Выводы: Минуло більше десяти років після прийняття Закону України «Про відходи». Це є вагомим приводом, щоб підбити підсумки. За цей період у сфері поводження з відходами досягнуто певних позитивних зрушень. Однак гострота відповідних проблем, актуальність їх вирішення лише зросла як загалом по Україні, так і по окремих регіонах.
Основними джерелами утворення твердих відходів в Україні залишаються підприємства гірничорудного, хімічного, металургійного , машинобудівного, паливно-енергетичного та будівельного комплексів, які займають і будуть займати в найближчій перспективі провідне місце в структурі національної економіки. А значить, у найближчій перспективі не буде суттєвих структурних перемін в утворенні твердих промислових відходів.
Неправильне поводження із стічними водами наводить до серйозних наслідків для здоров'я людини, екології і економічного розвитку. Забруднення джерел водопостачання створює небезпеку поширення інфекційних захворювань, погіршення якості ґрунтових вод і порушення інших локальних екосистем. Вартість очищення стічних вод може бути дуже високою. У багатьох випадках органи влади не мають необхідних для вирішення цього завдання засобів. Число можливих варіантів очищення обмежується також рядом інших істотних чинників, таких як проблеми водопостачання і відсутність місця для очисних споруд. Наявність ефективних варіантів технології очищення і можливість вибрати з них краще всього відповідний конкретним умовам дозволяє оптимізувати систему очищення. Наприклад, трубна каналізація недоречна за відсутності потужностей для правильної обробки стоків. Точно також може виявитися нераціональним використання звичайних каналізаційних систем в регіонах з гострим браком води.
Отже, при порівнянні зарубіжного досвіду з реальною обстановкою в Україні, можна стверджувати, що у цивілізованому світі всі підприємства, які виробляють продукцію в упаковці, власноручно приймають і утилізують використану упаковку або охайно сплачують внески за роздільне збирання і утилізацію іншим організаціям, які взялися за цю роботу. Чітко подається встановлена звітність. А в Україні, як і в інших країнах СНД, цього ще немає.
Слід розуміти, що головним учасником будь-яких програм поводження з побутовими відходами повинне бути населення. Саме його активна участь є заставою успішної діяльності в одних країнах, тоді як байдужість зводить нанівець зусилля в інших. Робота з населенням вимагає і найбільших витрат.
Основними принципами державної політики України у сфері вирішення проблем твердих відходів на сучасному етапі є пріоритетний захист навколишнього природного середовища та здоров’я людини від їх негативного впливу, забезпечення ощадливого використання матеріально-сировинних та енергетичних ресурсів, науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів щодо утворення та використання твердих відходів.
Основними напрямками вирішення проблеми твердих відходів на сучасному етапі являється:
- розробка та затвердження загальнодержавної програми по вирішенню проблем твердих відходів;
- запровадження маловідходних та безвідходних технологічних процесів в переробці твердих відходів;
- забезпечення своєчасного збирання та знешкодження твердих відходів;
- дотримування правил екологічної безпеки при їх розміщенні, переробці та знешкодженні;
- зменшення токсичності твердих відходів у виробничих процесах;
- забезпечення комплексного використання твердих відходів;
- стимулювання роздільного збирання компонентів відходів;
- сприяння максимально можливій утилізації твердих відходів;
- постійне розширення переліку твердих відходів, які підлягають вторинному використанню;
- організація контролю та моніторингу за місцями та об’єктами розміщення твердих відходів, запобігання їх шкідливого впливу на навколишнє середовище та здоров’я людей;
- обов’язковий облік твердих відходів на основі їх класифікації та паспортизації;
- створення загальнодержавної інформаційно-аналітичної системи та банку даних по утворенню, використанню та знешкодженню твердих відходів;
- розробка загальнодержавних нормативних документів, які регламентують та регулюють питання утворення, використання та знешкодження твердих відходів;
- погодження лімітів на утворення та розміщення твердих відходів;
- затвердження загальнодержавних санітарних норм і правил під час утворення, збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження та захоронення твердих відходів;
- встановлення санітарно-гігієнічних вимог до продукції яка виготовлена із ресурсів вторинної сировини та видача гігієнічних сертифікатів на неї;
- моніторинг місць утворення, зберігання та видалення твердих відходів;
- заборона вести будь-яку господарську діяльність з утворенням твердих відходів без затверджених лімітів на їх утворення;
- організація роздільного збору небезпечних (високотоксичних) компонентів твердих відходів.