Експорт у режимі вільної торгівлі

Содержание:Вступ 2 1. Поняття економічної інтеграціі. Форми економічної інтеграції. Зона вільної торгівлі, як форма економічної інтеграції. 4 2. Вільні економічні зони. За і проти. 6 3.Основні аспекти поняття вільна економічна зона. 7 4. Характерні ознаки вільних економічних зон. 11 5. Європейський Союз- приклад економічного союзу. 12 7. Спеціальні економічні зони, як засіб активізації експортно-імпортних зв’язків. 15 Висновок 19 Література 22

Вступление:На мою думку однією з головних особливостей функціонування світового господарства другої половини XX і початку XXI століття є дуже інтенсивний розвиток міжнародних економічних відносин. Ознаками цього розвитку можна вважати розширення і поглиблення економічних відносин між країнами, групами країн, економічними угрупуваннями, окремими фірмами і організаціями. Ці процеси проявляються в поглибленні міжнародного розподілу праці, інтернаціоналізації господарського життя, збільшенні відвертості національних економік, їх взаємодоповненні, переплетенні і зближенні, розвитку і зміцненні регіональних міжнародних структур. Всесвітнє господарство - це глобальний економічний організм, в якому склались взаємозв’язки та взаємозалежності всіх країн та народів планети Земля. По мірі свого розвитку всесвітнє господарство починає відображати цілісність світу, який росте та кріпне. У останні десятиліття формується новий глобальний економічний простір. Багато відсталих в економічному розумінні країн, що мали натуральне або напівнатуральне виробництво, переходять до ринкової економіки. Зрозуміло, це сприяє тому, що в міжнародному масштабі інтенсивніше розвивається вся система ринкових відносин. Глобальні зв'язки між країнами не зводяться лише тільки до зовнішньоторговельних відносин, як це було на перших етапах світової економічної історії. Економічна взаємозалежність дедалі стає все більш різносторонньою. Нинішня сукупність міжнародних економічних зв'язків включає в себе: зовнішню торгівлю, кооперацію виробництва, обмін науково-технічною інформацією і технологічними розробками, переміщення робочої сили з однієї країни в іншу, міжнародний кредит і іноземні інвестиції, а також валютні взаємовідносини держав. Економічною основою сучасного всесвітнього господарства служить інтернаціоналізація виробництва – розвиток такого організаційно-економічного співробітництва, при якому випуск виробів в одних країнах поєднується з їх споживанням в інших. Головною метою моєї роботи є- вивчення поняття спеціальних економічних зон, їх прикладів на конкретних державах та мету їх створення. Отже метою створення вільних економічних зон є глибше включення країн в процес розвитку міжнародного розподілу праці. Йдеться про збільшення випуску конкурентноспроможної продукції на експорт і забезпечення таким шляхом зростання валютних надходжень. Сенс цієї мети цілком зрозумілий, адже якщо країна з яких-небудь причин не може забезпечити широкий доступ економіки для іноземного підприємницького капіталу або простимулювати експортні експансії, то вона може це зробити в межах вільних економічних зон. Організація вільних економічних зон передбачає глибше включення в зовнішньоекономічні відносини не тільки по виробничій лінії, але і в області туризму, культури , що також веде до збільшення валютних надходжень. Вільні економічні зони покликані забезпечити прискорене впровадження у виробництво вітчизняних і іноземних науково-технічних розробок з подальшим використанням їх результатів у національній економіці країни. Одним з головних завдань при створенні вільних економічних зон для країн що тільки розвиваються, можна відокремити навчання і підготовку кваліфікованих робітників, інженерів, господарських і управлінських кадрів. І, нарешті, створення зон розглядається як метод модернізації економіки в умовах її переходу від адміністративних принципів функціонування до ринкових. Необхідно, щоб при створенні вільних економічних зон мета їх створення була чітко позначеною, оскільки це зумовлює вибір системи пільг, що надаються суб'єктам господарської діяльності. Вільні економічні зони утворилися і вдало діють в багатьох країнах світу. Вони функціонують як в промислово розвинених країнах,(США, Японія, Німеччина, Англія, Канада і ін),так і в країнах, які тільки розвиваються. Позитивна світова практика зарубіжних країн по створенню та функціонуванню вільних економічних зон свідчить про ефективність застосування подібного методу оздоровлення економіки.

Выводы:Отже, одним з ефективних методів оздоровлення економіки в зарубіжних високо розвинених країнах вважається створення сприятливих умов для залучення в країну іноземних інвестицій і проведення відкритої зовнішньоекономічної політики відносно залучення в економіку цих країн зарубіжних інвесторів. Нарівні з іншими способами підвищення економічного потенціалу і створення сприятливого інвестиційного клімату в зарубіжних країнах застосовується метод формування вільних економічних зон. Рівень економічного розвитку нашої держави України, як і будь-якої іншої країни сучасного світу, тісно пов'язаний з процесами, що відбуваються у всесвітньому господарстві, Від ступеню участі в міжнародному поділі праці залежить вирішення багатьох гострих проблем української економіки. Зараз переважна орієнтованість експортно-імпортних зв'язків України спрямована на одну країну - Російську Федерацію. Стосовно стратегічних напрямів інтеграції України в світове господарство доречно виділити входження її в перспективі до структур Європейського Союзу (ЄС). У напрямі розвитку зовнішньої торгівлі з окремими регіонами світу одне знайбільш приоритетних направлень української інтеграції є поглиблення зв’язків з країнами-членами Європейського Союзу. Необхідність інтеграції Україні до ЕС випливає з ряду об'єктивних обставин: • Україна представляє собою одну з найбільших, як за чисельністю населення, так і за територією, європейських країн; • Інтеграція відкриває перед Україною значні можливості щодовикористання свого вигідного географічного положення. • Забезпечення недискримінаційного доступу всіх основних товарів експорту України на ринки ЄС. Треба врахувати, що європейський ринок - це понад 500 млн. потенційних споживачів, що мають високу платоспроможність. Але нажаль мушу константувати, що процесу інтегрування України до ЄС заважають важливі перешкоди: • Країни, які претендують на членство в ЄС, повинні мати функціонуючу ринкову економіку, а не перехідну. Процес переходу до неї в Україні затягується та ускладнюється багатьма негативними процесами (спад виробництва, падіння життєвого рівня населення, жорстка криза платежів, наростаюча криміналізація економічної діяльності та процвітаюча корупція, практична відсутність інвестицій, тощо. • Країни ЄС повинні застосовувати правила та регулюючі принципи, становлені в рамках ЄС, а нормативно-правова база України, суттєво відрізняється від єдиних правил ЄС; • низький рівень міжнародної конкурентоспроможності основної маси Українських підприємств, зараз відстає від рівня ЄС. Серед країн СНД існують умови для подальшого розвитку торгівлі з Білоруссю і Молдовою, а також поглиблення відносин з країнами Центральної Азії, насамперед, з Узбекистаном, Туркменистаном, Казахстаном, ці країни володіють великіми природніми ресурсами (зокрема, паливно-енергетичні та мінерально-сировинні). Серед інших країн СНД бажаними є зв'язки з країнами Закавказзя, які сприяють виходу України на ринки Центральної Азії і Близького Сходу. Однім з перспективних напрямів співробітництва в межах колишеього СРСР слід також зазначити забезпечення взаємовигідних і стабільних торговельних зв'язків зкраїнами Балтії, в перспективі в режимі вільної торгівлі. Таким чином головний висновок , що до нашої країни майже очевидний. Необхідно докласти якомога більших зусиль і просуватися у напрямку здійснення ринкових реформ, демократичної трансформації суспільства та покращання економічної ситуації в країні шляхом усунення багатьох негативних чинників. Стосовно глобальної економічної інтеграції можна зробити висновок, що позитивні наслідки економічної інтеграції в світовому масштабі явно переважають деякі негативні прояви цього процесу. Зараз час існують суттєві передумові для подальшого поглиблення світової економічної інтеграції. Можна сподіватися, що вона, як складова загальносвітових інтеграційних тенденцій , буде сприяти подальшому суспільному розвитку та вирішенню глобальних світових проблем.

Литература:1. Філіпенко А. С. “Міжнродні економічні відносини”-К:. “Либідь”. 1994р., ст. 10,55,189. 2. Пила В., Чмир О. До питання формування вільних економічних зон в Україні// Економіка України, 1996г., № 12. 3. Чмырь Е.С. “Свободные экономические зоны: подходы к классификации“ Организация и регулирование экономики – К.: Лыбидь, 1993г., Вып. 113. 4. Боринець С.Я. “Міжнародні валютно-фінансові відносини“. – К.: Знання, 2000р. ст.37,38,44. 5. Шевчук В.Я., Рогожин П.С. “Основи інвестиційної діяльності“. – К.: Генеза, 1997р. ст. 79-85.