Торговельна позиція України на світовому ринку

Содержание: ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи світового ринку товарів та послуг 6 1.1. Загальна характеристика світового ринку 6 1.2. Структура світового ринку товарів та послуг 14 РОЗДІЛ 2. Україна на світовому ринку товарів та послуг 28 2.1. Особливості та тенденції розвитку ринку послуг на світовому ринку 28 2.2. Особливості та тенденції розвитку ринку товарів на світовому ринку 41 РОЗДІЛ 3. Основні напрями формування зовнішньоекономічної політики України в торгівлі товарами та послугами 69 ВИСНОВКИ 85 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 95

Вступление: Сучасне світове господарство представляє собою складну цілісну систему, формування якої стало об'єктивним наслідком процесів інтернаціоналізації виробництва та обміну. Результатом поглиблення інтернаціоналізації економічних процесів є розвиток міжнародної економічної інтеграції і процесів глобалізації. На сучасному етапі світогосподарського розвитку економічні відносини країн стають все більш широкими і різноманітними. Для країн світу створюються сприятливі передумови підвищення ефективності функціонування національних економік за рахунок оптимального використання переваг міжнародного розподілу праці. Разом з тим, щоб уникнути негативних наслідків участі в процесах міжнародного співробітництва на всіх рівнях, необхідно мати чітке уявлення щодо особливостей зовнішньоекономічної діяльності країн з урахуванням впливу процесів інтернаціоналізації і глобалізації, розвитку міжнародного економічного співробітництва в рамках інтеграційних угруповань і т. п. Дослідженню різних аспектів розвитку світової економіки і міжнародної економічної діяльності присвячено праці відомих вітчизняних і зарубіжних вчених: В.Андрійчука, В.Будкіна, П.Бурд'є, Дж. Данінга, Е.Дюркгейма, М.Кіндлебергера, В.Кравченко, АКредісова, П.Кругмана, В.Леонт'єва, Д.Лук'яненка, Ю.Макогона, Дж. Мілля, В.Новицького, А.Поручника, А.Румянцева, М.Румянцева, Г.Савіної, П.Самуельсона, П.Сорокіна, Г.Спенсера, А.Тойнбі, А.Філіпенка, Е.Хекшера, Г.Герніченка, О.Шниркова, М.Янковського та ін. Ринок послуг є одним із ключових та динамічних секторів світового ринку, однією з найбільш перспективних сфер економіки, що швидко розвивається та розширюється, здійснюючи помітний вплив на розвиток національної економіки і світового господарства в цілому. У дореформений період України сфера послуг представлялась як похідний комплекс. За пострадянських часів сфера послуг трансформувалася в самостійну галузь, діяльність якої відіграє помітну роль у забезпеченні зайнятості населення країни, збалансованості доходів і витрат населення, є джерелом поповнення бюджету та задоволення різноманітного попиту споживачів. Розвиток ринку послуг обумовлено появою наприкінці 80-х років ХХ ст. конкуренції у вітчизняній сфері послуг. Ринкове середовище в галузі послуг передбачає наявність економічної свободи вибору, реалізації особистого інтересу як головного мотиву поведінки, вільного доступу до економічних ресурсів, інформації, вільного входу і виходу з галузі. Проблеми розвитку ринку послуг відображені у працях Б.М. Данилишина, А.А. Мазаракі, А. Фьорстера, реалізацію стратегічних пріоритетів України на міжнародному ринку послуг досліджено Ю. Мельник, проблемні питання поняття «послуг» на основі законодавства України досліджено у працях А.М. Жука та ін. Міжнародна торгівля посідає особливе місце в складній системі виробничо-господарських зв'язків. В сучасних умовах головною формою міжнародних економічних відносин є зарубіжне інвестування, тому міжнародна торгівля за своїми масштабами й функціями в загальному комплексі міжнародних економічних відносин зберігає винятково важливе значення. Вона опосередковує практично всі види міжнародного співробітництва, включаючи спільну виробничу діяльність різнонаціональних суб'єктів, міжнародний трансфер технологій тощо. Економічний успіх будь-якої країни світу базується саме на зовнішній торгівлі. Ще жодній країні не вдалося створити ефективну і незалежну від будь-яких інших держав економіку, ізолювавши її від світової економічної системи та процесів глобалізації. Зважаючи на важливість ролі та значення міжнародної торгівлі в умовах глобалізації, актуальним є дослідження теоретичних засад формування ефективної системи міжнародної торгівлі послугами і товарами в умовах світової фінансової кризи та тотального скорочення обсягів виробництва підприємствами промисловості. Метою дипломної роботи є дослідження теоретичних та практичних аспектів ринку товарів та послуг та торговельних позицій України на ньому. Предметом дипломної роботи є ринок товарів та послуг. Об’єктом дипломної роботи є торгові відносини України на світовому ринку товарів та послуг. Завдання дипломної роботи є: - дослідити теоретичні основи ринку товарів та послуг; - проаналізувати торгові відносини України на світовому ринку товарів та послуг; - запропонувати основні напрями формування зовнішньоекономічної політики України торгівлі товарами та послугами. Методи дослідження. В процесі дослідження використано методи: комплексного та системного аналізу, метод порівняння, системний підхід дозволили виробити обгрунтовані пропозиції щодо формування зовнішньоекономічної політики України на світовому ринку. Структура дипломної роботи. Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.

Выводы: Світовий ринок являє собою розвинену сферу товарного обміну між країнами. Варто розрізняти національні ринки окремих держав і світовий ринок. Останній має ряд відмінних рис: на національному ринку рух товарів обумовлюється лише економічними факторами, тоді як на стан світового ринку істотний вплив здійснює зовнішньоекономічна політика різних держав. Крім того, асортимент товарів, що з'являються в міжнародній торгівлі, є досить обмеженим - деякі товари, вироблені в окремих країнах, взагалі не надходять до світового товарообігу . Світовий ринок характеризується такими основними рисами: - він є категорією товарного виробництва, що в пошуках збуту своєї продукції вийшов за національні рамки; - він проявляється в міждержавному переміщенні товарів, що перебувають під впливом не тільки внутрішнього, але й зовнішнього попиту та пропозиції; - він оптимізує використання факторів виробництва, підказуючи виробникові, у яких галузях і регіонах вони можуть бути застосовані найбільш ефективно; - він виконує сануючу роль, вибраковуючи з міжнародного обміну товари та їх виробників, які не в змозі забезпечити міжнародний стандарт якості за конкурентних цін; - товар, що перебуває на світовому ринку у фазі обміну, виконує інформаційну функцію, повідомляючи параметри сукупного попиту та сукупної пропозиції, через які кожний із учасників може оцінити й адаптувати параметри свого виробництва; - виступаючи сферою міждержавного обміну товарами, світовий ринок впливає на виробництво, демонструючи - що, скільки й для кого потрібно виробити. У цьому розумінні світовий ринок виявляється первинним стосовно виробника і є центральною категорією теорії міжнародної економіки. У світовому господарстві формується не тільки світовий ринок товарів, але й світовий ринок послуг. Структура й напрямки торгівлі окремих країн складаються під впливом зміни конкурентоспроможності їх товарів на світовому ринку. Світовій торгівлі властиві нерівномірність зростання як торгівлі окремих країн, так і всього світового товарообігу. Останнім часом світовий ринок усе більше стає сферою панування транснаціональних корпорацій, хоча слід зазначити, що ступінь монополізації світового ринку менше, ніж національних ринків. Активізують свою діяльність на світовому ринку й держави, які проводять цілеспрямовану політику в сфері експортно-імпортних операцій. Особливістю сучасної ситуації є розвиток міжнародних форм регулювання світового ринку. Виникли як регіональні інтеграційні економічні організації (ЄС, МЕРКОСУР, СНД тощо), так і загальні торговельні організації (ГАТТ (Генеральна угода з тарифів і торгівлі), яку змінила СОТ - Світова організація торгівлі). Діяльність цих міжнародних організацій впливає на розвиток світової торгівлі. Отже, ринок невід'ємна частина суспільного господарського відтворення - тісно взаємодіє з усіма його елементами: виробництвом, споживанням, розподілом. Ринок є сферою товарно-грошового обміну, розвитку торгівельних відносин між продавцем і покупцем. Національний ринок поєднує внутрішню та зовнішню торгівлю певної країни. Щодо світового ринку, то його первісним елементом є внутрішній ринок, на якому здійснюються торгівельні операції з внутрішньої торгівлі. На сьогодні у світовій економіці найбільш широко використовується універсальна система класифікації послуг, представлена у Генеральній угоді з торгівлі послугами (ГАТС), необхідність виникнення та упорядкування якої була спричинена виділенням торгівлі послугами у окремий сектор зовнішньоекономічної діяльності. У ГАТС застосовується класифікатор послуг, розроблений секретаріатом ГАТТ на базі «Єдиного класифікатора продукту», підготовленого статистичною комісією ООН. Класифікатор включає більше 200 видів послуг, згрупованих у 12 категорій. Таким чином, ринку послуг, як специфічній галузі сучасної економіки, притаманні наступні риси: - висока динамічність ринкових процесів, що пов'язано з такими властивостями послуг, як нестабільність якості та нездатність до збереження; - територіальна сегментація, що найчастіше визначається територіальним закріпленням виробничих фондів сфери послуг (дороги, склади тощо); - локальний характер виробництва та споживання послуг, що пояснюється невідривністю у часі та просторі процесів виробництва та споживання послуг; - висока швидкість обороту капіталу, що визначається провідною роллю оборотного капіталу у структуру капіталу, що інвестується у сферу послуг; - висока чутливість до змін ринкової кон'юнктури, що зумовлено нездатністю послуг до збереження (відповідно, неможливістю компенсувати коливання ринкової кон'юнктури) та переважно утилітарний характер (залежність послуг від виробництва товарно-матеріальних цінностей); - специфіка організації сфери послуг, що виражається у переважанні у сфері послуг малих підприємств та СПД; - високий рівень диверсифікації послуг, що викликано індивідуалізацією їх виробництва та персоніфікацією споживання; - непередбачуваність наслідків з надання послуг. Незважаючи на зростаючу увагу до міжнародної торгівлі послугами, визначення її загального обсягу, а отже впливу на розвиток економіки, пов'язане зі значними труднощами, оскільки сектор послуг не являє собою єдиного господарського комплексу та не протистоїть повною мірою іншим галузям та сферам світового господарства. На сучасному етапі сфера послуг та міжнародна торгівля послугами розвиваються порівняно швидкими темпами, справляючи все більший вплив на розвиток національних економік та світового господарства вцілому, посилюючи своє значення у соціальному житті усіх країн світу. Дані рис. 2.2. доводять, що розвиток світової економіки та міжнародних економічних відносин варто розглядати у тісному взаємозв'язку зі змінами, притаманними сфері послуг. Зважаючи на те, що на сучасному етапі розвитку світового господарства, що характеризується тенденцією до зниження чисельності економічно активного населення, роль та значення сфери послуг у розвитку економіки значно зростає, дана галузь закріплює за собою провідне місце у сфері у зайнятості населення. Розглядаючи динаміку структури споживчих витрат населення економічно розвинених країн, можна констатувати збільшення части витрат на послуги, і особливо на послуги високого рівня. Наприклад, у США за останні 50 років частка витрат на послуги вцілому збільшилася з 33 до 58%, у тому числі на охорону здоров'я - з 4,0 до 14,8%, освіту - з 0,9 до 2,4%, рекреаційні послуги - з 1,7 до 3,9%, фінансові послуги та операції - з 3,5 до 7,7%. На сьогодні, найшвидше зростають обсяги інформаційно-комп'ютерних послуг, використання яких прискорює процеси інформатизації та комп'ютеризації господарства. Стрімко прогресують також консультаційні послуги з розробки та надання фірмам наукових рішень у вигляді інформації, експертизи, рекомендацій за різноманітними аспектами бізнесу - виробничим, фінансовим, управлінським. Протягом останнього десятиліття консультанти усе частіше беруть участь в управління компаніями або їх підрозділами, у маркетингових дослідженнях та програмах підвищення ефективності. Динамічно розвиваються також нетехнічні види бізнес-послуг, а саме - з підбору персоналу, зв'язків з громадськістю, підтримання у колективі компанії сприятливого психологічного та соціального клімату. Швидкі темпи розвитку притаманні також сфері телекомунікацій та кредитно-фінансовим установам. Протягом останнього десятиліття зазначені галузі вийшли на новий щабель свого розвитку, базуючись на новітніх технологіях та результатах лібералізації ринків, і тепер відіграють вирішальну роль у глобалізації економіки (табл. 2.1.). Отже, на основі вищевикладеного, доходимо висновку, що торгівля послугами посідає вагоме місце у економіці кожної з країн світу. Виступаючи, з одного боку, самостійною галуззю, що складає у більшості економік переважну частину ВВП та забезпечує високий рівень зайнятості населення, сфера послуг створює підґрунтя економічного розвитку держав. З іншого боку, саме сфера послуг формує середовище розвитку інших галузей економіки, впливаючи на стан виробничого комплексу, ступінь інноваційності та інформатизації економіки, а також рівень розвитку кредитно-фінансового сектору. До того ж саме сфера послуг виступає інфраструктурною основою економіки, забезпечуючи її засобами комунікацій, транспортом та закладами торгівлі. У решті-решт, із використанням соціальних послуг, таких як охорона здоров'я, наука, освіта та культура, формується людський потенціал у державі, що у кінцевому рахунку перетворюється на визначальний фактор економічного зростання. Зовнішня торгівля послугами, у свою чергу, відкриває країнам доступ до світових ринків, дозволяє їм інтегруватися у систему світогосподарських зв'язків, а також посилити свої економіки за рахунок залучення прямих іноземних інвестицій. Для підтвердження даного твердження можна навести безліч прикладів. Так, міжнародні лізингові операції сприяють переміщенню через кордони високоякісного обладнання, міжнародний діловий туризм надає населенню країн, що розвиваються та країн з перехідною економікою можливість підвищити кваліфікацію та перейняти найновіші методи ведення бізнесу, а міжнародні послуги з екологізації сприяють вирішенню однієї з глобальних проблем людства. Таким чином, можна стверджувати, що на сучасному етапі розвитку світового господарства, саме посилення ролі торгівлі послугами виступає необхідною передумовою динамічного економічного зростання кожної з країн світу. Основною тенденцією сучасного етапу розвитку міжнародної торгівлі товарами є збільшення питомої ваги продукції обробної промисловості (3/4 світового експорту) і скорочення частки сировинних товарів. Динаміка міжнародної торгівлі товарами має наступні особливості: майже 40% вартості світового експорту припадає на технічно складну, диференційовану продукцію - машини й транспортне устаткування. Збільшення експорту продукції машинобудування супроводжується одночасним зростанням торгівлі компонентами, вузлами, деталями, напівфабрикатами. Як видно з рисунку 2.3, найбільші темпи приросту обсягів світової торгівлі припадають на 70-і рр. ХХ ст. - у 1973 році цей показник складає 268,8%, та починаючи з 1983 року темп приросту експорту має тенденцію до зменшення. Разом з тим слід зазначити, що середні показники темпів приросту світового експорту є набагато більшими за аналогічні показники приросту світового ВВП. 60% світового експорту припадає на розвинені країни. У 1960 р. частка світового товарного експорту у світовому ВВП становила 10%, до 2008 р. вона зросла до 35%. Динамічне зростання в країнах, що розвиваються, в останні роки стимулювало зростання експорту. Реальний експорт з країн, що розвиваються, з 1995 по 2008 рр. виріс на 2,5%. З 1995 р., світова торгівля зростала в середньому 7,5% за рік. За останні 15 років відбулося значне збільшення кількості регіональних і субрегіональних торговельних угод, укладених у світовому господарстві. Регіональна структура світової торгівлі також зазнала змін, як це видно з даних, наведених у таблиці 2.2.. Світовий ринок товарів характеризується розгалуженою структурою, в якій провідне місце посідає ринок паливно-енергетичних товарів (ПЕТ). Найпоширенішим серед них є нафта, природний газ, вугілля, електроенергія. Особливість цих товарів полягає у тому, що вони відіграють вирішальну роль у забезпеченні всього суспільного виробництва. Частка решти джерел (дрова, торф, енергія сонця, вітру, геотермальна енергія тощо) у загальному енергоспоживанні становить лише кілька відсотків. Щоправда, в окремих країнах вони мають істотне значення для енергопостачання; наприклад, у Фінляндії - дрова, в Ісландії - гарячі термальні джерела. Зміни у структурі і темпах розвитку економіки прямо відбиваються на загальній потребі в енергетичних ресурсах, а також на обсягах капіталовкладень, матеріальних і трудових ресурсах. Обсяг експорту палива залишався приблизно постійним у 2007 році, імпорт нафти в розвинених країнах фактично скоротився майже на 2%. Серед загальних ресурсів видобувного органічного палива на вугілля припадає 65-90%. У 1913 р. світові потреби в енергії задовольнялися за рахунок вугілля майже на 75%, а якщо не рахувати дрова, на які тоді припадало 17-18% світового енергоспоживання, - то майже 90%. Серед основних імпортерів енергетичного вугілля можна виокремити дві групи: країни Західної та Східної Європи, а також Тихоокеанського регіону. Таким чином, структура світового ринку протягом останнього часу зазнала серйозних змін як географічної, так і товарної структури. В світовому експорті поступово провідні позиції починають займати країни Азії, вдало конкуруючи із європейськими та американськими виробниками. Зрушення товарної структури відбуваються в напрямку збільшення питомої ваги готової високотехнологічної та наукомісткої продукції - машин та обладнання, хімічної продукції. Натомість питома вага таких товарних груп як сільськогосподарська продукція, руди та метали, товари лісової промисловості у структурі світового експорту поступово зменшується. Це і буде визначати подальші тенденції розвитку світових товарних ринків, а тому в цьому контексті національним урядам доцільно враховувати ці зміни для того, щоб найбільш ефективно використовувати переваги від міжнародного розподілу праці та посилити позиції конкурентоспроможності своїй національних економік. Як видно з табл. 2.3, протягом 2004 - 2008 рр. спостерігається поступове зростання обсягів експорту та імпорту товарів, зовнішньоторговельного обороту, що відповідає загальносвітовій тенденції посилення взаємодії країн у сфері торгівлі. Слід зазначити, що порівняно з розвиненими країнами світу, в Україні дуже висока залежність від експору, імпорту та у цілому від зовнішньої торгівлі (у 2008 р. відповідно 54,28; 69,29 і 61,77 відсотків). До того ж, протягом досліджуваного періоду темпи росту імпорту перевищували темпи росту експорту, що привело до зниження балансу зовнішньої торгівлі товарами до -18,5 млрд. дол. США у 2008 році. За даними табл. 2.4 у розрізі основних товарних груп у 2008 р. спостерігаються наступні зміни: скоротилися фізичні обсяги експорту добрива, чорних металів та продукції машинобудування; по всіх товарним групам, крім добрива, спостерігається зростання фізичних обсягів імпорту та середніх цін експорту та імпорту; зростання обсягів експорту перевищує зростання імпорту тільки за окремими товарними групами, за якими ціни імпорту вищі. Позитивним у 2008 р. було перевищення експортних цін по чорним металам і машинам та обладнанню, але воно супроводжувалось скороченням обсягів експорту та значно вищими обсягами імпорту за цими групами. За даними табл. 2.5 та рис. 2.5 протягом досліджуваного періоду в Україні спостерігається зростання обсягів експорту, імпорту та зовнішньоторговельного обороту на душу населення на 110,5; 202,95 та 154 % відповідно. Позитивним було також зниження зовнішнього державного боргу від 18,6 до 10,0 % до ВВП та від 30,6 до 20,8 % експорту товарів та послуг. Початок 2009 р. засвідчив суттєві зміни зовнішньоекономічного розвитку економіки України внаслідок формування нових зовнішніх та внутрішніх умов. Поширення рецесійних процесів у світі та несприятлива зовнішньоекономічна кон'юнктура цін на продукцію основних експорторієнтованих галузей промисловості, різке падіння цін на основні види української експортної продукції (насамперед товари металургії та хімічної промисловості), посилення конкуренції з боку виробників з країн, що розвиваються, зокрема китайських, на ринках традиційного українського експорту вкрай негативно позначились на становищі реального сектору економіки України. Негативний вплив зовнішніх чинників був посилений нагромадженням проблем компаній-експортерів всередині України: погіршенням доступу до кредитних ресурсів, посиленням вилучення фінансових ресурсів у експортоорієнтованих підприємств внаслідок затримки відшкодування ПДВ, обсяг якої вже перевищив 13,5 млрд грн тощо. У січні 2010 року експорт товарів становив $3011,8 млн., імпорт - $3326 млн. Порівняно з січнем 2009 року експорт збільшився на 23,6%, імпорт - на 63%. Негативне сальдо становило $314,2 млн. (за січень 2009 року позитивне - $396,2 млн.). Про це повідомляє Державний комітет статистики України. У загальному обсязі експорту товарів порівняно з січнем 2009 року збільшилася частка чорних металів - з 29,8% до 31,6%, зернових культур - з 7,8% до 8,5%, енергетичних матеріалів, нафти і продуктів її перероблення - з 6,3% до 8,3%, механічних машин - з 4,8% до 5,2%, руд, шлаків і золи - з 2,3% до 4,3%, залізничних або трамвайних локомотивів, дорожнього обладнання - з 2,7% до 3,2%. Водночас поменшала частка жирів і масел тваринного або рослинного походження - з 5,8% до 4,6%, електричних машин - з 4,2% до 3,6%, виробів з чорних металів - з 5% до 3%, добрив - з 3,1% до 2,9%, продуктів неорганічної хімії - з 2,2% до 2%. Імпорт з країн СНД становив 52,2% від загального обсягу, Європи - 27,5% (зокрема з країн ЄС - 26%), Азії - 13,9%, Америки - 4,3%, Африки - 1,6%, Австралії і Океанії - 0,5%. У загальному обсязі імпорту найбільші надходження здійснювалися з РФ - 44,4%, Китаю - 6,5%, Німеччини - 6,1%, Азербайджану - 3,8%, Польщі - 3,3%, Білорусі - 3,1%, Італії - 2,8%. У загальному обсязі імпорту товарів збільшилася частка енергетичних матеріалів, нафти і продуктів її перероблення - з 26,5% до 42,8%, електричних машин - з 4,2% до 4,8%, чорних металів - з 2,2% до 3%. Поменшала частка фармацевтичної продукції - з 3,6% до 3,3%, наземних транспортних засобів, крім залізничних, - з 8,1% до 3%, паперу і картону - з 2,8% до 2,4%, їстівних плодів і горіхів, цитрусових - з 3,3% до 1,8%. В Україні в 2009 році негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами і послугами поменшало в 9,6 разу - до $1 млрд. 380,7 млн. проти $13 млрд. 307,6 млн. роком раніше. Успішне досягнення стратегічних цільових проектів потребує активної економічної позиції держави, насамперед у сфері захисту її національних інтересів і економічної безпеки країни. Ефективність зовнішньоекономічної стратегії розвитку забезпечується можливістю об'єднати національну спільноту заради досягнення визначених пріоритетів. Українські торговельні зв'язки з Росією та країнами ЄС є важливим інструментом стабілізації та розвитку економічної ситуації в Україні. Внутрішній ринок держави не є самодостатнім, а структура національного виробництва, соціально-економічні та географічні фактори диктують необхідність підтримки та інтенсифікації товарообміну між Україною і Росією. Але в умовах значних розбіжностей економічних інтересів та спрямованості господарських реформ необхідно розвивати взаємовигідні та рівноправні торговельні відносини, які виключають політичну кон'юнктуру. Таким чином, з метою сприяння реалізації єдиної зовнішньоекономічної політики держави та проведенню цілеспрямованої діяльності щодо генерації інтеграційного процесу в умовах глобалізації ми пропонуємо напрями удосконалення методів державної підтримки зовнішньоторговельної діяльності з урахуванням інтересів всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України. Комплексний багатоаспектний підхід і всі пов'язані з ним переваги слід активно використовувати в реалізації стратегічних інтересів України та забезпечити довгострокове економічне зростання. Крім того, впровадження зазначених в моделі проектів дозволить державі вдосконалити форми міжнародної економічної діяльності та підвищити їх ефективність у співпраці з Російською Федерацією та іншими країнами світу.    

Литература: 1. Лізинг у цифрах та фактах - http://www.setcom.com.ua/leasing/facts.html // http://www.unctad.org/Templates/webflyer.asp?docid=10502&intItemID=2068&lang =1 - World investment report 2007, UNCTAD. 2. Александрова Р.А., Патошина Г.М., Патошин А.С. Статистичне дослідження зовнішньої торгівлі товарами України // Вісник Приазовського державного технічного університету – 2009. - № 19. – С. 362-365 3. Білорус О.Г. Глобальні трансформації торгівлі : монографія / Білорус О.Г., Власов В.І. - К. : ННЦ ІАЕ, 2008. - 228 с. 4. Гольцберг М.А. Международная торговля: финансовые операции, страхование и другие услуги / Гольцберг М.А., Воронова А.В, и др. - М. : Бином, 1994. - 376 с. 5. Дашевська О.В. Геоекономічні пріоритети України (синергетичний підхід): монографія / О.В. Дашевська. — Д.: Вид-во ДУЕП, 2009. — 248 с. 6. Дашевська О.В. Формування основних засад зовнішньоекономічної політики України в сучасних умовах // Європейський вектор економічного розвитку. 2010. - № 1(8). – С. 36-48 7. Державна програма розвитку транскордонного співробітництва на період 2007—2010 років. Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 р. № 1819 // Офіційний вісник України. — 2003. — № 52. 8. Динилишин Б.М. Сфера та ринок послуг у контексті соціальної модифікації суспільства: монографія /Данилишин Б.М., Куценко В.І., Остафійчук Я.В. – К.: ЗАТ «Нічлава», 2005. – 328 с. 9. Дубенюк Я.А. Особливості розвитку світових товарних ринків // Проблемы развития внешнеэкономических свіязей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов – 2010 - № 1. – С. 114-116 10. Дюмулен И.И. Новые тенденции в развитии торговли услугами // Внешнеэкономический бюллетень. - 2001.-№2 11. Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002—2011 роки. Послання Президента України до Верховної Ради України // Фінанси і право. — 2002. — № 9—10. 12. Жук А.М. Поняття послуг за законодавством України /А.М. Жук //Зовнішня торгівля: право та економіка. – 2007. – № 6(35). – С. 133-137. 13. Зовнішня торгівля України за 2007-2008 роки Електронний ресурс / Держ. ком. статистики України ; відпов. ред. О. Г. Осауленко. - Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua 14. Зона вільної торгівлі Україна - ЄС: економічне зростання для відновлення Європи Електронний ресурс: виступ Генерального директора Федерації роботодавців України Володимира Грищенка на ІІІ Форумі Європа-Україна. - Режим доступу : http://www.fru.net.ua/position/898-vistup-generalnogo-direktora-federaciyi.html 15. Кудрявцева И.С. Международная торговля услугами: Учебное пособие. - М.: Издательство РГТЭУ, 2000. 16. Леоненко П.М. Черепніна О.І. Сучасні економічні системи: Навч. посіб. –К.: Знання, 2006. –429 с. 17. Макогон Ю.В., Ляшенко В.І., Кравченко В.О. Регіональні економічні зв'язки і вільні економічні зони: Підручник. - Донецьк: ДонНУ, 2005. - 541 с. 18. Максименко Г.В. Деякі закономірності розвитку сфери послуг в соціально орієнтованій економіці (порівняльний аналіз) Електронний ресурс: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.05.01 «Світове господарство і міжнародні економічні відносини» /Г.В. Максименко. – Київ, 2004. – 18 с. – Режим доступу: http: www.nbuv.gov.ua. 19. Марченко К.В. Розвиток зовнішньоекономічних відносин України в системі світового ринку // Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект. Збірник наукових праці. - 2009 - № 1. – С. 382-390 20. Марченко К.В. Розвиток зовнішньоекономічних відносин України в системі світового ринку // Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект. Збірник наукових праці. - 2009 - № 1. – С. 383 21. Мельник Ю. Вихід українських компаній на міжнародний ринок послуг: можливості та перспективи /Юлія Мельник //Журнал Європейської економіки. – 2007. – Т. 6, № 4. – С. 455-475. 22. Міжнародна економіка: в питаннях та відповідях: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Ю.Г. Козак, К.І. Ржепішевський, В.В. Ковалевський, Н.С. Логінова, В.М. Осипов, Є.Н. Волошин, М.А. Левицький, Ю.І. Граматік, М.С. Гаврилов, Д.А. Верлан. — К.: Центр навч. л-ри, 2004. — 675 с. 23. Міжнародні економічні відносини : навчальний посiбник / Козик В.В., Л. А. Панкова, Н .Б. Даниленко. - 4-те вид., стереотип. - К. : Знання-Прес, 2003. - 406с. 24. Міжнародні економічні відносини: навч. посіб. / В.В. Бугас, О.О. Веклич, О.Ю. Чубукова, В.М. Козаченко, Н.О. Костевич, О.В. Романенко. — К.: ПП ВМБ, 2008. — 111 c. 25. Міжнародні економічні відносини: навч. посіб. / В.І. Романчиков, І.О. Романенко. — К.: Центр учб. л-ри, 2008. — 256 с. 26. Міжнародні економічні відносини: теорія: підручник / А.С. Філіпенко. — К.: Либідь, 2008. — 408 c. 27. Несподівані гроші Електронний ресурс / Рябкова Д. – Режим доступу : http://news.finance.ua/ua/~/2/0/all/2009/04/26/158791 28. Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України. - К.: КНЕУ, 2003. - 948с. 29. Осика Сергій Григорович, Пятницький Валерій Тезійович. Світова організація торгівлі: Підручник для студ. вищих навч. закл., що навч. за спец.:" Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності", "Менеджмент організацій", "Економіка підприємства". — 2. вид., перероб. і доп. — К. : К.І.С., 2004. 30. Парена В.А. Сфера послуг в умовах переходу до ринкової економіки України Електронний ресурс: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.01.01 «Економічна теорія» /В.А. Парена. – Дніпропетровськ, 2005. – 20 с. – Режим доступу: http:www.nbuv.gov.ua. 31. Про Програму інтеграції України до Європейського Союзу. Указ Президента України від 14.09.2000 року № 1072 // www.president.gov.ua 32. Реалії економічної кризи: чи є підстави для оптимізму / Я. А. Жаліло, Д. С. Покришка, О. С. Бабін та ін.. – К. : НІСД, 2009. – 39с. 33. Рибчук А.В. Методологічні аспекти аналізу виробничої інфраструктури світового господарства // Науковий вісник Академії муніципального управління. Збірник наукових праць. – 2009. - № 6 34. Рибчук А.В. Методологічні аспекти аналізу виробничої інфраструктури світового господарства // Науковий вісник Академії муніципального управління. Збірник наукових праць. – 2009. - № 6 35. Світовий ринок товарів та послуг. Ч. 2 : підручник /Мазаракі А.А., Воронова Є.М., Чаус І.В. та ін. за заг. ред. А.А. Мазаракі. – Х.: Вид-во «Ранок», 2008. – 240 с. 36. Сидорова А.В. Методи аналізу і прогнозування розвитку підприємств сфери послуг Електронний ресурс: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. екон. наук : спец. 08.06.01 «Економіка, організація і управління підприємствами» /А.В. Сидорова. – Донецьк, 2003. – 26 с. – Режим доступу: http: www.nbuv.gov.ua. 37. Солонінко К.С. Міжнародна економіка: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2008. – 382 с. 38. Соціально-економічне становище України за січень–квітень 2009 року Електронний ресурс /Держ. ком. статистики України. – Режим доступу: http: www.ukrstat.gov.ua. 39. Статистичний щорічник України, 2007: Послуги Електорнний ресурс – Київ.: Вид. «Консультант», 2008. – 551 с. 40. Тяпышев О. Особенности развития мировой торговли на современном этапе // Внешнеэкономический бюллетень. 2002.№12, 2003. №1. 41. Угода про формування Єдиного економічного простору // www.kmy.gov.ua 42. Фомичев В.И. Международная торговля: Учебник. - М.: Інфра-М, 2004; 43. Фьорстер А. Торгівля послугами / Андреас Фьорстер //Журнал Європейської економіки. – 2008. – Т. 7, № 1. – С. 108-114. 44. Хитра О.В., Козік О.М., Климчук І.Г. Перспективи розвитку зовнішньої торгівлі України в умовах економічної кризи // Вісник Хмельницького національного університету. Науковий журнал. – 2009. - № 4. – С. 182-186