Выводы:Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення:
Кон’юнктура ринку – це система показників та умов, що характеризують поточний стан попиту, пропозиції, цiн i рiвня конкуренцiї на ринку (промисловому, фондовому та iн.) у цiлому чи на окремих його сегментах.
Кон’юнктура ринку є станом економіки загалом, окремої галузі або конкретного промислового ринку, що формується певними чинниками і виражається в конкретних показниках.
Споживчий ринок представляє собою систему взаємодії платоспроможного попиту населення, який контролюється державою за допомогою регулювання доходів, запитів, рівня та параметрів якості життя населення, з одного боку, і пропозиції, з іншого, на які держава впливає через бюджетно-податкове, грошово-кредитне, адміністративне та цінове регулювання.
Пріоритетними напрямками державного регулювання споживчого ринку є підвищення купівельної спроможності за рахунок зростання доходів населення; розширення пропозиції товарів та послуг вітчизняного виробника; регулювання цін на соціально значущі товари та послуги; створення умов для розвитку цивілізованої конкуренції у межах культури підприємництва; зменшення регіональної диференціації за рівнем розвитку споживчих ринків.
Сучасна макроекономіка не має єдиної домінуючої теорії регулювання ринкової кон’юнктури. Вона опирається на ряд теорій, котрі взаємодоповнюють одна одну і дають практикам можливість самим визначати ефективність кожної теорії залежно від умов, цілей і пріоритетів економічної політики. Але провідною економічною теорією на великому проміжку часу залишається інноваційна теорія економічного розвитку М. Туган-Барановського, особливістю якої є системне цілеспрямоване втручання держави в економіку з метою підтримки науки, науково-технічного прогресу і впровадження його досягнень у виробництво.
Фіскальна політика – один з економічних важелів забезпечення позитивної досконалості кон’юнктури ринку.
Дефіцитна збалансованість кон’юнктури споживчого ринку в Україні досягалась за рахунок обмежувальної грошово-кредитної політики держави. Вона дозволяла уповільнити темпи інфляції, але створила об’єктивні умови для скорочення виробництва, погіршення соціально-економічного становища.
Податки є вагомим чинником впливу на формування макроекономічних пропорцій, що визначають кон’юнктуру споживчого ринку.
Діюче оподаткування досить негативно впливає на тенденції у розвитку сукупного попиту і пропозиції товарів та послуг на ринку України.
Основна ідея забезпечення товаронасиченої кон’юнктури споживчого ринку України полягає в розробці і реалізації комплексу заходів щодо збільшення попиту та його задоволення на основі розширення пропозиції товарів національного виробництва.