Вступление: Вступ
У педагогічній науці процес навчання визначається як динамічна взаємодія (співробітництво, партнерство) учителя та учнів, у ході якої здійснюється стимулювання і організація активної навчально-пізнавальної діяльності школярів з метою засвоєння системи наукових знань, умінь, навичок, розвитку і всебічної вихованості особистості.
Здійснюючись на різних рівнях, процес навчання носить циклічний характер, і найважливішим, головним показником розвитку циклів навчального процесу є найближчі функції педагогічної праці, які групуються навколо двох основних цілей: 1) освітньої – щоб всі учні опанували основами наук, придбали певну суму знань, навичок і вмінь, розвинули свої духовні, фізичні й трудові здатності, придбали основи трудових і професійних навичок; 2) виховної – щоб виховати кожного учня високоморальною, гармонійно розвинутою особистістю з науково-матеріалістичним світоглядом, гуманістичною спрямованістю, творчо активну й соціально зрілу. Співвідношення цих цілей в умовах сучасної школи таке, що перша супідрядна другій. Отже, головна мета процесу навчання – виростити людину чесну, значиму, яка вміє працювати самостійно, реалізувати свій людський потенціал 3, c. 137.
У процесі досягнення поставлених цілей навчання реалізує такі свої функції – освітня, виховна і розвиваюча. Ці функції тісно взаємодіють між собою та значно обумовлюють всебічний розвиток особистості. Саме у процесі навчання розвиваються інтелектуальна, фізична, соціально-поведінкова, творча і діяльнісна сторони життя дитини. Отже, варто дослідити роль функцій навчального процесу у розвитку особистості дитини.
Дослідження даного питання опирається на роботи Н.П. Волкової, Л.С. Виготського, П.І. Підкасистого, І.П. Підласого, М.М. Фіцули, В.В. Ягупова, Ю.С. Юсім та інших науковців..
Метою реферату є розкриття особливостей впливу функцій процесу навчання на формування всебічно розвиненої особистості.