Вступление: ВСТУП
Загострення конкуренції майже на всіх товарних ринках обумовлює необхідність активного використання вітчизняними виробниками маркетингових стратегічних інструментів. Одним з поширених засобів покращення ринкових позицій підприємства на ринку є використання стратегії диференціації. Диференціація підприємства та його продукції на ринку може здійснюватися різними шляхами, однак, як показує світовий досвід, останнім часом найбільш поширеною формою товарної диференціації став випуск і просування на ринок продукції під певною торговельною маркою. Підприємства вкладають в розробку та просування власних торговельних марок на ринку значні кошти, передчасно вважаючи майже кожну свою нову марку «брендом». Однак не кожна торговельна марка має успіх. Забезпечити ж її довготривалий успіх на ринку можна тільки науково обґрунтованими стратегічними рішеннями, пов’язаними із загальною маркетинговою стратегією підприємства.
Аналіз публікацій та досліджень останніх років показує, що проблема розробки торговельних марок і брендінгу є досить актуальною. Їй присвячено, зокрема, роботи Д. Аакера, К. Л. Келлера, С. Девіса та М. Данна, А. Еллвуда та інших авторів. Процес сприйняття торговельної марки споживачем досліджували французькі вчені Р. Борденав та Ж.-Н. Капферер. Деякі практичні аспекти цієї проблеми розкрито в роботах американських вчених – Г. Асселя та П. Дойля. Серед українських авторів, які розглядали процеси розробки товарних марок у складі товарної політики підприємства, можна зазначити А.В.Войчака, В.Я. Кардаша, Н.В.Куденко, С.М.Ілляшенка, С.С.Гаркавенко, Чухрай Н.І. Безпосередньо проблемам брендінгу присвячено роботи російських і українських авторів: Балашова В.В., Домніна В.Н. , Павлова А., Тесакової Н.В , Яненко М.Б., Мороз Л.А., Шевченко О.Л.