Выводы: ВИСНОВКИ
У роботі узагальнено і запропоновано вирішення задач по фінансовій безпеці, що виявляється в розробці рекомендацій щодо удосконалення управління золотовалютними резервами центрального банку. У результаті проведення дослідження зроблено ряд висновків теоретично-методологічного і науково-практичного характеру.
Глобалізація та взаємна інтеграція світового та національних фінансових ринків обумовлюють необхідність наявності певних елементів, які захищатимуть національну економіку від негативного впливу ззовні. Одним з таких елементів є золотовалютні резерви, які розміщені в іноземні активи та слугують своєрідним буфером для економіки. Золотовалютним резервам притаманні такі властивості, як офіційність, надійність, ліквідність, постійна доступність до використання, винятково ретельний відбір активів, некомерційний (регуляторний) характер.
Зростання нестабільності та ризикованості фінансових ринків, кредитний характер грошей, що входять до складу золотовалютних резервів, обумовлюють об'єктивну необхідність в управлінні золотовалютними резервами, яке спрямоване на збереження або нарощення їх реальної вартості, підтримання високого рівня ліквідності та доступності до використання органами грошово-кредитного управління, забезпечення узгодженості операцій з іншими центральними банками.
Процес управління золотовалютними резервами є циклічним і складається з стадій планування; організації, мотивації та виконання; аналізу ефективності; звітності та контролю. На процес управління золотовалютними резервами впливають фактори прямої та непрямої дії внутрішнього та зовнішнього середовища, зокрема, грошово-кредитна політика, режим курсоутворення, стан платіжного балансу, кон'юнктура фінансових ринків, розвиток сучасних інформаційних та фінансових технологій тощо.
Керованість та прозорість процесу управління золотовалютними резервами значно підвищується за умови використання інвестиційних еталонів, які є дієвим інструментом контролю за ризиками та аналізу ефективності управління золотовалютними резервами. Доведено доцільність інвестиційної стратегії, яка ґрунтується на основних параметрах інвестиційного еталона (захищеність, ліквідність, дохідність), які залежать, насамперед, від призначення золотовалютних резервів та їх достатності. За наявності декількох призначень раціональним видається розподіл золотовалютних резервів на інвестиційні портфелі.
Необхідність збереження реальної вартості золотовалютних резервів у процесі управління ними обумовлює потребу в постійному номінальному прирості їх обсягу за рахунок доходу від управління золотовалютними резервами, який має супроводжуватись обмеженням фінансових та нефінансових ризиків.
У результаті проведеного дослідження практичних аспектів управління золотовалютними резервами Національного банку України, було виявлено коло проблемних питань, пов'язаних з недосконалістю нормативно-правової бази, відсутністю інвестиційних еталонів та інших інструментів комерційного інвестиційного менеджменту в управлінні золотовалютними резервами Національного банку України, незбалансованістю валютної та інвестиційної структури золотовалютних резервів НБУ, недосконалістю організаційної та інформаційної підтримки, а також підходів до оцінки ефективності управління золотовалютними резервами.
З метою вдосконалення процесу управління золотовалютними резервами Національного банку України уточнено цілі, розроблено методичні засади оцінки достатності обсягу золотовалютних резервів НБУ та їх розподілу в інвестиційні портфелі, підходи до планування, організації та аналізу ефективності управління золотовалютними резервами.
Обмеження питомої ваги монетарного золота у складі золотовалютних резервів 15% відповідає сучасній європейській практиці та може бути рекомендоване Національному банку України.
Використання інвестиційних еталонів у процесі управління золотовалютними резервами є ключовим фактором досягнення основної цілі функціонування Національного банку України — підтримання стабільності гривні, підвищення ефективності управління золотовалютними резервами та обмеження фінансових ризиків.
З метою зниження рівня нефінансових ризиків пропонується привести організаційну структуру Національного банку України у відповідність до світових стандартів, які передбачають виділення рівнів прийняття рішень, повноважень та відповідальності в процесі управління золотовалютними резервами, а також виокремлення на організаційному рівні функцій фронт–, мідл– та бек–офісів.
Також запропоновано використання в процесі управління золотовалютними резервами НБУ надійних високоліквідних державних зобов'язань США, Німеччини, Франції, що сприятиме суттєвому покращанню параметрів ліквідності та дохідності золотовалютних резервів з одночасним підвищенням захищеності та зменшенням кредитного ризику.
Запровадження інвестиційних еталонів у практику управління золотовалютними резервами дасть змогу поряд із отриманням значного економічного ефекту більш ретельно контролювати рівень ризиків та підвищить прозорість управління золотовалютними резервами Національного банку України.
Теоретичні та практичні напрацювання стали підґрунтям для внесення пропозицій щодо необхідності здійснення реструктуризації організаційної структури Національного банку України. Зокрема, пропонується створення Комітету з управління активами та пасивами НБУ, виокремлення на організаційному рівні функцій фронт–, мідл– та бек–офісів з метою зменшення операційного ризику та виділення окремого підрозділу контролю за ризиками для врегулювання конфлікту інтересів у процесі управління золотовалютними резервами.