Капітал підприємства та джерела його формування

Содержание: Вступ 3 РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА 7 1.1. Сутність та форми капіталу підприємства 7 1.2. Структура та управління підприємства 16 1.3. Принципи та джерела формування капіталу підприємства 23 1.4. Правове регулювання процесу формування капіталу підприємства 30 Висновки до 1 розділу 37 Розділ 2. Діагностика стану капіталізації підприємства та джерел його формування 38 2.1. Аналіз сучасних тенденцій капіталізації вітчизняних підприємств 38 2.2. Аналіз динаміки та структури капіталу підприємства 45 2.3. Оцінка достатності капіталу та фінансової стійкості підприємства 54 Висновки до 2 розділу 62 III. Удосконалення механізму формування капіталу підприємства 63 3.1. Досвід зарубіжних країн щодо формування капіталу підприємств 63 3.2. Оптимізація джерел формування капіталу банку 69 3.3. Впровадження прогресивних фінансових інструментів для формування капіталу в практику вітчизняних підприємств 77 Висновки до 3 розділу 82 ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 84 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 90 ДОДАТКИ 94

Вступление: Процес переходу формування ринкової системи господарювання, що відбувається в Україні, передбачає ефективне використання всього її потенціалу. Відомо, що від того, наскільки повно й раціонально використовуються ресурси країни, істотно залежать темпи її економічного та соціального розвитку, ступінь задоволення матеріальних потреб членів суспільства. Підприємства, що засновані та діють на території України мають різну організаційно-правову форму – акціонерні товариства відкритого та закритого типів, товариства з обмеженою відповідальністю, приватні підприємства та ін. Кожний вид організаційно-правової форми підприємства потребує різного підходу до управління фінансами на підприємстві. Тому підвищення рівня наукового управління підприємством набуває в сучасних умовах дедалі більшого значення як один із найважливіших факторів підвищення економічного розвитку. На рівні підприємств власність виступає як капітал, який є базою створення і розвитку підприємства й у процесі функціонування забезпечує інтереси держави, власників і персоналу. Будь-яка організація, що веде виробничу чи іншу комерційну діяльність, повинна мати визначений капітал, що являє собою сукупність матеріальних цінностей і коштів, фінансових вкладень і витрат на придбання прав і привілеїв, необхідних для здійснення його господарської діяльності. Капітал посідає одне з головних місць в системі соціально-економічних та політичних відносин суспільства. Через недосконале управління капіталом як на макро- так і на мікрорівні, що зумовлено низкою об’єктивних та суб’єктивних причин, економіка України доволі повільно долає кризовий стан. Прискорити процес виходу з кризи можна за допомогою управління, що відповідає сучасним умовам, спирається на досягнення науки та враховує практику. У системі факторів виробництва (капітал, земля, праця) капіталу належить пріоритетна роль, тому що він поєднує усі фактори в єдиний виробничий комплекс; капітал характеризує фінансові ресурси підприємства, що приносять дохід. У цьому випадку він може виступати ізольовано від виробничого фактора у формі інвестованого капіталу; капітал є головним джерелом формування добробуту його власників. Частина капіталу в поточному періоді виходить з його складу і потрапляє до "кишені" власника, а частина капіталу, що накопичується, забезпечує задоволення потреб власників у майбутньому; капітал підприємства є головним вимірником його ринкової вартості. Цією якістю характеризується насамперед власний капітал підприємства, що визначає обсяг його чистих активів. Поряд з цим, обсяг використовуваного власного капіталу на підприємстві характеризує одночасно і потенціал залучення їм позикових фінансових засобів, що забезпечують одержання додаткового прибутку. У сукупності з іншими факторами формує базу оцінки ринкової вартості підприємства; динаміка капіталу підприємства є найважливішим показником рівня ефективності його господарської діяльності. Здатність власного капіталу до самозростання високими темпами характеризує високий рівень формування й ефективний розподіл прибутку підприємства, його здатність підтримувати фінансову рівновагу за рахунок внутрішніх джерел. Водночас, зниження обсягу власного капіталу є, як правило, наслідком неефективної, збиткової діяльності підприємства. Отже, капітал підприємства у сучасних дослідженнях загалом розглядається як накопичений шляхом збереження запас економічних благ у формі грошових коштів та реальних капітальних товарів, що залучається його власниками в економічний процес як інвестиційний ресурс і фактор виробництва з метою отримання доходу, функціонування яких в економічній системі ґрунтується на ринкових принципах і пов'язане з фактором часу, ризику і ліквідності. Кожне підприємство являється елементом економічної системи, взаємодіє з партнерами по бізнесу, бюджетами різних рівнів, власниками капіталу і іншими суб'єктами. Фінансові відносини з суб'єктами ринку виникають в процесі формування і використання власних і залучених фінансових ресурсів для забезпечення виробничо-господарської діяльності, здійснення соціальної політики. Управління капіталом – це спеціальний розділ економіки підприємства, що охоплює систему принципів, методів і прийомів регулювання фінансових ресурсів, що забезпечують досягнення тактичних та стратегічних цілей фірми. Найголовнішу роль для успішного функціонування підприємства відіграє якісне управління його капіталом. Управління фінансовою діяльністю, або “менеджмент формування капіталу” є однією із найбільш важливих ланок системи економіки підприємства. Управління фінансовою діяльністю – це управління формуванням капіталу, управління структурою капіталу та його вартістю. Питанням вивчення сутності капіталу розглядалось у працях вітчизняних науковців І. Бланка, Ю. Воробйова, І. Зятковського, Г. Кірейцева, О. Мертенса, В. Селезньова, Т. Момот, О.Д. Василик, О.М. Загородна, В.М. Івахненко, К.В. Ізмайлова та ін., а також зарубіжних А. Бабича, І. Балабанова, В. Бєлоліпецького, Л. Берстайна, З. Боді, Ю. Брігхема, Дж. К. Ван Хорна, Л. Гапенські, В. Грузинова, В. Ковальова, Є. Короткова, Р.К. Мертона, С. Моїсеєва, Н. Уолла, Е. Хелферта, К. Ховарда, Р.Н. Холта та ін. Незважаючи на їх значний науковий вклад у цю сферу, питання категорії "капітал" залишається найбільш дискусійним, вимагає подальших досліджень. Мета дипломної роботи є наукове обґрунтування сутності та джерел формування капіталу підприємства, діагностика капіталізації на прикладі ТОВ «Красс» та розробка шляхів удосконалення механізму формування капіталу підприємства. Мета дипломної роботи визначає основні завдання: • вивчення сутності, класифікація та функції капіталу підприємства, • аналіз принципів та джерел формування капіталу підприємства, • дослідження правового регулювання процесу формування капіталу підприємства, • проведення аналізу сучасних тенденцій капіталізації вітчизняних підприємств, динаміки та структури капіталу підприємства, • оцінка достатності капіталу підприємства, • вивчення шляхів оптимізації джерел формування капіталу банку, • впровадження прогресивних фінансових інструментів для формування капіталу в практику вітчизняних підприємств. Предмет дослідження: розкрити теоретично-методичні і практичні засади формування капіталу підприємства. Об’єктом дослідження є ТОВ «Красс». Методи та прийоми дослідження: діалектичний аналіз, синтез, групування та порівняння, графічний метод, методи фінансованого аналізу та інше. Інформаційною базою для написання дипломної роботи послужили праці вітчизняних та зарубіжних науковців, нормативно – законодавчі акти, бухгалтерська звітність ТОВ «Красс» за період 2007-2009 рр.  

Выводы: На основі дослідження, проведеного у дипломній роботі, слід зробити наступні висновки. В першому розділі були вивчені теоретико-методичні положення формування капіталу підприємства. Капітал – це частина фінансових ресурсів. Капітал – це гроші, пущені в обіг, і доходи, що вони приносять від цього обігу. До найголовніших економічних властивостей капіталу слід віднести наступні: дохідність, тому що основною відмінною рисою капіталу є його здатність приносити дохід; ризикованість, тому що як тільки економічні блага стають капіталом, в той самий момент виникає ризик, пов’язаний з його втратою або неможливістю отримання економічної вигоди від його функціонування; мобільність, тому що капітал – це рух та перевтілення економічних цінностей, що виражається в його кругообігу; багатофункціональність: капітал виконує декілька функцій, зокрема, структуроутворювальну, регуляторну, захисну, вартісну, інвестиційну, забезпечувальну, виробничу, відтворювальну та накопичувальну; наявність вартісної оцінки: будь-який капітал має визначену вартість, що може бути виражена у грошовій або натуральній формах; наявність власника: капітал, що функціонує в економічному середовищі, завжди має конкретного юридичного власника, а також організацію, до якої відноситься або якій належить; належність певному економічному рівню: капітал глобальний, міжнаціональний, національний, регіональній, капітал мікрорівня; зайнятість у конкретній сфері економічної діяльності; здатність забезпечувати виробництво та відтворюватись, що реалізується через наявність елементів із визначеними характеристиками, які необхідні для забезпечення виробничого та відтворювального процесів. Капітал існує і функціонує в різних формах. Початково він виступає в грошовій формі. Це грошовий капітал, функція якого полягає в створенні необхідних умов для поєднання факторів виробництва. Іншою формою капіталу є виробничий капітал, функція якого полягає в організації, управлінні і раціональному поєднанні придбаних факторів виробництва з метою отримання великої вартості , тобто вартості, що містить додану вартість, або прибуток. Управління капіталом підприємства скероване на вирішення таких основних завдань: 1. Формування достатнього обсягу капіталу, що забезпечить необхідні темпи економічного розвитку підприємства. 2. Оптимізація розподілу сформованого капіталу за видами діяльності та напрямами використання. 3. Забезпечення умов досягнення максимальної доходності капіталу при запланованому рівні фінансового ризику. 4. Забезпечення мінімізації фінансового ризику, пов’язаного з використанням капіталу, при запланованому рівні його дохідності. 5. Забезпечення постійної фінансової рівноваги підприємства у процесі його розвитку. 6. Забезпечення достатнього рівня фінансового контролю над підприємством з боку його засновників. 7. Забезпечення достатньої фінансової гнучкості підприємства. 8. Оптимізація обороту капіталу. 9. Забезпечення своєчасного реінвестування капіталу. Структура управління капіталом підприємства передбачає: управління власним капіталом (полягає у визначенні та реалізації політики щодо формування власного капіталу за рахунок зовнішніх та внутрішніх джерел); управління залученим капіталом (полягає у визначенні та реалізації політики щодо збільшення капіталу підприємства за рахунок таких внутрішніх джерел, як додаткові внески учасників (засновників), випуск акцій тощо); управління позиченим капіталом (полягає у визначенні та реалізації політики щодо збільшення капіталу підприємства за рахунок таких зовнішніх джерел, як банківський кредит, товарний (некомерційний) кредит, емісія облігацій тощо); оптимізацію структури капіталу. Визначення оптимальної структури капіталу вимагає вибору компромісу між ризиком та дохідністю, що ґрунтується на положенні того, що: зростання частки позикового капіталу підвищує фінансовий ризик; вище значення частки позикового капіталу забезпечує більше значення доходності на власний капітал, підвищує рентабельність власного капіталу підприємства і величину прибутку, що отримується. Але збільшення частки позикового капіталу спричиняє зростання фінансового ризику (тобто недостатності у підприємства коштів для сплати відсотків по кредитах). Основні принципи формування капіталу: врахування перспектив розвитку; забезпечення відповідності обсягу залученого капіталу та обсягу активів підприємства; забезпечення оптимальності структури капіталу; забезпечення мінімізації затрат при формуванні капіталу з різних джерел; забезпечення високоефективного використання капіталу у ході діяльності. Регулювання відносин власності, зокрема, що стосується капіталу, його частини – статутного капіталу, корпоративних прав та дивідендів відбувається за допомогою наступних нормативних актів: Закон України "Про власність" від 07.02. 91 р. №697-12 з наступними змінами і доповненнями, Закон України "Про підприємництво" від 07.02.91 р. 698-Х11 з наступними змінами і доповненнями, Закон України "Про підприємства в Україні" від 27.03. 91 р.-887-Х11 з наступними змінами і доповненнями, Закон України "Про господарські товариства" N 2154-VI ( 2154-17 ) від 27.04.2010 (основний документ для господарських товариств), Закон України «Про акціонерні товариства» вiд 17.09.2008 № 514-VI, Закон України “ Про цінні папери та фондову біржу” від 18.06.91 р. №1201-ХІІ із змінами та доповненнями, Закон України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” від 30.10.96р. №448/96-ВР. Другий розділ роботи присвячено діагностиці стану капіталізації підприємства та джерел його формування. Капіталізація підприємства (англ. market capitalization) — це показник вартості акціонерної компа нії на фондовому ринку і визначається він шляхом множення кількості випущених акцій компанії на їх курс. В основі ринкової капіталізації покладені сутність та складові фіктивного капіталу. На сучасному етапі існують проблеми підвищення рівня капіталізації, які можливо вирішити за наступними напрямами. Наразі триває падіння вітчизняного фондового ринку, яке розпочалося ще 2008 року. Окремі ж українські підприємці, зокрема і власники найпотужніших фінансово-промислових груп починають збувати деякі свої активи. Так, нещодавно компанія System Capital Management Рината Ахметова продала 90,6 % акцій Луганського пивоварного заводу компанії "КЕГ-Сервіс" (Луганськ). Експерти припускають, що така тенденція зберігатиметься, тож найвпливовіші підприємці країни масово збуватимуть проблемні та безперспективні активи. Насамперед таку динаміку зумовлює глобальна криза і те, що вітчизняний фондовий ринок давно є часткою світового фінансового ринку, тому процеси, що відбуваються у світі, так чи інакше впливають на це. За десять років після першої відчутної кризи 1998 року український ринок зіткнувся з черговим великим випробуванням. Було проведено аналіз динаміки та структури капіталу підприємства ТОВ «Красс». Слід відмітити позитивну тенденцію до зростання доходів підприємства в 2009 році порівняно із 2008 роком на 24%, чистий прибуток зменшився на 13%, що слід пояснити негативною динамікою до зростання витрат підприємства. Негативним є також зниження рентабельності діяльності та власного капіталу підприємства, що свідчить про неефективне управління ресурсами підприємства. Питома вага власного капіталу займає найбільшу частку. Але її його частка зменшилась на 5% порівняно із 2007 роком. Ці зміни призвели до зниження мультиплікаційного ефекту власного капіталу, який характеризує зниження здатності власного капіталу створювати активи підприємства. В умовах ринку реалізація мультиплікаційної функції капіталу є надзвичайно важливою на тій підставі, що саме вона забезпечує залучення зовнішніх фінансових ресурсів з метою використання їх у господарській діяльності підприємства. За результатами динаміки основних показників діяльності ТОВ «Красс» можна зробити висновок, що на підприємстві добре організований управлінський облік, який направлений на формування такої інформаційної бази, що дозволила б адміністрації підприємства приймати ефективні управлінські рішення. Управлінський облік на підприємстві частково здійснюється відділом бухгалтерії. Зокрема, цей відділ накопичує статистичну інформацію, яка необхідна для здійснення фінансового аналізу підприємства; планує доходи та витрати по окремих статтях, прибуток, який буде отриманий підприємством, а також іншу інформацію, що необхідна для прийняття ефективних управлінських рішень. Очікувана середня вартість власного капіталу менше фактичної середньої вартості на момент оцінки. Вартість власного капіталу, сформованого за рахунок реінвестованого прибутку знизилась в 2009 році дол рівня 3,2%, вартість власного капіталу, сформованого шляхом додаткової емісії акцій склала в 2009 році 81%, що вище показника попереднього року на 11%. Основними джерелами утворення коштів підприємства у звітному періоді є збільшення іншого додаткового капіталу, статуного капіталу та кредиторської заборгованості. Можна загалом позитивно оцінити зрушення у джерелах формування капіталу і напрямах його використання. У звітному періоді підприємство забезпечило зростання обсягу всіх видів джерел фінансування і на цій основі досягло збільшення як оборотних, так і необоротних активів. Потрібно додати, що розвиток активів здійснювався переважно за рахунок утворення додаткових поточних зобов'язань та збільшення власного капіталу. Були розроблені пропозиції щодо удосконалення механізму формування капіталу підприємства. Представники зарубіжних корпорацій в якості основних мотивів, що зумовлюють наявність у них сформульованої місії, виділяють те, що вона забезпечує: керівництво системою стратегічного планування, визначення границь бізнес-операцій; досягнення загальної цілі чи напрямку, які виходить за межі індивідуальних амбіцій і нужд окремих підрозділів; розповсюдження відчуття загальних очікувань серед персоналу всіх рівнів, що сприяє побудові сильної організаційної культури. Для впровадження зарубіжного досвіду щодо формування капіталу підприємств необхідно: усвідомлення і сприйняття сутності українського корпоративного права як керівниками корпорацій, так і акціонерами; наявність нормативних актів корпорації, що регламентують внутрішні корпоративні відносини; забезпечення повної відкритості і прозорості діяльності корпорації по відношенню до акціонерів і інвесторів; створення механізмів довірчого управління, що забезпечує привабливість участі в управлінні окремих акціонерів. Посилення конкурентоспроможності фондового ринку України потребує: проведення сприятливої державної політики щодо оподаткування на фондовому ринку; перетворення торговців цінними паперами у повнофункціональні, фінансово стійкі інститути, що надаватимуть широкий перелік фінансових послуг; спрощення процедури ввезення та вивезення капіталу при здійсненні інвестиційної діяльності на фондовому ринку; запровадження міжнародних стандартів розкриття інформації.

Литература: 1. Вахрин П.И. Нешитой А.С. Финансы : учебник. – М. : Маркетинг, 2000. – 502 с. 2. Барр Р. Политическая экономия: В 2 т. / Пер. с фр. — М.: Междунар. отношения, 1994. 3. Бастиа Ф. Экономические гармонии / Ж.-Б. Сэй, Ф. Бастиа. Трактат по политической экономии / Ж.-Б. Сэй. Экономические софизмы. Экономические гармонии (Ф. Бастиа). — М.: Дело, 2000. 4. Башнянин Г. І., Лазур П. Ю., Медведєв В. С. Політична економія. — К.: Ніка-Центр: Ельга, 2000. 5. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество: Опыт социаль-ного прогнозирования / Пер. с англ. — М.: Academia, 1999. 6. Белолепецкий В.Г. Финансы фирмы : курс лекций / под ред. И.П. Мерзлякова. – М. : ИНФРА-М, 1999. – 298 с. 7. Беляєв О. О., Бебело А. С. Перехідна економіка: основні концепції та характерні риси // Вчені записки: Наук. зб. — Вип. 3. — К.: КНЕУ, 2001. — С. 23 - 29. 8. Біла О.Г. Фінансове планування і прогнозування: Навч. пос. – Львів: Компакт-ЛВ, 2005. – 312 с. 9. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента: Учебное пособие. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 511 с. 10. Бланк И.А. Управление использованием капитала. – К.: Ника-Центр, 2002. – 656 с. 11. Белолипецкий В.Г. Финансы фирмы. – М.: ИНФРА-М, 1998. 296 с. 12. Зятковський І.В. Фінанси підприємств: Навч. посібник для спец. вищ. навч. закладів. – Тернопіль: Економічна думка, 2002. – 400 с. 13. Зятковський І.В. Фінанси підприємств: Навч. пос. – 2-ге вид., перероб. та доп. – К.: Кондор, 2003. – 364 с. 14. Квасницька Р.С. Управління цільовою структурою капіталу підприємства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук. – Хмельницький : Хмельницький НУ, 2005. – 18 с. 15. Коваленко С.О. Сутність та економічна характеристика операцій з капіталом // Наукові праці НДФІ. – 2005. – Вип. 4 (33). – С. 189-194. 16. Ковальов В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. – М. : Финансы и статистика, 1997. – 512 с. 17. Крашельницька Т.А. Вплив політики управління капіталом на інструменти управлінського обліку // Економіка: проблеми теорії і практики. – Дніпропетровськ, 2008. – Вип. 245. – С. 421-425. 18. Ковалев В.В. Введение в финансовый менеджмент. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 768 с. 19. Основи економічної теорії: Підручник: У 2-х книгах/ Ю.В.Ніколенко, А.В.Демківський.-К: Либідь, 1998.-272 с. 20. Основи економічної теорії: Підручник: Мочерний С.В.-К.:1997. 21. Політична економія: Навч.посібник / К.Т.Кривенко. - К.: КНЕУ, 2001 – 508 с. 22. Рикардо Д. Начала политической экономии // Классика экономичес¬кой мысли. — ЭКСМО-ПРЕСС, 2000. — С. 403—479. 23. Робинсон Дж. Экономическая теория несовершенной конкуренции. — М.: Прогресс, 1986. 24. Розвиток земельних відносин і форм господарювання в сільському господарстві. — К.: УААН, 1996. 25. Рузовин Г. И. Основы рыночной экономики. — М.: Банки и биржи: ЮНИТИ, 1997. 26. Русак Н.А., Русак В.А. Финансовый анализ субъекта хозяйствования: Справ. пособие. – Мн.: Высш. шк., 1997. – 309 с 27. Селезнев В.В. Основы рыночной экономики Украины. – К.: А.С.К., 1999. – 544 с. 28. Стоянова Е.С, Быкова Е.В., Бланк И.А. Управление оборотным капиталом. – М.: "Перспектива", 1998. – 128 с. 29. Стоянова Е.С. Финансовый менеджмент. Российская практика. – М.: Перспектива, 1994. – 437 с 30. Туган-Барановський М. І. Політична економія: Курс популярний. — К.: Наук. думка, 1994. 31. Турчинов О. В. Тіньова економіка: закономірності, механізми функціонування, методи оцінки. — К.: Дельта, 1996. 32. Финансы/ Под ред. А.М. Ковалевой. – 3-е изд. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 210 с. 33. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств: Навч. пос. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2002. – 360 с. 34. Фінансовий менеджмент: Навч. пос./ За ред. проф. ГГ. Кірейцева. – К.: ЦУЛ, 2002. – 496 с 35. Фінанси підприємств: Навч. пос.: курс лекцій/ За ред. д-р екон. наук, проф. ГГ.Кіцева. – К.: ЦУЛ, 2002. – 268 с. 36. Фінансова діяльність підприємства: Підручник/ О.М. Бандурка, М.Я. Коробов, . Орлов, К.Я. Петрова – 2-ге вид. – К.: Либідь, 2002. – 384 с. 37. Финансовый менеджмент: теория и практика : учебник / Г.Б. Полякова, И.А. Акодис, Т.А. Краева и др. / под ред. проф. Г.Б. Полякова. – М. : Финансы, ЮНИТИ, 1997. – 518 с. 38. Фінанси підприємств : підручник / за ред. В.М. Поддєрьогіна. – К. : Вид-во "КНЕУ", 2004. – 546 с. 39. Финансы / В.М. Радинова, Ю.Я. Вавилов, Л.И. Гончаренко и др. / под ред. В.М. Радинова. – М. : Финансы и статистика, 1995. – 432 с. 40. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика: Пер. с англ. – М.: Дело, 1997. – 864 с. 41. Финансовое управление фирмой/ В.И. Терехин, С.В. Моисеев, Д.В. Терехин, С.Н. Цыганков/ Под ред. В.И. Терехина. – М.: Изд-во Экономика, 1998. – 350 с. 42. Ховард К., Коротков Э. Принципы менеджмента: Управление в системе цивилизованного предпринимательства: Уч. пособие. – М.: ИНФРА-М, 1996. – 224. – С. 10. 43. Шумпетер Й. Теория экономического развития/ Пер. с нем. – М.: Прогресс, 1982. – 455 с. 44. Шумпетер И. Капитализм, социализм и демократия. — М.: Экономика, 1995. 45. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Финансы предприятий. – М., ИНФРА-М, 1998. – 343 с 46. Шишкин А. Ф. Экономическая теория: Учеб. пособие для вузов. — 2-е изд.: В 2 кн. — Кн. 1. — М.: ВЛАДОС, 1996. 47. Экономическая теория (политэкономия): Учебник / Под. ред. В. И. Ви¬дянина и др. — М.: Инфра-М., 1997. 48. Экономическая теория / Под. ред. В. Д. Камаева. — М.: Владос, 1998. 49. Экономическая энциклопедия: Политическая экономия: В 4 т. / Под ред. А. М. Румянцева. — М.: Экономика, 1979. 50. Яремко І.Й. Управління капіталом підприємства: економічний і фінансовий інструментарій : монографія. – Львів : Каменяр, 2006. – 176 с. 51. Андрій БЕЗП’ЯТОВ: “Сьогодні ринкову капіталізацію можна оцінити приблизно у 30 мільярдів доларів”/ http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/3462/art/1234463745.html 52. Російський бізнес в Україні: на правах господаря / epravda.com.ua