1. Помпоній і його коментарі до едиктів , до Квінта Муція і до Сабіна.

Содержание:Зміст   Вступ. 3 1. Юриспруденція в період діяльності Помпонія і його коментарі до едиктів, до Квінта Муція й до Сабіна. 4 2. Загальна характеристика діяльності Секста Помпонія. 10 Висновок. 12 Список використаної літератури. 14  

Вступление:Вступ   Однієї з форм утворення права, специфічною саме для римського права, є едикти магістратів. Термін  «едикт» походить від  слова  digo  (говорю) спочатку позначав усне оголошення магістрату з того або  іншого питання. Правом установлювати загальні правила поведінки мали  всі  римські магістрати, що мають вищу публічну й військову владу.               Едикти видавалися магістратом при вступі на посаду,  у них він викладав програму своєї діяльності, обов'язкову для нього на час його служби. Формально едикт був  обов'язковий  тільки для  того  магістрату, яким він був виданий, і отже тільки на той рік, протягом  якого магістрат знаходився при владі. Однак  на практиці ті пункти едикту, які виявлялися найбільш вдалим вираженням інтересів панівного класу, повторювалися й в едикті знову вибраного магістрату. Великий внесок у розвиток римського права тих часів вніс відомий римський юрист Секст Помпоній. Серед багаточисельних праць Пампонія (всього понад 150 книг), відомих переважно по цитатах і фрагментах в роботах подальших авторів, особливе значення мають коментарі, що увійшли до Дігест, які мають велике значення у римському праві. Отже, дослідження діяльності Секста Помпонія є доволі актуальним для вивчення історії римського права і юриспруденції.

Выводы:Висновок   Між цивільним і преторським правом мало місце жива взаємодія; деякі правила ius civile відтворювалися в едикті, і назад, досягнення преторського права переходили в область ius civile. Імператорські конституції й рескрипти, розбудовуючи цивільне право, ішли іноді шляхом запозичень із едикту. Процес такої взаємодії захоплював різні інститути права. У деяких областях права на ґрунті преторського едикту зложилися цілі нові інститути. Так, поруч із dominium ex iure Quiritium (квіритською власністю) виникла так звана бонітарна (in bonis esse - див. п. 193), поряд із цивільним спадкоємцем (heres) став преторський власник спадщини (bonorum possessor - див. п. 236). В інших інститутах завдяки преторському едикту перетворювався зміст інститутів цивільного права. Як дві галузі права - галузі цивільного й преторського права - у процесі відзначеної вище взаємодії повільно зближалися між собою. Після кодифікації едикту Сальвієм Юліаном, при Адріану, це зближення стало ще більш тісним. Правда, формальна протилежність двох систем у силу римського консерватизму зберігалося до Юстиніана, як історичне переживання. Але ще з епохи класичних юристів почалося злиття цивільного й преторського права в один юридичний порядок. З особливою швидкістю воно пішло в IV і V ст. н.е. і вплинуло на структуру всіх інститутів і їх систематичну розробку. Норми й інститути, які видадуться часто новими в кодифікації Юстиніана, у сутності представляють результат злиття, що почався за три сторіччя, цих двох систем права. Незважаючи на те, що більшість праць Секста Помпонія не дійшли до нашого часу, його роботи неодноразово згадуються у працях великої кількості видатних римських юристів, що дає змогу припустити, що думки Помпонія є дуже важливим здобутком історії римського права. Крім того, треба відмітити, що роботи Помпонія відрізняються широкою ерудицією як у прадавній, так і в новій юридичній літературі, інтересом до історії права, чистотою і ясністю мови, що дає можливість стверджувати, що це був всебічно розвинутий і дуже грамотний юрист свого часу.    

Литература:Список використаної літератури   1. Дигесты Юстиниана / Пер. с лат. отв. ред. Л.Л. Кофанов. – М.: "Статус", 2002. – 756с.    2. Дождев Д.В. Римское частное право. Учебник для вузов. Под В. С. Нерсесянца. – М.: Издательская группа ИНФРА–М –НОРМА. –1996. – 669 с. 3. Новицкий И.Б. Римское право.— Изд. 7-е стереотипное. - М.: Юристъ. – 2002. - 310 с.    4. Покровский И.А. История римского права. М.: Статут, 2004. – 540 с.  5. Римское частное право / Перетерский И.С., Краснокутский В.А., Новицкий И.Б. – М.: Юриспруденция. – 1999. – 452с. 6. Хрестоматия по древней истории / Под ред. В.В.Струве. М., 1996, - т.2. – 935c.