Поиск по каталогу
расширенный поиск
Украина, г.Киев
тел.: (066)772-50-34
(098)902-14-71
(093)107-18-04

email: info@7000.kiev.ua
Філологія / Мови / Література»Англійська мова та література»

Функціонування неологізмів в Інтернет ресурсах

Карточка работы:1871п
Цена:
Тема: Функціонування неологізмів в Інтернет ресурсах
Предмет:Англійська мова та література
Дата выполнения:2010
Специальность (факультет):англійська філологія
Тип:Курсова робота
Задание:
ВУЗ:Київський Славістичний Університет (КСУ)
Содержание: ВСТУП 3 1. Теоретичні основи неологізмів 7 1.1. Характеристика неологізмів: типи, способи утворення, функції 7 1.2. Причини і джерела появи неологізмів в Інтернет ресурсах 11 2. Особливості утворення та функціонування неологізмів в Інтернет ресурсах 15 2.1. Способи утворення неологізмів в Інтернет ресурсах 15 2.2. Функціонування лексико-семантичних груп неологізмів в мережі Інтернет 27 ВИСНОВОК 32 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 36
Курс:3
Реферат:
Язык:укр
Вступление: В даній роботі нами була опрацьована тема «Функціонування неологізмів в Інтернет ресурсах». Мета дослідження – розглянути неологізми англійської мови, зокрема зробити акцент на функціонуванні новоутворень в мережі Інтернет шляхом вивчення способів утворення неологізмів в Інтернет ресурсах та визначення семантико-стилістичних особливостей неологізмів Інтернеті. В рамках цього дослідження, для досягнення вищезгаданої мети, нами поставлений ряд наступних завдань: 1. Вивчити теоретичні основи неологізмів. 2. Надати характеристику неологізмам: розглянути типи неологізмів, способи їх утворення та їх функції. 3. Проаналізувати причини і джерела появи неологізмів в Інтернет ресурсах. 4. Виявити особливості утворення та функціонування неологізмів в Інтернет ресурсах. 5. Виділити лексико-семантичні групи неологізмів в мережі Інтернет. Об'єктом дослідження є ресурси та джерела мережі Інтернет, що містять неологізми. Предмет дослідження - неологізми в Інтернет ресурсах. Новизна роботи полягає в вивченні функціонування новоутворень в мережі Інтернет, яке ще не піддавалося всебічному аналізу. Виявлення способів утворення неологізмів в Інтернет ресурсах дає можливість визначити функціонування неологізмів в мережі Інтернет в даний період розвитку мови. Теоретичне значення роботи полягає у визначенні умов виникнення неологізмів в мережі Інтернет, аналізуються особливості та способи входження в лексичну систему мови, що в цілому дозволяє встановити деякі тенденції мовних змін; розглядається питання виділення лексико-семантичних груп серед новоутворень в Інтернеті. Практичне значення роботи. Отримані результати можуть бути використані в подальшій розробці питання функціонування неологізмів в мережі Інтернет, у студентській практиці та на практичних заняттях з англійської мови. Стан опрацювання (вивчення) проблеми. Процеси лексичного збагачення мови неологізмами та їх функціонування вивчаються достатньо широко. Так, наприклад, Заботкіна В. І. та Волошин Ю.К. розглядають новоутворення в англійській мові, Гуральник Т.А. торкається питань лінгвістичних маркерів в сфері неономінації. В своїй роботі Міклашевська Г. А. приділяє увагу конкретному пласту неологізмів 1946-1957 роки, а саме найбільш продуктивним способам їх утворення. В авторефераті Єнікеєвої С. М. формування неологізмів вивчається у взаємозв’язку з їх функціонуванням. Процеси функціонування неологізмів в Інтернет ресурсах вивчені недостатньо і нерівномірно. Лексичні новоутворення в сфері комп’ютерних технологій розбиралися Жиліною О.А. та Князевим Н.А. Актуальність даної теми обумовлена інтенсифікацією введення нових мовних утворень на сучасному етапі розвитку мов. Роль Інтернету зростає з плином часу, тому зрозуміло, що мережа стає все більшим джерелом як утворення, так і функціонування неологізмів. Від рішення проблеми неологізмів залежить перспектива розвитку мови в цілому, та зокрема мови, що поширюються в Інтернеті, чи набуває вона якості, необхідні для виконання в повному об'ємі функції мови. У сучасній лінгвістиці загальноприйнятим є твердження про динамічний характер мови як суспільного феномена, що, перебуваючи у стані динамічної рівноваги, служить інструментарієм для задоволення комунікативних і пізнавальних потреб людини. Діалектична єдність статики і динаміки, стійкого і змінного, є визначальною ознакою поступального розвитку мови, у якій "віддзеркалюється" світорозуміння її носіїв. Проф. Кочерган М.П. вказує, що "стійкість мови необхідна для того, щоб вона була зрозумілою мовцям, зберігала і передавала досвід від попередніх поколінь, а змінність - щоб фіксувати і позначати нові явища зовнішнього і внутрішнього світу людини, тобто виражати нові думки" 16, c.186. Власне будь-які зміни у матеріальному чи духовному житті суспільства тією чи іншою мірою відображаються у мові через систему номінацій, що репрезентує ментальні установки носіїв мови. Виникнення нового слова чи стійкого сполучення слів зумовлено вітальною необхідністю відтворити у структурі мовного знака певної інформації чи "нового знання" про той чи інший предмет, явище, подію матеріального чи духовного світу людини. Важливим для дослідників процесів збагачення словникового складу є поняття «неологізм». Існує потреба уточнення цього терміна. Звернемося до визначення терміну неологізм, запропонованого Гаком. Неологізм – це є нове слово(стійке сполучення слів), нове або по формі або по змісту 5, c. 19. Г.О. Козьмик виокремлює два підходи до його інтерпретації: «З одного боку, термін «неологізм» використовується, коли йдеться про новоутворення, тобто про наново створені на матеріалі мови, відповідно до існуючих в мові словотворчих моделей слова та словосполучення, що позначають нові, невідомі раніше або зовсім не існуючі поняття, предмети, ланки науки, професії, рід діяльності та ін. З іншого боку, термін «неологізм» застосовується до слів у новому значенні, а також до наново створених синонімів вже існуючого в мові слова на позначення відомого поняття» 15, c. 14. Виникнувши в мовленні, неологізм є передусім індивідуальним новотвором, що має певні шанси перетворитися на соціальний факт і відповідно до потреб людини увійти до системи мови, тобто стати кодифікованим, унормованим, узуальним. У будь-якому випадку "життя" неологізму, який органічно вплетений у тканину мови, позначається на її системі, яка чутливо реагує на ті чи інші зміни екстралінгвістичного чи інтралінгвістичного характеру. Проблематика мовних змін завжди була предметом наукових зацікавлень мовознавців, починаючи від В.фон Гумбольдта і О.О.Потебні, і сьогодні це актуальне питання знаходить своє відображення у працях відомих українських лінгвістів Мельничука О.С., Русанівського В.М., Кочергана М.П., Єрмоленко С.Я., Клименко Н.Ф., Карпіловської Є.А., Стишова О.А., Тараненка О.О. та ін. Невичерпним джерелом поповнення лексичного рівня системи мови, який серед інших мовних рівнів є найвідкритішим для інновацій, є сучасна мережа Інтернет. У лінгвістиці неологізмами вважають нові слова (або лексико-семантичні варіанти значення слова), словосполуки, які з точки зору мовця є інноваціями у системі мови, а також індивідуальні новотвори, які з'являються у мовленні автора дискурсу (оказіоналізми). Виникненню неологізмів у мові Інтернет, за твердженням проф. Стишова О.А., сприяють екстралінгвальні (демократизація суспільного життя; послаблення цензури і самоцензури; зміни в соціальній структурі суспільства; задоволення практичних потреб мовців; поширення моди на певні мовні форми; пошуки нових експресивних засобів вираження) та інтралінгвальні (системність мови; тенденції до ускладнення її структури, інтеграція і диференціація мовних елементів; принцип економії мовної енергії, лінгвальних засобів; надання переваги експресивним мовним формам тощо) чинники 21, c. 9.  
Объём работы:
33
Выводы: Поява міжнародної комп’ютерної мережі Інтернет докорінно змінила можливості сучасної людини: вона може працювати, займатися бізнесом, купувати, здобувати освіту, отримувати необхідну інформацію, знайомитися та спілкуватися з людьми тощо, не відходячи від свого робочого комп’ютера. «Інтернет змінює все,» - пише Біл Гейтс у своїй книзі Business @ the Speed of Thought, протиставляючи Internet days так званому періоду pre-Internet days як час змін та нових перспектив 23, с. 73. Змінила всесвітня комп’ютерна мережа і лексичний склад сучасної англійської мови. Інформаційна революція та проникнення мережі Інтернет в усі сфери людської життєдіяльності призвели до появи величезної кількості нових, незнаних раніше, понять, яким було дано назви як шляхом використання вже наявного мовного інвентарю, так і шляхом створення абсолютно нових лексичних одиниць. Ми вважаємо, що саме активне використання комп’ютерної техніки та мережі Інтернет справляє найбільший вплив на поповнення словникового складу англійської мови та інших мов, які мають необхідність стикатися з Інтернетом. Неологізми, що з’являються на периферії мовної системи, певний час залишаються там і лише поступово, але не всі, а тільки найбільш відповідні комунікативним потребам мовців, переміщуються до центру мовної системи – основного лексичного фонду. Нами в першому розділі роботи були розглянуті теоретичні основи неологізмів, була надана характеристика неологізмів, проаналізовані типи, способи утворення та деякі функції новоутворень в мові. Була наведена класифікація неологізмів, запропонована Брагіною А. А., згідно з якою неологізми діляться на мовні та авторські, або індивідуально-стилістичні. В свою чергу серед мовних неологізмів виділяються лексичні і семантичні неологізми. В першому розділі ми розглянули найбільш характерні способи утворення неологізмів, а саме словоскладання, конверсія, зміна значень слів, стягнення. В процесі аналізу були також виділені наступні методи творення неологізмів: творення нових слів шляхом переосмислень і аналогій у зв'язку з появою нових реалій або явищ; поява нових словосполучень; творення нових слів шляхом запозичення: інтернаціоналізація лексики і адаптація запозичених слів. До морфологічних способів, що мають значний потенціал при утворенні неологізмів, були віднесені суфіксальний, префіксний, суфіксально-префіксний, безуфіксальний способи словотворення, а також словоскладення і абревіацію. В роботі були проаналізовані причини і джерела появи неологізмів в Інтернеті. Велика кількість неологізмів з'явилася у зв'язку із створенням нових, раніше не існуючих видів Інтернет-ресурсів, Інтернет-посад і технологій. Нові поняття виникають через появу нових технічних засобів. Більшість, виниклих в мережі Інтернет за останній час новоутворень є лексичні неологізмів з іноземним коренем, найчастіше англомовні. До причин появи і широкого розповсюдження неологізмів в Інтернеті були віднесені зміна соціальних, політичних, психологічних установок в суспільстві, прагнення до економії, до скорочення. В другому розділі нами був зроблений акцент на функціонуванні новоутворень в мережі Інтернет шляхом вивчення способів утворення неологізмів в Інтернет ресурсах та визначення семантико-стилістичних особливостей неологізмів Інтернеті. До розглянутих способів утворення неологізмів в Інтернет ресурсах відносяться афіксальний, словоскладення, конверсія, скорочення. Було виявлено, що афіксальні неологізми характеризуються термінологізацією, відстежень їх строга прагматична закріпленість за певною науково-технічною сферою, що може розкриватися в Інтернет-виданнях. Надзвичайно популярний в американському неформальному спілкуванні в Інтернеті є префікс mega-, виступаючий як підсилювальна частка. Суфіксальні неологічні одиниці поступаються префіксним в кількісному відношенні, проте вони більш споживані в повсякденному спілкуванні та активно функціонують в Інтернеті і більшою мірою маркіровані позначкою «сленг». Одним з найуживаніших сленгових суфіксів є суфікс -у/-ie. Уваги заслуговують напівсуфікси, що були виділені з неологізмів: -aholic/holic або oholic, –gate. Одним з найстародавніших, універсальних і поширених способів словотворення в англійській мові є словоскладення, що не втратив своєї активності і в даний час і при розвитку мови Інтернету. Процес словоскладення є зіставлення двох основ, як правило, омонімічних словоформ. Зростає кількість складнопохідних одиниць. Серед складних одиниць значну частку складають слова, утворені за допомогою часток і прислівників. Для складних неологізмів характерним є посилення тенденції до багатокомпонентних комбінацій. Конверсією називається функціональний перехід слова з однієї частини мови в іншу. Основною моделлю і для неологізмів в Інтернеті продовжує залишатися N ? V. Скорочення є найпродуктивнішим з способів утворення морфологічних неологізмів, що відображає тенденцію до раціоналізації мови, до економії мовних зусиль в мережі Інтернет. Були виділені чотири види скорочень: абревіатури, акроніми, усікання, злиття. В другому розділі ми також виділили та проаналізували лексико-семантичні групи неологізмів в мережі Інтернет. Аналіз матеріалу дозволив визначити наступні лексико-семантичні групи неологізмів, пов'язаних з поняттям «Internet»: - «явища» світу Інтернету, наприклад: spider (пошукова програма), home page (домашня сторінка), ICQ (I seek уоu); - дії, які виконуються в мережі, наприклад: gun (відключити від мережі), log (реєструвати, записувати, протоколювати), glitch (глючити, гальмувати); - «Користувач або програміст»: sys-frog, system jock (системний програміст), ironmonger (електронник), lamer (нерозумний, безпорадний, нетямущий користувач), lamer (нетямущий користувач). - абстрактні поняття, пов'язані з світом Інтернету, наприклад: flame war (суперечки з порушенням правил в сеансі зв'язку), netiquette правила поведінки в сіті); - різноманітні репліки-кліше, що використовуються для спілкування в чатах: IMHO (in my humble opinion) (на мою думку), TTUL (talk to уоu later) (поговоримо пізніше) тощо.        
Вариант:нет
Литература: 1. Брагина А.А. Неологизмы в русском языке. М. – 1973. 2. Виноградов В. В. «Из истории современной русской литературной лексики», Изд-во АН СССР, т. IX, 1950. - 377 с. 3. Виноградова Н.В. Компьютерный жаргон васпекте гендерлинвистических исследований // Иследования по славянским языкам. Сеул, 2002. № 7.- С. 111–124. 4. Волошин Ю.К. Новообразования и собственно неологизмы современного английского языка. Aвтореф. дис. … канд. филол. наук. М.: Моск. пед.ин-т им. В.И. Ленина, 1971. - 16 с. 5. Гак В. Г. Теоретическая грамматика французского языка. Морфология. М.: Высшая школа, 1979 // Bulletin de la soci?t? linguistique de Paris, 1980, t. LXXV, P., 1980, p. 186-188. 6. Гальперин, И.Р. Стилистика английского языка. М.: Высшая школа. - 1981. - 334 с. 7. Гуральник Т.А. Лингвистические маркеры социокультурного пространства в сфере неономинации. Автореферат дис. ... канд. филол. наук. Самара: Самарский гос. ун-т, 2006. - 19 с. 8. Єнікеєва С. М. Формування та функціонування нових словотворчих елементів англійської мови : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” / С. М. Єнікеєва. – Запоріжжя, 1999. – 17 с. 9. Єнікеєва С.М. Системність і розвиток словотвору сучасної англійської мови: Монографія. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2006. – 303 с. 10. Жилина О.А. Лингвостилистическая норма в аспекте компьютерных технологий. Автореферат дис. ... канд. филол. наук. М.: Моск. гос. горный ун-т, 2003. - 17 с. 11. Заботкина В.И. Новая лексика современного английского языка. – М.: Высшая школа, 1989. – 126 с. 12. Зацний Ю.А. Сучасний англомовний світ і збагачення словникового складу. – Львів: ПАІС, 2007. – 228 с. 13. Зацний Ю.А., Янков А.В. Інновації у словниковому складі англійсько мови початку XXI століття: англо-український словник.- Вінниця: Нова Книга, 2008.-360 с. 14. Князев Н.А. Английские лексические новообразования в сфере компьютерных технологий. Автореферат дис. ... канд. филол. наук. Пятигорск: Пятигорский гос. лингв. ун-т, 2006. - 18 с. 15. Козьмик Г.О. Світ сучасної людини в контексті мовних змін. Інноваційні процеси у лексичній системі англійської мови на межі ХХ і ХХІ століть. – Запоріжжя: Класичний приватний університет, 2007. – 111 с. 16. Кочерган М.П. Загальне мовознавство: підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих закладів освіти / Михайло Петрович Кочерган. - Київ : Видавничий дім «Академія», 1999. - 288 с. 17. Лопатин В.В, Рождение слова: Неологизмы и окказиональные образования. Л., 1978. - С. 54. 18. Миклашевская Г. А. Наиболее продуктивные способы образования неологизмов в англ. языке за период с 1946 по 1957 год. — Науч. зап. Киевск. пед. ин-та иностр. яз., 1962, т. 5. 19. Покровский М.М. Избранные работы по языкознанию. М.: Изд-во АН СССР, 1959. - 381 с. 20. Рублева О.В. Лексикология современного русского языка: учебное пособие. Владивосток: ТИДОТ ДВГУ, 2004. - 257 с. 21. Стишов О.А. Динамічні процеси в лексико-семантичній системі та в словотворі української мови кінця ХХ ст. (на матеріалі мови засобів масової інформації) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / О. А. Стишов. - Київ, 2003. - 33 с. 22. Худолій А.О. Функціональні зміни у мові американської публіцистики кінця ХХ – початку ХХІ століття. Монографія. – Острог: Вид-во НаУОА, 2006. – 384с. 23. Gates B., Hemingway C. Business @ the Speed of Thought. – NY: Warner Books, 1999. – 470 p.
Дополнительная информация:

    Как купить готовую работу?
Все просто и по шагам:
1) Вы оставляете заявку на сайте (желательно с тел. и e-meil)
2) В рабочее время администратор делает Вам звонок и согласовывает все детали. Формирует счет для оплаты, если это необходимо.
3) Вы оплачиваете работу.
4) После получения подтверждения оплаты (от банка, сервиса Web-money) Мы передаем Вам работу.

Все работы по данному предмету (426)