Моделювання й організація розподілу складу персоналу за видами робіт

Содержание:Вступ 3 1 Теоретичні основи моделювання й організації розподілу складу персоналу 5 1.1 Об’єктивні причини необхідності гнучкості системи розподілу складу персоналу за видами робіт 5 1.2 Сутність раціонального розподілу функцій, поділ праці 8 1.3 Принципи моделювання та організації розподілу складу персоналу 12 2 Особливості моделювання та організації розподілу персоналу за видами робіт 15 2.1 Організація та джерела залучення персоналу 15 2.2 Методи підбору персоналу 20 3 Департаменталізація в моделюванні і організації розподілу складу персоналу 24 Висновки 30 Використана література 32

Вступление:Серед усіх функцій бізнесу роль операційного (виробничого) менеджменту, мабуть, визначена менше всіх інших. Найчастіше про неї згадують у промисловості, вважаючи виробничою функцією. Звичайне виробництво асоціюється з заводом, машинами, заготівельними, обробними і складальними процесами. У минулому галузь управління підприємствами була зосереджена головним чином на управлінні виробничим процесом. Однак останнім часом сфера дії управління значно розширилася. Теорія управління виробництвом застосовується тепер до широкого спектра дій і ситуацій поза виробництвом: у сфері послуг, охороні здоров'я, громадському харчуванні, індустрії розваг і відпочинку, у банківській справі, туризмі, готельному господарстві, торгівлі, транспорті і т.д. Інакше кажучи, управління виробництвом — це управління об'єктами чи процесами, що роблять товари і/чи надають послуги. Таке розширення межі дозволяє розглядати операційний менеджмент більш широко, стосовно до управління будь-якою роботою і процесом. Тому терміни «управління виробництвом», «операційний менеджмент» і «операційний менеджмент» поки будемо вважати рівнозначними і взаємозамінними. Операційний менеджмент — це менеджмент виробничих процесів, що перетворюють сировину на товари та послуги. Організаційний менеджмент — це та частина організації, що прямо втягнена у виробництво товарів і послуг. Із-за тісної асоціації з виробництвом операційний менеджмент іноді називають менеджментом виробничих операцій. Метою операційного менеджменту є забезпечення високої продуктивності. Продуктивність — це критерій ефективності, що показує відношення продукції до вхідної сировини (затрат) у виробничому процесі. Якщо результативність свідчить про досягнення організаційної мети, то ефективність показує, як використовуються ресурси для отримання вихідних товарів (послуг). Процес операційного менеджменту пов'язаний із формуванням операційної стратегії, створенням операційної системи, залученням засобів виробництва, використанням певних методів для досягнення ефективності. Метою написання курсової роботи виступає дослідження особливостей моделювання та організації розподілу персоналу за видами робіт. Виходячи з поставленої мети, в роботі слід вирішити наступні задачі: 1. Визначити об’єктивні причини необхідності гнучкості системи розподілу складу персоналу за видами робіт 2. Охарактеризувати сутність раціонального розподілу функцій, поділ праці 3. Розкрити принципи моделювання та організації розподілу складу персоналу 4. Описати процес організації та джерела залучення персоналу 5. Дати характеристику основним методам підбору персоналу 6. Визначити роль департаменталізації в моделюванні і організації розподілу складу персоналу Об’єктом дослідження в роботі виступає персонал організації. Предметом дослідження в роботі є раціональне моделювання та організація розподілу складу персоналу за видами робіт.

Выводы:Важливою складовою операційного менеджменту є оперативне планування і керівництво розподілом персоналу, завдяки якому підприємство досягає поставлених цілей. Оперативне управління не можна ототожнювати з операційним менеджментом, що якоюсь мірою співзвучні між собою і часто є об'єктом плутанини. Численні обов'язки операційних менеджерів можна розбити на три основні групи: 1. Участь у розробці і реалізація загальної стратегії фірми й основних напрямків її діяльності. 2. Розробка і впровадження виробничої системи, що включає розробку виробничого процесу, рішення про місце розташування виробничих потужностей, проектування роботи підприємства, проектування продукту, введення стандартів і норм на виконання обсягів робіт. 3. Планування і контроль поточного функціонування системи, проектування проведення робіт (ППР). Головне усередині організації — працівники, а за її межами — споживачі продукції. Важливо повернути свідомість персоналу до споживача, а не на догоду начальнику; до прибутку, а не до марнотратства; до новаторства, а не до зашкарублого механічного виконання; перейти до соціальних норм, що базуються на міцному економічному фундаменті, не забуваючи про духовність і моральність. Нові завдання не можуть бути успішно вирішені традиційними кадровими службами. У багатьох, і, насамперед, у великих, організаціях створюються нові служби, системи управління персоналом. Система гнучкого управління персоналом являє собою сукупність підсистем загального і лінійного керівництва, функціональних підсистем, що спеціалізуються на виконанні однорідних функцій і зв'язків між ними, готових у передкризовий період і період настання кризи трансформуватися в спеціальні антикризові команди. Для раціоналізації операційного управління особливе значення має вдосконалення функціонального і кваліфікаційного поділу праці. Пошук слід вести у напрямі розробки оцінювальних критеріїв для віднесення всіх спеціалістів до певних класів, як це робиться стосовно до юристів і працівників інших спеціальностей. Раціональний поділ праці повинен знайти відбиток у технології виконання виробничих функцій персоналу. З цією метою розробляються типові рішення оптимальних варіантів закріплення відповідних робіт за окремими працівниками, з урахуванням індивідуальних можливостей і здібностей кожного з них. Не можна допускати такого явища, щоб робота апарату управління обмежувалася працездатністю керівника або окремого спеціаліста, надмірна завантаженість яких не дозволяє своєчасно і якісно виконувати функції, покладені на відповідний підрозділ або на підприємство в цілому. Щоб у роботі персоналу управління не виникало вузьких місць, необхідно чітко встановлювати межу компетенції кожного працівника, маючи на увазі самостійне прийняття ним рішень, що відносяться до його службових обов'язків, і пов'язані з використанням відповідних документів.

Литература:1. Андрєєва Т.Є, Опікунова Н. В., Гур’янов А. Б. Контролінг. Консалтинг. – Харків: «Прапор», 2002 2. Бородатий В.П. та ін. Управління персоналом: Навч посібник. – К.: ІЗМН. 2003 р.. 3. Василенко В.0. Теорія та практика розробки управлінських рішень. Навчальний посібник. — Київ: ЦУЛ, 2002. — 420 с. 4. В. О. Василенко, Т. І. Ткаченко Виробничий (операційний) менеджмент: Навч. посібник. За редакцією В. О. Василенка. – Київ: ЦУЛ, 2003 5. Василенко В.А., Мельник И.Е. Операционное и ситуационное управление в системе менеджмента: Учебное пособие. - М.: МГИУ, 2002. —- 530 с. 6. Василенко В.О., Ткаченко T.I. Стратегічний менеджмент: Навчальний посібник. — Киів: ЦУЛ, 2003. — 396 с. 7. Виханский О. С. Менеджмент/ О.С. Виханский, А. И. Наумова. – М.: Гадарики, 2001. – 283с. 8. Гончаров В.В. Руководство для высшего управленческого персонала. М.: «Сувенир», 2002 – 388 с. 9. Гріфін Р., Яцура В. основи менеджменту: Підручник / Наук. Ред.. В. Яцура, Д. Олесневич. – Львів: Бак, 2001. – 624 с. 10. Гэлловэй Лес. Операционный менеджмент. — СПб: Питер, 2001. — 320 с. (серия «Теория и практика менеджмента»), 11. Дафт Р.Л. Менеджмент. – СПб.: Питер, 2000. – 832 с. 12. Економіка підприємства /За ред. С.Ф.Покропивного.-К.:КНЕУ, 2000. - 528с. 13. Кибанов А.Я. Управление персоналом: Регламентация труда: Учебн.пособие – М.: Экзамен, 2000г. 14. Кныш М. И. Конкурентные стратегии: Учебное пособие. – СПб. – 2002, – 284с. 15. Маслов Е.В. Управління персоналом підприємства: Навчальний посібник. – М.: Инфра-М, 2000р. 16. Менеджмент організацій / За ред. Л. І. Федулової. – К., 2003. – 480с. 17. Менеджмент організацій: Підручник / За заг. ред. Л.І. Федулової. – К.: Либідь, 2003 – 448 с. ( с. 73 – 77) 18. Немцов В. Д., Довгань Л. Є. Сініок Г. Ф. Менеджмент організацій. – Навч. Посібник. – К.: Тов. “УВПК” Екс об”, 2002 19. Осовська Г. В. Основи менеджменту: Курс лекцій. Житомир: Жіті, 2003, - 600 с. 20. Пелішенко П. Н. Маркетинговий менеджмент: Навч. Посібник. – К.:ЦНЛ, 2003. – 200с. 21. Румянцева З. П. Общее управление организацией. Теория и практика. – М., 2001 22. Хміль Ф.І. Менеджмент. Підручник, - К.: Академвидав, 2003. – 608 с.,іл. 23. Чейз Р.Б., Эквилайн Н. Дж., Якобс Р. Ф. Производственный и операционный менедмжент, 8-е издание.: Пер. англ.: - М.: Издательский дом «Вильямс», 2001. – 704 с. 24. Чернявский А. Трансформація організаційних форм управління // Персонал, 2001. – с. 61 - 64 25. Шегда А. В. Менеджмент: Навчальний посібник. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2002. – 583с. – (Вища освіта ХХІ століття) 26. Шонесси О. Принципы организации управления фирмой. – М.: Бизнес-информ, 2000. – 296 с. 27. Экономика предприятия: Учебное пособие / под общ. ред. д. э. н. проф. Л.Г. Мельника. – Сумы: ИТД «Университетская книга», 2002. – 632 с.