Докази та доказування в цивільному процесі

Содержание:ЗМІСТ   ВСТУП.. 3 РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОКАЗІВ І ДОКАЗУВАННЯ.. 5 1.1. Поняття доказів і доказування у цивільному процесі 5 1.2. Процедура здійснення доказування. 10 РОЗДІЛ 2. ЗАСОБИ ДОКАЗУВАННЯ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ 15 2.1. Загальна характеристика засобів доказування у цивільному процесі 15 2.2. Пояснення сторін, третіх осіб та їхніх  представників. 18 2.3. Показання свідка. 20 2.4. Висновок експерта. 21 2.5. Письмові та речові докази. 25 РОЗДІЛ 3. ДОКАЗИ І ДОКАЗУВАННЯ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ. 29 ВИСНОВКИ.. 35 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 36  

Вступление:ВСТУП   Сучасна правова система України знаходиться в стані перебудови, що не може не вплинути на розвиток науки та законодавство, яке регулює цивільне судочинство. У зв’язку з цим, необхідно на теоретичному рівні обґрунтувати основи процесу доказування, його принципи, стадії та діяльність суб’єктів доказового процесу. Тому виникла потреба приведення процедури доказування у відповідність принципу змагальності, який закріплений у чинному цивільному процесуальному законодавстві. Віддаючи належне роботам М.А. Гурвича, О.С. Козлова, Т.О. Лілуашвілі, М.К. Треушнікова, М.Й. Штефана, В.В. Комарова вважати цю тему повністю дослідженою неможливо, що зумовлено внесенням істотних змін в Цивільний процесуальний кодекс. В теорії цивільного процесу мало уваги приділено засобам доказування, суб’єктам доказового процесу, стадіям доказового процесу та особливостям процесу доказування та оцінки доказів. Останнім часом значну увагу теоретиків цивільного процесу привернуто до особливостей процесу доказування по окремих категоріях справ, а відсутні теоретичні розробки загальних аспектів доказового процесу.  Проблемам доказування приділено значну увагу в працях таких вчених як Д.П. Ватмана, М.А. Гурвича, А.А. Добровольского, О.С. Захарової,  О.С. Козлова, В.В. Комарова, С.В. Курилева, Т.О. Лілуашвілі, І.В.Решетникової, М.К. Треушнікова,  С.Я. Фурси, М.Й. Штефана,  Ю.К. Юдельсона та ін. Основною метою дослідження є визначення поняття доказів та доказування у цивільному процесі, проаналізувати іх співвідношення, а також надати більшої визначеності процесу доказування, усунути прогалини в законодавстві та оптимізувати його. Виходячи з поставленої мети, у роботі зосереджено увагу на вирішенні наступних основних завдань: - Надати процесу доказування чіткості і послідовності; - Проаналізувати всі наявні сучасні теорії та концептуальні підходи до тлумачення поняття “доказів” та доказування”, процесу доказування з метою об’єктивного його врегулювання і вдосконалення; - На підставі проведеного аналізу виробити власні позиції стосовно теоретичних основ процесу доказування; - Розкрити сутність основних засобів доказування; - Дослідити процес доказування у зарубіжних країнах. Об'єктом о дослідження є цивільні процесуальні відносини. Предметом  дослідження є докази і доказування як елементи цивільного процесу. Методи дослідження, що використані у процесі роботи: порівняльно-правовий, діалектичний метод з системно-структурним підходом, теоретико-прогностичний, формально-логічний та інші.  

Выводы:ВИСНОВКИ   Важливою техніко-юридичною складовою процесуальних проваджень  і процедур є процедурно-процесуальне доказування. Доказування передовсім є правозабезпечувальним чинником (в усіх можливих позитивних значеннях цього терміна), а діяльність із доказування – основним інструментом реалізації правозабезпечувальної функції правозастосовчої діяльності. З огляду на метод здійснення й результат юридичне доказування становить, передовсім, нормативно регламентовану інтелектуально-практичну діяльність з демонстративного відтворення значущих у контексті правової позиції обставин як фактів за їх можливими слідами (фактичними даними) шляхом означування останніх. В операціональному розумінні доказування полягає в одержанні (формуванні), дослідженні й оцінці та використанні доказів. Зазначеним операціям передує свідоме чи напівсвідоме визначення предмета доказування, а завершують їх мотивування й обґрунтування обраної правової позиції. Безпосередніми засобами доказування виступають докази. Кожний юридичний доказ являє собою динамічну конструкцію-знак і має щонайменше трьохелементну функціональну будову: відсилає до свого предмета, існує як матеріалізоване в належній процесуальній формі повідомлення чи матеріальний об’єкт і значить завдяки витвореному доказовому факту. Основними засобами доказування є пояснення сторін, третіх осіб та їх представників; показання свідків; висновки експертів; письмові та речові докази. У теоретичних джерелах і ЦПК до останнього часу не відтворена нова роль суду як суб’єкта, який має здійснювати оцінку наданих в справі доказів і доводів, а тому для забезпечення об’єктивності такої оцінки він має бути „відсторонений” від процесу доказування.  

Литература:СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ   1. Фарковець М. Поняття та особливості доказів і доказування у цивільному процесі. // Юридичний журнал. – 2006. – № 5. – С. 25-32. 2. Доказування та докази в господарському та цивільному процесі України: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 / Т.В. Степанова; НАН України. Ін-т екон.-прав. дослідж. – Донецьк, 2002. – 18 с. 3. Гражданский процесс: Под ред. В.В. Комарова. – Х.: Одиссей, 2001. – 542c. 4. Курылев С.В. Доказывание и его место в процессе судебного познания // Труды Иркутского государственного университета. – 1955. – Т. 13. – С. 63-68. 5. Гурвич М.А. Лекции по советскому гражданскому процессу. – М.: ВЮЗИ, 1950. – 635c. 6. Доказування в господарському процесі: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 / В.В. Бабенко; Акад. прав. наук України, НДІ приват. права і підприємництва. – К., 2007. – 19 с. 7. Гражданское процессуальное право. Учебник / Под ред. М.С. Шакарян. - М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2004. - 584 с. 8. Луспеник Д. Роль суду в цивільному змагальному процесі. // Юридичний журнал. – 2004. – № 5. – С. 11-15. 9. Доказування у правозастосовчій діяльності: загальнотеоретичні питання: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Д.О. Бочаров; Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. – Х., 2007. – 20 с. 10. Доказування в цивільному судочинстві: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 / Л.М. Ніколенко; НАН України. Ін-т екон.-правов. дослідж. – Донецьк, 2004. – 17 с. 11. Ярошенко І. С. Цивільне процесуальне право: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2003. — 159 с. 12. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004. // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004. – № 40-41, 42. – Ст.492. 13. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар. / За ред. Тертишнікова В.І. - Харків. -Консум, 2002. - 408с. 14. Суб'єкти доказування та оцінки доказів у цивільному процесі: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Т.В. Цюра; НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – К., 2005. – 17 с. 15. Штефан М.Й. Цивільний процес: Підручник.- Вид. Друге, перероб. Та доп..- К.: Ін Юре, 2001. – 655c. 16. Шевчук П.І. Апеляційне та касаційне оскарження судових рішень: Наук.-практ.коментар. – К.: МАУП, 2002. – 455c. 17. Гріненко А. Д., Шульженко О. О., Надгорний Г. М. Практика використання в цивільному судочинстві матеріалів судових експертиз // Вісник Верховного Суду України. — 1997. — № 3. – C. 15-17.