Спілкування з „важкими” людьми + психологічний портрет такої людини

Содержание:Вступ 3 1. Спілкування як комунікація 4 2. Спілкування з «важкими людьми» 8 3. Психологічний портрет «важкої людини» 17 Висновок 20 Список літератури: 21

Вступление:Хвороблива психологічна чутливість і тонкошкірість, з якої людина народжується і яка визначає його хворобливу реакцію на, здавалося б, самі незначні торкання життя. Ця властивість приводить до того, що на тендітній плівці свідомості залишаються відбитки ударів і неприємних впливів, отриманих при спілкуванні з людьми. Надалі ці відбитки не розчиняються й не стираються під іншими слідами, які залишає в душі людини життя, що тренує його на витривалість, але фіксуються й закріплюються ще прочніше. Людина починає дивитися на мир через призму своєї ранимої психологічної шкіри й сприймає його як суцільну погрозу й біль. Психологічні травми, які виявилися настільки сильними, що деформували свідомість людини, що не зуміли вчасно захистити себе й тепер усякий раз. коли виникає ситуація, хоча б від частково схожа на ту колишню, що травмує, людина починає з новою чинністю випробовувати біль і негативні переживання. Дуже часто причиною цього буває спілкування з так завними «важкими» людьми. Далі ми розглянемо особливості такого спілкування, наведемо рекомендації щодо спілкування з «важкими» людьми та наведемо психологічний портрет людини, важкої в спілкуванні.

Выводы:Термін «важкі люди» був уведений у вживання американським психологом Р. М. Бремсоном, що так і назвав свою книгу: «Спілкування з важкими людьми». Опираючись на цю працю, можна виділити кілька типів людей, спілкування з якими може легко переходити в конфлікт, агресію, викликати негативні емоції й породжувати проблеми. Серед них присутні дві більші категорії: Активні конфліктанти та пасивні конфліканти. Щоб захиститися від «важких людей» корисно перебороти найрізноманітніші негативні почуття, що виникають при спілкуванні з ними, що цілком з'ясовно: адже будь-яку важку людину несе в собі сильний негативний заряд, що легко передається нам.

Литература:1. Кричевский Р. Л. «Вопросы психологии» М., «Аспект-пресс», 2001г. 2. Кучинский Г.М. Диалог в процессе совместного решения мыслительных задач // Проблема общения в психологии. М., Наука, 1981, с.92-121 3. Методы психологического исследования личности. Морозов С. М., К., 1992г. 4. Шейнов В.П. Конфликты в нашей жизни и их разрешение. Минск, 1996г. 5. Шибутани Т. Социальная психология. Р-н-Д, 1998г.