Выводы: Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення:
Зовнішньоекономічна діяльність є важливою і невід’ємною сферою господарської діяльності підприємств, фірм, всіх учасників ринкових відносин. Її розвиток, розширення і удосконалення є пріоритетним для багатьох держав світу.
Зовнішньоекономічна діяльність являє собою заходи й дії щодо реалізації зовнішньоекономічних відносин. Найважливішою ознакою й наслідком ЗЕД підприємств є переміщення матеріальних, грошових, трудових і інтелектуальних ресурсів з однієї країни в іншу. Зовнішньоекономічна діяльність – це діяльність суб’єктів ЗЕД України із суб’єктами ЗЕД інших країн, що виникає у процесі виробництва, реалізації, розподілу та споживання продукції на основі взаємної вигоди для всіх учасників. Її проявом можуть бути: експорт, імпорт, реекспорт, реімпорт, різни форми кооперації, товарообмінні операції, створення спільних підприємств та ін.
У Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (стаття 1), прийнятому 16 квітня 1991 p., зазначено, що: "Зовнішньоекономічна діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності заснована на взаємовідносинах як на території України, так і за її межами". Тому очевидно, що зовнішньоекономічна діяльність включає два види ділових операцій: операції українських суб’єктів господарювання за межами України та закордонних господарських суб’єктів із різних країн в Україні.
Види ЗЕД для вітчизняних суб`єктів господарювання досить розгалужені. Перша група представлена товарними операціями, такими як експорт, імпорт товарів, товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб`єктами ЗЕД та іноземними суб`єктами господарської діяльності. Це найбільш поширений вид зовнішньоекономічної діяльності, але при уявній нескладності операцій його необхідно віднести до найбільш ризикованих і невизначених. Практично всі фактори дестабілізації чинять вплив на ефективність експортно-імпортної діяльності господарюючих суб’єктів: зміна правової бази, митних правил, ліцензування, квотування, кон`юнктури ринку і факторів, пов`язаних з цими змінами, коливання валютного курсу, зміна транспортних тарифів тощо.
Друга група складається з послуг. Вона представлена досить великою кількістю напрямків ЗЕД: страхування, консультаційні, маркетингові, посередницькі, брокерські, агентські, консигнаційні, управлінські, аудиторські, юридичні, туристичні, виробничі, транспортно-експлуатаційні та інші послуги. Окремим напрямком ЗЕД у сфері послуг є організація і здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів, які здійснюються на комерційній основі за участю суб`єктів ЗЕД.
Наступна група – це використання трудових ресурсів. Такі види ЗЕД здійснюються за двома напрямками: експорт та імпорт робочої сили та робота за контрактом. Науково-технічна співпраця - це напрямок ЗЕД, який передбачає діяльність на ринку наукової інформації, пов`язану з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торгових марок та інших нематеріальних об`єктів власності як з боку українських підприємств, так і з боку іноземних суб`єктів господарювання.
Наступний великий блок ЗЕД – це робота на фінансовому ринку.
Фінансовий напрямок ЗЕД є одним з найбільш ризикованих тому, що на його сталості відображаються результати товарних операцій, політичних рішень, економічної політики, зміна природнокліматичних умов тощо. Все це потребує досить ретельної оцінки ризику і стабільності ситуації при здійсненні ЗЕД за фінансовим напрямком.
Напрямком ЗЕД є також створення спільних підприємств і відкритих представництв. Об`єктом ризику в цьому випадку є вкладені в створення підприємства кошти (їх збереження, ефективність використання).
Аналіз напрямків ЗЕД показує, що ризикованість і нестабільність особливо притаманна напрямкам, які пов`язані з товарними операціями і фінансовою діяльністю.
До основних форм зовнішньоекономічної діяльності відносяться: торгівля, кредитування, науково-технічна співпраця, створення спільних підприємств, реалізація проектів на компенсаційній основі, культурна співпраця, туризм тощо.
Основними законодавчими актами, що регулюють ЗЕД на території України є: Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” і Декрет КМУ “Про систему валютного контролю і валютного регулювання”. Від чіткості положень і принципів цих законодавчих актів залежить розуміння і порядок здійснення експортних операцій.
В Україні державне управління й регулювання ЗЕД здійснюється системою державних органів. У нормативних і законодавчих документах можна умовно виділити законодавчі й нормативні акти, спрямовані на визначення загальних положень і принципів, і ті, які регулюють практичні питання організації й проведення ЗЕД. І якщо перші є основними, базовими й здійснюють загально правове регулювання, те другі - здійснюють її оперативне регулювання.
Об’єктом дослідження в дипломній роботі виступало ТОВ „Вітас”. Згідно статуту ТОВ “Вітас” діяльність підприємства спрямована на: розробку, виготовлення та реалізація тари з гофрокартону; посередницьку діяльність, зокрема, експортно-імпортні операції з вітчизняними та іноземними партнерами; організацію і проведення у відповідності з чинним законодавством зовнішньоекономічної діяльності та експортно-імпортних операцій.
Зовнішньоекономічна діяльність ТОВ “Вітас” виконується у відповідності з Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та іншими законодавчими актами, виходячи з мети та завдань фірми, на основі самоокупності та самофінансування.
Зовнішньоекономічною діяльністю на підприємстві займається відділ ЗЕД, організація якої забезпечується такими каналами інформаційного зв’язку як: положення про відділ ЗЕД та посадовими інструкціями начальника, інженера та економіста відділу.
Аналіз структури управління ЗЕД вказує на її не досконалість ні в чисельному складі ні в професійному. Чотири працівники відділу (начальник, інженер, економіст та маркетолог) – це дуже мало для забезпечення експорту та імпорту продукції. Також не забезпечується професійність комерційно-збутової діяльності, відсутність спеціалістів з маркетингу (всього один маркетолог), організації торгівлі та реклами.
Тому варто вдосконалювати структуру управління ЗЕД на аналізованому підприємстві.
Аналіз ЗЕД дозволить нам ознайомитися із зовнішньоекономічною діяльністю підприємства, ступенем ефективності проведення експортно-імпортних операцій та дасть змогу чітко визначити які заходи, запропоновані нами, можуть забезпечити підприємству стабільне, ефективне функціонування та зміцнення позицій на ринку.
Для визначення зовнішньоекономічної діяльності ТОВ “Вітас” доцільним є використання таких показників: контрактна вартість імпортованої продукції, витрати на купівлю продукції, що експортується, накладні витрати, витрати на мито і митні збори, обсяг виручки від експорту та імпорту.
Усі показники ефективності зовнішньоекономічної діяльності свідчать про негативну динаміку. Прибуток від імпорту, у свою чергу, зменшився на 887,92 тис. грн. або 98,5%. Це пов’язано зі зниженням рівня доходу від реалізації основних засобів та продукції заводам-виробникам та підвищенням вартості транспортування, митних затрат та вартості експедиторських послуг.
Загалом, протягом 2006-2009 років зовнішньоекономічна діяльність підприємства була ефективною, що підтверджують показники рентабельності. Однак, у 2009 році показник зазнав значного зниження на 25,4 абсолютного значення або 82% у відносному відхиленні і, як наслідок, мали місце низьке значення показника та вкрай низька ефективність ЗЕД підприємства.
Показник зазнав такого різкого зниження з багатьох причин, які вже нами наведені вище, однак, на нашу думку, головною причиною зниження показника є недооцінка потенціалу ЗЕД, невикористання всіх його резервів та неефективна політика збуту та реалізації продукції.
Виходячи з проведених нами фінансово-економічного аналізу господарської діяльності та аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства, можна чітко стверджувати, що варто вдосконалювати механізм управління ЗЕД на підприємстві, бо в відділі ЗЕД не вистачає спеціалістів.
Для покращення проведення маркетингової діяльності було запропоновано відокремити відділ маркетингу і набрати у нього дипломованих фахівців з маркетингу. Також було запропоновано створити відділ НДДКР.
Вкладені інвестиції дозволять нашому підприємству отримати додатковий прибуток, розширити межі своєї діяльності, розширити ЗЕД та закріпити свої позиції на ринку.