Поиск по каталогу
расширенный поиск
Украина, г.Киев
тел.: (066)772-50-34
(098)902-14-71
(093)107-18-04

email: info@7000.kiev.ua
Менеджмент»Менеджмент медицини та фармацевтики»

Організація охорони здоров’я у країнах з розвиненою системою охорони здоров’я

Карточка работы:3675к
Цена:
Тема: Організація охорони здоров’я у країнах з розвиненою системою охорони здоров’я
Предмет:Менеджмент медицини та фармацевтики
Дата выполнения:2010
Специальность (факультет):фармацевтичний менеджмент
Тип:Курсова робота
Задание:
ВУЗ:Міжрегіональна Академія Управління (МАУП)
Содержание:  Вступ 3 1.Особливості організації охорони здоров’я у країнах з розвиненою системою охорони здоров’я 7 1.1.Зарубіжний досвід фінансового забезпечення установ охорони здоров’я 7 1.2.Медичне страхування в розвинених країнах 11 Розділ 2.Особливості фінансового забезпечення установ охорони здоров’я в Україні 17 2.1.Аналіз джерел та напрямків фінансування установ охорони здоров’я в Україні 17 2.2.Проблеми фінансування установ охорони здоров’я в Україні 25 Розділ 3.Напрямки підвищення ефективності фінансування охорони здоров’я в Україні 34 3.1.Шляхи удосконалення фінансового забезпечення охорони здоров’я в Україні 34 3.2.Медичне страхування та необхідність його запровадження в Україні 37 Висновки 42 Список використаної літератури 45 Додатки 48
Курс:3
Реферат:
Язык:Укр.
Вступление: Вступ Головною метою соціального розвитку в кожній державі є збереження здоров'я людини, попередження розвитку хвороб та інвалідності, оскільки у системі людських цінностей здоров'я має особливе значення - при його втраті або суттєвому погіршенні все інше позбувається свого сенсу. Здоров'я громадян значною мірою впливає на процеси і результати економічного, соціального і культурного розвитку країни, демографічну ситуацію і стан національної безпеки, і є важливим соціальним критерієм ступеню розвитку і благополуччя суспільства. Здоров'я людини визнають у світі настільки важливим, що цей показник першим входить до індексу людського розвитку - універсального визначення рівня суспільного розвитку будь-якої країни. Політичні та соціально-економічні перетворення в українському суспільстві, утвердження демократичних засад, формування нової концепції державного управління у галузі охорони здоров’я, особливо в умовах обмежених ресурсів вимагають наукового обґрунтування та удосконалення механізмів державного управління перебудовою галузі відповідно до суспільних потреб та міжнародних норм і стандартів. Необхідна розбудова комплексної системи, функціонування якої може бути зміненим та удосконаленим застосуванням певних механізмів державного управління, що дозволить досягнути визначених цілей і результатів діяльності системи охорони здоров’я. Механізми державного управління є визначальними детермінантами діяльності системи охорони здоров’я, тобто відображають окремі рівні функції й структури системи і є об’єктом змін, направлених на покращення охорони здоров’я в Україні. Такий підхід опирається на доказаний міжнародний досвід. Аналіз та вибір механізмів державного управління перебудовою системи охорони здоров’я в Україні орієнтований на сучасні суспільні потреби, потреби перетворень в галузі та міжнародних норм і стандартів. Насамперед, необхідний аналіз джерел формування сукупного бюджету охорони здоров’я (фінансування), механізми його розміщення і найбільш прийнятний з них – контрактний, методи оплати виробників медичних послуг, досліджуємо як надавачі пов’язані з потоками ресурсів через організацію сектору охорони здоров’я на системному рівні, аналізуємо неринкові стимули створені багатьма зусиллями регулювання сектору охорони здоров’я. Для того, щоб зрозуміти, як різні чинники взаємодіють необхідно провести аналіз внутрішньої організації надавачів медичних послуг і поведінці, як надавачів так і пацієнтів. Хоча удосконалення кожного окремого механізму управління, які складають наукове обґрунтування (сукупності доказів) для реформи сектору охорони здоров’я. є важливим для перебудови галузі охорони здоров’я, однак їх взаємозв’язок повинен бути зрозумілим і керованим. Щоб перебудова галузі охорони здоров’я була успішною, необхідно точно визначити цілі, на які спрямовані перетворення, а також результати, які необхідно досягнути. Враховуючи обмеженість ресурсів необхідно застосувати такі методи оплати, організації і регулювання, щоб підвищити ефективність системи. Тому актуальним і важливим для України є необхідність удосконалення механізмів державного управління системою охорони здоров’я відповідно до сучасних суспільних потреб. Аналіз стану наукових розробок із вказаної проблеми у вітчизняній літературі показує, що українськими вченими здійснений вагомий теоретичний доробок щодо удосконалення державного управління системою охорони здоров’я в умовах суспільних трансформацій, чому присвячені наукові праці В.Бакуменка, В.Бодрова, Ю.Вороненка, Л.Жаліло, В.Лехан, В.Москаленка, Н.Нижник, І.Розпутенка, В.Скуратівського та інших. Значний розвиток отримали окремі питання даної проблеми в працях зарубіжних дослідників, зокрема, T.Ewans (Канада), M.Romer (США) та інші. Разом з тим, комплексний аналіз механізмів державного управління системою охорони здоров’я та обгрунтування напрямів їх удосконалення в умовах глобальних суспільних перетворень в Україні до цього часу не проводився. Незважаючи на численні теоретичні і практичні розробки, пов’язані з окремими складовими перебудови галузі охорони здоров’я, наукове обгрунтування удосконалення механізмів державного управління перебудовою окремо та в їх взаємодії відповідно до сучасних суспільних потреб, їх адаптація до міжнародних норм і стандартів, загалом залишається недостатнім. Необхідність реформування системи охорони здоров'я визнається як на рівні побутового розмірковування над проблемами вітчизняної медицини, так і на рівні наукового аналізу стану галузі охорони здоров'я. Чимало теоретиків та практиків охорони здоров'я замислюються над реаліями та перспективами функціонування галузі, пропонують шляхи вирішення нагальних завдань сучасної медицини в Україні. Серед таких дослідників 3. Гладун. Р. Гревцова, Д. Карамишев. О. Мусій. В. Пашков. Я. Радиш та ін. Важко виокремити аспекти реформування охорони здоров'я, які в той чи інший період існування незалежної України не здобули б висвітлення в наукових публікаціях. Зокрема, серед пріоритетних напрямків системних перетворень у медицині розглядалися: реформування первинного рівня надання медичної допомоги на засадах сімейної медицини, поширення профілактичної роботи та пропаганди здорового способу життя, збільшення бюджетного фінансування охорони здоров'я, упровадження багатоканального фінансування галузі (у т.ч. за допомогою медичного страхування), розробка вітчизняних протоколів і стандартів для різних видів медичної допомоги, використання формулярів лікарських засобів, роздержавлення та приватизація медичних закладів, розвиток лікарського самоврядування та залучення медичної громадськості до процесів прийняття управлінських рішень, підвищення ефективності державного управління галузі, вдосконалення та систематизація чинного законодавства про охорону здоров'я. Обов’язковою умовою відповідної якості медичного обслуговування є фінансове забезпечення – один із найбільш вагомих факторів, які впливають на розвиток галузі охорони здоров’я. Сучасний стан фінансування охорони здоров'я України за рахунок бюджету є вкрай недостатнім і не створює передумов для виконання якісної медичної допомоги в необхідних обсягах, особливо для соціально незахищених прошарків населення. Метою дослідження є підвищення ефективності організації охорони здоров’я в Україні та країнах світу. Об’єктом дослідження є система охорони здоров’я у країнах з розвиненою системою охорони здоров’я. Предметом дослідження є організація охорони здоров’я у країнах з розвиненою системою охорони здоров’я. В ході дослідження було використано загальнонаукові методи дослідження (аналізу, синтезу, індукції, дедукції, узагальнення, систематизації).
Объём работы:
48
Выводы: Висновки Таким чином, перебудова економіки охорони здоров’я повинна починатися із зміни загальної системи фінансування, що передбачає обов’язковий відхід від бюджетної системи фінансування до змішаної бюджетно-страхової системи, що фінансується за активної участі підприємств, організацій, установ різних форм власності з елементами добровільного медичного страхування населення. Вибір Україною однієї з моделей фінансування охорони здоров’я матиме вплив на організацію та методику обліку і контролю доходів і витрат закладів охорони здоров’я. Це зумовлює перспективу подальших наукових досліджень в галузі охорони здоров’я щодо обліку та контролю доходів і витрат закладів охорони здоров’я. Соціальне медичне страхування глибоко укорінене у громадянському суспільстві. Прозорість діяльності його інститутів, солідарність, плюралізм, корпоративність, участь у прийнятті рішень і вільний вибір – це складові успішного виконання покладених на нього завдань. Одноканальний механізм фінансування галузі охорони здоров’я із загальних податків та відсутність законодавчо визначеної частки від валового внутрішнього продукту на її фінансування не дозволяють задовольнити потреби громадян України в медичній допомозі обсягом, який законодавчо гарантований. Найбільш раціональною моделлю формування консолідованого бюджету на охорону здоров’я в умовах економіки перехідного періоду та з урахуванням суспільних потреб є багатоканальне фінансування, основними елементами якого є кошти державного бюджету, страхові внески, співоплата громадян, добровільне медичне страхування тощо. На відміну від усіх інших галузей народного господарства, охорона здоров’я в Україні майже повністю залежить від державного бюджетного фінансування. Розвиток і залучення інших джерел фінансування стримується як недостатнім зацікавленням приватного сектора, так і негативним ставленням з боку державних органів управління охороною здоров’я до підприємництва у сфері охорони здоров’я в цілому. Одного ж бюджетного фінансування не вистачає для нормальної взаємодії охорони здоров’я з іншими галузями, що працюють за законами ринку, до того ж в умовах економіки перехідного періоду бюджетне фінансування неспроможне забезпечити суспільні потреби з охорони здоров’я. Найбільш адекватною сучасним суспільним потребам з охорони здоров’я є модель багатоканального фінансування, основними елементами якої є кошти державного бюджету, загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування та співоплата громадян. Фінансування системи охорони здоров’я через загальні податкові надходження і обов’язкове соціальне страхування є для України найважливішими джерелами фінансування в найближчій перспективі, так як вони є найбільш справедливими та забезпечують максимальний фінансовий захист громадян на випадок хвороби. В умовах обмежений ресурсів, які надходять з суспільних джерел, пряма оплата користувача в різних її видах може відігравати істотну роль в фінансуванні не надто дорогих медичних послуг і окремих видів медичної допомоги при умові звільнення від неї найбільш незахищених верств населення. Але розрахунок на пряму оплату споживача, як на одне з найважливіших джерел фінансування неефективний, так як вона не забезпечує ні об’єднання ризиків, ні достатнього джерела фінансового захисту на випадок хвороби для дорогих видів медичної допомоги, які є типовими для сучасної системи охорони здоров’я. Перш ніж приймати рішення щодо прямої оплати, потрібно зіставити очікувані вигоди від введення такого порядку оплати, який розглядається як стримуючий фактор при спробах надуживання медичної допомоги і як джерело додаткових коштів з його негативним впливом на соціально значиму частину населення. І хоча ринки добровільного медичного страхування передбачають об’єднання ризиків, але схильні до неспроможності ринку, росту вартості та виключення бідних і хворих, в Україні воно може бути доповнюючим по відношенню обов’язкового соціального страхування. Світовий досвід розвитку медичного страхування свідчить, що орієнтація виключно на комерційні лікувально-профілактичні установи, метою яких є отримання максимального прибутку не в змозі забезпечити населенню України соціальні гарантії у сфері медичного обслуговування. Тому концепція обов'язкового медичного страхування повинна орієнтуватися на створення інфраструктури соціально відповідальних інститутів, які працюють переважно на некомерційній основі і надають населенню соціальні гарантії у сфері медичного страхування. Весь прибуток, який отримують такі організації, має використовуватись на подальше вдосконалення і розвиток системи обов'язкового медичного страхування. Крім цього, інфраструктура, що проектується повинна забезпечувати фінансову стійкість обов'язкового медичного страхування і створювати умови для підвищення ефективності функціонування охорони здоров'я загалом. Досвід медичного страхування у європейських країнах продовжує розвиватись й вдосконалюватися. Звичайно, повністю калькулювати будь-яку іноземну модель системи охорони здоров'я не варто, а потрібно враховувати всі аспекти українського сьогодення. Необхідно вивчати досвід кількох розвинених держав, рівень медичного обслуговування яких можна взяти собі за зразок та запровадити у вітчизняній практиці.
Вариант:нет
Литература: Список використаної літератури 1. Закон України «Про охорону здоров’я» // Режим доступу: www.rada.gov.ua. – Заголовок з екрану. 2. Концепція розвитку охорони здоров’я населення України / Затв. Указом Президента України від 7 грудня 2000 р. № 1313/2000. – К.: МОЗ України, 2000. 3. Бабич О. Б. Аналіз підвищення доступності медичного обслуговування в Україні / О. Б. Бабич // Держава та регіони. – 2008. – № 3. – С. 5–9. 4. Башняк О. С. Фінансове право: Навчальний посібник. — Тернопіль: ПП Шпак В. Б., — 2007. — 248 с. 5. Берлач А. І. Фінансове право України: Навч. посіб. для дистанційного навчання. — К.: Університет «Україна», 2006. — 288 с. 6. Буздуган Я. Організаційно-правові засади функціонування фінансів галузі охорони здоров’я в Україні за останні роки // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: економіка. — 2004. — № 16. – С. 114—122. 7. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навчальний посібник / О.Д. Василик. - К.: Вища школа, 2004. – 383 с. 8. Гордей О.Д. Вплив фінансових важелів на рівень життя населення // Фінанси України. – 2008. – № 7. – С. 78. 9. Досвід країн Європи у фінансуванні галузі охорони здоров’я. Уроки для України / За заг. ред. В.Черненка та В.Рудого. - К.: Академпрес, 2002. - 112 с. 10. Дуб Н. Є. Реформування системи охорони здоров'я України з використанням зарубіжного досвіду в умовах європейської інтеграції / Н. Є. Дуб // Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації : матеріали підсумк. наук.-практ. конф., 31 жовтня 2008 р. – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2008. – С. 364–365. 11. Жаліло Л.І., Кунгурцев О.В., Солоненко Н.Д., Мартинюк О.І. Наукові засади реформування охорони здоров’я в Україні // Вісн. УАДУ. – 2001. – № 3. – С. 205-209. 12. Законодавство України про охорону здоров’я: Зб. законів за станом на 20 берез. 2002 року / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид–во, 2002. – 151 с. 13. Затонацька Т.Г. Бюджетні видатки на розвиток людського капіталу// Фінанси України. – 2008. – № 10. – С. 53. 14. Карпишин Н. І. Фінансове забезпечення охорони здоров’я в реалізації державних функцій на ринку медичних послуг: Дис.канд. екон. наук: 08.04.01. / ТНЕУ — Тернопіль., 2006. — 168 с. 15. Климова Н. Б., Зайцева А. Л., Бреев П. В. Национальная система дравоохранения Франции. Организация. Источники финансирования (по материалам зарубежной литературы) // Экономика и практика обязательного медицинского страхования. – 2002. – № 5. – С. 4–8. 16. Людський потенціал: механізми збереження та розвитку: Монографія /Новікова О.Ф., Амоша О.І., Антонюк В.П. та ін. – Донецьк: НАН України, Інститут економіки промисловості, 2008. – 468с. 17. Мних М.В. Медичне страхування та необхідність його запровадження в Україні // Економіка та держава. – 2007. – № 2. – С. 15. 18. Надюк О. Державне регулювання ціноутворення на ринку медичних послуг в Україні // Економіка та держава. – 2008. – № 5. – С. 64. 19. Проблеми у сфері забезпечення охорони здоров’я і медичного обслуговування громадян України та шляхи їх розв’язання // Інформаційні та додаткові матеріали для учасників парламентських слухань 5 липня 2005 р. – К., 2005. 20. Програма впровадження “Моделі оптимізації управління охороною здоров’я” в умовах єдиного медичного простору адміністративно-територіальної одиниці (на прикладі м. Вознесенськ) // Матеріали засідання дорадчої ради при комітеті верховної ради України з питань охорони здоров’я, Київ, 2008. – 33 с. 21. Системы здравоохранения в Европе. Анализ современных стратегий. Европейское региональное бюро ВОЗ/ «ГЕОТАР Медицина». М., 2000. – 431 с. 22. Соціальна медицина та організація охорони здоров'я / Під заг. ред. Ю. В. Вороненка, В. Ф. Москаленка. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 680 с. 23. Солоненко Н.Д. Регульований ринок в охороні здоров’я: проблеми, шляхи впровадження, перспективи // Вісн. УАДУ. – 2002. – № 1. – С. 129-137. 24. Солоненко Н.Д. Фінансування охорони здоров’я: міжнародний досвід // Вісн. УАДУ. – 1996. – № 3. – С. 186-201. 25. Тропіна В.Б. Бюджетне забезпечення соціальної функції держави в Україні // Фінанси України. – 2008. – № 5. – С. 15. 26. Фінансове право: Підручник / ( Алісов Є. О., Воронова Л. К., Кадькаленко С. Т. та ін.); Керівник авт. колективу і відп. ред. Л. К. Воронова. — Видання друге, виправлене та доповнене. — Х.: Фірма «Консум», 1999. — 496 с. 27. Финансирование здравоохранения: альтернативы для Европы / Ред. Моссиалос Э., Диксон А., Фигерас Ж., Кутцин Д. / Пер. с англ. – М: Издательство. «Весь мир», 2002. – 352 с. 28. Юрій С. І., Бескид Й. М. Бюджетна система України: Навч. посібник. — Київ: НІОС, 2000. — 396 с. 29. Юрій С. І., Демянишин В. Г., Буздуган Я. М. Антологія бюджетного механізму. Монографія. — Тернопіль: Економічна думка. 2001. 250 с.
Дополнительная информация:

    Как купить готовую работу?
Все просто и по шагам:
1) Вы оставляете заявку на сайте (желательно с тел. и e-meil)
2) В рабочее время администратор делает Вам звонок и согласовывает все детали. Формирует счет для оплаты, если это необходимо.
3) Вы оплачиваете работу.
4) После получения подтверждения оплаты (от банка, сервиса Web-money) Мы передаем Вам работу.

Все работы по данному предмету (57)