Выводы:
Висновки
Ідея стереотипу зчинила істотний вплив на теорію масової комунікації.
Ефективність масмедіа була поставлена у безпосередню залежність від рівня усталеності поглядів аудиторії (рецептивний аспект стереотипізації), від функціональності стереотипів у системі масової комунікації (залучення лідерів впливу, спрямованість стереотипів на коґнітивні, афективні, конативні реакції аудиторії). Застосування теорії стереотипів у вивченні медійних ефектів, ефективності та функціонального призначення масмедіа дозволить, на нашу думку, більш повно розкрити їх природу та з’ясувати певні закономірності.
У. Ліппман, який започаткував теоретичний розгляд явища стереотипізації, визначав стереотипи як вибірковий та неточний спосіб сприйняття дійсності, що веде до спрощення та породжує забобони. Поряд із негативною оцінкою стереотипів як помилкових уявлень в науці стверджувалися й уявлення щодо їхнього позитивного значення як умови спрощення та оптимізації оціночної діяльності людини (праці Т. Адорно, Б. Девіса, Т. Шибутані, Д. Шнейдера).
І якщо до 60-х років дослідники опікувалися питанням «істинності» стереотипів, тобто намагалися визначити, якою мірою стереотипи відповідають дійсності, то у другій половині ХХ століття питання змісту поступилося місцем проблемі виявлення причин, функцій, механізму стереотипізації, а також можливих шляхів зміни стереотипів.
Саме у такому контексті, на нашу думку, може бути актуалізована проблема використання соціальних стереотипів засобами масової комунікації.
Проблема може бути вирішена через розв’язання таких завдань: вивчення стереотипів як елементів масової свідомості у зв’язку з іншими масовидними явищами (міфами, архетипами, ілюзіями тощо), визначення їхньої ролі у пізнавальній діяльності журналістів, аналіз впливу стереотипів, запроваджених через ЗМК, на характер соціальної взаємодії.
Визначення механізмів виникнення, функціонування й руйнації стереотипів у масовокомунікативній практиці може мати гносеологічне, а згодом і прикладне значення в контексті соціального призначення ЗМІ. Звужуючи проблему стереотипізації до суто журналістикознавчої, ми не можемо не зважати на те, що соціальні стереотипи зароджуються та отримують легітимацію у більш широкому соціокультурному контексті, де реалізується не лише журналістська, але й політична, рекламна, ПР-практика тощо.