Удосконалення транспортно-економічних зв'язків ТОВ "СК Логістик" з урахуванням міжнародного досвіду

Содержание: Зміст Вступ 3 Розділ 1. Теоретичні основи управління транспортними перевезеннями підприємства 5 1.1. Сутність та зміст транспортно-економічних зв’язків підприємства 5 1.2. Організація експедиторських перевезень на підприємствах 9 1.3. Досвід забезпечення транспортно-економічних зв’язків провідними експедиторськими компаніями 24 Розділ 2. Аналіз фінансово-господарської діяльності СК «Логістик» 33 2.1. Загальна характеристика підприємства СК «Логістик» 33 2.2. Дослідження результатів фінансово-господарської діяльності СК «Логістик» 39 2.3. Проблеми при здійсненні транспортно-експедиторських перевезень СК «Логістик» 52 Розділ 3. Шляхи вдосконалення транспортно-експедиторських перевезень ТОВ «СК Логістик» 63 3.1. Аналіз міжнародного досвіду в галузі транспортно-експедиторських перевезень 63 3.2. Напрямки вдосконалення транспортно-експедиторських перевезень ТОВ «СК Логістик» з врахуванням міжнародного досвіду 66 3.3. Оцінка ефективності заходів з удосконалення організації транспортно-експедиційних перевезень 82 Висновки та пропозиції 89 Використана література 91 Додатки

Вступление: Вступ Актуальність теми. Орієнтація розвитку економіки України на інтеграцію у світове співтовариство та широкомасштабне впровадження ринкових відносин вимагають радикальних структурних змін в економічному потенціалі суб'єктів господарювання та адекватної політики підвищення ефективності їх господарської діяльності. Удосконалення управління матеріальними, фінансовими та інформаційними потоками містить значний потенціал росту ефективності діяльності підприємств внаслідок застосування нових прогресивних методів і підходів. Необхідність адекватного реагування управлінських процесів на зміну умов функціонування та підвищення ефективності постачальницько-збутових заходів зумовлює постійну зацікавленість вітчизняних товаровиробників до процесів матеріального постачання виробництва та збуту виготовленої продукції як важливих функціональних складових діяльності підприємства. Зважаючи на те, що від ефективної організації постачання та збуту залежить виробнича програма підприємства і результати його господарської діяльності, можна констатувати надзвичайну актуальність ґрунтовного дослідження цих процесів. Ця проблематика знайшла відображення в працях багатьох вітчизняних і зарубіжних науковців: Є.С. Барвінської, П.С. Березівського, О. Гаджинського (Польща), Ф.В. Горбоноса, Т.Г. Дудара, Ю.Ф. Єлізарова (РФ), В.В. Зіновчука, А.Г. Кальченка, О.І. Карого, Ф. Котлера (США), Дж. Коула (США), О.П. Крайник, В.В. Липчука, Ю.В. Огерчука, М.К. Пархомця, Н.В. Поліщук, С.І. Поперечного, Х-К. Пфоля (ФРН), П.Т. Саблука, І.В. Сороки, Г.В. Черевка, В.С. Шебаніна та ін. Логістика є системою, що містить функціональні області. Між областями логістики існують зв’язок і взаємозалежність. Наприклад, якщо в основному виробництві використовується технологія, що не вимагає наявності істотних проміжних запасів матеріалів і сировини, то відповідно до логістики постачання передбачається здійснювати в строго визначений час через короткі інтервали. Для виконання нерегулярних замовлень у мінімальний термін, коли для основного виробництва характерно просторове зосередження устаткування, створення резервів виробничих потужностей (так званих систем “островів виробництва”), в області закупівель використовуються відповідні способи, що дозволяють придбати різноманітні матеріальні ресурси для того, щоб виконати індивідуальні замовлення. У логістичному ланцюзі невиробничого підприємства, тобто ланцюзі, по якому проходять товарний і інформаційний потоки від постачальника до споживача, виділяються наступні головні ланки: - постачання сировини і напівфабрикатів; - збереження продукції і сировини; - виробництво певних товарів та послуг; - розподіл (включаючи відправлення товарів до складу готової продукції); - споживання готової продукції. Кожна ланка логістичного ланцюга включає свої елементи, що в сукупності утворить матеріальну основу логістики. До матеріальних елементів логістики відносяться: транспортні засоби й облаштованості, складське господарство, засоби зв’язку і керування. Логістична система, природно, охоплює і кадри, тобто тих працівників, що виконують усі послідовні операції. Дуже важливим у логістичних послугах є організація доставки продукції споживачам. При цьому необхідно вирішити такі питання, як розмір вантажопотоків, їх напрям, особливості переробки, організації управління, а також синхронізацію процесів виробництва і логістики. Для оптимізації процесів доставки потрібна розробка варіантів перевезень. Мають значення також процеси формування потоків, підготовка матеріалів до переміщення, розробка графіків руху потоку. Все це потребує розробки моделі транспортно-експедиційного обслуговування споживачів. Метою роботи є дослідження засобів транспортно-експедиційного обслуговування підприємств. Завданнями дослідження є: - визначення сутності транспортно-економічних зв’язків та їх ролі у діяльності підприємств; - дослідження методики оцінки ефективності транспортно-експедиційної системи; - практичний аналіз діяльності підприємства з точки зору транспортно-експедиторських послуг; - визначення особливостей формування планів перевезень вантажів; - формування пропозиції по вдосконаленню засобів оптимізації транспортно-експедиторського обслуговування підприємств. Предметом дослідження є логістичний підхід до транспортування продукції на підприємствах України. Об’єктом дослідження є засоби оптимізації транспортно-експедиційної діяльності підприємства. Структурно робота складається з вступу, трьох розділів з підрозділами, висновків та переліку використаної літератури.

Выводы: Висновки та пропозиції Сучасний світовий ринок транспортних послуг є складним структурованим комплексом, який охоплює транспортні перевезення абсолютно всіх країн світу та забезпечує безперервне функціонування міжнародного товарообороту та перевезень. Найбільша частка цього ринку належить країнам з найбільш розвиненим транспортним комплексом – країнам Західної Європи, Сполученим Штатам Америки, Канаді, Японії, Росії. Для ефективного функціонування даної системи країни-лідери ринку встановлюють певні регулятивні норми та стандарти, які затверджуються міжнародними економічними організаціями та урядами чи відповідними відомствами цих країн. За останні 30 років ринок транспортних послуг розвинувся більше, ніж за попередні декілька століть, з’явилися нові види послуг, новітні досягнення науки та технологій були втілені для вдосконалення функціонування системи надання послуг, пов’язаних із транспортними перевезеннями, змінилися правила та умови роботи транспортної системи світу. Сьогоднішні величезні обсяги ринку транспортних послуг пояснюються не тільки збільшенням кількості населення світу, але й збільшенням попиту на товари та послуги: сучасна цивілізація є цивілізацією швидкого та безперервного споживання товарів, які швидко оновлюються та вдосконалюються; сучасний покупець не буде задоволений товаром, який вже має більш сучасний та кращий за всіма показниками аналог, тому завдання міжнародної системи транспортних послуг – задовольнити цю потребу в найкоротші строки та найкращим чином. Станом на сьогоднішній момент, стан сучасного ринку транспортних послуг можна назвати відносно стабільним, але через 7-9 років ситуація докорінним чином зміниться. Науково – технологічний прогрес призводить до поступової реорганізації системи транспортних послуг у зв’язку із зміною пріоритетів у світовій транспортній систем. З причини того, що з плином часу змінюються ролі провідних типів та систем транспортування товарів, послуг та людей, змінюється роль та значення певних окремих різновидів транспортних послуг, що надаються. Сучасний світовий ринок транспортних послуг має як проблеми, так і широкі перспективи для розвитку, які були детально описані в третьому розділі. Автомобільний транспорт розвивається прискореними темпами, особливо в ринкових умовах, як найбільш масовий вид транспорту для перевезення пасажирів і вантажів будь-якої вартості, у тому числі дорогих, на короткі й середні відстані, а також забезпечення роздрібної торгівлі, малого бізнесу, систем промислової логістики. Він може бути єдиним видом транспорту в сільськогосподарських регіонах під час перевезення пасажирів і вантажів. Автомобільний транспорт має саму широку сферу використання: у місті, у міжрегіональному, міжміському й міжнародному сполученні як самостійний або для підвозу-вивозу до магістральних видів транспорту. Досліджуючи організацію управління міжнародними транспортними перевезеннями на ТОВ «СК Логістик», можна дійти висновку, що існує ряд напрямків вдосконалення міжнародних перевезень, зокрема, шляхом страхування вантажів та відповідальності перевізника, а також маршрутизації перевезень і розрахунків маршрутів з метою зниження собівартості перевезення.

Литература: Використана література 1. Конституція України 2. Цивільний кодекс України 3. Закон України «Про транспорт» 4. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» 5. Закон України «Про транспортно-експедиторську діяльність» 6. Європейська угода про міжнародні автомобільні перевезення небезпечних вантажів від 30 вересня 1959 року 7. Європейська угода про обов’язкове страхування цивільної відповідальності автотранспортних засобів від 20 квітня 1959 року 8. Женевська конвенція про договір міжнародного перевезення вантажів від 19 травня 1956р. 9. Закон України "Про автомобільний транспорт" від 5 квітня 2001р. 10. Закон України "Про транспорт" від 10 листопада 1994 р 11. Закон України «Про транзит вантажів» від 20 жовтня 1999 р. 12. Інструкція Міністерства транспорту України Про порядок видачі суб’єктам підприємницької діяльності ліцензій на здійснення внутрішніх й міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 14 липня 1993 pоку. 13. Інструкція про порядок митного оформлення книжки МДП на товари й інші предмети, котрі перевозяться між митницями з дотриманням процедури МДП, затверджена наказом Державного митного комітету України від 6 березня 1995 pоку. 14. Конвенція про договір міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом від 19 травня 1956 року 15. Конвенція про дорожній рух від 19 вересня 1949 року 16. Конвенція про міжнародний наземний транспорт, укладена між Аргентиною, Бразилією, Чилі, Парагваєм і Уругваєм від 19 жовтня 1966 року 17. Конвенція про міжнародні перевезення з застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП) від 15 січня 1959 року 18. Положення про порядок допущення дорожніх транспортних засобів до перевезень вантажів під митними печатками і пломбами із застосуванням книжки МДП, затверджене наказом Державного митного комітету України від 6 березня 1995 pоку. 19. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку шляхів і напрямків транзиту підакцизних товарів через територію України та пункти на митному кордоні, через які здійснюється ввезення і вивезення цих товарів, а також граничні терміни транзиту підакцизних товарів автомобільним і залізничним транспортом через територію України» від 6 травня 1996 р. 20. Протокол до Женевської конвенція про договір міжнародного перевезення вантажів від 5 лютого 1978 р. 21. Статут автомобільного транспорту України від 27 червня 1969 року 22. Угода про міжнародний транспорт та розвиток коридору Європа-Кавказ-Азія від 8 вересня 1998 р. 23. Угода про міжнародні автомобільні перевезення від 18 травня 1992 р. 24. Правила Інкотермс-2000 25. Автомобільний транспорт в Україні. – К.: КНТ, Атіка, 2004 26. Антошкіна Л.І, Амелькін В.І, Шило К.М. Логістика. Курс лекцій: навч. посібник. - Донецьк: Юго-Восток, 2008. - 203c. 27. Бакаєв О.О., Кутах О.П., Пономаренко Л.А. Теоретичні засади логістики: Підручник. У 2-х т. – Т. 2. – К.: Фенікс, 2005. – 528 с. 28. Бережной В.И., Бережная Е.В. Методы и модели управления матери¬альными потоками микрологистической системы предприятия. — Ставрополь: «Интеллект-сервис», 2006. - 155 с. 29. Болт Г.Д. Практическое руководство по управлению сбытом: Пер. с англ. — М.: Экономика, 2001. - 271 с. 30. Васильев Г.А., Ибрагимов Л.А., Нагапетьянц Н.А., Каменева Н.Г. Логистика: Учебное пособие. — М.: ВЗФИ, Экономическое образо¬вание, 2003. -126 с. 31. Гаджинский A.M. Логистика: Учебник для вузов. - 9-е изд., перераб., доп. М.: Дашков и Ко, 2004. - 408 с. 32. Гаджинский А.М. Основы логистики: Учебное пособие. — М.: ИВЦ «Маркетинг», 2005. - 124с. 33. Голиков Е.А., Пурлик В.М. Основы логистики и бизнес-логистики.- М.: РЭА, 2003. - 161 с. 34. Гончаров П.П. и др. Основы логистики: Учебное пособие. — Орен¬бург: Изд. центр ОГАУ, 2005. - 84 с. 35. Гордон М.П. Развитие логистики в управлении материально-техни¬ческим снабжением. - М.: ЦНИИТЭИМС, 2000. - 18 с. 36. Гужва В. М. Інформаційні системи і технології на підприємствах: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001. - 400 с. 37. Гурч Л.М. Логістика: навч. посіб. для студ. ВНЗ / Міжрегіональна академія управління персоналом. - К.: Персонал, 2008. - 555 с. 38. Джеймс Р.Сток, Дуглас М. Ламберт «Стратегическое управление логистикой»/Под ред. В.И. Сергеева. - Перевод с 4-го англ. изд. - М.:ИНФРА-М, 2005. - 797 с. 39. Економіка, організація та планування матеріально-технічного забезпечення та збуту. Підр. для екон. ВУЗів, під ред. М.Д.Фасоляк,-М. Економіка, 2000. – 280 с. 40. Кальченко А.Г., Логістика: навч. посіб. / Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана. - К.: КНЕУ, 2006. - 472 с. 41. Крикавський Є. Логістичне управління: Підручник. – Львів: Видавництво Нац. ун-ту “Львівська політехніка”, 2005. – 684 с. 42. Крикавський Є.В., Чухрай Н.І. Логістика: компендіум і практикум: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. - К.: Кондор, 2009. - 340 с. 43. Ларіна Р.Р. Логістика: Навч. посіб. / Донецький держ. ун-т управління. - Донецьк: ДонДУУ, 2006. - 277 с. 44. Логистика: Учебное пособие/Под ред. Б.А. Аникина. - М.: ИНФРА-М, 2007. - 326с. 45. Логистикоориентированное управление организационно-экономи¬ческой устойчивостью промышленных предприятий в рыночной среде/Колл. авторов И.Н. Омельченко, А.А. Колобов, А.Ю. Ермаков, А.В. Киреев. Под ред. А.А. Колобова. — М.: МГТУ им. Н.Э. Баумана, 2007. - 204с. 46. МатеЭ., ТиксьеД. Материально-техническое обеспечение деятель¬ности предприятия. Пер. с франц. - М.: АО Издательская группа «Прогресс», 2003. - 160 с. 47. Меркулов Н.Н. Об одной стохастической модели оптимизации объемов поставок многономенклатурных запасов// Економіка: проблеми теорії та практики. – 2000.- Вип. 22.- С. 70-74. 48. Меркулов Н.Н. Оптимизация доставки готовой продукции в логистической сети при неравномерных поставках сырья// Методи та засоби управління розвитком транспортних систем : Зб. наук. праць.- Вип. 1.- Одеса: ОДМУ.- 2001.- С. 102-109. 49. Миротин Л.Б. и др. "Эффективность логистического управления" Учебник для вузов / Под общ. ред. д. т. н., проф. Л.Б. Миротина. — М.: Издательство «Экзамен», 2004. — 448 с. 50. Миротин Л.Б., Сергеева В.И. Основы логистики, учебное пособие – М.: Информационно-внедренческий центр «Маркетинг», 2004. – 234 с. 51. Неруш Ю.М. Логистические информационные системы. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 2001. – 195 с. 52. Николайчук В.Е. Заготовительная и производственная логистика – СПб: Питер, 2001. – 160с. 53. Окландер М.А. Контуры экономической логистики.– К.: Наукова думка, 2000. – 219 с. 54. Окландер М.А. Логістика: підручник для студ. ВНЗ. / Одеський держ. економ. ун-т. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 346c. 55. Пінчук В.М. Проблема логістичного підходу у ринковій економіці. – К.: Либідь, 2002. – 95с. 56. Примак Т. О. Економіка підприємств: Навчальний посібник. – К.: Вікар, 2001. – 280 с. 57. Пурлик В.М. Рынок инвестиционных товаров и логистика.– М.:2007.– 192 с. 58. Родников А.М. Логистика: Терминологический словарь. – М.: Экономика, 2005. – 122 с. 59. Савицкая Г. В . Анализ хозяйственной деятельности предприятия: Учебное пособие для вузов. – 3-е издание перераб. И дополн. – М.: Экоперспектива, 2006. – 340 с. 60. Свінцицька О. М. Планування діяльності підприємства. - К.: Видавництво Європейського університету, 2004. – 232 с. 61. Ситник В. Ф., Орленко Н. С. Імітаційне моделювання: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2004. - С. 3-11. 62. Соболєва К.І. Логістика – шлях до розвинутої економіки / Фінанси України.- 2006. - № 7. 63. Сток Дж.Р., Ламберт Д.М. Стратегическое управление логистикой: Пер. с 4-го англ. изд-я. – М.: ИНФРА-М, 2005. – 797 с. 64. Таджикский А.М. Логистика: методические рекомендации к изуче¬нию тем раздела «Методологические и концептуальные основы ло¬гистики». — М.: Москов. универ. потреб, кооперации, 2004. - 30 с. 65. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства. Навч. посіб. - К.: „Каравела", 2003. - 432 с. 66. Тридід О.М., Азаренкова Г.М., Мішина С.В., Борисенко І.І. Логістика: навч. посібник. - К.: Знання, 2008. - 566 с. 67. Шапиро Дж. Моделирование цепи поставок / Пер. с англ. Под ред. В.С. Лукинского – СПб.: Питер, 2006. – 720 с.