Система оперативного контролю якості автомобільних трансмісійних олив в умовах СТО автомобілів.

Содержание: ЗМІСТ Вступ Розділ 1. Оцінка параметрів якості трансмісійних олив 1.1. Методологія контролю якості 1.1.1. Якісне виявлення механічних домішок 1.1.2. Оцінка забрудненост мастилаі по зовнішніх ознаках 1.1.3. Оцінка забрудненості методом краплинної проби 1.1.4. Кількісне виявлення механічних домішок 1.1.5. Визначення вмісту води в оливі 1.1.6. Якісне виявлення води в мастилі 1.1.7. Кількісне виявлення води в мастилі 1.1.8. Оцінка ступеню зміни в’язкості 1.1.9. Титрування з автоматичним записом результатів 1.2. Існуючи прилади для контролю якості 1.3. Висновки Розділ 2.Хімічно-фізична модель змащувальних властивостей трансмісійних мастил 2.1. Хімічні та фізичні властивості мастил 2.2. Математічне представлення структури та контролю якості 2.3. Висновки Розділ 3. Розробка приладу контролю стану оливи типу «портативна лабораторія» 3.1. Аналіз аналогів на ефективність та зручність у використанні 3.1.1. Аналог від компанії Діамас 3.1.2. Портативна лабораторія діагностики масел LUBE OIL Check 3.2. Розробка нового приладу 3.3. Аналіз економічної доцільності застосування фотоелектричної установки спектрографії 3.4. Висновки Розділ 4. Розробка методики проведення досліджень оцінки якості мастил 4.1. Методологія використання розробленого виробу 4.2. Висновки Розділ 5. Охорона праці та навколишнього середовища 5.1. Технічні рішення по забезпеченню безпеки при виконанні робіт. 5.1.1. Приміщення, розташування й організація робочого місця інженера – механіка. 5.1.2. Електробезпека. 5.1.3. Статична електрика 5.2. Виробнича санітарія й гігієна праці 5.2.1. Повітря робочої зони 5.2.1.1. Мікроклімат 5.2.1.2. Склад повітряного середовища 5.2.2. Світловий клімат 5.2.2.1. Природне освітлення 5.2.2.2. Штучне освітлення 5.2.2.3. Розрахунок штучного освітлення робочого приміщення 5.2.3. Шум 5.3. Пожежна безпека Розділ 6. Охорона навколишнього середовища 6.1. Правові заходи охорони атмосферного повітря Висновки Перелік посилань Додатки

Вступление:Вступ Надійна робота деталей двигуна і машини в загалом забезпечується застосуванням якісних мастильних матеріалів. Основна функція, яку виконують моторні мастила, – це зниження тертя і зносу деталей двигуна, що труться, за рахунок створення на їх поверхнях міцної плівки з мастил. Одночасно до моторних мастил пред'являються наступні вимоги: • безперебійне надходження до деталей, що труться, при будь-яких режимах роботи і температурних умовах; • ефективне відведення тепла від деталей, що труться; • видалення із зон тертя продуктів зносу та інших сторонніх речовин; • надійний захист робочих поверхонь деталей двигуна від корозійної дії продуктів окислення мастила, продуктів згорання палива, а також від атмосферної корозії; • ущільнення зазорів в сполученнях працюючого двигуна (передусім деталей циліндропоршневої групи); • висока стабільність (мінімальна зміна своїх властивостей в процесі застосування і зберігання); • економічність, тобто забезпечувати мінімальну витрату мастила в двигуні і мати великий термін служби до заміни. Виконання вказаних функцій моторних мастил забезпечується різними показниками їх якості, з яких основними являються являються в'язкість, вміст механічних домішок і води, диспергуючі (миючі) властивості, вміст водорозчинних кислот і лугів, температура спалаху у відкритому тиглі. При експлуатації моторних мастил саме ці показники змінюються найінтенсивніше. Їх періодичний контроль дозволяє підвищити експлуатаційну надійність двигунів внутрішнього згорання. Заводи-виробники призначають усереднену періодичність заміни без урахування їх реального . Така система технічного обслуговування не враховує зміни властивостей в процесі експлуатації. При цьому часто замінюються , що не втратили своєї якості. В інших випадках, навпаки, техніка працює на , що втратили свої физико-хімічні властивості. Тому організація періодичного контролю за станом дозволяє проводити його заміну по фактичному стану, а також своєчасно виявити несправності в двигуні. Контроль якості свіжих мастил здійснюється на основі показників, регламентованих Гостами. Оцінка властивостей працюючих мастил проводиться на основі порівняння із встановленими значеннями бракувань. Для визначення показників якості працюючого мастила мастила зазвичай відбирають його пробу в кількості 200–260 мл і досліджують її в лабораторних умовах. Разом із стандартизованими методиками все більше розповсюдження знаходять експрес-методи оцінки якості мастил. Не вимагаючи більше витрат часу і складного устаткування, експрес-аналізи з достатньою точністю оцінюють придатність мастила до подальшої експлуатації. Однією з головних передумов для забезпечення надійної і економічної роботи тракторних, комбайнових, автомобільних двигунів є рішення основної проблеми хіммотології – раціонального вибору і застосування мастильних матеріалів, якість яких повинна задовольняти оптимальним вимогам двигунів у відповідності до конструктивних особливостей, рівнем форсування і умовам експлуатації. Ємність світового ринку мастильних матеріалів оцінюється у 36,5 млн. т, України – близько 400 тис. т. У будь-якій машині є деталі, які переміщуються відносно один одного по контактуючим поверхням, при цьому у зоні взаємодії поверхонь виникають контактні сили, названі силами тертя. На подолання сил тертя витрачається більше 20% корисної роботи. Величина втрат на тертя розподіляється наступним чином: поршневі кільця і поршень – циліндри – близько 67% загальних втрат, підшипник колінчастого валу – вал – близько 25%, газорозподільний механізм – близько 8%. Важливим чинником, що впливає на процес старіння масла є кисень повітря. Під дією кисню повітря при високих температурах утворюються перекиси, які потім утворюють різноманітні продукти більш глибокого окислення. Хімічний склад масла також впливає на процес його окислювання. Масло, як і нафта, містить у своєму складі парафінові, нафтенові й ароматні вуглеводні, а також кисень, сірку і з'єднання азоту. Найбільшою спроможністю до окислювання володіють парафінові вуглеводні і нафтенові з великою кількістю циклів. Великий вплив на старіння масла має сірка, яка міститься у паливі. Підвищення вмісту сірки у паливі призводить до збільшення нагароутворення у двигуні. При роботі двигуна масляний насос подає масло в магістраль, звідки воно надходить до тертьових деталей. При задовільному технічному стані приблизно 20…25% масла йде на змазування деталей, а інше дросилює через перепускний клапан до картеру. Підвищена подача масла масляним насосом є також однією з причин окислювання масел, що пов'язана з інтенсивною аерацією від зубців шестерень насосу. Обсяг масляної системи істотно впливає на зміну якості моторного масла. Це пояснюється збільшенням кратності прокачуваності масла із дією високих температур. На процес окислення масла впливає ступінь завантаження двигуна, яка неоднакова у залежності від видів виконання технологічного процесу. При виконанні сільськогосподарських операцій, наприклад, оранці, сівбі, культивації, ступінь завантаження двигунів складає 70…90% від номінальної потужності, при транспортних роботах – 30…60%. Час роботи тракторів на цих операціях також неоднаковий. Таким чином, чим вище завантаження двигуна, тим більш інтенсивно протікають процеси окислення масла, і як наслідок – накопичення механічних домішок, які досягають максимуму в області повних завантажень. Для забезпечення нормальної експлуатації агрегатів і вузлів машин масла повинні відповідати комплексу вимог, виходячи з їх призначення, зберігання, ергономічності і безпеки. Для забезпечення нормальної експлуатації агрегатів та вузлів машин мастильні матеріали повинні відповідати вимогам, до яких першочергово відносяться: ? оптимальні в'язкістно-температурні властивості, що забезпечують легкий запуск двигуна при низьких температурах, зменшення зношування і зниження втрат потужності машини; ? задовільні змащувальні властивості для забезпечення змащення на всіх режимах роботи машини; ? задовільні миючі властивості з метою видалення утворень лакових відкладень на поверхнях деталей масляної системи; ? високі протикорозійні властивості; ? високу термо- і протиокисну стійкість, що перешкоджає зміні хімічного складу масла; ? низьку випаровуваність; ? гарну сумісність з полімерними і гумово-технічними виробами; ? низьку токсичність; не викликати забруднення навколишнього середовища, легко транспортуватися і прокачуватися.

Выводы: ВИСНОВКИ Проведення випробувань використовуваних мастил (випробування на вміст механічніх домішків та води, визначення температури спалаху, зміна в’язкості при нагріванні) необхідні для визначення якості мастила, яка безпосередньо впливає на роботу двигуна. Якісне мастило забезпечує менший його розхід, а також менший знос деталей двигуна, системи змащування. Фізико-хімічні властивості мастил легко визначаються та вираховуються за відносно простими математиними рівняннями. Це значно спрощує звичайні способи діагностування параметрів мастил, проте наштовхує на думку про пошук інших способів діагностики, котрі не потребують такої кількості розхідних матеріалів та мають можливість автоматичної обробки результатів. Аналіз існуючих методів аналізу примушує нас заглибитись в звичайні лабораторні методи аналізу. Проте, оскільки ми не маємо вимоги мобільності, крім того, маємо можливість реалізувати контроль якості трансмісійних мастил в умовах СТО, то візьмемо за основу необхідність реалізації більш сучасного способу діагностики, а саме – спектрального методу аналізу. Методологія виконання спектрального аналізу дуже проста та не потребує значних зусиль. Найскладнішім в методиці є комп’ютеризована обробка отриманих результатів.

Литература: Перелік посилань 1. ДСТУ 4276:2004"Норми і методи вимірювань димності відпрацьованих газів автомобілів з дизелями або газодизелями". 2. Альтшуллер, М.Я. Срабатываемость присадок и их дозированный ввод в моторные масла / М.Я. Альтшуллер. – М. : Химия, 1979. – 179 с. 3. Арабян, С.Г. Масла и присадки для тракторных и комбайновых двигателей / С.Г. Арабян, А.Б. Виппер, И.А. Холомонов. – М. : Машиностроение, 1984. – 207 с. 4. Боренко, М.В. Анализ информативности показателей состояния работавших дизельных масел / М.В. Боренко, В.Л. 5. Венцель, С.В. Применение смазочных масел в ДВС / С.В. Венцель. – М. : Химия, 1979. – 150 с. 6. Говорущенко Н.Я.Экономия топлива и снижение токсичности на автомобильном транспорте. -М.: Транспорт,1990.-133с.. 7. Двигатели внутреннего сгорания / Под ред. А.С. Орлина, М.Г. Круглова.-4-е изд., перераб. и доп. - М.: Машиностроение, 1984. - 383 с. 8. Евдокимов, А.Ю. Топлива и смазочные материалы на основе растительных и животных жиров / А.Ю. Евдокимов, И.Г. Фукс, Л.И. Багдасаров. – М. : ЦНИИТЭнефтехим, – 1992. – 119 с. 9. Евдокимов, А.Ю. Смазочные материалы и проблемы эколо- гии / А.Ю. Евдокимов, И.Г. Фукс, Т.П. Шабалина. – М. : ГУП Издательство «Нефть и газ» РГУ нефти и газа им. И.М. Губкина, 2000. – 424 с. 10. Качество моторного масла и надёжность двигателей / М.А. Григорьев и др. – М. : Изд-во стандартов, 1981. – 232 с. 11. Колчин А.Й., Демидов В.П. Расчет автомобильных и тракторных двигателей:Учеб. пособие для вузов. - 2-е изд., перераб. й доп. - М.: Высш. школа, 1980. - 400 с., ил. 12. Контроль качества топлив и смазочных материалов, используемых в узлах и агрегатах сельскохозяйственной техники / В.В. Остриков, С.А. Нагорнов, О.А. Клейменов и др. – М. : Россельхозакадемия, 2007. – 115 с. 13. Лашхи, И.Г. Фукс // Химия и технология топлив и масел. – 1994. – № 4. – С. 10–11. 14. Лышко, Г.П. Топливо и смазочные материалы / Г.П. Лышко. – М. : Агропромиздат, 1983. – 336 с. 15. Матвеев, А.С. Влияние загрязненности масел на работу гидроагрегатов / А.С. Матвеев. – М. : Россельхозиздат, 1976. – 48 с. 16. Микутенок, Ю.А. Присадки к дизельным маслам и механизм их действия / Ю.А. Микутенок, А.В. Шкаренко, В.Д. Резников. – Л. : Машиностроение, 1986. – 115 с. 17. Митусова Т.Н., Калинина М.В., Данилов A.M. // Нефтепереработка и нефтехимия. – 2004. – № 2. – С. 16 – 20. 18. Нефтепродукты, оборудование нефтескладов и заправочные комплексы / А.Н. Зазуля, С.А. Нагорнов, В.В. Остриков, И.Г. Голу- бев. – М. : Информагротех, 1999. – 174 с. 19. Нормирование показателей состояния работавших моторных масел / В.Л. Лашхи, Г.И. Шор, Н.И. Скиндер и др. // Химия и технология топлив и масел. – 1990. – № 10. – С. 16 – 18. 20. Облащикова, И.Р. Исследование рапсового масла в качестве основы альтернативных смазочных материалов : дисс. . канд. техн. наук / И.Р. Облащикова. – М., 2004. – 103 с. 21. Остриков, В.В. Топливо и смазочные материалы : учебное пособие / В.В. Остриков, С.А. Нагорнов, И.Д. Гафуров. – Уфа, 2006. – 291 с. 22. Остриков, В.В. Современные технологии и оборудование для восстановления отработанных масел / В.В. Остриков, А.Н. Зазуля, И.Г. Голубев. – М. : Росинформатех, 2001. – 60 с. 23. Остриков, В.В. Смазочные материалы и контроль их качества в АПК / В.В. Остриков, О.А. Клейменов, В.М. Баутин. – М. : Росинформатех, 2003. – 172 с. 24. Резников, В.Д. Химмотологические аспекты анализа работавших дизельных масел / В.Д. Резников, Э.Н. Шипулина. – М. : ЦНИИТЭнефтехим, 1982. – 60 с. 25. Соболев, Б.А. Производство смазочных масел предприятиями России / Б.А. Соболев // Мир нефтепродуктов. – 1999. – № 1. – С. 25. 26. Топлива, смазочные материалы, технические жидкости. Ассортимент и применение : справочник / В.М. Школьников и др. – М. : Издательский центр «ТЕХИНФОРМ», 1999. – 596 с. 27. Шишкин, П.И. Регенерация отработанных нефтяных масел / П.И. Шишкин, И.В. Брай. – М. : Химия, 1970. – 304 с.