Формування конкурентних переваг підприємства.

Содержание: ВСТУП 7 РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади формування конкурентних переваг підприємства 11 1.1. Система понять, які характеризують конкурентний стан підприємства 11 1.2. Конкурентоспроможність і конкурентні переваги підприємства в сучасних ринкових умовах 21 1.3. Підходи до визначення джерел формування конкурентних переваг підприємства 31 ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 40 РОЗДІЛ 2. Аналіз та оцінка конкурентної стратегії підприємства (на прикладі ТОВ «ТД «Композит-Сервіс») 42 2.1. Дослідження проблем та перспектив розвитку конкурентних переваг українських підприємств 42 2.2. Організаційно-економічна характеристика підприємства ТОВ «ТД «Композит-Сервіс» 51 2.3. Оцінка конкурентної стратегії діяльності ТОВ «ТД «Композит-Сервіс» на ринку 63 ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 88 РОЗДІЛ 3. Напрями розвитку конкурентоспроможності підприємства 90 3.1. Оптимізація алгоритму формування конкурентних переваг підприємства 90 3.2. Використання узагальнюючих показників для оцінки процесу формування конкурентних переваг промислового підприємства 109 3.3. Визначення економічної ефективності стратегії конкурентоспроможності підприємства 117 ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 124 ВИСНОВКИ 126 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 131 ДОДАТКИ 141

Вступление: Актуальність теми дослідження. Характерною особливістю розвитку будь-якої економічної системи є її поступове проходження певних фаз — пожвавлення, піднесення, кризи та депресії, які циклічно повторюються. Згідно «теорії класичного циклу» сучасна економіка знаходиться на стадії кризи. Внаслідок посилення інтеграційних та глобалізаційних процесів як в європейській, так і у світовій економічних системах при високому динамізмі усіх процесів, кризові явища охопили практично усі країни. Для запобігання, нейтралізації та подолання занепаду необхідно розробити адекватні заходи, спрямовані на відновлення нормального функціонування системи господарювання на усіх рівнях — світовому, національному, галузевому та безпосередньо на мікрорівні. Для стабільного функціонування в умовах несприятливого зовнішнього середовища будь-яке підприємство має бути конкурентостійким. Забезпечення конкурентостійкості базується саме на формуванні певних конкурентних переваг та їх утриманні протягом тривалого часу. Задля вирішення цього завдання підприємство має знаходити усі можливі джерела їх набуття. Тому на сьогодні однією з найактуальніших проблем економіки є визначення та обґрунтування можливих джерел формування конкурентних переваг суб’єктів господарювання різних галузей. Інтеграція України у світову економічну спільноту тісно пов'язана з розвитком конкурентного середовища, і питання забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств у нових умовах стає особливо актуальним. При виході на новий ринок, визначенні стратегії, здійсненні інвестицій, реструктуризації підприємства тощо потрібна об'єктивна оцінка його конкурентного стану, який можна описати системою взаємопов'язаних понять - "конкурентний потенціал", "конкурентна перевага", "конкурентна позиція", "конкурентний статус" та "конкурентоспроможність". Аналіз останніх досліджень із проблеми. Питання оцінювання конкурентного стану підприємств, товарів є об'єктом дослідження багатьох науковців, зокрема таких як Г.Л. Азоєв, Л.Л. Антонюк, О.Є. Кузьмін, Д.А. Максим'юк, І.О. Піддубний, М. Портер, В.І. Савчук, Д.А. Корж, І.Ю. Сіваченко, Р.А. Фатхутдінов, О.С. Шнипко та інші. Питанням розробки методології управління конкурентними перевагами різних об`єктів присвячені роботи як закордонних вчених-економістів – Ф. Котлера, М. Портера, А.А. Томпсона, І. Ансоффа, Г. Асселя, так і вітчизняних дослідників – В.І. Герасимчука, І.Л. Решетникової, Е.М. Азаряна, А.Є. Воронкової, Ю.Ф. Ярошенка. Незважаючи на значні досягнення в теорії і практиці управління конкурентними перевагами підприємства, є ряд проблем, які залишаються предметом дискусій і обговорень вчених-економістів. Так, у більшості наукових праць вітчизняних і закордонних вчених використовується універсальний підхід при розгляді ролі конкурентних переваг підприємства в процесах збільшення присутності на ринку, з урахуванням посилення галузевої конкуренції. Малорозробленими залишаються питання формування конкурентних переваг саме на малих підприємствах. Отже, актуальність проблеми визначається об`єктивно високою роллю пошуку та формування конкурентних переваг підприємства та недостатнім науково – теоретичним її обґрунтуванням. Мета дослідження полягає в розробці практичних рекомендацій щодо формування конкурентних переваг підприємств лакофарбової промисловості. Відповідно до мети дослідження в дипломній роботі поставлено і вирішено такі задачі: – розглянути систему понять, які характеризують конкурентний стан підприємства; – визначити конкурентоспроможність та конкурентні переваги підприємства в сучасних ринкових умовах; – охарактеризувати підходи до визначення джерел формування конкурентних переваг підприємства; – дослідити проблеми та перспективи розвитку конкурентних переваг українських підприємств; – проаналізувати фінансовий стан та оцінити конкурентну стратегію діяльності ТОВ ТД «Композит-Сервіс» на ринку; – розглянути основні напрями розвитку конкурентоспроможності підприємств в Україні. Об'єктом дослідження є процес формування конкурентних переваг українських підприємств. Предметом дослідження є теоретичні, методичні і практичні аспекти формування конкурентних переваг, організаційно-економічні засади використання конкурентних стратегій підприємств в умов ринку. Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дипломної роботи виступають положення сучасної економічної теорії, наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених в області дослідження проблем конкурентоспроможності підприємств. У процесі дослідження використано діалектичний метод наукового пізнання, а також загальнонаукові методи пізнання: методи теоретичного узагальнення (при дослідженні теоретико-методологічних засад формування та розвитку конкурентних переваг); синтезу; методи статистичного та математичного аналізу; методи порівняльного аналізу; методи економіко-математичного моделювання. У ході дослідження використано нормативні документи, Постанови Кабінету Міністрів України. Інформаційну основу дослідження становлять статистичні дані Державного комітету статистики України, офіційні звіти та аналітичні публікації провідних міжнародних економічних організацій, результати власних досліджень автора. Наукова новизна отриманих результатів полягає адаптації існуючих теоретичних положень щодо умов і організаційно-економічних засад розвитку конкурентних переваг підприємств і розробці науково-практичних рекомендацій щодо використання конкурентних переваг у формуванні стійкої конкурентної позиції підприємств на ринку. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що наукові висновки, що містяться в дипломній роботі, доведені до рівня конкретних пропозицій і рекомендацій. Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження були використані на підприємстві ТОВ ТД «Композит-Сервіс» в процесі розробки конкурентної стратегії підприємства. Обсяг і структура дипломної роботи. Дипломна робота складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаної літератури зі 98 найменувань, додатків. Зміст дипломної роботи викладено на 131 сторінках друкованого тексту, включаючи 25 таблиць, 20 рисунків та 7 додатків на 11 сторінках.

Выводы: У даній дипломній роботі проведений теоретичний, методологічний та практичний аналіз поняття конкурентних переваг підприємства, а також конкурентної позиції, конкурентної стратегії та конкурентного стану підприємств. Проведене дослідження дозволило зробити наступні висновки, навести узагальнення та визначити рекомендації щодо формування системи конкурентних переваг українських підприємств: 1. Аналіз змісту основних системоутворювальних понять, які описують ринкову позицію підприємства стосовно його конкурентів, а також встановлення взаємозв'язків між цими поняттями дозволили зробити висновок, що конкурентний потенціал та переваги є факторними ознаками розвитку підприємства, а конкурентна стратегія підприємства, конкурентні позиція та статус – результуючими ознаками наслідком впливу системи багатьох чинників, які створюють і підтримують різні конкурентні переваги залежно від конкурентного середовища, та при цьому діє і зворотний зв'язок між цими поняттями. 2. Конкурентну перевагу можна визначити, як перевагу фірми в якійсь сфері діяльності чи випуску товарів порівняно з конкуруючими фірмами. Конкурентні переваги потрібно класифікувати за такими ознаками: – за відношенням до об'єкту (зовнішні, внутрішні), – за сферою виникнення (природно-кліматичні, соціально-політичні, технологічні, культурні, економічні), – за методом отримання переваги (об'єктивні переваги; переваги, отримані внаслідок навчання, інновацій, переміщення), – за місцем реалізації переваги (переваги на робочому місці, в організації, в регіоні, в галузі, в країні, у світовому господарстві), – за тривалістю реалізації переваги (стратегічні, тактичні), – за змістом чинника переваги (якість, ціна, витрати споживання, якість сервісу для товару тощо), – за ефектом, що отримують від реалізації переваги (переваги, що призводять до науково-технічного, екологічного, соціального та економічного ефектів. 3. Конкурентоспроможність – це зумовлене економічними, соціальними та політичними чинниками становище країни або окремого товаровиробника на внутрішньому та зовнішньому ринках. Потрібно особливо наголосити, що, конкурентоспроможність – це така позиція підприємства, яка дає змогу йому виграти змагання між підприємцями, яке виявляється на ринку товарів та послуг. Конкурентоспроможність підприємств є основою конкурентоспроможності національної економіки кожної країни, тому ця проблема повинна постійно перебувати в полі зору органів державного управління. 4. Дослідження проблеми та перспективи розвитку конкурентних переваг українських підприємств дали змогу визначити, що якісні ринкові перетворення вимагають формування сучасного глобального середовища постіндустріального суспільства. Серед нових процесів у ньому важливими є підвищення пріоритетної ролі спеціалізації та кооперування виробництва наукомісткої продукції, високих технологій, нових видів матеріалів; істотне випередження виробництва науково-технічних знань у зв’язку з істотними змінами в міжнародному поділі праці – торгівля ліцензіями, ноу хау, науковою інформацією тощо. 5. Досліджене у дипломній роботі підприємство ТОВ ТД «Композит-Сервіс», створено у 1995 році відповідно до Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про господарські товариства" та інших законодавчих актів України шляхом об'єднання майна Учасників. Товариство є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку, штампи, де зазначаються повна назва Товариства, бланки з фірмовою назвою, товарний знак, інші реквізити, поточні, валютні та інші рахунки в банках та інших кредитно-фінансових установах, здійснює господарську діяльність від свого імені, на інтересами учасників, на підставі повного господарського розрахунку та самофінансування. 6. В результаті проведеного аналізу фінансового досліджуваного підприємства можна стверджувати, що ТОВ «ТД «Композит-сервіс» не має фінансової стійкості. Підприємство має завеликий обсяг позикового капіталу. Необхідно розробляти заходи щодо його скорочення, інакше можливий кризовий фінансовий стан і загроза банкрутства. 7. Розглянута у останньому підпункті стратегія підвищення конкурентоспроможності продукції ТОВ ТД «Композит-Сервіс» спрямована на просування товару, що виробляється, у руки покупця, а не на стійки магазинів – як це практикувалося на досліджуваному підприємстві раніше. Широке використання сучасних маркетингових заходів дасть змогу підвищити популярність продукції ТОВ ТД «Композит-Сервіс», а також підвищити прибутки фірми у наступному звітному періоді. 8. Проаналізувавши основні напрями оцінки і аналізу конкурентних переваг підприємств дало змогу визначити наступні моменти складності вироблення єдиного методологічного підходу: по-перше, економічна теорія не однозначно трактує це поняття і дає йому безліч різних і деколи суперечливих визначень, кожне з яких охоплює ту або іншу його сторону, або робить спробу його комплексної характеристики; по-друге, залежно від того, ким проводиться оцінка конкурентних переваг підприємства і з якою метою, суттєво варіюються кількість факторів, які беруть участь в оцінці, їх значення і якісний склад; по-третє, разом з кількісними показниками в оцінці конкурентних переваг все частіше застосовуються якісні показники, що приводить до додаткових труднощів, пов’язаних з їх кількісною оцінкою і ускладнює розробку методів порівняльного аналізу конкурентних переваг; по-четверте, методи оцінки конкурентних переваг підприємств, які апробовані в світовій практиці та носять конкретний економічний і кількісний характер, не використовують наукових підходів до їх формування (системного, комплексного, відтворювального тощо). Як правило, кожен підхід до оцінки конкурентних переваг розроблений не для всіх однорідних підприємств, а для одного-двох. Тому, один підхід до оцінки враховує, наприклад, резерви у використанні факторів виробництва, інший – вартість конкретних факторів виробництва, третій – ефективність використання потенціалу, четвертий – ефективність виробничо–збутової діяльності, п’ятий – зусилля у області підвищення якості товарів тощо. В умовах же української економіки необхідно застосовувати не окремі підходи до оцінки конкурентних переваг, які поширені в промислово розвинених країнах, а системно-комплексні, синтезуючі , які враховують специфіку вітчизняних ринкових відносин; по-п’яте, сформовані на українських підприємствах відділи маркетингу не можуть якісно проводити дослідження конкурентних переваг з причини відсутності відповідних фахівців і не укомплектованості інформаційним, методичним і технічним забезпеченням. 9. Розглянута у дипломній роботі методика виявлення потенційних конкурентних переваг заснована на синтезі матриці SWOT-аналізу, моделі конкуренції в галузі і ланцюжка цінностей, запропонованого М. Портером, і забезпечує досягнення таких результатів: – визначення і класифікація можливого середовища пошуку джерел конкурентних переваг; – впровадження стандартного набору параметрів, за якими здійснюється аналіз джерел потенційних конкурентних переваг; – виключення узагальнюючого чинника і забезпечення тим самим проведення сфокусованого аналізу джерел конкурентних переваг для конкретного підприємства; – ранжування виявлених потенційних конкурентних переваг для визначення найсильніших переваг і їхнього використання при створенні вже реальних переваг; – зіставлення потенційних конкурентних переваг, джерелом яких є зовнішнє середовище, і їхня оцінка з погляду наявності/відсутності у підприємства необхідних ресурсів, використання яких сприятиме або перешкоджатиме трансформації потенційних переваг в реальні; – забезпечення співставлення даних аналізу за різні періоди часу завдяки єдиного набору параметрів; – використання методики на практиці в рамках діяльності служб маркетингу різних підприємств. 10. У дипломні роботі було доведено, що ефективність управління конкурентними перевагами можна визначити тільки на підставі оцінки процесів їхнього формування, що дозволяє приймати якісні управлінські рішення в даній області. Задачами оцінки є визначення ступеня досягнення цілей, виявлення проблем, визначення причин їх виникнення. Оцінка процесів формування конкурентних переваг є вимірювачем ефективності управління ними. При оцінці даних процесів необхідно визначити як рівень розвитку кожної внутрішньої конкурентної переваги, так і рівень сукупності конкурентних переваг підприємства. 11. Отже у даній дипломній роботі було проаналізовано систему понять, що характеризують конкурентний стан підприємств. Наголошено на необхідності дотримання системного підходу до управління конкурентними перевагами і висвітлено поняття “система управління конкурентними перевагами підприємства.” У подальших дослідженнях доцільно розглядати конкретні рекомендації щодо формування стратегій конкурентоспроможності на вітчизняних підприємствах відповідно до різних ринкових ситуацій та в умовах різних економічних циклів.

Литература:  1. Азоев Г. Л., Челенков А. П. Конкурентные преимущества фирмыТекст. — М.: ОАО «Типография «НОВОСТИ», 2000. — 256 с. 2. Азоев Г.Л. Конкуренция: анализ, стратегия и тактикаТекст. – М.: Центр экономики и маркетинга, 1996. – 208 c. 3. Азоев Г.Л., Зав'ялов П.С., Лозовский Л.Ш., Поршев А.Г., Райзберг Б.А. СловарьТекст. – М. : ОАО "НПО "Экономика", 2000. – 362 с. 4. Акмаєв А.І., Коваленко Н.В. Удосконалення оцінки конкурентоспроможності підприємства в умовах глобалізаціїТекст // Проблемы материальной культуры: экономические науки, 2007. – С. 7-10. 5. Алещинина Н. В. Анализ подходов и обеспечению конкурентоспособности предприятийТекст // Наукові праці Донецького державного технічного університету. – 2002. – № 53. – С. 201 – 209. 6. Ансофф И., Макдоннелл Э. Дж. Новая корпоративная стратегияТекст / Пер. с англ. — СПб.: Питер Ком, 1999. — 416 с. 7. Базилюк Я.Б. Конкурентоспроможність національної економіки: сутність та умови забезпечення: МонографіяТекст. – К.: НІСД, 2002. – 132 с. 8. Барабась Д.О. Аналіз “п’яти сил” конкуренції в українській швейній галузіТекст // Маркетинг в Україні. – 2002. – № 4. – С. 12-14. 9. Буркинский Б.В., Стрелец А.А. Экономическая оценка конкурентоспособностиТекст. – К.: НАН Украины; Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований, 1998. – 53 с. 10. Васильківський Д. М., Яременко О. Ф. Конкуренція в міжнародному бізнесі: Конспект лекційТекст. – Хмельницький. ХНУ, 2007. – 83 с. 11. Войчак А.В., Камишніков Р.В. Конкурентні переваги підприємства: сутність і класифікаціяТекст // Маркетинг в Україні. – 2005. – № 2. – С. 50-53. 12. Воронкова А.Е. Моделювання управління конкурентоспроможністю підприємства: еколого-організаційний аспект: МонографіяТекст / А.Е. Воронкова, С.К. Рамазанов, О.В. Родіонов. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2005. – 368 с. 13. Воронкова А.Э. Стратегическое управление конкурентоспособным потенциалом предприятия: диагностика и организация : монографияТекст. – 2-е изд. – Луганск : ВНУ им. В. Даля, 2004. – 320 с. 14. Гальвановский М., Жуковская В., Трофимова И. Конкурентоспособность в микро-, мезо- и макроуровневом измеренияхТекст // Российский экономический журнал. – 1998. – № 3. – С. 66-77. 15. Глинский В. В., Ионин В. Г. Статистический анализТекст. — М.: Информационно-издательский дом «Филинъ», 1998. — 264 с. 16. Горбань В.Б. Управління стратегічним потенціалом машинобудівного підприємства. Електронний ресурс. – Доступний з: http://www.intkonf.org. 17. Грозний І. С., Малевський Е. З. Функція контролю та коректування дій для виявлення можливих тенденцій розвитку конкурентних перевагТекст / научный журнал «Механизм регулирования экономики» № 3 (31) – Суми, 2007 – С. 128–133. 18. Денисенко М. П., Гречан А. П., Шилова К. О. Методика кількісної оцінки конкурентоспроможності підприємства швейної галузіТекст // Економіка та держава. – К. – 2005. – № 8. – С. 36 – 38. 19. Джонсон Р.А. Комплексне управління конкурентоспроможністю американських виробниківТекст: Навч. посібник / Р.А. Джонсон. – К.: Бліц-Інформ, 2003. – 592 с. 20. Дикань В.Л. Обеспечение конкурентоустойчивости предприятия: монографияТекст. – Харьков : Основа, 1995. – 160 с. 21. Дікань В.Л. Управління конкурентоспроможністю корпорацій в ЄвропіТекст: Підручник / В.Л. Дікань, В.І. Савчук. – К.: Знання, 2004. – 207 с. 22. Довбуш Р. А. Управління конкурентоспроможністю підприємствТекст: Підручник / Р.А. Довбуш, А.Л. Зозуля. – Харків: Основа, 2003. – 250 с. 23. Егоров И. Ю. »Экономика, базирующаяся на знаниях» и «инновационное развитие экономики»: сравнительный анализ концепцийТекст // Матеріали І Добровської конференції з наукознавства та історії науки (13–14 березня 2001 р.). — К.: Фенікс, 2002. — с. 151–154. 24. Економіка підприємства: підручникТекст / Й.М. Петрович, А.Ф. Кіт, В.В. Хулімова та ін. / за заг. ред. Й.М. Петровича. – Л. : Магнолія Прос, 2004. – 680 с. 25. Економіка підприємства: Підручник Текст/ За заг. ред. С. Ф. Покропивного. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2001. - 528 с. 26. Економічна діагностика: Навч. посібникТекст / Косянчук Т. Ф. Лук’янова В. В., Майорова Н. І., Швид В. В. / За заг. ред. Т. Ф. Косянчук. – Львів: «Новий світ – 2000», 2007. – 452 с. 27. Забелин П.В., Моисеева И.К. Основы стратегического управленияТекст. – М. : Информ.-внедр. центр "Маркетинг", 1998. – 195 с. 28. Иванов Ю.Б. Конкурентоспособность предприятия: оценка, диагностика, стратегия : монографияТекст. – Харьков : ХНЭУ, 2004. – 256 с. 29. Иванова О. Ю. Организация и информационное обеспечение мониторинга конкурентных преимуществТекст // Научный информационный журнал Бизнес информ, – 2006. — № 5. — С. 28–32. 30. Кирчата І.М. Оцінка конкурентного потенціалу в системі управління конкурентоспроможністю підприємстваТекст: Автореф. дис. …канд. екон. наук: спец. 08.00.04 “Економіка та управління підприємствами” / І.М. Кирчата. – Маріуполь, 2007. – 23 с. 31. Клименко Т. Час як фактор успіху в банківській діяльностіТекст // Економіка України. – 1999. – №5. – С. 86-88. 32. Ковалев А. И., Привалов В. П. Анализ хозяйственного состояния предприятияТекст. — М.: Центр экономики и маркетинга, 1999. — 216 с. 33. Ковтун О.І. Стратегія підприємства: Навч. посібникТекст для студ. вищ. навч. закл. / О.І. Ковтун. – Львів: Новий Світ – 2000, 2005. – 388 с. 34. Коломієць І.Ф. Підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства в системі факторів інтернаціоналізаціїТекст // Конкуренція. – 2007. – № 3. – С. 16-26. 35. Котов В. Экономические принципы – научная форма управления экономикой в условиях рынкаТекст// Маркетинг.– 1999. – №5. – С. 109-112. 36. Кравченко Н.А. Проблеми формування інвестиційний ринків: регіональний аспектТекст. – К.: ІЕП НАНУ, 2001.– 216с. 37. Кремнев Г. Р. Управление производительностью и качеством: 17-модульная программа для менеджеров «Управление развитием организации». Модуль 5текст. — М.: ИНФРА-М, 2000. — 256 с. 38. Кузьмін О.Є. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства: ПідручникТекст / О.Є. Кузьмін, Н.І. Горбаль. – Львів : Компакт-ЛВ, 2005. – 304 с. 39. Курс экономической теории: УчебникТекст. — 4-е изд., доп. и перераб. — Киров: «АСА», 2001 г. — 752 с. 40. Ламбен Жан-Жак. Менеджмент, ориентированный на рынокТекст / Перев. с англ. под ред. В.Б. Колчанова. – СПб.: Питер, 2005. – 800 с. 41. Ламбен Ж.Ж. Стратегический маркетинг: Европейская перспективаТекст. – СПб.: Наука, 1996. – 381 с. 42. Лапидус В. А. Всеобщее качество (TQM) в российских компаниях / Гос. университет управления; Национальный фонд подготовки кадровТекст. — М.: ОАО «Типография «Новости», 2000. — 432 с. 43. Лепа Н. Н. Управление конкурентними преимуществами предприятия /НАН Украины. Институт экономики промышленностиТекст. — Донецк: ООО «Юго-Восток, Лтд» 2003. — 296 с. 44. Мазаракі А.А., Лігоненко Л.О., Ушакова Н.М. Економіка торговельного підприємства: підручник для студ. вузів Текст / під ред. Н.М. Ушакової. – К. : Хрещатик, 1999. – 236 с. 45. Малихіна Т.І. Управління конкурентоспроможністю підприємств машинобудування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.01 "Економіка, організація і управління підприємствами"Текст / Т.І. Малихіна. – Запоріжжя, 2006. – 20 с. 46. Мартинюк Л. Обґрунтування вибору конкурентних стратегій підприємствам у секторіТекст // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 12. – С. 127-129. 47. Мочерний С. В., Устенко О. А., Чоботар С. І. Основи підприємницької діяльності: ПосібникТекст. – К: Видавн. Центр «Академія», 2001. – 280с. 48. Нємцов В. Д. Стратегічний менеджмент: Навч. посібник Текст для студ. вищ. навч. закл. / В.Д. Нємцов, Є.Л. Довгань. – К. : ТОВ “УВПК Ексоб”, 2002. – 560 с. 49. Олексієнко А.І. Дослідження механізму формування конкурентоспро-можності економікиТекст. – К.: Наукова думка, 2002. – 63с. 50. Омельяненко Т. В. Конкурентоспроможність фірми: парадигми ХХ сторіччя та їхня діалектика в умовах вітчизняного бізнес-середовищаТекст // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. Вип. 4 / Відп. ред. О. П. Степанов. — К.: КНЕУ, 2001. — с. 205–208. 51. Осипов В. І. Економіка підприємства: ПідручникТекст. – Одеса: Маяк, 2006. – 724 с. 52. Павленко Ф., Якубовський М. Підвищення конкурентоспроможності виробництва в країнах з перехідною економікоюТекст // Економіка України. — 1998. — № 11. — с. 42–51. 53. Павлова В.А. Стратегія забезпечення конкурентоспроможності підприємств-виробників споживчих товарів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук : спец. 08.06.01 "Економіка, організація і управління підприємствами"Текст / В.А. Павлова. – Донецьк, 2006. – 35 с. 54. Пастернак-Таранушенко Г., Рожок В. Конкуренция. Курс лекций и практических на русском и украинском языкахТекст. – К.: ЦУЛ, 2002. – 322 с. 55. Петрович Й. М., Кіт А. Ф., Економіка підприємства: ПідручникТекст / За ред. Й. М. Петровича. – Львів: «Новий світ – 2000», 2004. – 680 с. 56. Петруня В.Ю. Екологічний менеджмент в системі ринкової конкурентоспроможності підприємства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.06 "Економіка природокористування та охорони навколишнього середовища"Текст / В.Ю. Петруня. – Дніпропетровськ, 2008. – 21 с. 57. Плюта В. Сравнительный многомерный анализ в эконометрическом моделировании: Пер. с польск. В. В. Иванова. Текст — М.: Финансы и статистика, 1989. — 176 с. 58. Полтавская Е. А. Исследование процессов формирования и развития конкурентных преимуществ предприятия Текст// Регіональні перспективи, – №1 (26). Кременчук: Асоціація «Перспектива», 2003. — С. 39–41. 59. Портер М. Конкурентное преимущество: Как достичь высокого результата и обеспечить его устойчивостьТекст / Майкл Е. Портер; Пер. с англ. — М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. — 715 с. 60. Портер М. Конкуренция: Учеб. пособие Текст/ М. Портер; Пер. с англ. – М.: Изд-во “Вильямс”, 2005. – 608 с. 61. Портер М. Международная конкуренция: Пер. с англ. Текст / Под ред. и с пред. В. Д. Щетинина. — М.: Международные отношения, 1993. — 896 с. 62. Портер, Майкл, Э. Стратегія конкуренції. Методика аналізу галузей i дiяльностi конкурентів: Пер. з англ. Текст – К.: Основи, 1998 (К.). – 390 с 63. Пушкарь А. И., Тридед А. Н., Колос А. Л. Антикризисное управление: модели, стратегии, механизмы. Научное издание. Текст — Харьков: ООО «Модель Вселенной», 2001. — 452 с. 64. Рубін Ю.Б. Портфель конкуренції та управління справамиТекст. – К.: Укрминтек, 1996. – 734с. 65. Рыночная экономика: Словарь Текст/ под общ. ред. Г.Я. Кипермана. – М. : Республика, 1993. – 524 с. 66. Савчук-Поліщук Т.О. Конкурентоспроможність машинобудівної продукції на зовнішніх ринках : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.05.01 "Світове господарство і міжнародні економічні відносини"Текст / Т.О. Савчук-Поліщук. – Донецьк, 2004. – 24 с. 67. Ситніченко В. Тенденції якості у новому тисячолітті Текст// Стандартизація, сертифікація, якість. — 2000. — №3. — с. 42–46. 68. Сідун В. А., Пономарьова Ю. В. Економіка підприємства: Навч. пос. Текст– Київ: Центр навч. літератури, 2006. – 436 с. 69. Смолейчук І.М. Конкурентоспроможність галузей промисловості: методологія та досвідТекст. – Дніпропетровськ: Вид-во УВСІК, 2002. – 260с. 70. Тридед А. Н. Оценка конкурентного статуса предприятия. Управление развитиемТекст // Вестник ХГЭУ. — 2002. — №2. — С. 119–125. 71. Тридід О.М. Стратегія розвитку підприємства в умовах кризи: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук : спец. 08.06.01 "Економіка, організація і управління підприємствами" Текст/ О.М. Тридід. – Донецьк, 2003. – 24 с. 72. Управління міжнародними конкурентоспроможними підприємствами: Навч. посіб. Текст/ За ред. І. Ю. Сіваченко. – К: ЦУЛ, 2003. – 186 с. 73. Фатхутдинов Р.А. Конкурентоспособность: экономика, стратегия, управлениеТекст. — М.: Инфра–М, 2000. — 312 с.. 74. Фатхутдинов Р.А. Стратегический маркетингТекст. – 2-е изд. – СПб. : Изд-во "Питер", 2002. – 448 с. 75. Федин М. Вы готовы планировать стратегически? Електронний ресурс / М. Федин // Режим доступу : http://www.exmar.ru. 76. Флентін С. В. Визначення універсального критерію конкурентоспроможності Текст// Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. – 2005. – № 2, Т. 1. – С. 187 – 190. 77. Хамел Г., Прахалад К.К. Конкурируя за будущее. Создание рынков завтрашнего дняТекст. – М.: ЗАО “Олімп–Бизнес”, 2002. – 228 с. 78. Харченко Т.Б. Забезпечення конкурентоспроможності підприємств як засіб ринкового реформування економікиТекст // АПЕ. – 2003. – № 2. – С. 70-73. 79. Хованов Н. В. Математические основы теории шкал измерения качестваТекст. — Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1982. — 188 с. 80. Хомяков В. І., Бакум І. В. Управління потенціалом підприємстваТекст. – К.: Кондор, 2007. – 400 с. 81. Хруцкий В.Е., Корнеева И.В. Современный маркетинг: настольная книга по исследованию рынкаТекст. – М. : Финансы и статистика, 2002. – 528 с. 82. Черненко С.О. Конкуренція та ефективність товарних ринків в Україні: МонографіяТекст. – К.: – Бібліогр, 2006. –171 с. 83. Чупик Г.Р. Наукові підходи до визначення категорій "конкуренція" та "конкурентоспроможність"Текст // Вісник Львівської КА. – 2006. – № 22. – С. 55-58. (4) 84. Шевченко О. Л. Якість і конкурентоспроможність продукції, їх місце в стратегії маркетингу // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. Вип. 4Текст / Відп. ред. О. П. Степанов. — К.: КНЕУ, 2001. — с. 208–216. 85. Шепіцен А.О. Стратегія забезпечення конкурентоспроможності підприємств аграрного сектора економіки: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.01 "Економіка, організація і управління підприємствами"Текст / А.О. Шепіцен. – К., 2004. – 24 с. 86. Шершньова З.Є., Оборська С.В. Стратегічне управління: Навч. посібник. Текст – К: КНЕУ, 1999. – 384 с. 87. Шинкаренко В. Г., Бондаренко А. С. Управление конкурентоспособностью предприятияТекст. — Харьков: Изд-во ХНАДУ, 2003. — 188 с. 88. Шинкаренко В.Г., Бондаренко А.С. Управление конкурентоспособностью предприятияТекст. – Харьков : Изд-во ХНАДУ, 2003. – 186 с. 89. Шкардун В. Интегральная оценка конкурентоспособности предприятия // МаркетингТекст. – 2005. – № 1. – С. 38-50. 90. Шкода Т.Н. Формування стратегій підвищення конкурентоспроможності авіа під-приємства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.01 "Економіка, організація і управління підприємствами"Текст / Т.Н. Шкода. – К., 2006. – 20 с. 91. Шнипко О. Політика підвищення конкурентоспроможності: досвід розвинених країн та УкраїнаТекст // Економіст. – 2006. – № 8. – С. 33-35. 92. Экономика предприятия Текст/ В. Я. Хрипач, Г. З. Суша, Г. К. Оноприенко; Под ред. В. Я. Хрипача. – Минск: Економпресс, 2000. – 464 с. 93. Экономическая стратегия фирмы Текст/ Под ред. А. П. Градова. — 3-е изд., испр. — СПб.: Спец-Лит, 2000. — 588 с. 94. Энциклопедический словарь бизнесмена. Менеджмент, маркетинг, информатикаТекст. / под. ред. М.И. Молдованова. – К. : Техника, 1993. – 856 с. 95. Davenport T. H., Glaser J. Just-in-time delivery comes to knowledge management Тext// Harvard Business Review. — 2002. — Vol. 80. — №7 (July). — P. 107–111. 96. Feurer R., Chaharbaghi K. Розробка стратегії: минуле, сучасність та майбутнє // www.management.com.ua, 97. Johnson G., Scholes K. Exploring corporate strategy: Text and Cases. 4th ed. — London: Prentice HallТext, 1997. — 873 p. 98. Porter M. What is strategy? // Harvard Business Review 74/6 (November-December) Тext: 61–78, 1996.