Спадкування за заповітом

Содержание: ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1 ПОНЯТТЯ, ФОРМА ТА ПОРЯДОК СКЛАДАННЯ ЗАПОВІТІВ 5 1.1 Поняття заповіту як підстави спадкування 5 1.2 Форма заповіту 10 1.3 Порядок складання заповіту 14 РОЗДІЛ 2 СПАДКУВАННЯ ЗА ЗАПОВІТОМ 17 2.1 Історико-правові аспекти спадкування в Україні 17 2.2 Спадкування за заповітом та його основні особливості 21 2.3 Співвідношення між спадкуванням за заповітом та спадкуванням за законом 26 РОЗДІЛ 3 ГАРМОНІЗАЦІЯ НОРМ ВІТЧИЗНЯНОГО СПАДКОВОГО ПРАВА ДО НОРМ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРАВА 29 3.1 Особливості спадкування за заповітом в зарубіжних країнах 29 3.2 Гармонізація норм вітчизняного спадкового права до норм європейського права в аспекті спадкування за заповітом 33 ВИСНОВКИ 38 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 40

Вступление: Актуальність теми дослідження. Розвиток в Україні нових основ соціально-економічного розвитку, формування сучасного ринку, поступове становлення відповідної бази правового забезпечення ринкових відносин і оновленої системи цінностей як матеріального, так і морального порядку актуалізують вивчення проблеми спадкування. А прийняття нового Цивільного кодексу України, введення нового правового інституту спадкового договору, який спричинив появу низки суперечливих оцінок, викликають об'єктивну потребу дослідження не тільки сутності механізмів сучасного спадкування, результату законодавчих удосконалень, а й аналізу історичних підвалин проблеми спадкування і її органічного зв'язку з ментальністю українства, його розмаїтим внутрішнім світом, особливим інтроверсизмом. Регулюванню спадкових відносин завжди приділялася значна увага. У сучасному цивільному законодавстві України серед двох форм спадкування (за заповітом та законом) пріоритет надається спадкуванню за заповітом. Для заповіту як своєрідного одностороннього правочину вкрай важливе значення має його форма, адже в ньому особа визначає волю, яка буде оприлюднена вже після її смерті. Отже, виходячи з вищевказаного, можна безперечно зазначити, що тема, яка розглядатиметься в даній роботі є досить актуальною та необхідною для вивчення і дослідження. Мета, що стоїть перед написанням даної роботи є розгляд питань, пов’язаних із спадкуванням за заповітом та його основними особливостями. Виходячи з поставленої мети, можна сформулювати ряд завдань, що стоятиме перед написанням даної роботи: - визначити поняття заповіту як підстави спадкування; - розглянути форму заповіту; - дослідити порядок складання заповіту; - оглянути історико-правові аспекти спадкування в Україні; - розглянути спадкування за заповітом та його основні особливості; - визначити співвідношення між спадкуванням за заповітом та спадкуванням за законом; - дослідити особливості спадкування за заповітом в зарубіжних країнах; - розглянути гармонізацію норм вітчизняного спадкового права до норм європейського права в аспекті спадкування за заповітом. Об’єктом дослідження в даній роботі є суспільно-правові відносини, що пов’язані з функціонуванням такого інституту цивільного права України як спадкування. Предметом дослідження в даній роботі є заповіт як підстава спадкування. Інформаційною базою роботи є дослідження вітчизняних та зарубіжних фахівців в у галузі цивільного та спадкового права та нормативно – правові акти чинного законодавства України. Методологічною основою дослідження є загальні закони наукового пізнання, положення теорії держави і права, соціології права, цивільного права та інших юридичних наук. Методологія роботи ґрунтується на загальних і спеціальних методах пізнання: – формально-логічному та юридичному методі, що застосовувалися при аналізі окремих норм цивільного та спадкового права в процесі визначення особливостей спадкування за заповітом; – методі порівняльно-правового аналізу, що дозволив за допомогою аналізу юридичних конструкцій і термінів спадкового законодавства інших країн системно описати роль різних груп норм цивільного законодавства щодо спадкування за заповітом.

Выводы:Підсумовуючи викладений матеріал, можна зробити наступні висновки: 1. Заповіт — це правочин, який укладається фізичною особою (заповідачем) на випадок смерті, вчиняється в передбаченій законом формі, містить призначення спадкоємця (спадкоємців), а також може передбачати інші розпорядження, в тому числі покладати на спадкоємців обов'язки щодо виконання вказівок заповідача особистого характеру. 2. Цивільним кодексом України до заповіту встановлено відповідні вимоги: заповіт має бути складений тільки дієздатною особою; заповіт повинен бути складений у формі, визначеній, законом; зміст заповіту має відповідати вимогам чинного законодавства. 3. Заповіт складається в двох примірниках. За бажанням заповідача заповіт може складатися в більшій кількості примірників. Один з них зберігається в нотаріальній конторі, інший ( інші ) видається заповідачу. Зміст заповіту повинен бути складений так, щоб розпорядження спадкодавця не викликало непорозумінь чи спорів після відкриття спадщини. Нотаріус, посадова особа, яка засвідчує заповіт, свідки, а також фізична особа, яка підписує заповіт замість заповідача, не мають права до відкриття спадщини розголошувати відомості стосовно факту складання заповіту, його змісту, скасування або зміни заповіту. 4. Існує два види спадкування: спадкування за заповітом і спадкування за законом. При цьому слід зауважити, що пріоритетне право на спадкування мають особи, визначені в заповіті, тобто особи, призначені згідно з його волею заповідача - спадкодавця. Лише за відсутності заповіту, визнання його недійсним або відмови від спадщини спадкоємця за заповітом право спадкувати одержують спадкоємці за законом. Підставою для здійснення спадкування за законом є наступні юридичні факти: відсутність заповіту; визнання заповіту недійсним; неприйняття спадщини спадкоємцями за заповітом; відмова спадкоємців за заповітом від прийняття спадщини; неохоплення заповітом усієї спадщини. 5. Незалежно від різновиду спадкування, до спадкоємця повністю переходять як права так і обов'язки спадкодавця. Відповідальність спадкоємця перед кредиторами спадкодавця обмежується розміром вартості одержаного спадкового майна. 6. Саме поняття заповіту в Україні та інших країнах співпадає: заповіт – це волевиявлення спадкодавця, спрямоване на визначення юридичної долі його майна після смерті, виражене у встановленій формі. Але оскільки заповіт – це одностороння угода , то порядок її укладення в різних країнах відрізняється. В світовій практиці відомі окрім письмової та секретної й інші форми заповіту: власноручний; у формі публічного акту; усні заповіти; таємні заповіти. 7. Розвиток українського цивільного права здійснюється у напрямі спільності її з романо-германською правовою сім’ю, і тому чинний Цивільний кодекс України був підготовлений з урахуванням гармонізації приватного права в Європі. 8. Українське законодавство деякою мірою адаптоване до європейського законодавства і ввібрало в себе прогресивні ідеї країн-учасниць ЄС. Не дивлячись на те, що країни ЄС є представниками різних правових систем світу (романо-германської, англо-саксонської тощо), їх законодавство відповідає загальним нормам європейського та міжнародного права. Однак не можна при цьому забувати і про вітчизняні традиції спадкового права, які склалися еволюційно. Крім цього, ЦК України використав досвід представників провідних континентальних цивільно-правових шкіл. Тому українське цивільне право за своєю природою має більше спільних рис з романо-германською правовою системою, аніж з англо-американською, якій притаманний деякий консерватизм.  

Литература: 1. Цивільний кодекс Української РСР вiд 18.07.1963 № 1540-VI втратив чинність // ВВР, 1999, N 48, ст.420 2. Цивільний кодекс України вiд 16.01.2003 № 435-IV // ВВР, 2010, N 5, ст.40 3. Наказ Міністерства юстиції України “Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України” від 03.03.2004 р., № 20/5. 4. Наказ Міністерства юстиції України “Положення про Спадковий реєстр” від 17.10.2000 р., № 51/5 (в редакції наказу Міністерства юстиції України від 07.04.2005 р., № 33/5). 5. Богуславский М.М. Международное частное право: Учебник. - 6-е изд., перераб. и доп.- М.: Юристъ, 2006 – 416 с. 6. Бугайова Л. Як успадкувати майно // Інформаційний бюлетень №25 (821), 25 червні – 1 липня 2009, с. 8 7. Гошин В. Спадкування за заповітом // МістоІнвестКонсалтинг, 08 листопада 2009 8. Гражданский кодекс Российской Федерации: В 3-х ч. -М.: Ось-89, 2005. –384 с. 9. Гражданское и торговое право зарубежных стран: Учебное пособие / Под общей ред. В. В. Безбаха и В. К. Пучинского. – М.: МЦФЭР, 2004. – 896 с. 10. Гражданское уложение Германии = Deutsches Burgerliches Gesetzbuch mit Einfuhrungsgesetz: ввод. закон к Гражд. уложению; пер. с нем. / В. Бергманн, введ., сост.; науч. редакторы – В. Бергманн (и др.). – 3-е изд., перераб. − М.: Волтерс Клувер, 2008. – 896 с. 11. Гущин В. В.,Дмитриев Ю. А. Наследственное право и процесс. учебник. М., Эксмо, 2007 г. - 672с. 12. Дроников В.К. Наследственное право Украинской ССР - К.: «Вища школа», 1974. – 218 с. 13. Журбелюк Г. В. Особливості спадкування в українській системі світобачення: історико-правові аспекти // НАУКОВІ ЗАПИСКИ. Том 26. Юридичні науки, 2004 – с. 38 - 47 14. Заіка Ю.О. Спадкове право України: Навчальний посібник. –К.: Істина, 2006. –216 с. 15. Залесский В. В. Основные институты гражданского права зарубежных стран.Сравнительно-правовое исследование - М.: Издательство НОРМА, 2005. — 648 с. 16. Ковальчук Я. Основні аспекти співвідношення між спадкуванням за заповітом і спадкуванням за законом // Юридичний журнал №4/2007 17. Копєйчиков В. В. Правознавство: підручник / В.В. Копєйчиков. - Київ: Правова єдність Всеукраїнська асоціація видавців, 2008. - 792 с. 18. Мазур О.С. Цивільне право України: Навч. посіб. для дистанц. навчання. — К.: Ун-т "Україна", 2008. — 287 с 19. Панченко М.І. Цивільне право України: Навч. посіб. — К.: Знання, 2007. — 583 с. — (Вища освіта XXI століття). 20. Савельев В. А. Гражданский кодекс Германии (история, система, институты): Учеб. пособие. – 2-е изд. перераб. и доп. – М.: Юрист, 1994. – 96 с. 21. Самолюк В., Філіп’єв А., Мартинюк Р. Основи правознавства: Навчальний посібник. – Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2006. – 253с. 22. Спадкове право: Нотаріат. Адвокатура. Суд.: Наук.-практ. посіб. / С. Я. Фурса, Є. І. Фурса, О. М. Клименко, С. Я. Рабовська, О. О. Кармаза та ін.; За заг. ред. С. Я. Фурси. – К., 2008. – 1216 с. 23. Спадкування в Україні / Л.М.Горбунова, С.В.Богачов, І.Ф.Іванчук, Н.А.Кубар; М-во юстиції України.– К.: ТОВ “Поліграф-Експрес”, 2006. – 60 с. 24. Фединяк Г.С., Фединяк Л.С. Міжнародне приватне право. Підручник.-5-тє вид., (доп. і перероб.).-К.: Атіка, 2005 – 414 с. 25. Французский гражданский кодекс / Науч. ред. Лаврова Д. Г.; пер. с франц. Жуковой А. А., Пашковской Г. А. – СПб, 2004. – 1101 с. 26. Фурса С.Я., Фурса Є.І. Спадкове право. Теорія та практика: Навчальний посібник. –К., 2005. –168 с. 27. Фурса Е. Проблемы наследственных прав // Юридическая практика.- 2004.- № 4 (27 января).- С. 21 28. Цивільний кодекс України: Постатейний коментар у двох частинах / Відп. ред. А.С. Довгерт, Н.С.Кузнєцова. – К.: Юстиніан, 2006. – Ч. 2. – 1008 с. 29. Цивільний кодекс України : наук.-практ. комент. (із змінами та допов. станом на 5 трав. 2009 р.) / авт. кол.: Харитонов Є. О., Харитонова О. І., Башицький Ю. Л. та ін. ; за ред.: Харитонова Є. О., Харитонової О. І., Голубєвої Н. Ю. - 2-ге вид., перероб.та допов. - Київ : Правова єдність, 2009. - 743 с. 30. Цивільне право України. Загальна частина Текст : підруч. для вузів / І.А. Бірюков, Ю.О. Заїка, В.С. Гопанчук та ін. ; за ред. І.А. Бірюкова, Ю.О.Заїки. – 2-ге вид., змін. та допов. – К. : КНТ, 2008. – 478 с. 31. Шама Н. П. Спадковий договір в цивільному праві України: Автореф. дис. на здобуття ступеню к.ю.н. зі спец. 12.00.03; Львівський національний у-т ім. Івана Франка. – Львів, 2008. – 16 с. 32. Шимон С. І. Цивільне та торгове право зарубіжних країн: Навч. Посіб. (Курс лекцій). – К.:КНЕУ, 2004 – 220 с.