Выводы:Спілкування має надзвичайно важливе значення для соціалізації людини, для її комфортного перебування в суспільстві та у колективі. Але спілкування, хоч і має безліч позитивних функцій, все одно, залежить від багатьох особливостей людей. І якщо люди не можуть домовитися, якщо не підтримують думок один одного то це явище називають конфліктом. Міжособистісний конфлікт призводить до дискомфортного відчуття ворожнечі, до нанесення небажаних образ та висловлення негарних слів. А сімейні конфлікти взагалі – сумна річ. Тоді, коли чекаєш допомоги у найближчих людей, а вони починають ображати та глузливо критикувати, то в особистості в душу закрадається почуття несправедливості. Соціальна та індивідуальна важливість міжособистісного конфлікту може бути неоднозначною. У міжособистісному конфлікті зменшується здатність його учасників до саморегуляції, свідомого самоконтролю, часто спостерігаються афективні дії, знижується стійкість до стресів та фрустрації. Серед загальних причин виникнення конфліктів, пов'язаних із психологічними та соціально-психологічними особливостями учасників міжособистісної взаємодії, виділяють такі: ціннісні чинники; особливості стосунків, пов'язаних з почуттям задоволення від взаємодії чи його відсутністю; поведінкові чинники; незнання тих чи інших характерологічних, психологічних властивостей іншої особи; неправильне тлумачення думок, вчинків; недотримання загальноприйнятих моральних норм, переоцінка власних можливостей і недооцінка можливостей інших. Звичайно, конфлікти між батьками та дітьми у кожній родині різні, але умовно їх можна розділити на такі групи: відсутність контакту з дітьми; неповажне, різке відношення дітей до батьків, постійні сварки і конфлікти з ними; тривога за дітей; проблеми, пов'язані з нестандартною поведінкою дітей. Для дослідження сімейних конфліктів використовують тестові методики, чітко регламентовані часом та процедурою обробки результатів. Але й вони не дають повної картини з’ясування ситуації в родині. А проективні (малюночні тести) дозволяють діагностувати найтонші особливості родинних відносин, специфіку відносин між батьками та дітьми. Для оцінки внутрісімейних відносин використовують малюнок за завданням «Намалюй свою родину». Для інтерпретації також треба знати: а) вік досліджуваної дитини; б) склад її родини, вік братів і сестер; в) якщо можливо, мати відомості про поведінку дитини в родині, дитячому садку або школі. Інтерпретацію малюнка умовно розділяють на три частини: 1) аналіз структури «Малюнка родини»; 2) інтерпретацію особливостей графічних презентацій членів родини; 3) аналіз процесу малювання. Популярність рисункових методик пояснюється декількома причинами: 1. Процес малювання робить виняткову, розгальмовуючу дію на дитину, сприяє встановленню емоційного контакту з дитиною. 2. Малюнки зручні в застосуванні: по-перше, аркуш паперу й олівець — це весь необхідний інструментарій, а по-друге, дитина ніби сама фіксує за допомогою олівця свої дії, рухи думок. 3. Малюнок родини — високоінформативний засіб пізнання особистості дитини, що відображає те, як дитина сприймає себе й інших членів родини, які почуття вона переживає в родині. 4. Процес малювання, особливо при зображенні значимих для дитини ситуацій, має психотерапевтичну дію. Вважаємо вартим вказати, що важливо попереджувати, а не вирішувати конфлікт. Але, якщо вже трапилася конфліктна ситуація, то необхідно вирішити її найменш болісним шляхом, тактовно та зрозуміло. Хоча набагато краще підтримувати гармонійні відносини у родині між батьками та дітьми, повноцінно спілкуватися, зрозуміло висловлювати свої побажання та повчання.