просто показник цивілізованості, а ще й турбота окремої нації про нашу планету. На зламі століть внесок людини до природоохоронної сфери повинен збільшитися до такої міри, щоб забезпечити наступним поколінням нормальні умови для існування. Незважаючи на науково-технічній прогрес та його беззаперечні здобутки, людство знаходиться на межі катастрофи.

Выводы:1. Екологічна безпека України забезпечується державною політикою, згідно прийнятою програмою. Основні напрями державної стратегії по охороні навколишнього середовища і забезпеченню сталого розвитку передбачають екологічно обґрунтоване розміщення виробничих сил, екологічно безпечний розвиток промисловості, енергетики, транспорту, комунального і сільського господарства. 2. Регулювання екологічної безпеки - це система активних законодавчих, адміністративних, економічних заходів і важелів впливу, які використовують державні органи різного рівня для примушування забруднювачів навколишнього природного середовища обмежити викиди шкідливих речовин у природне середовище, а також для матеріального стимулювання сумлінних природо користувачів. 3. Регулювання екологічної безпеки передбачає застосування таких екологічних процедур: екологічна експертиза, екологічний моніторинг, екологічне страхування та екологічний аудит.

Литература:1. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.91 // Відомості Верховної Ради України, 1991, № 41 (08.10.91). 2. Чистов С.М, Никифоров А.Є, Куценко Т.Ф. Державне регулювання економіки // Навч.посіб. - вид. ІІ - К.: КНЕУ 2004.-440 с. 3. Стеченко Д. М. Державне регулювання економіки // Навч. посібник. - К.: МАУП, 2000. -176 с.: іл. - Бібліогр.: с. 166–169. 4. Екологічна політика України // Журнал. - Міжнародний центр перспективних досліджень, № 10, 2000 р. 5. Саксонова О. Державне регулювання в сфері охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів // Регіональна економіка.-2002-№1.-с.267-271.- Бібліогр.: 5 назв.- укр.