Поиск по каталогу
расширенный поиск
Украина, г.Киев
тел.: (066)772-50-34
(098)902-14-71
(093)107-18-04

email: info@7000.kiev.ua
Економіка загальна»Міжнародні економічні відносини»

Проблеми розвитку ринку деревативів в Украиїні

Карточка работы:127Ф
Цена:
Тема: Проблеми розвитку ринку деревативів в Украиїні
Предмет:Міжнародні економічні відносини
Дата выполнения:2010
Специальность (факультет):Международная экономика
Тип:Дипломна робота
Задание:
ВУЗ:Український Державний Університет Фінансів і Міжнародної Торгівлі (УДУФМТ)
Содержание: ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ ДЕРИВАТИВІВ 6 1.1. Сутність та характеристика деривативів 6 1.2. Особливості використання деривативів у фінансово-кредитній сфері 17 1.3. Зарубіжний досвід розвитку ринку деривативів 26 РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ РИНКУ ДЕРИВАТИВІВ В УКРАЇНІ 40 2.1. Історія розвитку і становлення ринку деривативів в Україні 40 2.2. Аналіз сучасного стану розвитку ринку деривативів в Україні 47 2.3. Основні проблеми ринку розвитку ринку деривативів в Україні 61 РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ РИНКУ РОЗВИТКУ РИНКУ ДЕРИВАТИВІВ В УКРАЇНІ 70 3.1. Заходи щодо вирішення існуючих проблем розвитку ринку деривативів в Україні 70 3.2. Перспективи використання деривативів 77 ВИСНОВКИ 85 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 94 ДОДАТКИ 99
Курс:5
Реферат:
Язык:укр
Вступление: ВСТУП Актуальність теми дипломної роботи. На сучасному етапі розвитку української економіки фінансова криза внесла свої суттєві корективи в плани вітчизняних бізнес-структур. Основною проблемою для багатьох стала відсутність фінансування та проблеми з реалізацією продукції. Цілком очевидно, що подолання негативних явищ в економіці, а, якщо більш приземлено, порятунок бізнесу неможливий без пошуку нестандартних рішень, нових підходів до вирішення ще вчора ординарних питань. Якщо говорити про пошук нових джерел фінансування в умовах відсутності довіри та попиту на такі цінні папери як акції та облігації, то бізнесу є сенс звернути увагу на інші фінансові інструменти. На сучасному етапі становлення і розвиток організованого ринку в нашій країні вимагає впровадження і застосування нових прогресивних видів фінансових інструментів – деривативів (ф’ючерсів, опціонів та ін.), які б змогли захистити товаровиробника від дії негативних факторів економічної системи та забезпечити прозоре і паритетне ціноутворення, трансферт товарних і фінансових потоків, прогнозування прибутковості, а також дозволили б досягнути успішного функціонування всіх суб’єктів ринку України. Особливості української економіки до нині не сприяли створенню належних умов для становлення і розвитку повноцінної біржової індустрії, яка б дозволила успішно використовувати деривативи усіма економічними суб’єктами ринку. Висвітлення біржової проблематики з торгівлі деривативами нині знайшло своє відображення в досить великій кількості праць як вчених-економістів, так і практиків біржового товарного ринку. Однак це не свідчить про те, що всі учасники вітчизняного організованого ринку досить повно розуміють економічну сутність, значимість та потенціал використання деривативів у своїй діяльності. Метою дипломної роботи є розгляд та аналіз основних проблем ринку розвитку ринку деривативів в Україні. Об’єктом дослідження є ринок деривативів, предметом дослідження є організаційно-економічні механізми формування і розвитку ринку деривативів в Україні. Основними завданнями, які випливають з мети роботи, є: - розглянути теоретично-методологічні основи дослідження ринку деривативів; - здійснити аналіз проблем розвитку ринку деривативів в Україні; - обґрунтувати шляхи вирішення проблем розвитку ринку деривативів в Україні. Теоретичною основою даного дипломного дослідження стало вивчення й творче переосмислення основних досягнень вітчизняної і зарубіжної науки в галузі міжнародної економіки. Методи дослідження. Дипломна робота ґрунтується на використанні загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. У ході написання роботи використовувалися економічні, статистичні методи дослідження, метод порівняння, методи стратегічного управління, системного підходу й аналізу. Інформаційну базу дослідження склали підручники, наукові публікації з обраної тематики, публікації у пресі, матеріали науково-практичних конференцій, власні спостереження. Структура роботи. Дипломна робота складається з 3-х розділів, узагальнюючих висновків, списку використаних джерел та додатків. У вступі обґрунтовується актуальність теми дипломного дослідження, вказуються мета й завдання, конкретизуються методи дослідження. Вирішення основних завдань дипломного дослідження, визначених їх метою, здійснено шляхом дослідження проблем, згрупованих у трьох розділах. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження, список використаних джерел та додатки.
Объём работы:
91
Выводы: ВИСНОВКИ Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення: 1. У результаті систематизації поглядів науковців на визначення поняття деривативів, пропонуємо власне визначення деривативу як похідного строкового фінансового інструменту, що встановлює умови проведення операцій з активом, вартість якого лежить в його основі, який є ефективним інструментом зниження і перерозподілу ризиків. 2. Аналіз економічної сутності деривативів вимагає з’ясування об’єктивної обумовленості використання даних інструментів учасниками товарних ринків та визначення їх міри впливу на ринок. Виявити це можливо завдяки визначенню функціонального призначення біржового ринку деривативів, що забезпечується через виконання ним соціально-економічних функцій. Зокрема, функціональне призначення деривативів забезпечується через виконання ними таких основних організаційно-економічних функцій, як: трансферт цінових ризиків; прозорість ціноутворення; перерозподіл товарних і фінансових потоків у часі і просторі; прогнозування майбутньої цінової кон’юнктури на товарних ринках; доступність кредитних ресурсів; контроль і відшкодування витрат на зберігання. Допоміжні функції деривативів – це біржові торги; забезпечення біржового арбітражу; біржова інженерія нових інструментів і технологій. А це в результаті призводить до виконання таких загальноекономічних функцій: підвищення конкурентоспроможності учасників біржової торгівлі та їх клієнтів; стабілізації товарних і фінансових ринків. 3. Було визначено, що залежно від форми організації торгівлі, всі ці інструменти можна розділити на: біржові та позабіржові. Позабіржові – це насамперед форвардні контракти і товарні свопи. Операції цих типів відбуваються безпосередньо між контрагентами або за посередництвом дилера. Біржові інструменти – це в першу чергу товарні ф’ючерси та опціони на них. Істотним моментом операцій з біржовими інструментами є наявність розрахункової палати біржі, що гарантує виконання як продавцем, так і покупцем своїх зобов’язань. 4. Синтез класифікацій деривативів, запропонованих сучасними науковцями, надав можливість розробити власну класифікацію деривативів залежно від особливостей хеджування, згідно з якою деривативи поділяються на три великі класи: лінійні синтетичні цінні папери (кошик активів, спред); залежні від часу безумовні деривативи (лінійні або квазілінійні, нелінійні); нелінійні вимоги, залежні від обставин (опціони та іпотечні деривативи) 5. У ході написання роботи було з’ясовано, що зростання обсягів обороту за деривативами в останні роки пояснюється все ширшим їхнім застосуванням з метою: зниження вартості міжнародного фінансування; забезпечення сприятливіших валютних курсів на міжнародних ринках; хеджування цінових ризиків; диверсифікації джерел фінансування та управління ризиками. 6. Головною базою кредитних деривативів є банківські кредити і боргові цінні папери. Форвардні контракти можуть застосовуватися як ефективні інструменти хеджування процентного та валютного ризиків. Особливістю використання ф’ючерсів є застосування їх з метою мінімізації процентного, валютного ризиків, а також ризику зміни цін на акції. Ф’ючерсними угодами торгують на біржах, вони є стандартизованими, а тому і більш ліквідними. Взаємозалік ризиків зазвичай здійснюється в клірингових установах. Порівнюючи форварди та ф’ючерси, важливо звернути увагу на загальні відмінності між позабіржовими та біржовими контрактами, які поширюються і на інші інструменти (наприклад, опціони). Обидва класи інструментів розрізняють за притаманними їм рисам, також вони є комплементарними, так як їх використання пов’язано з різними вигодами. В той час, коли форварди є гнучкими та можуть бути адаптовані до потреб окремих користувачів, вони є і відносно менш ліквідними та накладають ризик на партнерів ф’ючерсних угод (якщо ті неспроможні задовольнити вимоги за контрактом). Ф’ючерси «знімають» цей ризик введенням клірингових установ, які гарантують виконання угоди обом сторонам, стягуючи плату за надання своїх послуг. Високий рівень стандартизації ф’ючерсів також знижує транзакційні витрати. 7. Угоди спот на міжбанку включають в себе обмін двома валютами (зазвичай національною та іноземною) за курсом визначеним на дату укладання договору, що підлягає виконанню протягом наступних двох робочих днів. Цей спотовий валютний курс є «базовою ціною» на ринку валютних деривативів, від неї «походять» ціни на всі інші інструменти. Своп – угода між двома ринковими гравцями про обмін валюти у майбутньому в наперед визначений день за наперед визначеним курсом з зобов’язанням провести зворотній обмін тих самих валют в майбутньому в наперед визначений день та за наперед визначеним курсом, що вказується у прикінцевих положеннях контракту (цей курс зазвичай відрізняється від попереднього, першого курсу). Опціони виступають важливими інструментами конкурентної боротьби, дозволяють мінімізувати ризик зміни ринкової кон’юнктури, товарних цін, цін на акції, процентний та валютний ризики та застосовуються з метою монетизації позицій по акціях. Отже, можна зробити висновок, що різноманітні сегменти ринку валютних деривативів є взаємозалежними, а тому мають розглядатися як взаємодоповнюючі (комплементарні). Таким чином, зростає необхідність в одночасному розвитку цих сегментів. Зокрема, ціни на форварди (ф’ючерси) розраховуються на основі спотових обмінних ставок беручи до уваги відповідну строковість відсоткових ставок вдома та закордоном. Існуючий механізм використовується і по відношенню до інших валютних деривативів, таких як опціони, навіть з урахуванням додаткових факторів. Тому очевидною стає потреба в одночасному розвитку валютного ринку (спотового та сегменту похідних) а також внутрішнього грошового ринку та ринку державних запозичень. 8. Було визначено, що ринок деривативів - економічний механізм реалізації відносин учасників ринку з приводу купівлі-продажу похідних фінансових інструментів, за допомогою якого відбувається трансферт ризиків окремо від базових активів та забезпечуються інвестиційні можливості здійснення операцій з високим рівнем леверіджу. Загалом ринок деривативів має тенденцію до зростання. 9. Регіон ЦСЄ небезпідставно вважається одним з тих, що розвивається досить швидко. Ринок деривативів у цих країнах почав жваво розвиватися завдяки декільком факторам, що в рівній мірі сприяли його популяризації у зовсім недалекому минулому. Серед цих факторів варто виділити: концентрацію уваги на ризик-менеджменті; зростання серед кола дрібних та інституційних інвесторів ступеня інформованості про похідні цінні папери та всі можливі переваги, пов’язані з їх використанням; ґрунтовну та ефективну законодавчу базу. У країнах Центральної та Східної Європи популярною є біржова торгівля деривативами. Біржовий ринок, на відміну від позабіржового, забезпечує більшу стандартизованість торгівлі, більш високу злагодженість розрахункових механізмів, що знижують ступінь фінансових ризиків, та розвинену міжбіржову систему електронного зв’язку. Ринки країн Центральної та Східної Європи функціонують на основі консолідованої системи біржової торгівлі. В регіоні функціонує централізована депозитарна система із центральним депозитарно-кліринговим центром. 10. На теперішній час використання похідних інструментів в зарубіжних країнах здійснюється не рівномірно, проте щонайменш сегмент позабіржової торгівлі наразі майже однаково розвинутий у всіх країнах. 11. Що стосується нашої країни, то можна сказати, що український фондовий ринок лише тестує перші деривативи, у тому числі ф’ючерси та опціони. Хоч їх частка, згідно даних Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, ще незначна, однак у довшій перспективі часу вони мають велике майбутнє, оскільки їх розвиток призводить до підвищення ефективності та ліквідності фінансового ринку, зростання кількості можливих інвестиційних стратегій на ринку. 12. Було визначено, що в Україні торгівлю ф’ючерсними контрактами започатковано у 1995 році. За рік їх кількість зросла від 0,4% до 5% вартості загального біржового обороту. Спершу це були здебільшого контракти на продаж палива, а згодом і на сільгосппродукцію. З квітня 1996 року на Київській універсальній біржі щоденно відбувалися торги по ф’ючерсних контрактах на долар США зі строком виконання до 6 місяців. Фахівці відзначають, що для ринку, який фактично не існує, створено занадто велику кількість документів, які, на жаль, є неповноцінними, неузгодженими між собою, містять суттєві помилки, невизначеності та суперечать як один одному, так і нормам загальноприйнятої міжнародної практики визначення самої природи деривативів, їх трактування, меж регулювання, фінансового та податкового обліку з урахуванням спрямованості угод за деривативами – хеджувальними та спекулятивними. Отже, український ринок деривативів перебуває на стадії становлення. Наступними ф’ючерсними контрактами, які могли б привабити інвесторів, є ф’ючерси на цінні папери та фінансові індекси. 12. Було визначено, що на фондовому ринку України в 2010 році, 89% операцій проводилося з двома видами цінних паперів – акції та облігації підприємств. 8% від загального обсягу припадає на облігації внутрішньодержавної позики і близько 3% на облігації місцевих позик, інвестиційні сертифікати, деривативи. 13. Було визначено, що ВАТ "Українська біржа" проводить торги ф’ючерсними контрактами на індекс українських акцій (UX). У перспективі впровадження торгів ф’ючерсними контрактами на різні базові активи (цінні папери, валюти, товарні активи та ін.), а також введення в обіг опціонних контрактів. 14 Розвиток вітчизняного ринку деривативів гальмують проблема зростання ринку (тобто відсутність попиту) і правова незахищеність сторін угод. Наявних правил випуску й обороту фондових деривативів цілком достатньо для роботи з цими інструментами. Проблема в тому, що ці правила жодним чином не захищають інтереси сторін у суді в разі невиконання зобов’язань. Інакше кажучи, виконання умов угод за участю деривативів зараз залежить лише від доброї волі сторін. 15. Було з’ясовано, що Україна має багато передумов формування ринку деривативів. Серед них такі, що можуть бути забезпечені тільки державою: лібералізація торгівлі та регулювання цінової політики з боку держави; наявність застережень щодо будь-якого короткострокового втручання у роботу ринку, інших заходів, які можуть підірвати здатність біржі функціонувати ефективно; вдосконалення законодавчих, нормативно-правових, податкових, облікових, інших інфраструктурних складових та їх гармонізація з вимогами міжнародного права щодо обігу фінансових інструментів; забезпечення законодавчих умов для створення та розвитку універсальної біржової торгівлі деривативами (згідно зі світовою практикою, на такі біржі припадає майже 75% обігу деривативів); наявність регуляторних умов та стимулів капіталізації суб’єктів ринку, забезпечення державного регулювання ринку деривативів. Інші важливі передумови формування ринку деривативів, серед яких технологічні й організаційні, створює біржа. Однак вони запроваджуються за умов упевненості у вирішенні вищезгаданих проблем державою. 16. Біржа, що запроваджує в обіг деривативи, має ефективно функціонувати і стати інституцією із солідною репутацією як в межах країни, так і у світі. Це – необхідна складова входження у світову мережу біржової торгівлі деривативами. 17. Нині загальновизнаною формою організації торгівлі деривативами є електронні торги, які забезпечують вільний для всіх доступ до інформації про торги і котирування цін. Електронні системи функціонують у такий спосіб, який забезпечує об’єктивне ставлення до всіх учасників ринку, незалежно від того, до якої категорії вони належать. З огляду на вищесказане, одним з кроків вітчизняної державної фінансової політики має бути повноцінне законодавче врегулювання ринку похідних фінансових інструментів і стимулювання з боку держави в такий спосіб розвитку ринку кредитних деривативів. Стосовно проблеми становлення і розвитку ф’ючерсного ринку в Україні, то в найближчий час на українських біржах має постійно зростати оборот ф’ючерсного ринку і залучення в біржову торгівлю ф’ючерсними контрактами все нового і нового числа бірж. Об’єктивною необхідністю є розробка основних методів і принципів ф’ючерсної торгівлі, методики оптимізації операцій на ф’ючерсному ринку, написання комп’ютерних програм, що дозволяють вибирати оптимальну стратегію гри на ф’ючерсному ринку. Оцінюючи світовий досвід торгівлі товарними деривативами та реалії щодо їх впровадження в Україні, вирішальною має бути позиція держави щодо забезпечення таких умов: − розробка та вдосконалення законодавчих, нормативно-правових і податкових передумов формування ринку товарних деривативів та їх гармонізація до вимог міжнародного права; − лібералізація торгівлі на аграрному ринку і дерегулювання цінової політики з боку держави; − недопущення заборон та обмежень експорту аграрної продукції на державному й регіональному рівнях; − надання можливості участі в ринку деривативів нерезидентів України для формування цін на аграрну продукцію. 18. Формування й забезпечення послідовного впровадження торгівлі товарними деривативами на вітчизняних біржах має стати одним із пріоритетних завдань держави та самих учасників біржового процесу. Організацію прозорого біржового ринку товарних деривативів на сільськогосподарську продукцію необхідно розглядати як один з інструментів оздоровлення фінансового стану сільського господарства, зростання його інвестиційної привабливості. 19. Важливими напрямками розвитку ринку деривативів в Україні є розвиток ф’ючерсних торгів сільськогосподарськими товарами, використання екзотичної структури опціонів з метою задоволення потреб інвесторів, а також запровадження своп-контрактів, за допомогою яких можна мінімізувати ризики надання позик. 20. На підставі дослідження у розділі 2 даної роботи, проблем розвитку ринку деривативів в Україні вважаємо, що з метою активізації ринку деривативів необхідно прийняти законодавчу базу, яка визначатиме основні засади функціонування даного ринку у державі та регулюватиме сферу обліку операцій з деривативами. Прийняття проекту Закону України «Про похідні (деривативи)» забезпечить можливість надання учасникам ринку цінних паперів більш широкого спектру фінансових послуг, а також встановить додаткові вимоги до випуску та обігу похідних (деривативів), що, в свою чергу, повинно позитивно сприяти розвитку ринку похідних (деривативів) та позитивно дозволить залучити додаткові інвестиційні ресурси, як зовнішні так і внутрішні, а також підвищити прозорість та привабливість національної економіки. Прийняття законопроекту „Про строкові фінансові інструменти” має вирішальне значення для розвитку ринку деривативів в Україні. Крім того, важливим є внесення доповнень в Закони України “Про цінні папери та фондову біржу”, “Про державне регулювання ринку цінних паперів” та “Про банки і банківську діяльність”. Прийняття Закону України “Про іпотечні цінні папери”, “Про державну іпотечну корпорацію України” та інших нормативних актів, що закріплюють створення державної іпотечної корпорації в Україні, має виключне значення для розвитку ринку іпотечних деривативів. Також необхідно збільшувати обсяги вже існуючих фінансових інструментів та стимулювати емітентів до їх випуску, що стимулюватиме розвиток інвестиційної діяльності. 21. Аналізуючи перспективи виходу українських компаній і банків на міжнародний рівень, не можна недооцінювати питання щодо зниження ризиків їх фінансово-кредитної діяльності та можливості використання механізмів кредитних деривативів. При цьому українські банки зможуть стати більш фінансово стійкими посередниками між глобальним фінансовим ринком і секторами та суб’єктами вітчизняної економіки. За умови використання наведених рекомендацій у процесі формування ринку деривативів в Україні, може бути досягнуто його активне пожвавлення та підвищення зацікавленості учасників ринку в проведенні операцій з даними фінансовими інструментами.
Вариант:нет
Литература: СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Закон України «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» // ВВР. – 1997. – № 27. – С. 181. 2. Закон України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» // Відомості Верховної Ради. – 2004. – № 17–18. 3. Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24.06.2004 № 1877-IV // www.rada.gov.ua. 4. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» № 3480 –ІV від 23 лютого 2006 року. 5. Положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів: Постанова Кабінету Міністрів України від 19.05.99 № 632 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. – 1999. – № 6. – C.15–17. 6. Постанова КМУ України від 25 грудня 2003 р. № 2014 «Про випуск облігацій внутрішньої державної позики для погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість» // Урядовий кур’єр. – 2004. – № 16. 7. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів». 8. Агарков М. М. Учение о ценных бумагах. – М.: БЕК, 1994. – С. 178. 9. Астафьев П.А. Ринок цінних паперів. – К.: Либідь, 2007. – С. 70. 10. Батлер У. Э., Гаши-Батлер М. Е. Корпорации и ценные бумаги по праву России и США. – С. 54. 11. Батаненко А.В. Ценные бумаги. М.: Академия, 2005. – С. 54. 12. Бєлєнький П.Ю. та ін. Фінансовий ринок та його інфраструктура в умовах глобалізації / Бєлєнький П.Ю., Шевченко-Марсель В.І., Другов О.О.; Ін-т регіон. дослідж. НАН України. – Львів, 2006. 13. Буренин А.Н. Рынок ценных бумаг и производных финансовых инструментов. – М.: Федеративная Книготорговая Компания, 1998. – 352 с. 14. Голякова Е., Конищева Т.Кредитные ноты для финансового оркестра // Российская газета «Бизнес».- №434. – 2003 .- www.rg.ru/2003/11/11/kredit.html 15. Гольцберг М. А. Акционерные товарищества. Фондовая биржа. Операции с ценными бумагами. – К.: Текст, 1992. 16. Гоффе В. Ванільні та екзотичні опціони: досвід використання у розвинених країнах // Ринок цінних паперів. – 2004. - №3-4. – С. 17-21. 17. Едвардес Уоррен. Ключові фінансові інструменти / Пер. з англ. – К.: Всеувито; Наукова думка, 2003. – 255 с. 18. Ефективний ринок цінних паперів - основа фінансової стабільності // ПОСТАНОВА від 14 березня 2007 р. № 452. 19. Загорський В.С. Ринок цінних паперів. – Х.: Олді-Плюс, 2005. 20. Загорський В.С.Ринок цінних паперів: принципи організації і механізм функціонування / Львів. комерц. акад.. – К.: ІСДО, 2006. 21. Звіт державної комісії з цінних паперів та фондового ринку за 2004 рік. – Київ: ДКЦПФР, 2005. 22. Звіт першої фондової торговельної системи за 2004 рік.– http://www.pfts.com/files/ annual/uannual2004.pdf 23. Калина А.В., Корнеев В.В., Кощеев А.А. Рынок ценных бумаг. – К.: Основи, 2005. 24. Ковалев А. Кредитные деривативы - будущее банковского риск-менеджмента // Финансовый директор.-№12.-2006.-www.gaap.ru/biblio/ management/curp/052.asp 25. Кононов А. Деривативами - по рискам // - Финансовые рынки - №2 (92). - 2005 - www.finansmag.ru/11759 26. Корзун А. «Размывание» кредитного риска как фактор финансового кризиса // Международные банковские операции. – 27.06.2008. - www.klerk.ru/bank/?112146 27. Кужелєв М.О. Ринок цінних паперів України: становлення і розвиток: Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. екон. наук. 08.01.01 / Донец. держ. ун-т. – Донецьк, 2006. 28. Кузнєцова Н.С., Назарчук І.Р. Ринок цінних паперів в Україні: правові основи формування та функціонування / Шеф-ред. В.С.Ковальський. – К.: Юрінком Інтер, 2005. 29. Мельник В.А. Ринок цінних паперів: Довідник керівника підприємства спец. вип.. – К.: А.Л.Д.: ВІРА-Р, 2005. 30. Мозговий О.М. Фондовий ринок. – Х.: Олді-Плюс, 2006. 31. Наумець І. Торги без правил // Фондовий ринок. – 2005. – № 48. 32. Орловский С.Музыка финансового рынка: кредитные ноты // The Chief (Шеф) - №6.- 2006. - www.jur-jur.ru/articles/articles280.html 33. Оскольський В.В. Ринок цінних паперів України: погляд через призму діяльності Української фондової біржі. – К.: УФБ, 2006. 34. Оскольський В.В. Ринок цінних паперів України: проблеми функціонування і розвитку. – К.: КСУ, 2006. 35. Пальчевич Г.Т., Подплєтній В.В. Ринок цінних паперів: Навч. посібник / Пальчевич Г.Т., Подплєтній В.В.. – Кіровоград: ТОВ ПВЦ «Мавік», 2006. 36. Песоцкая Р. Биржа без труда // Бизнес. – 2006. – № 3 – 4 (678 – 679). 37. Пирожков С. І., Сухоруков А. І., Григоренко О. Я. Фінансова політика в Україні та Російській Федерації: порівняння, досвід, проблеми: Монографія / За ред. А.І.Сухорукова. – К.:НІУРВ, 2000. 38. Правила випуску та обігу фондових деривативів // Галицькі контракти. – 1997. – № 36. – C. 42. 39. Примостка Л. О. Фінансові деривативи: аналітичні та облікові аспекти. – К.: КНЕУ, 2001. – С. 113–178. 40. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження правил випуску та обігу фондових деривативів» № 13 від 24.06.1997. 41. Романишин В.О. Ринок цінних паперів в перехідній економіці: Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. екон. наук. 08.01.01 / Київ. держ. торг.-екон. ун-т. – К., 2006. 42. Рубан А. Золотой дождь // Инвестгазета. – 2006. – №6 (534). 43. Румянцев С. Вирішення проблеми подвійних реєстраторів // Цінні папери України. – 2005. – №46(386). 44. Святненко А. Ринок оптимістів. Довіру іноземців до українських цінних паперів не змогла серйозно підірвати навіть світова паніка на біржах // Дзеркало тижня, № 11 (640) Субота, 24 - 30 Березня 2007 року. 45. Серебряков А. Кредитные деривативы как инструмент управления рисками // Банковское дело в Москве.- № (125) 2005. - www.bdm.ru/arhiv/ 2005/05/index.html 46. Сохацька О.М. Біржова справа: Підручник. – Т.: Карт-бланш, 2003. – 602 с. 47. Тьюлз Р., Брэдли Э., Тьюлз Т. Фондовый рынок: Пер. с англ. – М.: ИНФРА, 1999. 48. Фінансовий ринок: Навч. посіб. для студ. вузів / Маслова С.О., Опалов О.А.. – К.: Каравела; Львів: Новий Світ-2000, 2005. 49. Фінансовий ринок: Навч. посіб. для студ. спец. 8.050104 та 7.050104 базового напряму 6.0501 усіх форм навчання / М.К.Колісник, О.О.Маслак, Є.М.Романів; Нац. ун-т «Львів. політехніка». – Львів, 2004. 50. Фінансовий ринок: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни для студ. спец. 6.050104 / УКООПСПІЛКА. Львів. комерц. акад.; Уклад. Черкасова С.В.. – Львів, 2005. 51. Фінансовий ринок: Навч. посіб. / Харк. нац. аграр. ун-т ім. В.В.Докучаєва. – Х., 2005. 52. Фінансовий ринок: Навч.-метод. посіб для самост. вивчення дисципліни: Для студ. спец. 7.050107 «Економіка підприємства» / Укоопспілка; Львів. комерц. акад.; Уклад. С.В.Черкасова. – Львів, 2003. 53. Фінансовий ринок: Теорія і практика: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Маслова С.О., Опалов О.А.; Житомир. інж.-технол. ін-т. – Житомир, 2002. 54. Хоружий С.Г. Міжнародні норми обслуговування обігу цінних паперів // Часопис "Фінансові ризики" №1, 2006. 55. Шаповалов Є. А. Сучасні тенденції розвитку ринків опціонів у країнах Центральної та Східної Європи // Збірник наукових праць. Вип. 29. – К.: ІСЕМВ НАН України, 2001. – С. 203-209. 56. Шарп У., Александер Г., Бэйли Дж. Инвестиции. – М.: ИНФРА-М, 1997. – С. 3. 57. Шелудько В.М. Фінансовий ринок: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2005. 58. Glossary of CFTC // www.cftc.gov/jpa/glossary/opaglossary_d.htm 59. Kolb R. Investment. – Р. 5. 60. Kolb R. W. Financial Derivatives. – N.Y., London etc.: New York Institute of Finance, 1993. – P. 1. 61. www.stat.gov.ua – Державний комітет Статистики України. 62. International Finance Market Data: Assessments and Expectations, ZEW Economic Sentiment Indicator for Central and Eastern Europe. – Vol. 4. – April 2010. – P. 1. 63. CEE Stock Exchange Group, офіційний сайт Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.ceeseg.com 64. www.ssmsc.gov.ua/ - Офіційний сайт Державної Комісії з цінних паперів та фондового ринку. 65. http://ux.ua - Офіційний сайт Української біржі.
Дополнительная информация:

    Как купить готовую работу?
Все просто и по шагам:
1) Вы оставляете заявку на сайте (желательно с тел. и e-meil)
2) В рабочее время администратор делает Вам звонок и согласовывает все детали. Формирует счет для оплаты, если это необходимо.
3) Вы оплачиваете работу.
4) После получения подтверждения оплаты (от банка, сервиса Web-money) Мы передаем Вам работу.

Все работы по данному предмету (496)