Міжнародне співробітництво у боротьбі з міжнародним тероризмом.

Содержание: ЗМІСТ Вступ 3 Розділ І. Поняття та сутність тероризму 5 1.1. Визначення тероризму в міжнародному праві 5 1.2. Причини появи та ідеологічна основа міжнародного тероризму 8 1.3. Види та форми тероризму 11 Розділ ІІ. Характеристика боротьби з міжнародним тероризмом 16 2.1. Основні етапи боротьби з міжнародним тероризмом 16 2.2. Роль міжнародних організацій в боротьбі з тероризмом 17 2.3. Досвід країн СНД в боротьбі з міжнародним тероризмом 19 2.4. Міжнародні документи, які регламентують боротьбу з міжнародним тероризмом 22 Розділ ІІІ. Сучасний стан міжнародної співпраці з боротьби з міжнародним тероризмом 28 3.1. Актуальні проблеми міжнародної співпраці в боротьбі з міжнародним тероризмом 28 3.2. Заходи для підвищення боротьби з міжнародним тероризмом 29 3.3. Тенденції розвитку міжнародно-правової бази боротьби з міжнародним тероризмом 32 Висновки 36 Список використаної літератури 38

Вступление: Вступ Актуальність теми полягає у масштабності, глобальності проявів сучасного тероризму, що підвищує нагальну необхідність дієвої і безперервної боротьби з ним, в тому числі на міжнародній арені. Терористичні акти привели до необхідності створення міжнародної системи боротьби з ним. Тривожним фактором сучасного міжнародного життя є зростання числа людей, груп, організацій, для яких тероризм став способом вирішення проблем: політичних, релігійних, національних. Тероризм відноситься до тих видів злочинного насильства, жертвами якого можуть стати безневинні люди, кожний, хто не має ніякого відношення до конфлікту. У нашому суспільстві відбуваються такі негативні явища та процеси, які створюють реальну загрозу вибуху тероризму і в нашій державі: глибока соціально-економічна криза, протистояння політичних сил, наростання проявів сепаратизму, зубожіння та люмпенізація значної частини населення при дуже невеликому прошарку «середнього класу», зрощення кримінальних, бізнесових і державних структур, корумпованість державного апарату, організована злочинність, великомасштабний незаконний обіг зброї, девальвація моральних та духовних цінностей. Статистичні дані свідчать, що в Україні все більш загрозливого характеру набуває тенденція вчинення злочинів терористичної спрямованості з використанням саморобних вибухових пристроїв. За останні роки в Україні вчинено понад 560 таких злочинів, внаслідок чого 90 осіб загинуло, 218 дістали поранення. Терористичні акти в Нью-Йорку і Вашингтоні у вересні 2001 р. показали, що сьогодні навіть могутня держава не в змозі власними силами забезпечити безпеку своїх громадян. Добитися успіху можна лише шляхом широкої співпраці держав. Міжнародний тероризм є однією з глобальних проблем. Успішна боротьба з ним можлива за умови формування глобальної системи безпеки, здатної протистояти погрозам і викликам нашого часу. Об'єктом роботи є міжнародний тероризм, тобто терористична діяльність, що виходить за рамки однієї держави. Суб’єкт роботи – система міжнародної співпраці щодо протидії міжнародному тероризму. Мета роботи – охарактеризувати міжнародне співробітництво у боротьбі з міжнародним тероризмом. Завдання роботи: - дати визначення міжнародного тероризму; - розглянути причини появи, ідеологічну основу міжнародного тероризму, - виділити та охарактеризувати основні вижди та форми міжнародного тероризму, - охарактеризувати сучасний стан боротьби з тероризмом на міжнародній арені; - розглянути основні міжнародні документи, що регулюють боротьбу з міжнародним тероризмом. - висвітлити досвід СНД в боротьбі з міжнародним тероризмом, - виявити актуальні проблеми та тенденції розвитку міжнародної співпраці у боротьбі з тероризмом. У ході дослідження даної теми були проаналізовані міжнародно-правові документи, зокрема, Європейська конвенція про припинення тероризму 1977р., Міжнародна конвенція про боротьбу з бомбовим тероризмом 1997р., Міжнародна Конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму 1999р. і інші нормативно-правові акти про боротьбу з тероризмом. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури (41 найменування).

Выводы: Висновки Таким чином, ми можемо зробити наступні висновки. Як соціально-політичне явище тероризм є однією з форм насильницької політичної боротьби, яка порушує основні принципи і норми міжнародного права і міжнародної моралі. Але сучасне міжнародне право дотепер не має єдиного підходу до визначення тероризму, що викликає серйозні труднощі в об'єднанні зусиль держав у боротьбі з тероризмом. Науковці розглядають тероризм як міжнародний злочин, коли: терористичний акт зроблений за межами держави, вихідцями якого є терористи; терористичний акт спрямований проти іноземців, що користуються міжнародним захистом, їхнього майна й засобів пересування; підготовка терористичного акту ведеться в одній державі, а здійснюється він в іншому; зробивши терористичний акт в одній державі, терорист укривається в іншому й встає питання про його видачі. Причини та ідеологічна основа тероризму змінювалися в залежності від соціально-політичної ситуації. Причинами і передумовами появи терористичних проявів я такі: поява в частини населення почуття непевності й фрустрації, криза колективної ідентичності; виникнення факторів, що надають загальному почуттю розчарування й непевності напрям політичної дії, наявність у суспільстві ніш, в яких відносно спокійно можуть виникати та розвиватися терористичні групи, наявність віддалених місць для відступу чи регенерації, наявність матеріальних ресурсів та вже випробуваних методів терористичних дій. Існує велика та різноманітна класифікація тероризму по різних підставах. Так за мотивами суб’єкта терористичної діяльності виділяють тероризм соціальний, політичний та ідеологічний; за політичним переконанням - лівий та правий; за сферою дії тероризм може бути внутрішньодержавним і транснаціональним (міжнародним). Сучасними новими формами тероризму є ядерний, комп’ютерний, біологічний, екологічний та інші. Історія боротьби з тероризмом почалася з рішень Першого Міжнародного Конгресу кримінального права (1926 р., Брюссель). Етапним у становленні міжнародного співробітництва в боротьбі з тероризмом став 1937 рік. У Женеві була прийнята Конвенція про попередження й припинення тероризму. У дію вона не вступила, але зробила важливе значення на наступну практику. Перша половина ХХ століття у зв'язку з подіями Світових воїн і наступний розпад світового співтовариства на два ворожих табори не змогла принести відчутних результатів в антитерористичній боротьбі. При ООН в 1973 році був створений Спеціальний комітет з міжнародному тероризму. З його ініціативи Генеральна Асамблея ООН в 1984 році прийняла спеціальну резолюцію "Про неприпустимість політики державного тероризму й будь-яких дій держав, спрямованих на підрив суспільно-політичного ладу в інших суверенних державах". Ця резолюція відкинула всі концепції, що виправдують факти міжнародного тероризму. Події другої половини ХХ століття, що характеризуються сплеском терористичної діяльності, привели до створення міжнародної нормативної бази співробітництва. На сьогоднішній день діють 12 універсальних міжнародно-правових актів і 7 регіональних угод. Ці документи створюють повноцінну основу для боротьби зі злочинністю. Незважаючи на чисельність міжнародно-правових актів та органів, що координують боротьбу з міжнародним тероризмом, у міжнародному праві досі немає єдиної універсальної угоди, що визначає поняття міжнародного тероризму, його юридичну природу і відповідальність. Відсутній вичерпний перелік актів міжнародного тероризму. Оцінюючи в цілому тенденції розвитку міжнародного співробітництва в боротьбі з тероризмом, можна відзначити, що воно йшло в напрямку фіксації нових терористичних викликів і визначення відповідальності за них.

Литература: Список використаної літератури а) джерела 1. Конституція України від 28.06.1996 р.// Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. - Ст. 141. 2. Закон України «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про боротьбу з бомбовим тероризмом вiд 29.11.2001 № 2855-III.// Відомості Верховної Ради України. – 2002. - №10. - Ст.72. 3. Закон України «Про ратифікацію Європейської конвенції про боротьбу з тероризмом вiд 17.01.2002 № 2990-III.// Офіційний вісник України. - 2002. - № 6. - Стор. 103. 4. Закон України «Про ратифікацію Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму вiд 12.09.2002 № 149-IV.// Відомості Верховної Ради України. – 2002. - №43. - Ст.316. 5. Закон України «Про боротьбу з тероризмом» від 20.03.2003 р. № 638-IV.// Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №25. - Ст.180. 6. Закон України «Про ратифікацію Міжнародної конвенції про боротьбу з актами ядерного тероризму вiд 15.03.2006 № 3533-IV.// Відомості Верховної Ради України. – 2006. - №33. - Ст. 286. 7. Закон України «Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання тероризму вiд 31.07.2006 № 54-V.// Відомості Верховної Ради України. – 2006. - №39. - Ст.340. 8. Закон України «Про ратифікацію Протоколу, що вносить зміни до Європейської конвенції про боротьбу з тероризмом вiд 20.09.2006 № 167-V.// Відомості Верховної Ради України. – 2006. - №45. - Ст.441. 9. Конвенція про злочини і деякі інші акти, що здійснюються на борту повітряних судів. Токіо, 14 вересня 1963. 10. Міжнародна конвенція про боротьбу із захопленням заручників. Нью-Йорк, 18 грудня 1979. 11. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН А/49/60. Заходи по ліквідації міжнародного тероризму. 12. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН А/54/109 Заходи по ліквідації міжнародного тероризму. 13. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН А/2625/25. Заходи по ліквідації міжнародного тероризму. 14. Резолюція Ради Безпеки 1373 (2001), від 28.09.2001. 15. Модельний Закон СНД про боротьбу з тероризмом вiд 08.12.1998. 16. Модельний закон СНД про протидію фінансуванню тероризма вiд 16.11.2006. б) література: 17. Авдеев Ю. И. Терроризм как социально-политическое явление // Современный терроризм: состояние и перспективы / под ред. Е. И. Степанова. М., 2000. 18. Боротьба з міжнародним тероризмом: нормативна база / Київський національний ун-т внутрішніх справ. Кафедра міжнародних відносин і національної безпеки / В. А. Ліпкан (упоряд.). – К.: КНТ, 2007. — 246 с. 19. Гармашів І. Актуальні питання класифікації сучасного тероризму / І. Гармашів // Політичний менеджмент. — 2005. — № 6 (15). — C. 147—155. 20. Горбунов А. С. К вопросу о классификации терроризма // Московский журнал международного права. – 1993. – № 1. – С. 52-54. 21. Губань Р. Концепція діалогу між цивілізаціями в міжнародному праві і проблема терроризму.// Юридичний журнал. - 2008. - №3. – С. 24-27. 22. Дашкевич Я. Терором по тероризмі.// Українські проблеми. – 2004. - №22. – С. 17-20. 23. Дикаев С. У. Террор, терроризм и преступления террористического характера: криминологическое и уголовно-правовое исследование: монография / Ассоциация Юридический центр. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2006. – 448 с. 24. Каламкарян Р.А., Мигачев Ю.И. Международное право: Учебник. — М.: Изд-во Эксмо, 2004. — 688 с. 25. Лукашук И.И. Международное право: особенная часть. - М.: Волтерс Клувер, 2005. — 544 с. 26. Маслєнніков В., Піскун О. Сучасний стан тероризму // Честь і закон. - 2001. - № 1. - С. 12 - 17. 27. Международное публичное право : учеб. / Л. П. Ануфриева, Д. К. Бекяшев, К. А. Бекяшев, В. В. Устинов. - М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2005. — 784 с. 28. Международно-правовые основы борьбы с терроризмом: сб. доку¬ментов / сост. В. С. Овчинский. - М., 2003. – 480 с. 29. Моисеев Е. Г. Международно-правовые основы деятельности государств — членов СНГ в борьбе с международным терроризмом // Право и политика. - 2002. - № 4. - С. 113—118. 30. Морозов Г. И. Терроризм — преступление против человечества (международный терроризм и международные отношения). - М., 2001. – 334 с. 31. Национальная и глобальная безопасность. Супертерроризм: новый вызов нового века / под общ. ред. А. В. Федорова. М., 2002. – 392 с. 32. Нигматуллин Р.В. Тенденции развития международно-правовой базы борьбы с международным тероризмом.// Материалы международной научно-практической конференции 16-17 октября 2003г. Часть I.- Уфа: РИО БашГУ, 2003. – С. 154-160. 33. Печеню І., Шевченко М. Витоки та сутність міжнародного терроризму.// Воєнна історія. – 2004. - №4-6. – С. 30-36. 34. Салимов К. Н. Современные проблемы терроризма. – М., 1999. – 215 с. 35. Современный терроризм: социально-политический облик противника / Под общ. Ред. В. В. Гордиенко. – М.: Academia, 2007. – 672 с. 36. Требин М.П. Терроризм в ХХІ веке. - Мн.: Харвест, 2003. - 816 с. 37. Устинов В. В. Международный опыт борьбы с терроризмом: стандар¬ты и практика. – М.: Юрлитинформ, 2002. - 559 с. 38. Ушаков Н.А Международное право: Учебник. – М: Юрист, 2000. – 304 с. 39. Хлестов О. Н. Международно-правовые аспекты борьбы с терроризмом // Российский ежегодник международного права. - СПб, 2002. - С. 307—313. 40. Чепурнова Н.М. Международное право: Учебно-методический комплекс. – М.: Изд. центр ЕАОИ, 2008. – 295 с. 41. Шевченко М.М. Геополітичні функції війн ХХІ століття (філософський аналіз) // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць / Гол. ред. В.В. Лях. - Вип. 27.- К.: Український Центр духовної культури, 2002. - С. 234-245.