Вступление: Держава – це здійснюваний за допомогою офіційних органів політико-територіальний спосіб організації публічної влади, покликаний керувати суспільними процесами, шляхом надання своїм велінням загальнообов'язкового характеру та можливістю реалізації цих велінь через примус. Реалізація на практиці відповідних ідей створює стрижень, який покладено в основу конституційного механізму здійснення державної влади, складовими якого є вищі органи держави.
Демократичний вибір українського народу закріплено в Конституції України від 28 червня 1996 р., ст. 6 якої встановлює, що «державна влада в Україні здійснюється за принципом її розподілу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої і судової влади здійснюють свої повноваження у визначених цією Конституцією межах і відповідно до законів України 2.
Законодавча влада - одна з трьох незалежних складових правового інституту державної влади. Головним призначенням законодавчої влади є здійснення державної влади шляхом законотворення. Структурно зазначений орган влади наділений сукупністю повноважень щодо прийняття законів та інших законодавчих актів, а також сукупністю організаційних форм реалізації цих повноважень. До суб'єктів законодавчої влади у різних країнах належать парламенти, монархи, уряди тощо.
Виконавча влада - це одна з трьох форм здійснення державної влади, яка, відповідно до конституційного принципу поділу влади у державі, розробляє і втілює державну політику, спрямовану на забезпечення виконання законів та управляє сферами суспільного життя, насамперед державним сектором економіки. Виконавчій владі надається можливість самостійно приймати рішення, необхідні для виконання цих завдань, проте вона є підзвітною законодавчій владі.
Щодо змісту поняття судової влади, зазначу наступне. Відповідно до Конституції України (ст. 126), судові органи виконують свою функцію незалежно від законодавчої і виконавчої влади, в установлених Конституцією межах і згідно з законами України 2.
Відповідно до змісту норм статті 1 Закону України «Про судоустрій» судова влада в Україні реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції (стаття 1 Закону України «Про судоустрій») 11.
Таким чином, узагальнюючи вищевикладене, під поняттям судової влади можна розуміти самостійну, незалежну сферу публічної влади, що наділена сукупністю повноважень по здійсненню правосуддя, тлумаченню норм права, з відповідними повноваженнями спеціальних органів – судів.
Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням складного і суперечливого етапу демократичного розвитку нашої країни, що є очевидним в умовах постійних політичних та владних конфліктів в нашій країні впродовж останніх п’яти років, актуальною є необхідність теоретичного осмислення сутності правового інституту розподілу влади як в історичному аспекті його становлення та розвитку, так і у плані розмежування загальних і специфічних складових інституту розподілу влади з точки зору юридичної науки.
З практичної точки зору актуальність теми дослідження цієї роботи пояснюється не тільки ситуацією навколо владних відносин між Верховною Радою України, Президентом України та Кабінетом Міністрів України, а й постановкою питання – яку структуру державної влади, які органи із якими повноваженнями та яку модель управління повинна мати країна, головним пріоритетом розвитку якої є демократія та правова держава з урахуванням світових інтеграційних процесів.
Таким чином, актуальність теми дослідження цієї роботи в теоретичному аспекті ґрунтується на важливості осмислення сутності правового інституту розподілу влади в умовах сучасних процесів формування України як європейської держави, а в практичному аспекті актуальність теми цієї роботи обґрунтовується необхідністю вирішення питання: як повинна управлятися країна, пріоритетним напрямом розвитку якої є демократична світова спільнота та побудова правової держави.
Щодо ступені наукової розробленості теми цієї роботи, зазначу наступне. Так, питання функціонування інституту розподілу влади осмислюються у працях таких українських та російських вчених: С. Андрєєва, К. Бабенко, О. Бандурка, А. Валюшко, Ч. Вайз, А. Глухової, Є. Головахи, М. Голобуцький, М. Гордієнко, О. Гриніва, А. Георгіца, О. Дем’янчука, Ю. Древаль, В. Денисенка, В. Журавського, В. Кафарського, Д. Ковриженко, М. Козюбри, М. Костицького, К. Костюка, Г. Касьянова, О. Констанцього, І. Кресіної, Б. Кухти, П. Кислого, К. Леонтьєва, В. Лосського, Р. Матвєєва, В. Небоженка, М. Обушного, М. Орзиха, В. Потульницького, Ю. Павленко, А. Панаріна, А. Річинського, П. Рабіновича, А. Чередниченка, І, Ю. Римаренко, М. Томенко, П. Чаадаєва, В. Шаповала, А. Школик, Г. Флоровського та інших. Однак комплексного дослідження функціонування інституту розподілу влади в сучасних умовах не здійснювалося, що також обумовлює актуальність теми дослідження цієї роботи.
Об’єктом цього дослідження є інститут розподілу влади як один із найважливіших елементів демократичної правової держави.
Предметом дослідження є принцип розподілу влади.
Метою цієї магістерської роботи є теоретико-методологічний аналіз природи, змісту, суті розподілу влади як у концептуальному аспекті, так і в практичному застосуванні концепції до сучасних умов, а також дослідження процесу реалізації теорії розподілу влади на сучасному демократичному шляху розвитку України.
Названа мета зумовила постановку і розв’язання таких завдань: дослідити та проаналізувати теоретично-правові аспекти виникнення та функціонування інституту розподілу влади в аспекті історичних передумов виникнення та розвитку теорії розподілу влади, розкрити зміст поняття, функцій та місця інституту розподілу влади в сучасних правових науках; проаналізувати ступінь реалізації принципу розподілу влади в системі державної влади України, в тому числі охарактеризувати законодавчу владу в системі реалізації інституту розподілу влади в Україні, систему органів державної виконавчої влади та її роль у реалізації інституту розподілу влади та дослідити ключові аспекти реалізації інституту розподілу державної влади в аспекті функціонування органів судової влади в Україні; проаналізувати існуючі проблеми функціонування інституту розподілу влади та шляхи їх вирішення в аспекті сучасних напрямів вдосконалення інститутів державної влади в Україні, в тому числі дослідити основні напрями та тенденції розвитку інституту розподілу державної влади в Україні, а також охарактеризувати конституційну реформу в Україні з точки зору ключового аспекту реалізації принципу розподілу влади в системі державної влади України.
Теоретична і методологічна основа дослідження. Для підготовки та написання цієї роботи було використано методологічні принципи конкретно-історичного, порівняльного, структурного і системного аналізу, а також низку ідей, концепцій, теоретичних узагальнень і висновків вітчизняних і закордонних юристів, політологів, філософів і соціологів.
Емпіричною основою дослідження є факти, отримані зарубіжними і вітчизняними дослідниками, опубліковані статистичні і соціологічні матеріали.
Структура дипломної роботи містить вступ, три розділи, кожний з яких має окремі підрозділи, висновки і список використаних джерел. Обсяг дипломної роботи становить 110 ст. Список літературних джерел має 91 позицію.