Державне регулювання економіки

Содержание:ВСТУП 3 1. Сутність державного регулювання 4 2 Необхідність і практичне значення державного регулювання 6 3. Трансформація державного регулювання на сучасному етапі суспільного розвитку 8 ВИСНОВКИ 16 Список використаної літератури 18

Вступление:Реформи, що здійснюються у країні, покликані змінити характер участі держави в господарській діяльності, зменшити частку державної власності, створити економічні умови для забезпечення високої ділової активності. Будь-яка масштабна акція потребує скрупульозної підготовки та виваженості. Мета державного регулювання економіки — створити таку господарську систему, яка б орієнтувалася на вибір найефективніших варіантів використання наявних факторів виробництва та забезпечення сприятливих соціально-економічних умов життєдіяльності. Об’єкт дослідження - державне регулювання економіки Предмет дослідження – особливості державного регулювання економіки. Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є дослідження особливостей, необхідності та практичного значення державного регулювання. Для виконання мети потрібно виконати наступні задачі: ? висвітлити сутність державного регулювання економіки ? проаналізувати необхідність і практичне значення державного регулювання дослідити трансформацію державного регулювання на сучасному етапі суспільного розвитку

Выводы:З огляду на закономірності глобалізації світу, появу нових суб'єктів світової економіки та геополітики, нових центрів сили, особливості їх взаємодії і балансу недоцільно говорити про якесь неминуче послаблення ролі держави, зведення її до "компактного і недорогого" апарату контролю та нагляду за дотриманням загальноприйнятих правил. У нових умовах формуються і нові реалії, а отже, виникає інше середовище для функціонування національних держав. Держава стає наймогутнішим та найвідповідальнішим суб'єктом представництва й захисту національних інтересів країни перед лицем поки що єдиної глобальної держави – консолідованого Заходу, а також існуючих регіональних союзів та асоціацій і ТНК. Від усвідомлення реалій цього нового світопорядку залежить і місце держави в нових світових ієрархіях, і її здатність захищати свій політичний та економічний суверенітет, і можливість справляння впливу на міжнародні та внутрішньополітичні процеси. Для України це особливо актуально в зв'язку з її особливим геополітичним положенням та своєрідністю історичного розвитку. Українська держава повинна стати головним суб'єктом і гарантом національного суверенітету, національних інтересів, національного розвитку. У найближчому майбутньому економіка України має бути лише змішаною, й одним із критеріїв керованості неї буде суперечлива єдність порівняно жорсткого державного регулювання економіки та ринкового саморегулювання. При цьому послаблення та звуження сфери макрорегулювання має здійснюватися лише в міру становлення і посилення дії механізмів ринкового саморегулювання в його цивілізованих формах. Посилення ринкової орієнтації та ринкових тенденцій у сфері ринкової економіки має здійснюватися водночас із посиленням впливу держави в соціальній сфері. Будь-які спроби перейти до ринкового саморегулювання у сфері розподілу в країні з постсоціалістичною економікою є згубними. За нинішньої соціально-політичної ситуації економіка України має бути не сепаратистською, а унітарно конструктивною з елементами регіонального самоврядування. Отже, на сучасному етапі державне регулювання має бути складовою індикативного планування і спрямовуватись насамперед на стабілізацію виробництва, подолання інфляції, запобігання подальшому зниженню життєвого рівня населення. Найважливіші завдання економічної політики України потрібно конкретизувати в політиці таких державних пріоритетів: прискорення структурної перебудови економіки з метою розвитку конкуренції; збільшення обсягу випуску продукції, що користується попитом, експорто-спроможна та імпортозамінна; модернізація і технічне переозброєння підприємств, виробничих потужностей яких не вистачає для створення замкнених циклів із виробництва особливо важливих виробів виробничо-технічного призначення, товарів народного споживання тощо.

Литература:1. Антошкіна Л. І., Бабіч Н. М., Беседін В. Ф., Беседін І. В., Бондар І. К. Державне регулювання економіки України: методологія, напрями, тенденції, проблеми. — К., 2005. — 410с. 2. Гриньова В. М., Новікова М. М. Державне регулювання економіки. — Х.: ВД "ІНЖЕК", 2004. — 753с. 3. Дідківська Л. І., Головко Л. С. Державне регулювання економіки. — К.: Знання, 2004. — 213с. 4. Захарченко В. І., Борісов О. Г., Іванищева А. В. Зарубіжний і вітчизняний досвід державного регулювання економіки для сучасної України. — О.: Видавничий центр Студія "Негоціант", 2005. — 128с. 5. Запоточний І.В. Державне регулювання регіональної економіки : Навч. посіб./ І.В. Запоточний, В.І. Захарченко; Ред. В.І. Захарченко. -Х.: Одіссей, 2003. -592 с 6. Михасюк І.Р. Державне регулювання економіки : Підручник/ І.Р. Михасюк, Л.А. Швайка. -Л.: Магнолія плюс: Видав. В.М. Піча, 2006. -220 с. 7. Стеченко Д.М. Державне регулювання економіки : Навч. посіб./ Д.М. Стеченко. -3-є вид., випр.. -К.: Знання, 2006. -257 с. 8. Чистов С. М. Державне регулювання економіки. — К.: КНЕУ, 2004. — 441с. 9. Швайка Л.А. Державне регулювання економіки : Навч. посіб./ Л.А. Швайка. -К.: Знання, 2006. -435 с. 10. Шиян Н. І. Державне регулювання економіки. — Х.: ХНАУ, 2005. — 373с.