Поиск по каталогу
расширенный поиск
Украина, г.Киев
тел.: (066)772-50-34
(098)902-14-71
(093)107-18-04

email: info@7000.kiev.ua
Економіка загальна»Макроекономіка»

Роль держави у формуванні та регулюванні економіки

Карточка работы:60631б
Цена:
Тема: Роль держави у формуванні та регулюванні економіки
Предмет:Макроекономіка
Дата выполнения:2007
Специальность (факультет):Міжнародна економіка
Тип:Курсова робота
Задание:
ВУЗ:Українська Академія Зовнішньої Торгівлі (УАЗТ)
Содержание:Вступ 3 Розділ 1. Поняття та зміст державного регулювання економіки 7 1.1. Сутність державного регулювання економіки 7 1.2. Необхідність і практичне значення державного регулювання для економіки України 11 1.3. Історичний аспект зародження державного макроекономічного регулювання 19 Висновок до розділу 1 27 Розділ 2. Економічна роль держави у ринковій економіці 29 2.1. Роль держави в ринковій економіці 29 2.2. Економічні інтереси в системі державного регулювання економіки 33 Висновок до розділу 2 38 Розділ 3. Методи та засоби впливу держави на економіку 40 3.1. Методи і форми державного регулювання ринкової економіки 40 3.2 Напрямки політики державного регулювання економіки 46 Висновок до розділу 3 50 ВИСНОВОК 52 Список використаної літератури 54
Курс:4
Реферат:
Язык:укр
Вступление:Актуальність теми. Формування в Україні нового типу ринкових відносин обумовило необхідність системного теоретичного дослідження проблеми державного регулювання соціально-економічних процесів. Вивчаючи історію розвитку основних напрямків і шкіл сучасної економічної теорії, а також практику їх використання державами при обгрунтуванні соціально-економічної політики, можна зробити висновок, що в усі часи людства, починаючи з ранніх етапів суспільства, економічні ідеї та теорії розвивалися в межах методології державного регулювання економіки. Розуміння й сприйняття даного положення уявляється вельми важливим для визначення стратегії й тактики України у вирішенні сучасних соціально-економічних проблем. Незважаючи на досить тривалий період ринкових реформ, Україна ще не визначилася щодо загальновизнаної концепції нового господарського механізму, у якому б чітко було визначено місце і роль управління (в тому числі державного регулювання економіки). Діапазон поглядів щодо ролі держави в економічному житті суспільства вельми широкий – від заперечення до закликання використовувати більш жорсткі форми. Поширена також точка зору, що навіть постановка питання про державне втручання в економічні процеси консервативна й неактуальна в умовах ринку, що вона суперечить практиці скасування багатьох елементів управлінських структур. Така позиція має серйозне підгрунтя: по-перше, крах економічної й політичної системи СРСР, центральним елементом господарського механізму якого було державне директивне планування, а, по-друге, часто безпідставне, що не мало нічого спільного з науковими формами і методами державного регулювання, брутальне втручання в економіку сучасної України чиновницько-бюрократичного апарату. Щодо оцінки минулого режиму, то її дала сучасна дійсність. Проте слід відзначити, що дискредитована система директивного планування є лише однією з форм державного регулювання економіки, що сучасні цивілізовані країни широко використовують різноманітні форми й методи державного впливу на соціально-економічні процеси. Набагато важливішим, на наш погляд, є аналіз сучасного стану державного регулювання української економіки, тобто вивчення його цілей, принципів, форм, методів, чинників і соціально-економічних наслідків. Таким чином, питання не в тому, потрібно чи ні державі регулювати економічні процеси, а в тому, якими є форми, методи й межі державного впливу на економіку. Відповісти на таке питання намагаються вчені різних напрямків і шкіл як історичної, так і сучасної економічної теорії. Вивчаючи погляди її відомих представників (Л.Абалкіна, Дж.Б'юкенена, Т.Веблена, Я.Корнаї, Дж.М.Кейнса, Л.Клейна, В.Леонтьєва, Р.Манделла, Г.Мюрдаля, Б.Мільнера, В.Ойкена, Б.Плишевського, Дж.Стіглера, Я.Тінбергена, М.Фрідмена, Р.Фріша, А.Хансена, Дж.Хікса, Л.Ходова, Л.Эрхарда, Е.Ясіна і багатьох інших), а також наслідки практичного використання теорії різними державами, ми зможемо урахувати історичний досвід і на його підгрунті форсувати соціально-економічний розвиток України. Ідея об'єктивності державного регулювання економічних процесів знаходить підтримку з боку багатьох авторитетних українських учених. Вагомий внесок в розробку як загальнометодологічних, так і окремих аспектів теорії державного регулювання внесли С.Аптекар, Д.Богиня, В.Братишко, Г.Волинський, О.Гальчинський, В.Геєць, А.Гош, А.Гриценко, М.Гуревичев, М.Долишній, М.Козоріз, І.Лукінов, І.Михасюк, С.Мочерний, Б.Панасюк, Б.Пасхавер, А.Покритан, С.Риверчук, І.Сорока, М.Хохлов, М.Чумаченко, А.Чухно та інші. В останні роки активізувалася робота щодо написання навчальної літератури, яка відбиває дану проблему. У зв'язку з цим заслуговує визнання колективна робота львівських учених “Державне регулювання економіки”, під загальним керівництвом І.Михасюка, а також серія підручників та навчальних посібників межрегіональної Академії управління персоналом, серед яких виділяється робота Д.Стеченка з аналогічною назвою. Змістовною є також книга авторів Л.Дідківської й Л.Головко. Посилення інтересу до даної проблеми свідчить про її актуальність і практичну значимість для сучасної України, яка розбудовує власну високоефективну економіку, що без державного регулювання неможливе. Активізація економічних функцій держави – загальна тенденція сучасного світового розвитку. Знехтування нею призводить до негативних соціально-економічних наслідків. Ось чому важливим є комплексне вивчення проблеми державного регулювання економіки – її історичних аспектів, форм, методів, важелів, меж у сучасному суспільстві, теоретичних моделей і практичних чинників, а також критеріїв доцільності й результативності. Водночас, розвиток теорії ми розглядаємо не як мету, а як підгрунтя для розв'язання важливого практичного завдання – забезпечення соціально-економічного розквіту України. Мета і задачі дослідження. Мета дослідження: комплексний економічний аналіз природи, сутності й системи державного регулювання економіки, особливостей його еволюції й оптимізації механізму макроекономічного регулювання в умовах ринкової трансформації в Україні. Задачі дослідження: – методологічне обґрунтування закономірностей становлення й формування цілісної системи державного регулювання економіки як інтегрального інструменту реалізації економічної сутності держави; –аналіз елементів системи державного регулювання економіки, таких, як модель, механізм, інструмент, метод, форма, напрямок, чинник тощо; – характеристика економічної еволюції теорії й практики державного регулювання ринкових відносин, що дає змогу здійснити системний комплексний аналіз проблеми, а також обґрунтувати пріоритетний механізм державного регулювання трансформаційної економіки України; Об'єкт дослідження: соціально-економічні процеси, що проходять у зв'язку з реалізацією економічних функцій держави. Предмет дослідження: система державного регулювання соціально-економічних процесів загалом та в трансформаційній економіці України зокрема. Методи дослідження. Теоретичним і методологічним підгрунтям роботи є фундаментальні праці вітчизняних та зарубіжних вчених у галузі державного регулювання економіки, закони України, Укази Президента України, постанови Верховної Ради і Кабінету Міністрів України, нормативні документи Міністерства фінансів і Державної податкової адміністрації України, Фонду державного майна України, офіційні статистичні дані. Дослідження проблеми державного регулювання економіки ґрунтується на використанні історичного аналізу генезису механізму державного макроекономічного регулювання. Базуючись на принципах діалектики, розкрито об'єктивне й суб'єктивне у державному регулюванні. Розв'язання поставлених задач базується на методах макроекономічного моделювання, економіко-статистичного аналізу, що дає змогу забезпечити вірогідність результатів дослідження.
Объём работы:
55
Выводы:Загальні умови реалізації економічної політики створює політика держави в економіко-правовій сфері, що полягає у сукупності норм і правил (насамперед закріплених законодавче, а також "неписаних", які, проте, визнаються суспільством традиційно), в межах яких має відбуватись економічне життя суспільства. Політика в зазначеній сфері посіла постійне місце не тільки в теорії економічної політики, а й у практиці господарських відносин у розвинених ринкових країнах. Необхідність проведення державою спеціальної політики в економіко-правовій сфері поділяють політики і економісти всіх країн з ринковим економічним устроєм. На перше місце серед усіх видів економічної політики держави ставлять її автори американських підручників з економіки К.Р. Макконнелл, С.Л. Брю та С. Фішер, Р. Дорнбуш, Р. Шмалензі. Як першочергову при усуненні дисфункції ринку називають її автори "Макроекономіки" П. Самусльсон і В. Нордхауз. Особливого значення як формі ліквідації невизначеності ринкових рішень і контролю за прийняттям рішень державним структурами надає їй відомий нідерландський вчений Р. Кнаак. Важливе місце у розробці теоретичних питань економіко-правової політики належить німецьким ученим, зокрема В. Ойкену. Політика економічного розвитку втілюється в політику стабілізації, структурну політику, політику розподілу доходів тощо. Конкретні види економічної політики сприяють реалізації цілей економічної діяльності держави у сфері стабілізації економічного розвитку, розподілу економічних ресурсів, перерозподілу доходів. Економічна роль держави неухильно зростає. Сьогодні відбувається процес становлення інститутів господарських утворень, роль яких стає дедалі помітнішою регулюванні соціально-економічних процесів. Це такі інститути, як угоди й асоціації: союзи промисловців і підприємців, асоціації банкірів, торгово-промислові палати, які не є структурами державними. Проте всі вони не залежать до структур ринкової економіки, а входять до господарського утворення, є реальними учасниками та суб'єктами регулювання економічних і соціальних процесів. Підвищується значущість і регулюючий вплив міждер¬жавних інститутів і різних фінансових та інших структур, транснаціональних і міждержавних корпорацій, що вини¬кають об'єктивно і значною мірою регулюють економічні та соціальні відносини, а тому на них варто зважати. Отже, ринок покликаний компенсувати вади й недосконалість державного регулювання. Звідси, за логікою, можна віднайти певну ідеальну модель ринку, в якій масштаби державного втручання зводитимуться до нуля. В Україні,а також за кордоном зростаюча частина національної продукції йде на колективне державне споживання. Через механізм державного оподаткування і витрати на соціальне забезпечення усе більша частка національного доходу “передається” від відносно багатих до відносно бідних. Ця тенденція ще не зазнала рішучих змін. За допомогою податків держава отримує ресурси, необхідні для виконання своїх суспільних функцій. За рахунок податків фінансуються також затрати на соціальне забезпечення, які змінюють розподіл доходів. Система оподаткування визначає кінцевий розподіл доходів між людьми. Податковий тягар є останнім розподілом податку і відбиває його загальний вплив на всі ціни та інші економічні показники. Особи, які оподатковуються , можуть перекладати частину цього тягара на інших. Розв’язати цю складну проблему дадуть змогу засоби економічного аналізу.
Вариант:нет
Литература:1. Архангельський Ю. Про необхідність державного планування ринкової економіки // Економіка України. — 2004. — № 3. — С. 47—52. 2. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка. Київ: Четверта хвиля, 2003, 244 с. 3. Башнянін Г.І, Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія. Київ: Ніка-Центр Ельга, 2000, 526 с. 4. Бесєдін В. Створення, становлення і трансформування системи планування в Україні // Економіка України. — 2002. — №5. — С 8—12. 5. Бобров В.Я. Основи ринкової економіки і підприємництва. Київ: Вища школа, 2003,– 719 с. 6. Бородіна О. Людський капітал як основне джерело економічного зростання // Економіка України. — 2003. — № 7. — С 48—53. 7. Буян І.В., Гуменюк П.Д., Березюк Р.М. Економічна політика. Тернопіль: ТАНГ, 2001,– 160 с. 8. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України. Київ: ЦУЛ, 2003, 608 с. 9. Веклич О. Сучасний стан та ефективність економічного механізму екологічного регулювання // Економіка України. — 2003. — № 10. — С 62—70. 10. Воротіна Л.І., Воротін В.Є., Мартинюк Л.А., Черняк Т.В. Малий бізнес та підприємництво в ринкових умовах господарювання. Київ: Видавництво Європейського університету, 2002, 307 с. 11. Глівенко С. В., Соколов М. О., Теліженко О. М. Економічне прогнозування: Навч. посіб. — Суми: Університетська книга, 2001. — 207 с. 12. Горілий А.Г. Економіка ринків праці. Тернопіль: Видавництво Карп`юка, 2001, 156 с. 13. Горобчук Т.Т. Мікроекономіка. Київ: ЦУЛ, 2002, 236 с. 14. Гунський Б. Європейський вектор інтеграційної політики України // Економіка України. — 2003. — № 5. — С 19—27. 15. Гусєв В. Державна інноваційна політика: аспект інтернаціоналізації // Економіка України. — 2003. — №6. — С. 77—84. 16. Дешківський А.В. Економічна теорія: фінансово-кредитна система, грошовий обіг, інфляція. - К.: НОК ВО, 2001. 17. Дідківська Л.І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки. Київ: "Знання-Прес", 2000, 209 с. 18. Задоя А. А., Петруня Ю. Е. Макроэкономика: Учебник. - К.: О-во „Знання", КОО, 2004. - С 9-24. 19. Зайцева Л., Польська І. Тенденції соціального розвитку регіонів України // Економіка України. — 2003. — № 5. — С. 67—73. 20. Конституція України, Відомості Верховної Ради (ВВР), 2007, № 30, ст. 148 21. Крупка М.І., Островерх П.І., Реверчук С.К. Основи економічної теорії. Київ: Атіка, 2001, 344 с. 22. Круш П. В., Тульчинська С. О., Шевчук Н. А. Основи економічної теорії: Навч.-мет. посібн. - К.: НТУУ „КПІ", 2004. - 70 с 23. Кудряшов В.П. Фінанси. Херсон: Олді-плюс, 2002, 352 с. 24. Мазурок П.П. Історія економічних учень у запитаннях і відповідях. Київ: Знання, 2004, 477 с. 25. Малуй О.О., Гриценко О.А., Гриценко Л.В., Дарнопих Г.Ю. Основи економічної теорії. Київ: Юрінком Інтер, 2003, 480 с. 26. Мэнкью Н.Г. Макроэкономика. Пер. с англ. - М.: Изд-во МГУ, 1994. 27. Наливайко А.П. Теорія стратегії підприємства. Сучасний стан та напрямки розвитку. Київ: КНЕУ, 2001, 227 с. 28. Основи економічної теорії: політ економічний аспект / за заг. ред Климка Г.Н. – К.: Знання-Прес, 2004. – 615с. 29. Панчишин С Макроекономіка. — К.: Либідь, 2001. — 616 с. 30. Послання Президента до Верховної Ради України: поступ у XXI століття (Стратегія економічної та соціальної політики на 2000—2004 pp.) // Урядовий кур'єр. — 2000. — 28 січня. 31. Послання Президента України до Верховної Ради України "Європейський вибір" // Урядовий кур'єр. — 2002. — 4 червня. — № 100. — С. 5—12. 32. Програма діяльності Кабінету Міністрів України "Реформи заради добробуту" схвалена постановою ВР України від 6 квітня 2000 р. № 1618 -111. 33. Радіонова І. Ф. Макроекономіка: теорія та політика: Підручник. - К.: Таксон, 2004. - С 9-20. 34. Сакс Дж., Пивоварський О. Економіка перехідного періоду: Уроки для України. Київ: Основи, 2001, 345 с. 35. Солонінко К. С. Макроекономіка: Навч. пос. для студентів спец, вищих навч. закладів. - К.: ЦУЛ, 2002. - С. 6—28. 36. Стеченко Д.М. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2000. — 176 с. 37. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячо¬літь. — К.: Либідь, 2002. — 470 с. 38. Чистов С. М. Державне регулювання економіки: Навч.-ме¬тод, посіб. — К.: КНЕУ, 2002. — 208 с.
Дополнительная информация:

    Как купить готовую работу?
Все просто и по шагам:
1) Вы оставляете заявку на сайте (желательно с тел. и e-meil)
2) В рабочее время администратор делает Вам звонок и согласовывает все детали. Формирует счет для оплаты, если это необходимо.
3) Вы оплачиваете работу.
4) После получения подтверждения оплаты (от банка, сервиса Web-money) Мы передаем Вам работу.

Все работы по данному предмету (223)