Відкриті інститути спільного інвестування на ринку фінансових послуг України

Содержание:ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СТВОРЕННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ІНСТИТУТІВ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ 7 1.1. Інститути спільного інвестування: поняття та класифікація 7 1.2. Місце інститутів спільного інвестування на ринку фінансових послуг 16 1.3. Нормативно-правове забезпечення діяльності інститутів спільного інвестування в Україні 28 РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ РОЗВИТКУ ВІДКРИТИХ ІНСТИТУТІВ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ В УКРАЇНІ 40 2.1. Відкриті інститути спільного інвестування: загальна характеристика 40 2.2. Особливості управління активами відкритих ІСІ 43 2.3. Аналіз діяльності відкритих ІСІ в період кризи 49 РОЗДІЛ 3. СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ІНСТИТУТІВ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ 61 3.1. Напрямки розвитку законодавства з питань діяльності відкритих ІСІ в Україні 61 3.2. Зарубіжний досвід функціонування ІСІ відкритого типу та можливості його адаптації в Україні 73 ВИСНОВКИ 92 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 98 ДОДАТКИ 105    

Вступление: ВСТУП Актуальність теми дипломної роботи. Поява на фінансовому ринку України у 2001 році принципово нових інститутів інвестування, а саме інститутів спільного інвестування – ІСІ (пайових та корпоративних інвестиційних фондів), зумовило потребу у появі професійних учасників фондового ринку, які дали б змогу приватним інвесторам стати учасниками ринку цінних паперів через ІСІ. Розвиток приватної власності та інтеграція економіки України у світове господарство активізували формування фондового ринку, як ключового елементу сучасної ринкової інфраструктури та розвиток ІСІ, як учасників ринку цінних паперів. Актуальність теми дослідження аргументована також назрілою необхідністю в розробці теоретичних і практичних засад щодо вдосконалення законодавчого механізму регулювання діяльності ІСІ, як учасників фондового ринку, підвищення прозорості, ліквідності та ефективності вітчизняного ринку цінних паперів. Незважаючи на ряд недоліків, фондовий ринок України має значний потенціал для подальшого розвитку. З одного боку, на ринку цінних паперів підприємства можуть отримувати необхідні для свого розвиту фінансові ресурси, з іншого боку, за допомогою активізації емісійної діяльності ІСІ, до інвестицій у цінні папери можуть бути залучені кошти внутрішніх інвесторів – фізичних і юридичних осіб (як учасників інститутів спільного інвестування). Разом з тим, послуги ІСІ: - впливають на акумуляцію та концентрацію коштів населення і підприємств; - сприяють залученню вітчизняного й іноземного капіталу в економіку країни; - узгоджують майнові інтереси країни, інституціональних і індивідуальних інвесторів в процесі обігу цінних паперів; - створюють умови для інтеграції країни у світову економічну систему завдяки впровадженню загальносвітових принципів і стандартів функціонування ринку цінних паперів. Одним із головних напрямків розвитку фондового ринку є розбудова інфраструктури ринку, поява та функціонування ІСІ, як учасників ринку цінних паперів, що передбачає запровадження стандартів діяльності професійних учасників фондового ринку. Створення ф’ючерсних підрозділів бірж з торгівлі деривативами, спрощення порядку створення акціонерних товариств, сприяння створенню та функціонуванню саморегульованих організацій – втілення цих пріоритетних завдань у життя неможливе без здійснення наукових досліджень правових питань організації ринку цінних паперів. Теоретична основа дипломної роботи. Питанням діяльності інвестиційних фондів в Україні, проблемам становлення та функціонування ІСІ на ринку цінних паперів присвячено багато уваги, серед них праці таких відомих науковців як У.Ф Шарп, Г.Дж.Александер, В.Дж.Бейлі, О.С. Іоффе, О.Е. Лейст, А.Абрамов, серед українських науковців слід відмітити наукові праці А. Мертенса, В. Корнєєва, Д.А. Леонова, І.Г. Андрущенка, О.А. Беляневича, М.І. Брагінського, О.М. Вінник, О.В. Дідич, Г.Л. Знаменського, Ж.А. Іонової, А.В. Калини, В.В. Колесника, Ю.Я. Кравченка, Н.С. Кузнєцової, В.В. Лаптєва, Д.Х. Липницького, Ю.М. Лисєнкова, В.К. Мамутова, О.Г. Мендула, О.М. Мозгового, І.Р. Назарчука, О.І. Онуфрієнка,В.І. Павлова, Ю.Є. Петруні, Г.В. Пронської, Н.О. Саніахметової, В.С. Торкановського, О.І. Харитонової, Л.Г. Ходова, В.С. Щербини та інших науковців. Мета дипломної роботи. На підставі глибокого аналізу чинного законодавства України, зважаючи на динаміку розвитку ІСІ та світового досвіду діяльності інвестиційних фондів, метою роботи є висвітлення механізму функціонування інститутів спільного інвестування та їх послуг, аналіз ІСІ в Україні, визначення шляхів підвищення інноваційної діяльності в межах діяльності венчурних фондів, а також комплексне вивчення і дослідження загальних проблем регламентації відносин між суб’єктами на фондовому ринку України, аналіз правових норм і практики їх застосування на ринку цінних паперів. Предметом дослідження є поняття та основи функціонування інститутів спільного інвестування, компаній з управління активами, як учасників фондового ринку та їх послуги, а також нормативно-правова база і літературні джерела з зазначеної теми. Об’єктом дослідження виступають економічно-правові аспекти створення і функціонування інститутів спільного інвестування, а також особливості механізму функціонування венчурних ІСІ. Відповідно до поставленої мети дослідження були визначені такі завдання: - визначити функціональну роль ІСІ та компаній з управління активами (КУА) на фондовому ринку, розглянути їх послуги та їх участь у механізмі національної економіки і вплив на економічне зростання; - дослідити порядок створення ІСІ та умови здійснення їх діяльності; - дослідити обов’язки компаній з управління активами, як професійних учасників фондового ринку, розглянути їх права та обов’язки; - визначити поняття та ознаки ІСІ і здійснити їх класифікацію; - визначити на основі виділених ознак поняття кожного виду і типу ІСІ окремо; - визначити та дослідити поняття, принципи та форми державного регулювання діяльності ІСІ в Україні; - виявити особливості та основні тенденції становлення та розвитку ІСІ в Україні; - виокремити форми та методи регулювання ІСІ і визначити їх ефективність; - систематизувати законодавство, що регулює діяльність ІСІ. Глобалізація економічного розвитку всіх сторін сучасної господарської діяльності диктує відповідні вимоги, кількісні та якісні параметри для української економіки. Відповідність української економіки світовим стандартам потребує створення сприятливого інвестиційного клімату для вітчизняних і закордонних інвесторів. Створення такого інвестиційного клімату передбачає політичну і законодавчу стабільність, формування економічно обґрунтованої податкової політики. Динамічний розвиток ІСІ в Україні, який протягом останніх декількох років має місце на фінансовому ринку України, обумовлює потреби в обговоренні деяких аспектів їх діяльності. Тому, в першому розділі дипломної роботи розглянуто основні теоретичні аспекти виникнення та функціонування ІСІ, їх загальна характеристика, поняття та принципи діяльності, правовий статус в Україні. В другому розділі дипломної роботи проаналізовано механізм розвитку відкритих інститутів спільного інвестування на основі фінансової звітності 2009 року розглянуто їх фінансовий стан, розраховано вартість чистих активів та інші фінансові показники. Третій розділ дипломної роботи пропонує напрямки розвитку законодавства з питань діяльності відкритих ІСІ в Україні, а також розглядає зарубіжний досвід функціонування ІСІ відкритого типу та можливості його адаптації в України.

Выводы: ВИСНОВКИ На основі дослідження, проведеного у дипломній роботі, слід зробити наступні висновки. Інститути спільного інвестування (ІСІ) – це нова для українського інвестора можливість вкладення своїх заощаджень з метою їхнього примноження. ІСІ – це інвестиційні фонди, в яких акумулюються кошти інвесторів для подальшого отримання прибутку через вкладення їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість. В Україні до ІСІ належать пайові та корпоративні інвестиційні фонди. Пайові інвестиційні фонди (ПІФ) – це активи, що належать інвесторам на правах спільної часткової власності та перебувають в управлінні компанії з управління активами (КУА) і обліковуються окремо від результатів її господарської діяльності. Законом України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» регламентовано створення та діяльність інститутів спільного інвестування - корпоративних та пайових інвестиційних фондів, діяльність яких відповідає світовим нормам і стандартам, та які будуть прийнятними як для вітчизняних, так і для іноземних інвесторів. Цей законодавчий акт створює можливості для інвестування коштів як приватних інвесторів, так і фінансових установ, в тому числі і банківських установ. У світі існує чимало різних форм організації спільного інвестування. Незалежно від національної специфіки, назв та особливостей формування, сучасного регламентування національним законодавством діяльності таких інститутів можна виділити ознаки, за якими вони можуть бути класифіковані. Інститути спільного інвестування можуть існувати у формі як юридичних осіб, так і без створення юридичної особи. У першому випадку інвестиційні фонди створюються як акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю. Позитивну роль інститутів спільного інвестування в макроекономічному відношенні підтверджує пільговий характер оподаткування інвестиційних фондів (або його відсутність), що характерне для національного законодавства переважної більшості країн. ІСІ поряд з іншими фінансовими посередниками стали одними з найбільш активних учасників роздержавлення. Організаційна сутність інвестиційних (взаємних) фондів сприяла широкому залученню до приватизаційних процесів громадян України. Це дало можливість здійснити широкомасштабний приватизаційний проект у досить стислі строки. Водночас із виконанням соціальної функції – створення приватного власника на засоби виробництва (а саме це – ідеологічні засади програми приватизації) – діяльність ІСІ опосередковано привела до розвитку фондового ринку в країні. Торгівля акціями приватизованих підприємств становить переважну частку операцій на ринку цінних паперів. Діяльність фінансових посередників на вторинному ринку цінних паперів прискорила процес перерозподілу власності, чим закладено підвалини для розвитку економіки, заснованої на використанні акціонерного виробничого капіталу. ІСІ створюють ефективний механізм для розвитку ринку цінних паперів, відіграють значну роль у міжгалузевому перерозподілі капіталу, додають фондовому ринку стабільності, стимулюють як внутрішній інвестиційний процес, так і зовнішнє інвестування, сприяють розширенню можливостей держави щодо внутрішніх запозичень. В сучасних умовах України ІСІ можуть стати ефективним інструментом накопичення грошових капіталів, обіг яких забезпечує гармонійний розвиток економіки, розбудову як фінансової, так і виробничої сфер національного господарства. ІСІ – це такий інструмент, який за певних умов може примусити працювати заощадження населення на користь всього суспільства. А приплив коштів у сферу спільного інвестування, в свою чергу, розширить потенціал внутрішніх запозичень, адже інститути спільного інвестування в усьому світі є одними з найбільших операторів на ринку державних боргових зобов'язань. Розвиток індустрії спільного інвестування – один з опосередкованих стимулів для розбудови фондового ринку, а саме це є обов'язковою умовою для так довго очікуваного і необхідного імпорту капіталу в національну економіку. Позитивний ефект діяльності ІСІ базується на ряді принципів їх діяльності. По-перше, вони значно зменшують інвестиційні ризики за рахунок здійснення диверсифікації вкладень. Втрати на окремих видах активів компенсуються прибутками від володіння та операцій з цінними паперами інших емітентів, іншими об'єктами інвестицій. Як показує світовий досвід, дивіденди від цінних паперів інвестиційних фондів є вищими за середні дивіденди на ринку цінних паперів. По-друге, ІСІ надають своїм учасникам послуги з професійного управління інвестиціями. При прийнятті рішень фахівці фондів постійно відслідковують зміни на ринках, опрацьовують значні обсяги статистичної інформації, використовують спеціальні методики аналізу та прогнозування, що дозволяє отримати додаткові прибутки від операцій з активами на підставі адекватної оцінки ринкової кон'юнктури, захистити об'єднані капітали від втрат та пом'якшити втрати у випадках, коли уникнути їх неможливо. По-третє, ІСІ пропонують широкий вибір напрямків інвестицій, а права інвесторів надійно захищені спеціальними законами і правилами для інвестиційних фондів, виконання яких жорстко контролюється. Ці інститути забезпечують своїм учасникам достатню міру ліквідності своїх цінних паперів, особливо це характерно для інвестиційних фондів відкритого типу. Станом на 01.01.2009 р, за даними УАІБ, в Україні було зареєстровано 36 відкритих інститутів спільного інвестування, що перебували в управлінні 25 компаній з управління активами. Таким чином, на ринок відкритих ІСІ протягом року вийшли 8 нових КУА. В Україні, на хвилі закордонного позитиву, початку політичної стабільності, поліпшення кредитних рейтингів України і її інвестиційної привабливості загалом, низки сприятливих корпоративних новин фондові індекси підскочили, демонструючи рекордне місячне зростання – понад 30%. За приростом індикаторів з початку року (+61,73% індексу УБ та +64,11% індексу ПФТС) український фондовий ринок – також серед світових лідерів. Проте, він значно випереджає і вітчизняні макроекономічні показники. Зокрема, за нещодавно опублікованими даними Держкомстату, промислове виробництво в Україні у лютому 2010 року зросло на 5.6% порівняно з лютим 2009-го та на 8.8% за 2 місяці 2010 року порівняно з аналогічним періодом попереднього року (у січні-лютому 2009-го – впало на 32.6%). Аналіз особливостей контролю за діяльністю ІСІ в Україні та за кордоном показав наступне. Державний контроль у сфері спільного інвестування здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку й інші державні органи в межах їх повноважень з метою дотримання законодавства та захисту прав інвесторів. Державний контроль за дотриманням антимонопольного законодавства ІСІ, компаніями з управління активами, зберігачами та реєстраторами власників іменних цінних паперів ІСІ здійснює Антимонопольний комітет України. У Великобританії, у схожих з українськими пайових фондах, функції контролера за діяльністю управляючої компанії виконує траст, функції якого у більшості випадків здійснюють великі кастодіальні банки. У Німеччині діяльність управляючої компанії договірними інвестиційними фондами контролюється депозитарним банком, що, як правило, є засновником такої управляючої компанії. У США, де більшість «відкритих» інвестиційних фондів (mutual funds) мають корпоративну форму, функції контролера здійснює Рада директорів. Для США типовими є «нейтральні» зберігачі цінних паперів і коштів фонду (кастодіани), що не виконують спеціальних контрольних функцій стосовно своїх клієнтів. До основних досягнень розвитку ринку ІСІ в Україні слід віднести: поступове зростання загального рівня інвестиційної культури серед населення (значною мірою зумовлене високою дохідністю інвестицій в ІСІ протягом 2006-2007 років); загострення конкуренції на ринку публічних ІСІ, обумовлене випереджаючими темпами зростанні загальної кількості компаній з управління активами, які обслуговують ICI (надалі – КУА) і як наслідок, підвищення загального рівня сервісу, розширення асортименту, зростання загальної кількості публічних ІСІ, орієнтованих на роботу з фізичними особами; відкриття компаніями з управління активами філій та точок продажу інвестиційних сертифікатів (фондових магазинів) в регіонах; - поступове зміщення інтересу покупців від закритих фондів до інтервальних та відкритих, що обумовлюється можливістю оперативно вилучити кошти з фондів. Удосконалення системи регулювання складових світового фінансового ринку передбачає розроблення та використання уніфікованих стандартів та нормативів регулювання, запровадження багаторівневої системи законодавчих та нормативних актів, побудованої на основі сучасних інформаційних технологій. У рамках реалізації даного напряму важливим завданням визначено розроблення нових підходів до формування системи органів управління. Як інституційну основу визначено необхідність створення сучасного організаційно-регуляторного комплексу функціонування світового фінансового ринку, роль інституцій у якому полягає у розробленні і проведенні спільної стратегії регулювання та координації світового фінансового ринку на глобальному рівні. За для цього було удосконалено логіко-структурну схему регулювання секторів світового фінансового ринку через систему антикризових фінансових реформ та фінансових інструментів, використання якої надасть змогу зменшити рівень посилення взаємозалежності міжнародної глобальної економіки зі світовим фінансовим ринком та запобігти поширенню глобальної фінансової кризи. Є питання, вирішення яких на самому ринку інвестиційних фондів відкриє нові перспективи розвитку. Серед них: створення земельних інвестиційних фондів – включення в обіг землі (не лише земельних ділянок під об’єктами приватизації, але і земельних паїв сільськогосподарського призначення); підвищення рівня корпоративної культури, створення прозорої та принципово іншої якості управління підприємствами, з входження на український фондовий ринок іноземних портфельних інвесторів; переорієнтація частини коштів населення в інвестиційну сферу, шляхом переливання з банківської системи, за допомогою формування та донесення інформації про діяльність інвестиційних фондів в Україні. Щоб вирішити існуючі проблеми та досягнути рівня західноєвропейських країн, потрібно вдосконалити таке: привести українське законодавство про інститути спільного інвестування відповідно до законодавства країн Європейського Союзу; основний акцент при зміні законодавства зробити на лібералізації структури активів фондів; здійснення заходів щодо розкриття переваг інститутів спільного інвестування перед альтернативними способами вкладання грошей для популяризації надзвичайно вигідних для економіки держави інститутів; здійснити заходи щодо формування у населення позитивного сприйняття діяльності нових інститутів спільного інвестування.

Литература: СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Закон України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди) « від 15.03.2001 №2299-ІІІ (зі змінами та доповненнями). // Офіційний сайт Верховної Ради України. –www.rada.gov.ua. 2. Закон України «Про цінні папери і фондовий ринок» від 23.02.2006 р. №3480-ІУ. // Офіційний сайт Верховної Ради України. –www.rada.gov.ua. 3. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів» від 30.10.1996 № 448/96-ВР // Офіційний сайт Верховної Ради України. –www.rada.gov.ua. 4. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 №2664-ІІІ (зі змінами та доповненнями). // Офіційний сайт Верховної Ради України. –www.rada.gov.ua. 5. Закон України «Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» від 10.12.1997 №710/97-ВР (зі змінами та доповненнями). // Офіційний сайт Верховної Ради України. –www.rada.gov.ua. 6. Закон України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 р., №1576-XII (зі змінами та доповненнями). // Офіційний сайт Верховної Ради України. –www.rada.gov.ua. 7. Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 23.12.2004 р. № 3273-ІУ. // Офіційний сайт Верховної Ради України. –www.rada.gov.ua. 8. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94 // Офіційний сайт Верховної Ради України. –www.rada.gov.ua. 9. Рішення ДКЦПФР «Про затвердження Положення про склад та структуру активів інституту спільного інвестування» (№12 від 11.01.2002р.). 10. Рішення ДКЦПФР «Про затвердження Положення про склад і розмір витрат, що відшкодовуються за рахунок активів інституту спільного інвестування» (№196 від 03.07.2002 р.). 11. Рішення ДКЦПФР «Про затвердження Положення про порядок визначення вартості чистих активів інститутів спільного інвестування (пайових та корпоративних інвестиційних фондів)» (№201 від 02.07.2002р.). 12. Рішення ДКЦПФР «Про затвердження Положення про особливості здійснення діяльності з управління активами інституційних інвесторів» . Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (№1227 від 02.11.2006 р.). 13. Рішення ДКЦПФР «Про затвердження Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з управління активами інституційних інвесторів діяльності з управління активами)». Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (№341 від 26.05.2006 р.). 14. Рішення ДКЦПФР «Про затвердження Положення про вимоги до договору про надання послуг з оцінки вартості нерухомого майна інституту спільного інвестування» (№ 313 від 23.10.2001 р.) 15. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. – М.: Финансы и статистика. – 2001. – с.522. 16. Білошапка В. «Спільне інвестування» // Цінні папери України. – 2002. - № 34. 17. Бірюк С.О. Інститути спільного інвестування – від минулого до майбутнього // Цінні папери України. – 1998. – № 6. 18. Ван Хорн Дж. К. Основы управления финансами: Пер. с англ. / Гл. ред. Я.В. Соколов. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 800 с. 19. Голоднюк І., Данейко П., Домбровскі М., Михайличенко М. Розвиток ринку фінансових послуг в Україні: сучасний стан, проблеми та перспективи. – К.: CASE Україна, 2006. –21 с. 20. Гриньова В.М., Новікова М.М. Державне регулювання економіки: Навч. посібник. – Х.: Вид.Дім «ІНТЕК», 2004. – 756 с. 21. Давидов О.І., Зінченко Я.В. Фондові кризи у ринковій економіці // Фінанси України. – 2000. – №3 – С. 20-23. 22. Денисенко М. Фондовий ринок України: ретроспектива та погляд в майбутнє // Акционер. – 2002. – № 3. – С. 42 – 48 . 23. Денисенко М. П. Основи інвестиційної діяльності: Підручник. - К.: Алер-та, 2005. 24. Драчев С. Н. Фондовые рынки США: основные понятия, механизмы, терминология. – М.,2001. – 184 с. 25. Захарін С. В. Перспективи інтеграції України у міжнародний інвестиційний ринок // Фінанси України. – 2003. – №9. – С.102 – 112. 26. Иванов В. М. Финансовый рынок. – К.: МАУП, 2007. 27. Кравчук А. Н. Обращение и регистрация ценных бумаг в странах Западной Европы, США и Японии. – М., 2003. – 573 с.. 28. Коваленко М.А., Радванська Л.М. Фінанси спільного інвестування. Навч. посібник. – Херсон: ОЛДІ-плюс, 2002. 29. Ковальчук А. Уроки фінансової кризи // Урядовий кур’єр. – 2009. – №115. – С. 17. 30. Кравченко Ю. Ринок цінних паперів в питаннях та відповідях: Навчальний посібник. – К.: Ніка-Центр. – 2006. 31. Краузе В.В. Фондовий ринок України: Навчальний посібник. – К.: УФБ – «Скарбниця» – 2004. 32. Любкіна О.В. Проблеми та перспективи розвитку фондового ринку України // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економика. – 2000. – Випуск 46. – С. 57-59. 33. Любкіна О.В. Портфельне інвестування як напрям активізації фондового ринку України //Вісник Академії праці і соціальних відносин. - 2002. № 2(15). - С. 142-145. 34. Мозговий О., Баторшина А. Інституційна складова розвитку національного ринку цінних паперів // Ринок цінних паперів України. - 2005. - № 4. – С. 47-58. 35. Мозговий О.М., Бурмака М.О. Державне регулювання ринку цінних паперів в Україні // Ринок цінних паперів України. – 2007. - № 1-2. – С. 34-39. 36. Мицкевич В., Бабанова К. Фондовые рынки стран Восточной Европы: опыт, полезный для России // Рынок ценных бумаг. – 2001. – № 13. – 22 с. 37. Мітюков І.О., Александров В.Т., Ворона О.І., Недбаєва С.М. Фінансові послуги України. Енциклопедичний довідник (у шести томах). – К.: Укрбланквидав, 2001р. – 314 с. 38. Матеріали офіційного сайту Державного комітету статистики (http://www.ukrstat.gov.ua). 39. Матеріали офіційного сайту Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (http://www.ssmsc.gov.ua). 40. Матеріали серверу ПФТС (http://www.pfts.com). 41. Нірван Л.А. Фінансова інтеграція сучасного ринку капіталів // Фінанси України. – 2003. - №12. – С.118-124 42. Опріч Т. Складові успішного інвестування на фондовому ринку // Фінансовий ринок України. – 2005. - № 8 (22). – С. 20-21. 43. Остапович Г.М. Реєстрація учасників ринку цінних паперів як форма державного контролю: деякі проблеми правового регулювання та шляхи їх вирішення. // Підприємництво, господарство і право.. – 2005. – № 1. – С. 22-25. 44. Правове становище професійних учасників ринку цінних паперів в Україні: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.04 / А. В. Попова; Київ. нац. ун-т. ім. Т. Шевченка. – К., 2006. – 20 с. 45. Правові та організаційні засади функціонування інститутів спільного інвестування в Україні: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / В.М. Бутузов; Нац. акад. внутр. справ України. – К., 2000. – 19 с. 46. Річний звіт ДКЦПФР за 2008 рік (http://www.ssmsc.gov.ua). 47. Річний звіт ПФТС за 2008 рік (http://www.pfts.com). 48. Ровинський Ю. Використання алгоритму стратегічного аналізу при дослідженні законодавчого забезпечення прозорості на ринку цінних паперів України // Актуальні проблеми державного управління: Зб.наук.пр. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2004. - №2 (18). - С. 298-307. 49. Ровинський Ю. Деякі питання позаекономічного стимулювання розвитку прозорості на фондовому ринку // Актуальні проблеми державного управління: Зб.наук.пр. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2004. - №1 (17). - С. 304-316. 50. Ровинський Ю.О. Організаційне регламентування діяльності акціонерних товариств в системі державного управління // Адміністративно-територіальна реформа та проблеми реалізації потенціалу економічного зростання в Україні: Матеріали щоріч. наук.-практ. конф., 27 травня 2005 р. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2005. – С. 62-64. 51. Ромашко О.Ю. Регулювання міжнародних фондових ринків: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2000.- 240с. 52. Свєтлов А. Інструменти і суб’єкти інвестиційних ринків: інформація та поради інвесторам // Фінансовий ринок України. – 2005. - № 12 (26). – С. 6-12. 53. Стратегічні напрями розвитку ринку цінних паперів у 2009 році // Матеріали серверу ДКЦПФР (http://www.ssmsc.gov.ua/). 54. Стратегія економічного та соціального розвитку України на 2004-2015 роки «Шляхом європейської інтеграції» / Авт. Колектив: А.С. Гальчинський, В.М. Геєць та ін. –К.:ІВЦ Держкомстату України, 2004. – 416 с. 55. Інвестування: Навч.-метод, посіб. / А. А. Пересада та ін. – К.: Вид-во КНЕУ, 2001. 56. Фондовий ринок України: особливості формування та перспективи розвитку: Дис. канд. екон. наук: 08.01.01 / О.В. Любкіна; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 2003. – 173 с. 57. Фельдман А. Б. Основы рынка производных ценных бумаг // Учебно-практическое пособие. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 96 с. 58. Філіповський О., Жук О. Інститути спільного інвестування – нова перспективна форма колективного інвестування в Україні // Регіональна економіка. – 2003. – №2. – С.159–166. 59. Філіповський О., Філіповська О.. Пайові інвестиційні фонди: досвід Ро­сії / Регіональна економіка. – 2005 р. - №3 – с. 2-7 60. Фондовые рынки США. Основные понятия, механизмы, терминология. – М.: Церих-ПЭЛ, 2003. – 184 с. 61. Циганова Н. Потенціал розвитку вітчизняного ринку спільного інвестування //Фінанси України. – 2007. – №8. – С. 100-108. 62. Чеберекус Д. Інститути спільного інвестування та їх вплив на розвиток інноваційної сфери в Україні – К.: Діло, 2005. – 355 с. 63. Шварц Ф. Биржевая деятельность Запада. – М.: Аи Кью, 2003. – 127 с. 64. Шмелев О.Б. Финансовый рынок Европы: монография. – М.: Издательство МГУ, 2004. – 237 с. 65. Шмелев О.Б. Паевые фонды Германии // Рынок ценных бумаг, №7. – 2003. – С.15-18. 66. Шарп Уильям Ф. Инвестиции = Investment: Учеб. пособие. / Уильям Ф. Шарп, Гордон Дж. Александер, Джеффри В. Бэйли Пер. с англ. А.H. Буренина, А.А.Васина – М.: ИНФРА-М, 1999. – 1027 с. 67. Шелудько В.М. Фінансовий ринок: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2002. – 535 с. 68. Шкарпова О. На узбіччі кризи // Контракти. – 2008. - №5. – С.18-21. 69. Шуляк П. Діяльність інвестиційних фондів та інвестиційних компаній має негативні наслідки //Економіка. Фінанси. Право. – 2000. - № 8. - C. 18-20. 70. Ярмольник Г.Н. Банки, биржи, ценные бумаги. – М.: Финансы и статистика., 2003. – 278 с. 71. Якименко П.П. Биржевая деятельность: учебник. – Таганрог, 2002. – 351 с. 72. www.aub.com.ua. 73. http://www.ssmsc.gov.ua/ 74. www.finance.com.ua 75. http://bank.gov.ua/Publication/bank_sup.htm 76. http://www.ssmsc.gov.ua/ShowPage.aspx?PageID=12 77. http://www.uaib.com.ua/analituaib/analytics/analit_publ_isi/years.html 78. http://investfunds.com.ua/analitics/index.phtml 79. htpp://www.interfax.ua 80. htpp://www.justinian.ua 81. htpp://www.venture-nvf.ru 82. http: // www.uapadlc.org.ua/ ukrmisto/1/n1g2s3.htm. 83. World Investment Report 2009: FDI from Developing and Transition Economies: Implications for Development. UNCTAD.- N-Y.,GEN.,2009 84. www.ici.org