Громадське та культурне життя єврейської меншини Київської області в період незалежності України

Содержание: ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ 7 1.1. Ступінь наукової розробки теми дослідження 7 1.2. Методологія дослідження 17 Висновки до першого розділу 33 РОЗДІЛ 2. ГРОМАДСЬКЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ ЄВРЕЇВ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ В ПЕРІОД НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ 34 2.1. Релігійне життя 34 2.2. Єврейський театр та кіно 39 2.3. Єврейські школи та бібліотеки 45 Висновки до другого розділу 51 РОЗДІЛ 3. ЄВРЕЙСЬКО-УКРАЇНСЬКІ ВЗАЄМИНИ В ІСТОРИЧНІЙ ПЕРСПЕКТИВІ 52 3.1. Сіоністика та юдофобія 52 3.2. Динаміка поведінки євреїв на Київщині 56 Висновки до третього розділу 61 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 62 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 66

Вступление: Актуальність теми. Проблеми співвідношення різних етносів актуальні для і багатьох країн від давнини до сьогодення. Не виняток у цьому й Україна, на території якої співіснували і співіснують різні етнічні групи. Археологічні і письмові історичні джерела засвідчують, що на землях сучасної України проживало чимало різних етносів, котрі разом з українським народом внесли свою частку в розвиток економіки і культури Південно-Східної Європи. Сьогодні, коли народи України будують суверенну демократично-правову державу, увага до проблем історії національних меншин в Україні є досить актуальними. Важливим аспектом досліджуваної проблеми є вивчення історії єврейських общин та їхнього співжиття протягом багатьох століть з українським народом. Єврейське населення мешкає на території України з IV ст. до н. е., про що свідчать єврейсько-грецькі написи, виявлені у Керчі та інших містах Криму. Надмогильні пам'ятки тих часів мають єврейські імена і символи на івриті та грецькою мовою. Євреї античних часів були частиною населення грецьких міст Північного Причорномор'я та Криму, проживаючи у Херсонесі, Анапі, Ольвії. Сьогодні загальновизнано, що одним із найвагоміших здобутків української держави за часи незалежності є збереження міжнаціонального миру і злагоди, уникнення потенційних загроз міжнаціональних конфліктів. Безумовно, високої оцінки у цьому зв'язку заслуговує державний етнополітичний менеджмент. Проте очевидно й те, що без належного ставлення суспільства, без відповідної атмосфери, яка формується самими громадянами, а не створюється штучно зверху, цього результату було важко досягти. Інституціональним свідченням цих процесів стала поява нового (принаймні порівняно з радянським часом) суспільно-політичного явища - громадських організацій етнічних меншин. На порядку денному постає питання сумісності дискретної етнічної самоорганізації зі становленням єдиної національної держави та формуванням національного громадянського суспільства. Слід відзначити й активне включення українських учених у справу теоретичного обґрунтування етнополітики та аналізу процесів, що відбуваються в етнонаціональній сфері. Найбільш плідно працюють у цьому напрямку українські політологи, соціологи, правознавці, психологи О. Антонюк, І. Варзар, П. Гнатенко, В. Євтух, О. Картунов, Г. Касьянов, В. Котигоренко, І. Кресіна, В. Крисаченко, І. Курас, А. Леонова, О. Майборода, В. Мицик, Л. Нагорна, В. Нікітюк, М. Обушний, І. Онищенко, А. Орлов, М. Панчук, Б. Попов, О. Рафальський, С Римаренко, Ю. Римаренко, Т. Рудницька, Л. Рябошапко, М. Степико, Л. Шкляр, М. Шульга та ін. Сформувалась також потужна школа етносоціології (В. Євтух, В. Трощинський та ін.). Кожна з цих шкіл робить свій внесок у справу осмислення сучасних національних процесів в Україні. Метою даного дослідження є з'ясування ролі і місця громадських та культурних організацій євреїв у житті Київщини періоду молодої незалежної держави. Виходячи з цього, у роботі визначилися такі завдання: – оцінити важливість та стан наукової розробки проблеми, теоретичний рівень та напрями її висвітлення; – проаналізувати основні характерні риси розвитку української історіографії, визначити недостатньо опрацьовані аспекти історії та культури євреїв України; – визначити масштаби погромного руху та соціально-економічне становище єврейської громади після проголошення незалежності в Україні; – оцінити участь єврейської спільноти у соціально-економічних перетвореннях в Україні; – дослідити форми і заходи суспільно-політичного тиску на представників єврейської релігії та культури, оцінити зміни основних інститутів єврейської релігійної громади, пов’язані з впливом антирелігійної пропаганди та репресивних заходів влади минулого; – простежити шляхи, форми та методи боротьби влади з сіоністськими організаціями, мовою іврит та еміграційними настроями серед євреїв; – оцінити структурні зміни основних інститутів єврейської громади в період незалежності; – з’ясувати закономірності розвитку культури та літератури мовою їдиш, внесок євреїв у розвиток науки, культури, архітектури, мистецтва в незалежній Україні, зокрема на Київщині. Об’єктом дослідження є проблема історії євреїв Київської області у період незалежності. Предметом дослідження є громадсько-культурний аспекти життя євреїв України після 1991 р.. Методологія і методи дослідження. Методологічну базу дослідження становить принцип історизму, що у нашому розумінні являє собою підхід до історичних процесів та явищ з позицій динаміки, вивчення взаємозв’язків між ними та їх взаємообумовленості; принцип багатофакторності, тобто вивчення суб’єктивних та об’єктивних чинників, які в сукупності дають можливість встановити, чому саме так розвивалася історія єврейського життя в Україні в період незалежності. У теоретично-методологічну основу дослідження також покладено вивірені часом та визнані науковцями різних історіографічних шкіл принципи науковості, орієнтації на загальні моральні цінності, поєднання минулого та сучасного. Конкретними методами були історико-порівняльний та хронологічно-проблемний, які були використані під час аналізу здобутків і відмінностей української, російської та зарубіжної історіографії, метод періодизації та метод формально-кількісного аналізу. Інформаційною базою дослідження стали посібники з історично-культурного життя євреїв, статистичні довідники обліку етнічних меншин України. Наукова новизна дослідження визначається авторською концепцією аналізу проблеми, комплексним соціальним (політичним, культурологічним) підходом до історії єврейського населення в період політики 1991 р. Уперше предметом дослідження стала історія єврейської меншини Київської області періоду проголошення незалежності. Структура дослідження обумовлена метою, завданнями та головними напрямами дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи основного тексту – 60 сторінок.

Выводы: Результати проведеного дослідження дають підставу зробити такі висновки: Етнічне розмаїття сучасного світу дедалі частіше сприймається на політичному рівні не стільки як потенційна загроза державному суверенітету та територіальній цілісності, скільки як неоціненний скарб світової культури і цивілізації. Можна навіть сказати, що саме бурхливі і трагічні події кінця XX століття, пов'язані з надмірною політизацією етнічності, зростанням етно-центризму, аж до жахливих проявів етноциду, примушують світове, насамперед європейське співтовариство не просто уважніше придивитися до проблеми етнополітики, а фактично змінити парадигму мислення в цій царині. Різноманітність народів і культур постає в новій парадигмі джерелом багатства та життєздатності, а не причиною постійної ворожнечі та ненависті. Побудова саме такої цивілізаційної моделі та парадигми мислення є сьогодні справою провідних міжнародних організацій, а отже, і держав їх членів. Тим більше це - справа національних меншин (та їхніх інституцій), які вперше в історії можуть реально претендувати на рівноправні партнерські взаємини з державною владою, на гідне визнання і чільне місце в державно-культурному будівництві у власних країнах. Для України питання міжнаціональних відносин завжди було вкрай важливим. Воно набувало різного змісту в різні історичні епохи. Йшлося і про боротьбу за політичні права української нації, яка була національною меншиною у складі великих імперій, і про становище інших національних меншин, які проживали на українських землях з давніх часів. Із здобуттям незалежності проблеми етнополітики перейшли у площину державної стратегії і одночасно визначили один із актуальних і пріоритетних напрямків формування громадянського суспільства в Україні. Етнічні характеристики українського соціуму, етнічно-політичний зміст понять «український народ» та «українська нація», основні засади державної етнополітики - ці та багато інших питань одразу набули виняткового значення, оскільки від їх розв'язання безпосередньо залежало (і залежить) майбутнє молодої української держави. Євреї складають менше 1% населення України - близько 480 тисяч чоловік, - але їхня культурна вага дуже значна. За останні кілька років єврейський рух в Україні став впливовою суспільною силою. У майже 100 містах України створено близько 300 єврейських організацій та громад, діє понад 70 синагог. З'явилися культурні та просвітницькі центри, клуби, недільні та загальноосвітні школи, дитячі табори тощо Євреї живуть на терені нинішньої України понад 2000 років. З грецьких колоній у стародавньому Криму, через Боспорське царство і Хозарський і каганат нащадки Авраама потрапили до Київської Русі. Тому весь процес формування українського етносу відбувався у присутності юдеї - процес відбувався у часи, коли толерантність до іновірців не була характерною для політики правлячих кіл. Через це в усіх негараздах трудящих» як правило, звинувачували іновірців та інородців, серед яких найпомітнішими були євреї. Через це вони ставали жертвами численних заворушень і одночасно їх звинувачували як винних в усіх негараздах та нещастях. Проте кращі представники української інтелігенції розуміли дійсні причини соціального і національного гніту, а одночасно давали свої оцінки єврейському питанню і шляхам його вирішення. Українсько-єврейські відносини були однією з тем, що обговорювались у першому українському щомісячнику «Основа», який був заснований у Петербурзі П. Кулішем, Н.Костомаровим, В.Білозерським та іншими. Автори редакційної статті цього журналу дорікали юдеям за їх відрубність від "південно-російського населення", за те, що вони не мають нічого спільного з народом, серед якого живуть, не зробили жодного кроку до зближення з ним. Видатний український вчений і громадський діяч М. Драгоманов, який співробітничав з Київською громадою, аналізуючи соціальну роль юдеїв в Україні, писав: "Еврейство, в этом смысле, есть известная, патологическая, положим, но все же естественная функция, которая не может быть устранена, пока не будут устранены условия, ее производящие; устраните "жидков" и "жидов" - евреев, будут "жидки" и "жиды" другого вероисповедания". Драгоманов відмічав також соціальне розшарування єврейства і те, що його релігійна спільність значно полегшує експлуатацію бідних багатими. Він зазначав, що юдейська солідарність та відрубність - результат релігійних переслідувань з боку християн, а більшість юдеїв "бедствует страшно и служит только орудием для обогащения "еврейских тузов", и что эти последние в сущности даже не желают полного уравнения прав евреев с христианами, даже, например, предоставления всем евреям права жить по всей России, потому что тот бедняк-еврей, который обирает белоруса-мужика, так как ему почти ничего не остается делать другого, нужен для того, чтобы богатый еврей-подрядчик мог нанять подешевле рабочего и т.п.". Після першої хвилі погромів І.Франко написав легенду про царя Давида, У який захищає євреїв, коли їм загрожує небезпека. Ця легенда названа іменем казкової річки "Самбатіон" і завертається словами: Нещасне село те і місто, Де в муках, в приниженню жидів - горе землі тій, як стане на неї Обома ногами Давид! У 25-ту річницю масових нацистських розстрілів у Бабиному Яру І.М.Дзюба, у своєму виступі на місці трагедії сказав: "Чи гідні ми цієї пам'яті? Мабуть ні, якщо й досі серед нас знаходять місце різні форми людиноненависництва і в тому числі та, яку ми називаємо затертим, збаналізованим, але страшним словом - антисемітизм. Антисемітизм - явище "інтернаціональне", він існував і існує в усіх суспільствах. На жаль, не вільне від нього і наше суспільство. В цьому, може, й не було б нічого дивного, І адже антисемітизм - плід і супутник вікового безкультур'я і неволі, перше і неминуче народження політичного деспотизму, і долається він - у масштабах цілих суспільств - нелегко і нешвидко. Нині в Україні важливим є стимулювання єврейського національного культурного відродження, зокрема і відродження оригінального національного театрального мистецтва, що є передумовою послаблення еміграційних настроїв громадян України єврейського походження та активізації їхньої рееміграції, що має важливе загальнокультурне і економічне значення для країни загалом. Сьогодні в Києві три синагоги. Після проголошення незалежності в Україні починають діяти єврейські дитячі садки, школи, гімназії, вузи. Характерним для методики єврейської освіти є використання в процесі викладання великої кількості прикладів, особливо, притч, що притаманне і для напучувань виниклого в Україні хасидизму. Притчі, приклади, бувальщини надзвичайно сприяють не лише кращому розумінню думки вчителя учнями, а й емоційній напрузі, розвитку самостійного думання. У сучасній Україні відроджується єврейський театр і розпочинається новий етап його розвитку. Тому ґрунтовні наукові дослідження історичних форм його архітектури, особливостей генези драматургії і сценографії є надзвичайно актуальними.

Литература: 1. Актуальні проблеми історії євреїв України / НАН України; Інститут національних відносин і політології. Відділ єврейської історії та культури / М.І. Панчук (наук.ред.). — К., 1994. — 40с. 2. Беренштейн О. Б. Дискримінаційна політика царського уряду щодо євреїв у другій половині ХУІІІ-першій половині ХІХ століття (за метеріалами Правобережної України): Дис...канд. іст. наук: 07.00.07 / НАН України; Інститут національних відносин і політології — К., 1995. — 218л. 3. Беренштейн О. Б. Дискримінаційна політика царського уряду щодо євреїв у другій половині ХVІІІ-першій половині ХІХ століття (за матеріалами Правобережної України): Автореф. дис...канд. іст. наук: 07.00.07 / НАН України; Інститут національних відносин і політології — К., 1995. — 20 с. 4. Вайц І. Катастрофа європейського єврейства / Відкритий ун-т. Ізраїль ; Сохнут- Україна / Л. Мацих (наук.ред. ), О. Ульяненко (пер.). — К. : НВП "Вирій", 2001. - Т. 7 : Катастрофа євреїв на території Радянського Союзу. — К. : НВП "Вирій", 2001 — 150с. 5. Винокурова Ф. А. Фонди державного архіву Вінницької області як джерело з історії долі євреїв під час німецько-румунської окупації 1941-1944 рр.: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.06 / Державний комітет архівів України ; Український науково- дослідний ін-т архівної справи та документознавства — К., 2003. — 19с. 6. Винокурова Ф. А. Фонди Державного архіву Вінницької області як джерело з історії долі євреїв під час німецько-румунської окупації 1941-1944 рр.: Дис... канд. іст. наук: 07.00.06 / НАН України; Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського — К., 2003. — 225арк. 7. Гриневич В. А., Гриневич Л. В. Національне військове питання в діяльності Союзу євреїв-воїнів КВО (липень 1917- січень 1918 рр.) / НАН України; Інститут історії України; Інститут політичних і етнонаціональних досліджень. — К., 2001. — 150с. 8. Гусєв В. І., Пилипчук О. Г. Україна першої половини 20-х років ХХ століття: мачуха чи земля обітована для євреїв?. — К. : Міжнародна фінансова агенція, 1997. — 36с. 9. Джонсон П. Історія євреїв: Світовий бестселер / О. Мокровольський (укр.пер.). — К. : Видавничий Дім "Альтернативи", 2000. — 702с. 10. Еврейская энциклопедия. Свод знаний о еврействе и его культуре в прошлом и настоящем. –СПб., Издание Общества для Научных еврейских изданий и Издательства Брокгауз и Ефрон, 1912-1914. - Т 1. 11. Євреї в Україні: історія, культура, традиції: Зб. наук.-публіц. ст. / НАН України; Інститут національних відносин і політології / І.Ф. Курас (голов.ред.) — К., 1997. — 256с. 12. Єврейська історія та культура в Україні: Матеріали конф., Київ 2-5 вересня 1996 / Г... Аронов (ред.). — К., 1997. — 334с. 13. Єврейська історія та культура в Україні: Матеріали конференції, Київ, 8-9 грудня 1994 / Асоціація єврейських організацій та общин України; Асоціація Юдаїки Науково-дослідний центр / Г... Аронов (ред.). — К., 1995. — 232с. 14. Єврейська мафія та її культ / Міжрегіональна академія управління персоналом. — К. : МАУП, 2006. — 96с. 15. Карманная еврейская энциклопедия. - Ростов-на-Дону. – Фенікс, 1999. 19. Катастрофа європейського єврейства: Навч. посібник:У 4 кн.:Пер. з івриту / Відкритий ун-т. Ізраїль; Міжнародний Соломонів ун-т. — К. : НВП "Вирій", 2005. - Кн. 2, ч. 3- 4 : Винищування євреїв: нацистська індустрія смерті/ Міхман, Д. (ч.3); Європейські лідери і європейський опір/ Міхман, Д., Гройф, Г. (ч.4). — К. : НВП "Вирій", 2005 — 392с. 20. Кац Я. Кризис традиции. На пороге нового времени. – Иерусалим., 1991. 21. Кінопанорама відновить роботу всупереч Єврейській общині //Сумно. Спільнота блогів про культуру / http://sumno.com 22. Лизогуб Н. Відроджуючи українське єврейство // Народний журнал для молодих духом «Пенсія». – 2009, грудень, №74. 23. Лойко Л. І. Громадські організації етнічних меншин України: природа, легітимність, діяльність. — К. : Поліграфічний центр "Фоліант", 2005. — 634с. 24. Лойко Л. І. Етнополітична суб'єктність громадських організацій етнічних меншин України: Автореф. дис... д-ра політ. наук: 23.00.05 / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького — К., 2006. — 36с. 25. Луцишин Г. І. Національні меншини у політичному житті України: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.02 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка — Л., 2002. — 20с. 26. Масловський В. І. Холокост євреїв України. Початок. Учбовий посібник. — К., 2005. — 56с. 27. Мирський Р. Я., Найман О. Я. На захист демократичних надбань в Україні. Проти розпалювання юдофобії: (по матеріалах судових процесів) / Асоціація національно-культурних об'єднань України ; Українська академія історії та культури євреїв ім. Шимона Дубнова ; Антидифамаційна ліга України. — К., 2004. — 180с. 28. Мирський Р. Я., Найман О. Я. Юдофобія проти України (старі забобони і модерні вигадки) / Академія історії та культури євреїв України ім. Шимона Дубнова ; Антидифамаційна ліга України. — Вид. 2-ге — К., 2000. — 120 с. 29. Міжнаціональні відносини і національні меншини України: Стан, перспективи / Р. Ш. Чілачава (ред., упоряд.), Т. І. Пилипенко (упоряд.). — К. : Голов. спец. ред. літ. мовами нац. меншин України, 2004. — 384с. 30. Мюллер Е. Ісус у Святилищі (Тема Святилища в Посланні до євреїв): Посібник з вивчення Біблії в Суботній школі. ІІІ квартал. — К. : Джерело життя, 2003. — 127с. 31. Назаревич А., Трохимчук С. Національні меншини країн Європейського Союзу в контексті інтеграційних процесів / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. Факультет міжнародних відносин / Маркіян Мальський (наук.ред.). — Л., 2002. — 112с. 32. Найман О. Я. Єврейські партії та об'єднання України (1917-1925) / НАН України; Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ; Міжнародний Соломонів ун-т ; Академія історії та культури євреїв України ім. Шимона Дубнова. — К., 1998. — 190с. 33. Найман О. Скорботний шлях українського єврейства / Єврейський фонд України ; Центр єврейських досліджень ; Академія історії та культури євреїв України ім. Шимона Дубнова. — К., 2004. — 104с. 34. Нариси з історії культури євреїв України / Леонід Фінберг (ред.та упоряд.), В. Любченко (ред.та упоряд.). — К. : Дух і Літера, 2005. — 440с. 35. Національні меншини в Україні: Інформ.-бібліогр. покажчик / Інститут досліджень діаспори / І. Винниченко (упоряд.). — К. : Стилос, 2000. — 160с. 36. Національні меншини України: історія та сучасність: науково-довідкове вид. / Міжрегіональна академія управління персоналом / І. Винниченко (упоряд.), Р. Марценюк (упоряд.). — К. : МАУП, 2006. — 252с. 37. Панчук М. І., Войналович В. А., Галенко О., Геник М., Горбань Т. Національні меншини України у ХХ столітті: політико- правовий аспект / Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України / І.Ф. Курас (голов.ред.). — К. : ІПЕіНД, 2000. — 358с. 38. Подольський А. Ю. Нацистський геноцид щодо євреїв України (1941-1944 рр.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.05 / НАН України; Інститут національних відносин і політології — К., 1996. — 18с. 39. Рабінович Я. Й. На зламі віків: До 1000-річчя проживання євреїв в Україні. — К., 1998. — 360с. 40. Рафальський О. О. Національні меншини України в ХХ столітті: історіографія: Автореф. дис... д-ра іст. наук: 07.00.06 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка — К., 2001. — 45 с. 41. Рудницька Н. В. Становлення і розвиток системи освіти євреїв на Волині у ХІХ - на початку ХХ століття: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Запорізький держ. ун-т — Запоріжжя, 2002. — 20с. 42. Слободянюк П. Я. Єврейські общини Правобережної України / Держкомархів України ; Держархів Хмельницької області ; Подільське відділення ІМФЕ ім. М.Рильського НАН України при Хмельницькому гуманітарно-педагогічному ін-ті. — Хмельницький, 2005. — 410с. 43. Сусленський Я. М. Справжні герої: Про участь громадян України у рятуванні євреїв від фашитського геноциду / Інститут національних відносин і політології АН України; Товариство "Україна" ; Міжнародне товариство "Україна-Ізраїль"; Товариство єврейської культури України. — К. : Товариство "Україна", 1993. — 148с. 44. Табачник Д. В., Попов Г. Д. Національні меншини: етнокультурний вимір. — К. : Етнос, 2007. — 149с. 45. Телушкин Й. Еврейский мир Важнейшие знания о еврейском нарде его истории и религии. – М.: Иерусалим Гешарим, 1992. 46. Шестопал М. Євреї на Україні: Історична довідка. — К. : Оріяни, 2003. — 218с. 47. Шитюк М. М., Сугацька Н. В. Геноцид проти євреїв Південної України в роки німецько-румунської окупації (1941-1944 рр.). — Миколаїв, 2008. — 154c. 48. Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике. – Иерусалим, 1993. – Кн. 1-2 Евреи в Российской империи XVIII-XIX веков. / Сборник трудов еврейских историков. – М., 1995. 49. Щокін Г. В. Виникнення давніх євреїв та подальший розвиток їхнього культу. — К. : МАУП, 2005. — 152с. 50. Яременко В. В. Євреї в Україні сьогодні: реальність без міфів / Міжрегіональна академія управління персоналом (МАУП). — К. : МАУП, 2003. — 142с. 51. Офіційний сайт гімназії-інтерната № 299 / http://www.edu. kiev. ua/ schools/s299/ 52. Офіційний сайт Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого. // http://www.knutkt.kiev.ua 53. Офіційний сайт Конгресу національних меншин в Україні // http://www.kngu.org/KongrUkr/Communit/ObzhJew.htm 54. Офіційний сайт Міжнародного Соломонового університету // http://www.isu.edu.ua/ua