Політичні погляди Сковороди

Содержание: ЗМІСТ ВСТУП 3 Політичні погляди Г.Сковороди 4 ВИСНОВКИ 8 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 9

Вступление: ВСТУП Найвидатнішим українським мислителем ХVІІІ ст. заслужено вважається Григорій Сковорода. Григорій Сковорода – філософ і поет. Народився у с. Чорнухах Лубенського полку на Полтавщині в козацькій родині. Освіту здобув у Києво-Могилянській академії. Переслідуваний світськими та духовними властями, з 1770-х років вів життя мандрівного жебракуючого філософа. У філософських діалогах і трактатах біблейська проблематика переплітається з ідеями платонізму та стоїцизму. Зміст людського існування – подвиг самопізнання. Він поставив у центрі своїх філософських роздумів людину, шукав шляхів до її порятунку саме як Людини - істоти вищої, богоподібної, котрій для відчуття щастя на землі не досить багатства, почестей і високих посад, а найбільше потрібний душевний мир та злагода в суспільстві. Наука Сковороди є сьогодні особливо актуальною і є дійсно правдивим і надійним дороговказом не лише нашій сучасності, але й майбутньому. Людина, яка своїм життям і своєю творчістю дала яскравий урок, як можна бути вільним серед неволі і святим посеред пекла, залишила нам безцінний заповіт.

Выводы: ВИСНОВКИ Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення: Певною мірою підсумком розвитку української політичної думки за попередні два століття слід вважати погляди Г. Сковороди (1722-1794 рр.). Його політична концепція нагадує витриману в ранньохристиянському дусі конструкцію І. Вишенського і містить такі базові положення: нищівну критику існуючого суспільного ладу з позицій раннього християнства, синтезованого з просвітницькою ідеологією; майбутню форму правління (в ідеалі) - демократичну республіку, де буде забезпечено соціальну рівність усіх громадян; способи досягнення окресленого суспільного ідеалу - просвітницькі; самопізнання, самовдосконалення, вияви "загальної любові", "доброї волі", "доброчесності" тощо, поширення освіти в народі, плекання моральних традицій. Про суспільно-політичний ідеал Сковороди свідчить його ідея «горней республики», де республіка проголошується як ідеальний стан. Важливішим джерелом соціального зла Сковорода вважав дух наживи, сріблолюбства.

Литература: СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Зеленогорский Ф. А. Философия Григория Саввича Сковороды, укр. философа XVIII ст. // ВФ и П. – 1894. – Кн. 23 (3). 2. Паласюк Г. Б. Ідеал людини в творах Григорія Сковороди та Сенеки // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Вип. VІІ. Серія: Історія: Збірник наукових праць. - Тернопіль, 1998. - С. 193 - 199. 3. Сковорода Григорій. Дослідження. Розвідки. Матеріали. – К., 1992. 4. Філософія Григорія Сковороди. – К., 1972. 5. Шевчук В.О. Григорій Сковорода – людина, мислитель, митець // Дорога в тисячу років. – К., 1990.