Поиск по каталогу
расширенный поиск
Украина, г.Киев
тел.: (066)772-50-34
(098)902-14-71
(093)107-18-04

email: info@7000.kiev.ua
Менеджмент»Менеджмент»

Системи менеджмент-ризику

Карточка работы:1291Б
Цена:
Тема: Системи менеджмент-ризику
Предмет:Менеджмент
Дата выполнения:2010
Специальность (факультет):Качество, стандартизация и сертификация
Тип:Курсова робота
Задание:
ВУЗ:Інший (Україна)
Содержание: ВСТУП           3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ СИСТЕМ МЕНЕДЖМЕНТ-РИЗИКУ        5 1.1. Поняття ризику  5 1.2. Поняття якості    7 1.3. Визначення загального управління якістю продукції            8 1.4. Системи менеджмент-ризику  13 РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ МЕНЕДЖМЕНТУ ЯКОСТІ  20 2.1. Характеристика менеджменту якості  20 2.2. Концепція менеджменту якості           24 РОЗДІЛ 3. УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ       30 3.1. Принципи та аспекти управління процесами підвищення якості   30 3.2. Політика підвищення якості     31 ВИСНОВКИ  33 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ    37
Курс:5
Реферат:
Язык:Укр.
Вступление: Актуальність теми курсової роботи. У зв’язку з розвитком ринкових відносин у нашій країні, підприємницька діяльність здійснюється в умовах зростаючої невизначеної ситуації та мінливості економічного середовища, що сприяє виникненню неясності та невпевненості в отриманні очікуваного кінцевого результату. Це призводить до зростання небезпеки виникнення непередбачуваних подій, тобто ризику. Перспективу розвитку підприємства можна визначити з деяких певних точок впевненості, якщо завчасно передбачити діапазон можливих ризиків, які, як правило, виникають при наявності конкретних умов і обставин. Будь-яку ризикову ситуацію можна представити у вигляді взаємодії факторів ризику. Проблемні питання ризиків та ризиковості діяльності підприємства, а також організації ефективного управління ними в останні роки висвітлюються у науковій літературі та періодичних виданнях як вченими, так і практикуючими фінансовими менеджерами. Однак різноманітність джерел ризику, підвищення динамізму та мінливості зовнішнього та внутрішнього оточення підприємства не дозволяють говорити про вирішення зазначеної проблеми чи, навіть, формування єдиної загальноприйнятої і остаточної думки щодо основних характеристик ефективного методу управління сукупним ризиком підприємства чи окремими його складовими. Складність явища і недостатнє теоретичне вивчення сутності ризиків та відсутність однозначного тлумачення обґрунтовує доцільність дослідження даного питання, якому у своїх публікаціях приділяли увагу Баззел Р., Браун Р., Дихтль Е., Кокс Д., Хершген Х., Альгин А. П., Єгорова Е. Е., Яковлєв Ю. П. та інші дослідники і бізнес-практики. Метою курсової роботи є розгляд та аналіз систем менеджмент-ризику. Об’єктом дослідження є ризик-менеджмент, предметом дослідження є організаційно-економічні механізми менеджмент-ризику. Основними завданнями, які випливають з мети роботи, є: -   розглянути теоретично-методологічні основи дослідження систем менеджмент-ризику; -   здійснити аналіз організаційного менеджменту та менеджменту якості; -   обґрунтувати шляхи управління процесом підвищення якості. Теоретичною основою даного дослідження стало вивчення й творче переосмислення основних досягнень вітчизняної науки в галузі управління якістю. Інформаційну базу дослідження склали підручники, наукові публікації з обраної тематики, звітні матеріали об’єкту дослідження, публікації у пресі, матеріали науково-практичних конференцій, власні спостереження. Методи дослідження. Курсова робота ґрунтується на використанні загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. У ході написання роботи використовувалися метод порівняння, системного підходу й аналізу. Структура роботи. У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, вказуються мета й завдання, конкретизуються методи дослідження. Вирішення основних завдань дослідження, визначених їх метою, здійснено шляхом дослідження проблем, згрупованих у трьох розділах. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження та список використаних джерел.
Объём работы:
34
Выводы:Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення: Вивчення ризику і розкриття теми дозволило одночасно впевнитися в тому, що проблема ризику являється дуже важливою, але, нажаль, практично мало вивченою на даний час. Теоретичні дані і практичні методики по аналізу і обліку факторів ризику в бізнесі, підприємницькій діяльності, а також способи їх зниження, у вітчизняній літературі викладені недостатньо. Наявні численні джерела практично присвячені розгляду окремо взятих проблем ризику, що ускладнює комплексне вивчення ризиків. У процесі економічної діяльності завжди присутній ризик. У процесі аналізу з’ясувалося, що ризик і невизначеність це різні речі. Невизначеність – це неможливість передбачити напевне, що станеться у майбутньому. Ризик же – це така невизначеність, яку доводиться враховувати при здійсненні тих чи інших дій, бо вона може помітно впливати на народний добробут. У бізнесі ризик пов’язується насамперед із фінансовими втратами, ймовірність виникнення яких наявна у разі настання події ризику. У сучасній інтерпретації ризик означає не лише можливі збитки, котрі можуть виникнути у ході реалізації господарських рішень, а насамперед імовірність несприятливого відхилення від цілей, для досягнення яких і приймалося певне рішення. Тобто нині під ризиком не завжди слід розуміти можливість збитків, а найшвидше відсутність позитивних результатів і небажане відхилення від наміченої мети. Таким чином, розглянувши різні підходи до визначення категорії „ризик” необхідно зробити ряд висновків. По-перше, існує великий інтерес до поняття „ризик”. По-друге, в цих визначеннях можна побачити значну розбіжність підходів як до самої категорії, так і до методів та способів її вимірювання. Крім того деякі вчені намагаються ввести індивідуальні поняття ризику для різних явищ. По-третє, відсутність чіткого обґрунтованого поняття цієї категорії позначається не тільки на розвитку теорії ризику; вона стримує також практику управління ризиком. По-четверте, при всьому різноманітті визначень (часто несумісних між собою) спостерігається тенденція пошуку універсального поняття, яке могло би змінюватися залежно від природи явища, що досліджується. Тому подальшим кроком досліджень є розробка універсального поняття ризику, прийнятного для будь-яких процесів і систем, у тому числі економічних. Ризики поділяються на: природні, екологічні, політичні, технічні, виробничі, комерційні, ділові, інноваційні, венчурні, операційні, валютні, кредитні, процентні, біржові, придбання сировини і матеріалів, процесу виробництва, процесу продажу, неплатежів покупців і інші. Існують також різноманітні методи аналізу ризиків, зокрема, метод аналогій, метод аналізу доцільності витрат, метод експертних оцінок, метод „дерево рішень”, метод можливих збитків, статистичний метод і інші. Управління ризиком означає не лише знати, що він є і ідентифікувати його, а також дати йому якісну і кількісну оцінку. А от які саме методи управління ризиками застосувати у своїй діяльності фірма обирає сама. Дане положення стало одним із найважливіших умов забезпечення ефективної діяльності фірми. Під "якістю" часто розуміють оцінку досягнутого результату, проте "якісний" результат неможливо досягнути без "якісного" процесу його досягнення, який, в свою чергу, має бути "якісно" керованим, і тому є сенс вбачати у кінцевому результаті просто один з моментів всього процесу в цілому. Можна сказати, що управління якістю – це процес покращення усієї пов’язаної із об’єктом управління сукупності параметрів якості шляхом послідовного наближення їх характеристик до заданих з одночасним зниженням частоти та амплітуди їх коливань у межах цільових значень. Організаційний менеджмент містить у собі створення і ведення організаційної структури підприємства. За допомогою періодів існування об’єктів є можливість бачити історію зміни організаційної структури підприємства. На підставі організаційної структури підприємства створюється штатний розклад підприємства, що також дає можливість аналізу на будь-який період часу. Формування організаційного менеджменту вимагає, насамперед, консолідації особливого суб’єкта здійснення на підприємстві функції організатора, що зовсім не означає необхідність у відповідної особливої професії або введення спеціальних посад, а вимагає чіткого розподілу ролей усвідомленого виконання організаційної місії фахівцями діючих професій, у тому числі менеджерами, плановиками, проектувальниками, інженерними працівниками. Для побудови концепції управління якістю особливе значення має процесний підхід до управління як один з підходів, розглянутих у теорії менеджменту. Сучасне управління якістю виходить із положення, що діяльність з управління якістю не може бути ефективною після того, як продукція зроблена; ця діяльність повинна здійснюватися в ході виробництва продукції. Важлива також діяльність з забезпечення якості, що передує процесу виробництва. Концепція системи якості полягає в комплексності підходу до покращення результатів. В зв’язку з цим важливим є момент визначення спектру потенційних об’єктів, які будуть складати цю систему, тому що спрямування зусиль виключно в одному напрямку може призвести до дестабілізації системи в цілому. Іншим важливим аспектом є визначення пріоритетів і побудови ієрархії цінностей, що надасть можливість оптимально розподілити зусилля компанії в процесі створення та розвитку системи якості. План процесу підвищення якості повинен містити в собі мету, засоби (ресурси) і методи досягнення мети, терміни та контроль за виконанням, перелік відповідальних осіб. 
Вариант:нет
Литература: 1.      Альгин А.П. Риск и его роль в общественной жизни. – М.: Мысль, 1989. – 188 с. 2.      Артим-Дрогомирецька З.Б., Романич І.Б. Економічний ризик: практикум / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. – Л.: Видавництво Тараса Сороки, 2008. – 186с. 3.      Бай С.І. Діловий ризик в управлінні торговельним підприємством: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.02 / Київський держ. торговельно- економічний ун-т. – К., 2006. – 24с. 4.      Балабанов И.Т. Риск-менеджмент. – М.: Дело, 1996. – 24 с. 5.      Бланк И.А. Финансовый менеджмент: Учеб. курс. – К.: Ника-центр Эльга, 2004. – 656 с. 6.      Ван Хорн Дж. Основы управления финансами: Пер. с англ. / Под ред. И.И. Елисеевой. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 234 с. 7.      Вітлінський В. В., Верчено В. І., Наконечний С. І., Компаниченко О. С. Система кількісних оцінок страхового ризику // Фінанси України. – 1998. - №2. - С. 98-183. 8.      Вітлінський В.В., Верченко П.І. Аналіз, моделювання та управління економічним ризиком. – К.: КНЕУ, 2000. – 292 с 9.      Вітлінський В.В., Верченко П.І., Сігал А.В., Наконечний С.І. Економічний ризик: ігрові моделі. – К.: КНЕУ, 2002.– 446 с. 10.  Вітлінський В.В., Наконечний С.І., Шарапов О.Д. Економічний ризик і методи його вимірювання: Підручник для студ. екон. спец. / Інститут змісту і методів навчання; Київський держ. економічний ун-т. – К., 2006. – 398с. 11.  Вітлінський В.В., Наконечний С.І. Ризик у менеджменті. – К.: Борисфен-М, 2006. – 336с. 12.  Вовчак О.Д., Власик Н.І., Сорока Р.С. Фінансовий аналіз. Навчально-методичний посібник. – Львів, 2006. – 96 с. 13.  Война О.А. Економічний ризик. Математичні моделі та методи керування: Навч. посібник / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К. : ВПЦ "Київський університет", 2005. – 98с. 14.  Володькина М.В. Стратегический менеджмент. Учебное пособие. 2-е издание. – К.: Знання, 2005. – 262 с. 15.  Володькіна М.В. Економіка промислового підприємства. Навчальний посібник. – К.: ЦУЛ, 2005. – 232 с. 16.  Гончаров А.Б. Фінансовий менеджмент. – Харків: ВД “ІНЖЕК”, 2004. – 240 с. 17.  Гончаров І.В. Ризик та прийняття управлінських рішень: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів / Національний технічний ун-т "Харківський політехнічний ін-т". – Х.: ХПІ, 2003. – 150с. 18.  Господарський Кодекс України Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, №18, №19-20, №21-22, ст.144. 19.  Грабчук О.М. Фінансово-економічний механізм ризик-менеджменту підприємства: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.04.01 / Науково-дослідний фінансовий ін-т при Міністерстві фінансів України. – К., 2006. – 20 с. 20.  Грабчук О.М. Фінансово-економічний механізм ризик-менеджменту підприємства: дис... канд. екон. наук: 08.04.01 / Дніпропетровський національний ун-т. – Д., 2006. – 333 c. 21.  Гранатуров В.М. Экономический риск: сущность, методы измерения, пути снижения. – М.: Дело и Сервис, 1999. – 112 с. 22.  Грачев А.В. Финансовая устойчивость предприятия: анализ, оценка и управление – М.: «Дело и Сервис», 2008. – 260 с. 23.  Грищенко О.В. Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятия: Учебное пособие Таганрог: Изд-во ТРТУ, 2006. – 112 с.     24.  Гусев Ю.А. Теория экономического анализа. Учебное пособие. – Донецк: РИА, 2005. – 192 с. 25.  Діденко О.М. Управління науково-технічним прогресом на основі удосконалення системи ризик-менеджменту інновацій: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.02.02 / Сумський держ. ун-т. – Суми, 2005. – 20с. 26.  Евдокімов Ф. І. Комплексна оцінка економічної ефективності інноваційних проектів // Научні праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. – 2001. - № 76. - С.59. 27.  Економічний аналіз: Навч. посібник / М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбатюк. За ред. академіка НАН України, проф. М.Г. Чумаченька. – К.: КНЕУ, 2005. – 540 с. 28.  Економічний ризик та методи його вимірювання. Статистичний метод оцінювання ризику: Практикум для самостійної роботи студентів / Укоопспілка; Львівська комерційна академія / М.В. Сулим (уклали), О.С. Пенцак (уклали). – Л., 2005. – 44 с. 29.  Ерофейчева И. В. Модель добавленной экономической ценности: сущность и особенности // Вестник СПбГУ. Сер. 5. – 2007. – Вып. 4. – С. 127-131. 30.  Євдокімов Ф. І. Комплексна оцінка економічної ефективності інноваційних проектів // Научні праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. – 2001. - № 76. - С.59. 31.  Єлейко Я. І., Єлейко О. І., Раєвський К. Є. Інвестиції, ризик, прогноз: Навч. посіб. для студ. екон. спец. вищ. навч. закл. / Національний банк України; Львівський банківський ін-т. – К.; Л., 2004. – 176с. 32.  Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 зі змінами і доповненнями. 33.  Захарченков С.П. Кредитний ризик: оцінка та управління при фінансуванні інноваційних проектів: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.04.01 / Харківський національний ун-т ім. В.Н.Карамзіна. – Х., 2004. – 20с. 34.  Захарченков С.П. Кредитний ризик: оцінка та управління при фінансуванні інноваційних проектів: Дис... канд. екон. наук: 08.04.01 / Національний ун-т внутрішніх справ. – Х., 2004. – 215арк. – Бібліогр.: арк. 159-172. 35.  Ивашковская И. От финансового рычага к оптимизации структуры капитала компании // Корпоративные финансы. – 2005. – № 11 (42). – С. 18-21. 36.  Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2005. – 207 с. 37.  Калина А. В., Конева М. И., Ященко В. А. Современный экономический анализ и прогнозирование (микро- и макроуровни). Учебно-методическое пособие. 3-е издание, переработанное и дополненное. – Киев: МАУП, 2005. – 213 с. 38.  Камінський А.Б. Економічний ризик та методи його вимірювання: Навч. посіб. / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К.: Видавничий дім "Козаки", 2005. – 120с. 39.  Качинський А. Б. Безпека, загрози і ризик: наукові концепції та математичні методи / Інститут проблем національної безпеки; Національна академія Служби безпеки України. – К., 2004. – 472с. 40.  Ковалев В.В. Финансовый анализ: методы и процедуры. – М.: Финансы и статистика, 2006. – 240 с. 41.  Корнійчук М.Т., Совтус І.К. Ризик і надійність. Економіко-стохастичні методи й алгоритми побудови та оптимізації систем / Київський національний економічний ун-т. – К., 2005. – 210с. 42.  Крамаренко Г.О., Чорна О.Є. Фінансовий менеджмент. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 520 с. 43.  Краснокутська Н.В. Інноваційний менеджмент. Навчальний посібник. – К: КНЕУ, 2006. – 634 с. 44.  Лобанов А., Чугунов А. Тенденции развития риск-менеджмента: мировой опыт // Рынок ценных бумаг. – 1999. - № 18. – С. 36-38. 45.  Лук’янова В.В., Головач Т.В. Економічний ризик: Навч. посіб.. – К.: Академвидав, 2007. – 464 с. 46.  Любунь О.С. Кредитний ризик / Університет економіки та права "Крок". – К., 2005. – 307с. 47.  Печанова М.Ю. Риск-менеджмент на российских предприятиях: проблемы и перспективы развития. // Менеджмент в России и за рубежом. – №6. – 2002. – С. 8. 48.  Пікус Р. В. Оцінка підприємницького ризику // Фінанси України. - 2004 г. - № 5 - С.88. 49.  Сердюкова И.Д. Методы анализа финансовых рисков // Бухгалтерский учет. – №6. – 2003. – С. 5-6. 50.  Стоянова Е. Финансовый менеджмент. Российская практика. – М.: Перспектива, 1995. – 208 с. 51.  Тепман Л. Н. Ризики у економіці. – М.: Дело, 2002. - С.21-28. 52.  Уткин Э.А. Финансовый менеджмент: Учеб. для вузов. – М.: Зерцало, 1998.  – 210 с. 53.  Фатхутдінов Р. А. Інноваційний менеджмент. – СПБ.: Питер, 2004. – С. 229-254. 54.  Шумпетер Й. Теория экономического развития. (Исследование предпринимательской прибыли капитала, кредита, процента и цикла конъюнктуры). – М.: Прогресс, 1982. – 456 с.
Дополнительная информация:

    Как купить готовую работу?
Все просто и по шагам:
1) Вы оставляете заявку на сайте (желательно с тел. и e-meil)
2) В рабочее время администратор делает Вам звонок и согласовывает все детали. Формирует счет для оплаты, если это необходимо.
3) Вы оплачиваете работу.
4) После получения подтверждения оплаты (от банка, сервиса Web-money) Мы передаем Вам работу.

Все работы по данному предмету (644)