Аналіз стереотипів на підставі ЗМІ.

Содержание:  Вступ 3 1. Визначення сутності стереотипу 4 2. Аналіз стереотипів на підставі ЗМІ 9 3. "Імідж (стереотип) України У Дзеркалі Російських Електронних ЗМІ" 15 Висновки 17 Список використаної літератури 19

Вступление:  Вступ Стереотип (з грецьк. stereos (твердий) + typos (відбиток)) – це спрощене, ціннісно-орієнтоване уявлення про об’єкти. Стереотипи як усталені образи навколишніх предметів або явищ майже не залежать від емпіричного пізнання. Іншими словами, формування у свідомості образу предмета завжди включає елемент стереотипізації, тобто певний ступінь спрощення, виокремлення значимих і витіснення неважливих для суб'єкта характеристик. Інститут ЗМІ є одним з найважливіших елементів соціальної організації будь-якого сучасного суспільства. Від ефективності його функціонування залежать практично всі основні сфери життєдіяльності: і соціальна сфера, і культура, і економіка, і політика. Зважаючи на актуальність даного питання, спробуємо проаналізувати сучасний стан досліджень ефективності медіа, розв’язавши такі завдання: виявлення специфіки понять „ефективність” та „ефект”, розгляд функціональних та дисфункціональних ефектів, аналіз ефективності медіа в контексті теорії стереотипів. Вивчення стереотипів масової свідомості зумовлена одразу декількома взаємопов’язаними тенденціями, рельєфно представленими у масмедійному середовищі. Адже, йдеться про інспірований новітніми комунікаційними технологіями сплеск масовидних явищ, по-друге, про зумовлене глобалізаційними зрушеннями зростання опосередкованого медійного досвіду, по-третє, про ескалацію міжгрупових конфліктів, безпосередньо пов’язаних із мас-медійною практикою. З огляду на зазначені тенденції можна констатувати факт нової ролі стереотипів у масовій комунікації, що виявляється у посиленій впливовості їх на соціум. Стереотипи масової свідомості є феноменом, який принципово не піддається однозначному оцінюванню. Об’єктивне психологічне явище, вони спричиняються до різних соціальних наслідків, з одного боку, сприяючи пізнанню й адаптації знань, з іншого, виступаючи перешкодою на шляху до порозуміння, провокуючи міжнаціональну й міжрелігійну ворожнечу.  

Выводы:  Висновки Ідея стереотипу зчинила істотний вплив на теорію масової комунікації. Ефективність масмедіа була поставлена у безпосередню залежність від рівня усталеності поглядів аудиторії (рецептивний аспект стереотипізації), від функціональності стереотипів у системі масової комунікації (залучення лідерів впливу, спрямованість стереотипів на коґнітивні, афективні, конативні реакції аудиторії). Застосування теорії стереотипів у вивченні медійних ефектів, ефективності та функціонального призначення масмедіа дозволить, на нашу думку, більш повно розкрити їх природу та з’ясувати певні закономірності. У. Ліппман, який започаткував теоретичний розгляд явища стереотипізації, визначав стереотипи як вибірковий та неточний спосіб сприйняття дійсності, що веде до спрощення та породжує забобони. Поряд із негативною оцінкою стереотипів як помилкових уявлень в науці стверджувалися й уявлення щодо їхнього позитивного значення як умови спрощення та оптимізації оціночної діяльності людини (праці Т. Адорно, Б. Девіса, Т. Шибутані, Д. Шнейдера). І якщо до 60-х років дослідники опікувалися питанням «істинності» стереотипів, тобто намагалися визначити, якою мірою стереотипи відповідають дійсності, то у другій половині ХХ століття питання змісту поступилося місцем проблемі виявлення причин, функцій, механізму стереотипізації, а також можливих шляхів зміни стереотипів. Саме у такому контексті, на нашу думку, може бути актуалізована проблема використання соціальних стереотипів засобами масової комунікації. Проблема може бути вирішена через розв’язання таких завдань: вивчення стереотипів як елементів масової свідомості у зв’язку з іншими масовидними явищами (міфами, архетипами, ілюзіями тощо), визначення їхньої ролі у пізнавальній діяльності журналістів, аналіз впливу стереотипів, запроваджених через ЗМК, на характер соціальної взаємодії. Визначення механізмів виникнення, функціонування й руйнації стереотипів у масовокомунікативній практиці може мати гносеологічне, а згодом і прикладне значення в контексті соціального призначення ЗМІ. Звужуючи проблему стереотипізації до суто журналістикознавчої, ми не можемо не зважати на те, що соціальні стереотипи зароджуються та отримують легітимацію у більш широкому соціокультурному контексті, де реалізується не лише журналістська, але й політична, рекламна, ПР-практика тощо.

Литература:  Список використаної літератури 1. Адорно Т. Негативная диалектика. – М., 2006. 2. Березин В.М. Массовая коммуникация: сущность, каналы, действия. – М.:РИПхолдинг. 2003. 3. Буданцев Ю.П. В контексте жизни. – М., 1979. 4. Власть стереотипов Электронный ресурс. – Режим доступа // Washington ProFile. – 21/07/ 2005 5. Грабовська, І. Сучасні українці у дзеркалі чужих та власних стереотипів Текст // Сучасність. – 2004. – № 9. – С. 138–147. 6. Девяткин А.А. Явление социальной установки в психологии ХХ века. – М., 1999. 7. Землянова Л.М. Коммуникативистика и средства информации: Англорусский толковый словарь концепций и терминов. – М.: Издво-Моск. унта, 2004. – 416 с. 8. Евгеньева Т. B. Установки и стереотипы массового сознания Электронный ресурс. – Режим доступа: http://psyfactor.org/lib/zelinski2-13.htm. 9. Іванов В.Ф. Вивчення ефективності роботи масмедіа. Електронна бібліотека Інституту журналістики.html 10. Корконосенко С.Г. Основы журналистики. – М.: АспектПресс, 2006. – 318 с. 11. Пітерс Д.Д. Слова на вітрі: історія ідеї комунікації. – К., 2004. – 302 с. 12. Ядов В.А. К вопросу о теории «стереотипизации» в социологии // Философские науки. 1960. – № 2. – С. 4758. 13. Joung K. Freeman L. Social psychology and sociology in modern sociological theory in continuity and change. – N.Y., 1957. 14. Saera R. Khan. Journal of Cross-Cultural Psychology // http://psyfactor.org/lib/stereotype.htm.