Функції політології як науки та навчальної дисципліни.

Содержание:Вступ 3 Функції політології як науки та навчальної дисципліни 5 Висновок 12 Список використаних джерел 14

Вступление:Політичні знання та культура політичної поведінки необхідні кожній людині, незалежно від її віку та професії. Кожна людина вступає у взаємодію з іншими людьми, партіями, суспільними організаціями та державою і без політичної освіти людина стає об’єктом манiпулювання. Утворення демократичного суспільства неможливе без відповідної політичної культури, бо від активності більшості громадян залежить доля країни, доля всіх її громадян . Політична наука займає одне із значних місць у сучасному суспільствознавстві. Її велике значення визначається першорядною роллю політики у житті суспільства. Протягом усієї історії людства політика і, насамперед, держава дуже суттєво впливали на долі країн та народів, а також на буденне життя людини. Творення нової України викликає нагальну необхідність в теоретичному осмисленні і наданні будівничим силам наукового інструментарію, що зробить досить ефективним сам процес цього творення. Без науки, яка безпосередньо служить конкретній українській будівничій практиці, неможливе здійснення нинішнім поколінням історичної місії - побудови вільної, демократичної, правової, громадської держави як спільності, що зветься “народ України”. Основне навантаження лягає на науки, покликані осмислювати політичне життя, політичні відносини, політичну діяльність в Україні, оскільки саме з ними пов’язані основні реформаційні процеси, саме вони сьогодні є одним з найефективніших елементів української самоорганізації, за допомогою якої народ України виходить на сучасний рівень цивілізованості. Питання про рівень політизації суспільного життя і суспільної свідомості в Україні сьогодні визначене досить виразно: вони набрали характеру основного соціального руху за радикальні перетворення, насамперед за допомогою політики, політичної організації, політичної діяльності, політичного менталітету. Факт загального підвищення політизації українського суспільства став незаперечним, а загальноукраїнська стратегія кардинальних реформ за допомогою нової правової організації суспільних, зокрема економічних, відносин принципово змінила роль політики у розбудові нової України. Досвід останніх років політичного життя України показав: активність громадян в управлінні справами суспільства і держави стримується політичною недосвідченістю, наївністю, нерідко відсутністю політичної культури, що дозволяє різним політичним партіям, групам маніпулювати суспільною свідомістю, використовувати активність народу для задоволення своїх політичних амбіцій. Коли сучасна людина не цікавиться політикою – політика цікавиться нею. Отже, сьогодні немає людини, яка б не перебувала під впливом політики. Знання про політику необхідні кожній людині, тим більше майбутньому молодому спеціалісту, який прагне зрозуміти свої потреби у суспільстві. Завдання полягає не лише у тому, щоб озброїти майбутніх фахівців відповідними знаннями, потрібними для успішного виконання своїх службових обов‘язків, а й сформувати таку людину, яка б свідомо і добровільно, належним чином могла виконувати загальнолюдські обов‘язки, вміла за допомогою набутих знань захистити не лише свої законні права та інтереси, а і тих, хто працює поруч.

Выводы:Отже, Політологія – порівняно нова навчальна дисципліна у вузах України, хоча політична думка зародилася дві з половиною тисячі років тому. У всіх середніх і вищих навчальних закладах розвинутих країн обов‘язковим є вивчення політичних дисциплін. За даними американських соціологів, приблизно 42% часу навчальної програми США відведено вивченню політичних наук. Сьогодні є кілька варіантів визначення політології як науки: ? це наука, об’єктом якої є політика та її взаємовідносини з особистістю і суспільством; ? це наука про систему закономірних взаємозв’язків соціальних суб’єктів з приводу політичної влади, боротьби за неї, про сутність методи та форми політичного владування; ? це наука, предметом якої є вивчення політичних систем як сукупності владних інститутів, а також політичної влади як основи розвитку і функціонування політичних систем; ? це наука, предметом якої є вивчення системи закономірностей розвитку і функціонування демократії, її змісту, місця і ролі у політичній системі. Сутність політології проявляється у її функціях; головними з них є: Теоретико-пізнавальна функція - що означає вивчення, систематизацію, пояснення, аналіз, узагальнення і оцінку політичних явищ. Завдяки цій функції політологія знаходить об’єктивні тенденції соціально-політичного та економічного розвитку суспільства та дає оцінки політичним ситуаціям. Результатом теоретичної функції є політична теорія - цілісне, достатньо вірогідне та систематизоване знання про зв’язки та закономірності явищ та процесів політичної сфери суспільства. Теоретичне знання - найбільш удосконалена форма наукового обґрунтування практичної політичної діяльності. Методологічна функція політології - охоплює способи, методи і принципи теоретичного дослідження політичної сфери і практичної реалізації здобутих знань. За допомогою цієї функції розкриваються загальні закономірності політики , різних політичних систем, політичних відносин, створюється база для розвитку приватних політичних теорій. Результатом цієї роботи є система соціально опрацьованих принципів та засобів раціонального пізнання політичної діяльності. Аналітична функція полягає у накопиченні, вивченні, систематизації фактів та явищ політичного життя. Крім того, це пошук відповідей на питання політичного життя .Ця функція політології дозволяє аналізувати та оцінювати діяльність всіх елементів політичної організації суспільства, а її результатом є судження та висловлювання, що стверджують або заперечують будь-що про політичні явища. Аналітична функція робить можливим перехід від спостереження явищ до виявлення їх причин. Прогностична функція - полягає у передбаченні шляхів розвитку політичних процесів, різних варіантів політичної поведінки. Прогностична функція шукає відповідь на питання якою буде дійсність у майбутньому та коли відбудуться зазначені події. За допомогою цієї функції здійснюється передбачення політичних процесів. Частіше за все результатом цієї функції є створення прогнозів - гіпотез, які спираються на вже відомі тенденції розвитку політичних явищ. Функція політичної соціалізації забезпечує процес включення людини в політичну сферу життя суспільства і формування певного типу політичної культури. Через світоглядну функцію затверджуються цінності, ідеали, норми цивілізованої політичної системи, політичної культури соціальних суб’єктів, що сприяє досягненню консенсусу у суспільстві.

Литература:1. Краснов Б.И. Политология как наука и учебная дисциплина/ Соц.-полит. журнал.-1995.- № 1. 2. Політологія.Навч. посібник для ВУЗів/ Упорядкування та редакція М.І. Сазонов.-Х.:Фоліо, 2001 3. Політологія / за заг. ред. Ю.І.Кулагіна та В.І.Полуреза.- К.: Альтерпрес, 2002. 4. Бабкіна О.В., Горбатенко В.П. Політологія: Навчальний посібник. – К., 1998.