Выводы: ВИСНОВКИ
Отже, на основі дослідження проведеного у даній дипломній роботі можна зробити висновки.
У першому розділі ми розглянули сутність та види страхування, його класифікацію, особливості державного регулювання страхового ринку.
Страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Страхування виконує наступні функції:
• ризиковану,
• створення і використання страхових резервів (фондів),
• заощадження коштів,
• превентивну.
Страхування як частина фінансово-кредитної сфери є об’єк¬том державного регулювання з метою забезпечення його стабільного функціонування.
Система правового регулювання страхової діяльності містить норми, визначені:
• Конституцією України;
• міжнародними угодами, які підписала й ратифікувала Україна;
• Цивільним кодексом України;
• Законами та постановами Верховної Ради України;
• Указами та розпорядженнями Президента України;
• декретами, постановами та розпорядженнями Уряду України;
• нормативними актами (інструкції, методики, положення, накази), котрі ухвалено міністерствами, відомствами, центральними органами виконавчої влади та зареєстровано в Міністерстві юстиції України;
• нормативними актами органу, який згідно із законодавством України здійснює нагляд за страховою діяльністю;
• нормативними актами органів місцевої виконавчої влади у випадках, коли окремі питання регулювання страхової діяльності було делеговано цим органам за рішенням Президента або Уряду України.
У другому розділі дипломної роботи проведено аналіз сучасного стану страхового ринку України.
У сучасних умовах страхові організації займаються не тільки страховою діяльністю, але й інвестиційно-фінансовою, використовуючи для цього тимчасово вільні кошти зі страхових резервів та інших нагромаджень. Внаслідок цього грошовий обіг страхової організації більш складний, порівняно з іншими комерційними структурами.
На українському страховому ринку продовжують превалювати негативні тенденції. Підсумки 2009 року і І кварталу 2010 року маловтішні для компаній, які займаються класичними видами страхування. Особливо це стосується страхування рухомого і нерухомого майна, що виступає об'єктом застави при банківському кредитуванні. У І кварталі 2010 року скоротилися в чистому вираженні платежі і виплати, збільшилася заборгованість по страхових відшкодуваннях порівняно з аналогічним періодом 2009 року, зокрема:
• валовий показник по преміях – залишився на рівні 2009 року (зріс лише на 0,4%, до 4,7 млрд. грн.) і валовий показник по виплатах – зменшився на 16,7%, до 1,3 млрд. грн.;
• показник чистих премій і виплат (без обліку премій і виплат по договорах вихідного перестрахування з резидентами України) – відповідно на 12,7%, до 2,7 млрд. грн. і на 11,4% до 1,2 млрд. грн.
Станом на 31.03.2010 р. обсяг загальних активів страховиків становив 41 312,1 млн. грн., що на 4,2% більше, ніж на відповідну звітну дату 2009 року, а величина активів, визначених ст. 31 Закону України «Про страхування», збільшилась на 3,3% (до 23 515,6 млн. грн.), відповідно.
Разом з тим, основною проблемою для страховиків залишається недостатність ліквідних фінансових інструментів для проведення ефективної політики інвестування коштів у зв’язку з призначенням тимчасової адміністрації в банківських установах, у яких відкриті депозити страховиків, зростанням ризику невиконання зобов’язань перестраховиками-резидентами.
Страхові резерви по особистому, майновому страхуванню і страхуванню відповідальності утворюються із страхових внесків і призначаються для забезпечення виконання прийнятих страховиком страхових зобов'язань як страхові виплати при настанні страхових випадків.
Тенденція зниження чистих премій і виплат спостерігається по більшості видів, що відносяться до так званого класичного страхування. Причинами низького рівня страхових виплат в Україні слугують: непоінформованість власників полісів з питання своїх прав; необґрунтоване завищення страховими компаніями розмірів страхових тарифів; відмова страховиків розробляти й виводити на ринок нові продукти, які мають досить високий ступінь ризику, порівняно з уже наявними; низький розвиток класичного страхування; невиконання окремими страховиками взятих зобов'язань перед страхувальниками.
Кризові явища на ринку ще більше загострили проблеми в українському страхуванні. На даний момент усе більш очевидно, що страхування, на жаль, поки не стало по-справжньому самостійною фінансовою послугою. Якщо говорити про добровільні види страхових послуг, то в корпоративному секторі вони виявляються найчастіше для мінімізації відрахувань від бізнесу на користь держави, допомагаючи оптимізувати фінансові потоки в корпоративному секторі. А в роздрібному сегменті багато видів добровільного страхування в 2005-2008 рр. стали, по суті, обов'язковим атрибутом кредитного буму, що спостерігався.
За результатами І кварталу 2010 року відмічалися темпи спаду більшості показників страхової діяльності (табл. 2.6.), у порівнянні до відповідного періоду 2009 року динаміка показників свідчила про такі тенденції:
• на 8,0% зменшилась кількість укладених договорів, при цьому кількість договорів, укладених з фізичними особами, зросла на 7,9% (за винятком договорів з обов’язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті, їх кількість у І кварталі 2010 році становила
118 458 817 одиниць і також зменшилась на 8,9%);
• на 0,4% збільшились обсяги надходжень валових страхових премій, а обсяг чистих страхових премій зменшився на 12,7%;
• на 16,7% зменшились валові страхові виплати/відшкодування, а обсяг чистих страхових виплат зменшився – на 11,4%;
• на 23,0% збільшилися обсяги вихідного перестрахування, в тому числі обсяги премій, сплачених на внутрішньому ринку збільшились на 27,4%, а на зовнішньому зросли на 1,4%;
• на 2,9% зменшився обсяг страхових резервів;
• на 4,2% зросли загальні активи, з них активи, визначені законодавством для представлення коштів страхових резервів – на 3,3%;
• загальна кількість страхових компаній становила 444, у тому числі СК "life" (життя) – 70 компанії, СК "non-life" (не-життя) – 374 компаній.
Третій розділ присвячений вивченню питання удосконалення страхової справи в Україні.
Весь 2009 рік та І квартал 2010 року на ринок страхування в Україні впливали в основному негативні аспекти. Наскільки довго триватиме стагнація сфери страхових послуг, багато в чому залежить не стільки від зовнішніх чинників.
Формування нового складу уряду і, зокрема, заміна керівного складу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг відбувалося на тлі стагнації страхового ринку. Його учасники "завмерли чекаючи " неминучих, але, назрілих і необхідних змін принципів і правил роботи. Оголошені державою бачення і пріоритети розвитку страхового сектора не можуть не викликати стриманого оптимізму в тому, що страхування, можливо, одержить у майбутньому шанс розвиватися як самостійна фінансова послуга.
Світовий страховий ринок сформований на основі інтеграції страхових ринків високо розвинутих країн світу, підштовхує менш розвинуті національні страхові ринки до адаптації місцевих стандартів до міжнародних. Для освоєння таких стандартів, необхідно створити відповідні інститути та механізми, а це не просто, бо пряме запозичення чужого досвіду неможливе. Чуже середовище їх відштовхує, вимагаючи створювати інститути і механізми, які одночасно відповідають вимогам часу й враховують традиції національного страхового ринку. Впродовж декількох останніх років глобалізація страхових відносин проявляється більш чіткою. Сьогодні в Україні вже досить успішно працюють міжнародні страхові компанії.
Кризові явища будуть і далі змушувати працюючих учасників страхового ринку переглядати структуру своїх портфелів, обережно, але планомірно і поступово збільшувати страхові тарифи по добровільних видах страхування, особливо в автотранспортному.
Дані дії будуть викликані цілим рядом причин, у тому числі:
• проблематичністю одержання в 2010 році відчутних інвестиційних доходів від розміщення активів, а також від неосновної діяльності;
• прогнозованим зниженням обсягів премій по добровільному автострахуванню (КАСКО) в 2010 році, з урахуванням стагнації автокредитування і можливої відмови ряду клієнтів від продовження договорів;
• обмеженими можливостями переформувати свої страхові портфелі, зменшивши в них частку "моторних" ризиків;
• зростанням обсягу середньої страхової виплати не менш ніж на 15-25%, зокрема, через подорожчання вартості послуг асистентських компаній, оцінювачів (як юридичних, так і фізичних осіб), послуг СТО (запчастини й т.д.), можливих коливань валютного курсу.
Одним з базових компонентів розвитку страхового ринку в 2010 році може стати обов'язкове страхування. Зокрема, відкладене "на потім", але, проте, прогнозоване зростання тарифів на обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності може привести до збільшення обсягів зборів по даному виді на 10-25%, при цьому розмір середньої виплати може збільшитися на 30-40%, а кількість страхових компаній, що працюють у даному сегменті, знизиться.
Головним викликом 2010 року стануть нові регуляторні вимоги. Після декількох років відсутності вимог до резервів, страховикам прийдеться в 2010 році привести свої активи у відповідність із вимогами комісії. Процес може викликати скорочення активів, оскільки страховикам потрібно позбутися від «мусорних» акцій, переоцінених у сотні разів. У такий спосіб у першому півріччі 2010 року буде відбуватися очищення ринку від компаній, нездатних виконати прийняті на себе зобов'язання.
Крім того, важливим питанням в умовах кризи є поступове і вибіркове включення страхового ринку України у процес глобалізації страхових відносин. Необхідно адаптувати національні страхові продукти до вимог світового ринку, підвищити їхні параметри до конкурентоспроможного рівня. Підвищення міжнародної конкурентоспроможності вітчизняних страхових продуктів – основа включення страхового ринку України в процес глобалізації страхових відносин.