Туристичні ресурси південного берегу Криму

Содержание:Вступ 3-4 1. Фізико-географічне положення Південного Криму та соціально-економічні умови розвитку 5-20 3. Природно-рекреаційні ресурси та їх задіяння у системі туристсько-екскурсійного обслуговування 21-30 3. Аналіз сучасного стану та перспектив розвитку туризму у Південному Криму 31-43 Висновки 44-47 Список використаної літератури 48-50 Додатки

Вступление:Актуальність теми. Складовою ланкою розвитку сучасної регіональної економіки виступає курортно-рекреаційна економіка, зосереджена переважно на територіях розміщення природних рекреаційних ресурсів. В літературі зазначається, що територія розглядається як своєрідний вид економічного ресурсу. Розуміння суті економічних процесів, функціональної діяльності в межах курортно-рекреаційної території створюють передумови для розвитку рекреації в системі територіальної організації господарства, визначення закономірностей її генезису та трансформації, факторного аналізу складових елементів рекреаційної системи, пошуку форм оптимальної організації та прийняття управлінських рішень у даній сфері національного господарства. Актуальність та значення проблеми розвитку курортно-рекреаційних територій визначається тим, що сучасним виміром розвитку країни чи регіону є не стільки обсяг ВНП, скільки якість життя, найважливішою складовою якого є стан здоров’я населення. В свою чергу, за підрахунками фахівців Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), загальний стан самопочуття людини лише на 12 % залежить від стану охорони здоров’я в країні, на 18-20 % – від генетичних чинників і на 68-74 % – від способу життя та стану довкілля. Всесвітня зустріч на найвищому рівні зі стійкого розвитку у 2002 р. в Йоганнесбурзі з п’яти найважливіших проблем сучасності визначила три, що безпосередньо пов’язані з існуванням людини та нового бачення розвитку рекреації: проблеми питної води, охорони здоров’я, збереження природного надбання. Об’єкт дослідження - природно-ресурсний та туристичний потенціал Південного Криму. Географічні рамки дослідження обмежуються територією Південного берегу Криму. Хронологічні рамки охоплюють період з 4 ст. нашої ери до наших днів. Джерельна база. У процесі написання автором було оброблено 37 джерел інформації, серед яких більшу частку займають історіографічні та географічні дослідження, присвячені Криму. Метою дослідження є вивчення природно-ресурсного та туристично-рекреаційного потенціалу Південного Криму. Завдання дослідження: - зробити опис природно-ресурсного потенціалу Південного Криму; - узагальнити відомості про найбільш важливі пам’ятки історії та природи Південного Криму; - визначити перспективні напрямки подальшого розвитку туризму у Криму. Структура дослідження складається з вступу, трьох розділів, висновків та списку літератури та джерел

Выводы:Рекреаційний комплекс АР Крим є районотворним елементом, галуззю спеціалізації. Він представлений переважно галузями лікування, відповідну, туризму. Його розвитку сприяли природні умови (тривалість сонячного сяйва, теплий клімат, морське узбережжя, мальовничі ландшафти Криму), та наявність природних ресурсів (лікувальні грязі й ропа лиманів, мінеральні джерела). Для курортного господарювання умови є практично скрізь, так як район базується на унікальному субтропічному кліматі, мальовничих гірських ландшафтах. Морських пляжах, лікувальних грязях. Але мають місце і негативні прояви людської діяльності. Так за останні десятиріччя майже зруйнована екологічна система АР Крим; особливо забруднені Чорне й Азовське моря. Це призводить до збитків у рекреаційному господарстві, зменшує приплив туристів, негативно впливає на здоров’я мешканців. Проблема має бути вирішеною за рахунок технологічного переобладнання промислових підприємств і спорудження ефективних очисних споруд. Що ж необхідно робити, для відновлення нормальної екосистеми? Для початку не допустити пересушення, засолення, отруєння хімікатами ґрунтів можна при умові постійного контролю за їхнім станом, точного дотримання норм поливу, внесення добрив тощо. Зберегти води і повітря від забруднення можна, використовуючи очисні споруди і пристосування. У майбутньому всі виробництва мають стати безвідходними. Адже відходи – це хімічні сполуки, які поки що не використовуються людиною. Досягнення сучасної науки дозволяє звести до мінімуму шкідливі викиди, ввести замкнутий цикл використання води, тобто використовувати очисні стоки, не беручи нової води з річок чи озер. У нас поки що дуже погано налагоджена справа з очищенням шкідливих викидів у води і атмосферу. Частка вловлювання рідких і газоподібних речовин становить лише 30%. Але на багатьох підприємствах не встановлені навіть примітивні очисні споруди. Тому гранично допустимі концентрації вмісті окремих сполук у повітрі та воді перевищують у десятки разів норми, тобто ту кількість, яка не є шкідливою для людини та інших живих організмів. Завдяки своєму географічному розташуванню, Крим з найдавніших часів був своєрідним перехрестям культур і цивілізацій. На його території залишили сліди десятки різних етносів, завдяки чому Крим нерідко називають «музеєм під відкритим небом». По кількості і розмаїтості пам'ятників історії, зосереджених на порівняно невеликій території, Крим не має собі рівних у СНД і займає одне з перших місць у світі. Екскурсійну привабливість мають залишки античних міст Пантікапея (Керч), Херсонеса (Севастополь), фортець візантійського часу (Алушта, Гурзуф), періоду ХІІІ-Х ст.ст. (Судак, Феодосія, Балаклава) скельні монастирі і поселення – «печерні міста», пам'ятники тюрксько-мусульманської архітектури (Бахчисарай, Старий Крим), архітектурні спорудження епохи Російської імперії і СРСР (Південнобережні палаци і парки, оборонні спорудження і т.п.). Крим нерідко ставав об'єктом кровопролитних боїв про що нагадують численні військові меморіали, в тому числі всесвітньо відомі Панорама «Оборона Севастополя» і Діорама «Штурм Сапун-гори». Безліч унікальних пам'ятників минулого, а також творів мистецтва, зосереджено в двох десятках музеїв та історико-культурних заповідників Криму. Народні традиції, національне мистецтво і культура дбайливо зберігаються представниками всіх етнічних груп, що складають населення Криму Особливості географічного положення Криму: його близькість до Росії, Малої Азії і Південно-Східної Європи, створюють сприятливі умови для розвитку транспорту і транспортної мережі. Крим доступний для відвідування туристами будь-якої країни. По розвитку транспортної інфраструктури Крим займає одне з провідних місць в Україні. Міжнародний аеропорт «Сімферополь» здатний приймати повітряні судна будь-якого класу. Провідну роль у перевезенні відпочиваючих відіграють залізничний і автомобільний транспорт. Морські порти Севастополя, Ялти, Феодосії, Керчі зв'язують півострів з південними регіонами України, Росії, Грузією, іншими країнами Причорномор'я, а через протоки Босфор і Дарданелли — з більшістю країн світу. Транспортна мережа всередині півострова робить легко доступним для туристів будь-який його куточок. У Криму функціонує найпротяжніша в Європі високогірна міжміська тролейбусна траса, що зв'язує Сімферополь з Алуштою і Ялтою Високим рівнем розвитку відзначається санаторно-курортна інфраструктура Криму. Усього в Криму нараховується понад 600 санаторно-курортних і оздоровчих установ різних форм власності і державної належності, які використовуються в основному для сезонного лікування і відпочинку. Санаторії і пансіонати з лікуванням складають 28% від загального числа і розташовані переважно на Південному березі Криму та на курортах Євпаторія, Саки. Близько 97% здравниць сконцентровані на вузькій прибережній смузі. Санаторії Криму мають спеціалізацію, що залежить від особливостей лікувальних факторів місцевості, в якій вони розташовані. Основні групи спеціалізації: туберкульозні, органів дихання, опорно-рухової системи, неврологічні, гінекологічні, органів зору, серцево-судинної системи, загальтерапевтичні, багатопрофільні. Більшість санаторіїв оснащена сучасною діагностичною і лікувальною апаратурою. Природні лікувальні фактори використовуються в комплексі з методами апаратної фізіотерапії, масажу, лікувальної фізкультури. Кримський курортний комплекс надає послуги готелів різного класу (від ****), пансіонатів, баз відпочинку. Останнім часом активно розвивається приватний сектор, у тому числі такий напрямок, як сільський чи «зелений» туризм. Нова стратегія розвитку туризму в Криму ставить завдання вийти на створення «ексклюзивного туристичного продукту Криму». Річ у тому, що в Криму вже усвідомили: будувати бізнес «на казках» не можна. Одна з них — спотворене розуміння кримської унікальності. Справді, Крим унікальний, але не в тому сенсі, як уявлялося раніше. Заведено вважати, що весь туризм будується на ексклюзивності об’єктів показу. Тобто коли щось існує у світі лише в одному примірнику, більше такого ніде немає, то єдиний спосіб пізнати це — приїхати і подивитися, витративши, природно, певні гроші. З цієї точки зору, сонце і море — зовсім не ексклюзивні, а саме ж їх Крим раніше чомусь рекламував найбільше. Виділення нових системних туристичних субрегіонів дасть великий економічний ефект. Адже освоєні рекреаційні ресурси Криму вздовж Південного берега — це лише третина курортного потенціалу. На думку спеціалістів, усього лише виділення трьох рекреаційних субрегіонів дозволить значно урізноманітнити наш ексклюзивний туристичний продукт. Сьогодні, наприклад, туристичні й курортні організації Бахчисарая, Ялти та Євпаторії не координують своєї діяльності з Севастополем, який лише стає туристичним центром. Тому об’єднання їх у спільний субрегіон із координацією роботи транспорту, із залученням пам’яток у загальний туристичний оборот дасть цілком новий ефект. Другим пунктом на порядку денному значиться створення субрегіону на Керченському півострові, до якого ввійдуть усе кримське Приазов’я та Керч із лікувальним озером Чокрак та численними туристичними об’єктами. Це може бути, наприклад, недавно розмінована Керченська фортеця, яка ще взагалі не була об’єктом туризму. Крім того, у Криму вже розробляється проект створення міжнародного курорту «Єврорегіон «Арабат» як курорту класу «сімейний відпочинок». Ця територія багата на цінні термічні води й лікувальні грязі, має надзвичайно зручні умови для таласотерапії.

Литература:1. Аметов Р.Ф. Региональные особенности развития хозяйственного комплекса Крыма / НАН Україні; Ін-т економ.-прав.досліджень. - Донецьк, 2001. - 282 с. 2. Бабенчиков Е.П.. Из истории Крымской Готии. В сб.: "Материалы Эски-Керменской экспедиции, 1931 - 1933 гг.", М. - Л., 1935, стр. 145 – 155 3. Багров Н.В. Крым: время осмысления пройденного. - Сімф.: CОНАТ, 2003. - 310 c 4. Вихристенко Б.І. Сучасний стан і завдання розвитку туристичної галузі України // Туристично-краєзнавчі дослідження. Збірник наукових статей – К.: 2003 р. – Випуск 1 – Ч.2. – 565 с. 5. Все о Крыме: Ежегодное справочно-информационное издание / Сост.:А.И. Щербак. - Х.: Изд-во "Каравелла", 1998. - 480 с. 6. География Крыма: Учебное пособие. – Симферополь: Крымское учебно-педагогическое государственное издательство, 1997. – с.164. 7. Герцен А.Г. Пещерные города Крыма: Путеводитель / А.Г.Герцен, О.А.Махнева-Чернец; Под ред. И.Н. Храпунова. - Севастополь: Библекс, 2006. - 192 с. 8. Гирай Х. Розовый куст ханов, или история Крыма. - Сімф.: ДОЛЯ, 2004. - 288 с. 9. Гілецький Й.Р. Географія для випускників та абітурієнтів. – Л.: ВНІЛ – Класика. 2003 р. 10. Домбровский О.И. О локализации страны Дори. В сб.: "Археологические исследования средневекового Крыма", К., 1968, стр. 11 – 44 11. Иванов А.В. Алупка: Путеводитель. - Севастополь: Библекс, 2006. - 64 с. 12. Иванов А.В. Евпатория: Путеводитель. - Севастополь: Библекс, 2006. - 64 с. 13. Иванов А.В. Ласпи: От Айя до Сарича: Историко - географические очерки. - Севастополь: Библекс, 2005. - 192 с. 14. Ковалевський. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. – К: 2003 р. 15. Конищева Н.И., Козачковская Г.В. Новые организационные формы развития индустрии туризма // Развитие туризма – важное направление подъема экономики Украины: материалы 3 Международной научно-практической конференции. – Донецк; ДИТБ, 2004.– С. 39-40 16. Крым: книга рекордов / Авт. - сост. А.А.Прусаков, Е.Д.Козлов. - Сімф.: "СОНАТ", 1999. - 288 с. 17. Крым: Что? Где? Когда?: Путеводитель-справочник / Сост.: Г.Н. Гржибовская, И.Русанов. - Симферополь: Фирма "Реноме", 1998. - 384 с. 18. Кто есть кто в экономике, науке, культуре Крыма. - К.: Одекс Плюс, 2000. - 187 с. 19. Лебединский В.И. Крым - музей под открытым небом / В.И.Лебединский, Л.П.Кириченко. - Сімф.: Сонат, 2002. - 184 с. 20. О Крыме с любовью. - 10-е изд., перераб. и доп. - Сімф.: Мир информации, 2004. - 416 с. 21. Отчет о работе Мангупского отряда Крымской экспедиции Института археологии АН УССР и Бахчисарайского историко-археологического музея в 1971 г. Архив Крымского отдела Института археологии АН УССР, 22. Отчет Южнобережного отряда Крымской археологической экспедиции за 1965 - 1969 гг. 23. Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соц.-економічна географія України з основами теорії. – К.: Артек. 1999. 24. Программа развития и интеграции Крыма / ПРООН. - К., 1999. - 12 с. 25. Peпников И.П. Эски-Кермен в свете археологических разведок 1928 - 29 гг. Готский сборник, ИГАИМК, т. XII, вып. 1 - 8, Л., 1932, стр 139 - 140. 26. Руденко В.П. Природно-ресурсний потенціал України. Л: Світ 1998 р. 27. Современные социально-экономические проблемы Крыма и пути их решения / Ин-т бизнеса. - Сімф., 2001. - 103 с. 28. Судак: Путеводитель. - Севастополь: Библекс, 2005. - 48 с. 29. Тимиргазин А.Д. Судак. Путешествия по историческим местам. - Симферополь: Изд-во "Сонат", 2000. - 192 с. 30. Устойчивое развитие рекреационно-экономического комплекса Крыма / Под ред А.В.Ефремова. - Сімф.: Таврия, 2002. - 300 с. 31. Устойчивый Крым. Симферополь - южная столица: Науч. тр. - Симф.: СОНАТ, 2001. - 360 с. 32. Федорченко В.К. Історія туризму в Україні. – К: Вища школа 2002 р. 33. Форос: путеводитель. - Севастополь: Библекс, 2005. - 32 с. 34. Херсонес Таврический: Краткий путеводитель по городищу. - Севастополь: Библекс, 2005. - 80 с. 35. Цибух В.І., Вихристенко Б.І., Попович С.І. Стан і перспективи розвитку туризму в Україні // Туристично-краєзнавчі дослідження. – К.: 2004. – Випуск 2. – С. 655 36. Экология Крыма: Справочное пособие / Под ред. Н.В.Багрова и В.А.Бокова. - Сімф.: Крымское учебно-педагогическое государственное издательство, 2003. - 360 с. 37. Якобсон А.Л. . Средневековый Крым. М. - Л., 1964, стр. 11.