Складні слова в англійській мові та особливості їх перекладу українською мовою.

Содержание:1. Вступ 2 2. Класифікація складних слів. 5 2.1. Класифікація складних слів відносно семантичних відносин між їх компонентами. 5 2.2. Класифікація складних слів за компонентом частини мови. 11 2.2.1. Складні іменники 12 2.2.2 Складні прикметники 14 2.2.3. Складні дієслова. 14 2.3. Правопис складних слів 15 2.4. Моделі словотворення 18 Висновки до розділу ІІ 21 Глава ІІІ. Переклад англійських слів українською мовою. 22 3.1. Загальні положення перекладу 22 3.2. Калькування або дослівний переклад фразеологізмів при наявності повного або часткового еквіваленту 24 3.3. Описовий переклад 27 3.4. Контекстуальні заміни при перекладі 30 Висновки 33 Список використаної літератури 35

Вступление:Характерною ознакою сучасної науки про мову є інтенсивні пошуки в галузі комунікативної лінгвістики, формування якої висуває на порядок денний необхідність залучення комплексних методів вивчення одиниць різних рівнів. У той час, як комунікативна фонетика (фонетика мовлення), комунікативно-орієнтована граматика (комунікативний синтаксис), комунікативний підхід до аналізу тексту вже існують, комунікативне словотворення робить тільки перші кроки. Комунікативний підхід до розгляду складного слова дозволяє виявити й описати ті суттєві особливості прагматично зумовленого словотворення, які залишаються дотепер невисвітленими. До них у першу чергу можна віднести вивчення умов, що суттєво впливають на вживання й формування різноманітних смислів, притаманних похідним одиницям у мовленні поряд із установленням сукупності тих прагматично зумовлених факторів, які здійснюють безпосередній вплив на формування й функціонування словотвірних одиниць у різних мовленнєвих актах сучасної англійської мови. Ознайомлення з наявними теоретичними джерелами свідчить про відсутність будь-яких цілісних досліджень у галузі дериваційної прагматики, виконаних на матеріалі англомовної художньої літератури, яка найповніше і найточніше віддзеркалює живе природне мовлення. Сучасні лінгвістичні розвідки прагматичних аспектів похідного слова концентруються навколо: загального опису словотвірної системи германських мов (І.К. Архіпов, В.А. Сударікова, Л.С. Агаханянц, А.Б. Сергєєва, Д.І. Ашурова, О.А. Зємская, І.П. Іщенко, О.А. Косенко, С.Ж. Нухов, І.А. Снєжкова, Н.А. Севідова, Д. Кастовський, Л. Бауер), афіксації англійської, німецької та французької мов (А.М. Вінокуров, Л.Г. Нєчаєв, Ф.Н. Нурісламова, С.Ш. Нуруллова, М.М. Полюжин, О.Б. Полянчук, А.В. Трухачова), словоскладання (Т.В. Андрюхіна. Е.А. Петру, Т.Г. Попова) й інших способів словотворення (Р.А. Кісельова, Л.І. Петрова, Ю.А. Зацний), неологізмів, індивідуальної та оказіональної номінації С.В. Голик, Т.М. Сакал, певних прагматичних компонентів значення слова, як наприклад, оцінки, емотивності, образності, експресії та ін. (Н.Б. Савмінкіна, М.С. Ретунська, Ю.О. Крючкова, В.Г. Гак, В.А. Чабаненко, С.В. Гладьо, О.Л. Бєссонова, С.І. Потапенко), демінутивів, мовної гри (О.Б. Паньков, Л.Ю. Резніченко), певних сфер комунікації, зокрема, преси, політичної пропаганди (А.Н. Третьюхін, Ю.Ф. Сухоплещенко) й певної терміносистеми (К.С. Махнутіна, Т.А. Космеда, В.І. Пушкар). Актуальність роботи зумовлена загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на виявлення прагматичних особливостей різних за параметром і структурою мовних одиниць, важливістю вивчення висловлювань у контексті їхньої реалізації, з одного боку, та дослідження способів адекватного перекладу українською мовою– з іншого. Основна мета роботи полягає в тому, щоб виявити й комплексно описати словотвірні та функціонально-прагматичні особливості складних іменників, які є основним компонентом у вираженні мовленнєвих актів, а також розглянути способи перекладу даних імеників. Вона досягається шляхом вирішення низки конкретних завдань, а саме: 1) висвітити підходи різних вчених на проблему дефініції складного іменника; 2) систематизувати основні моделі словотворення складного іменника; 3) виявити та проаналізувати словотвірні особливості складних іменників і встановити фонетичні, морфологічні та лексико-семантичні зміни, які супроводжують ці процеси; 4) висвітити основні види перекладу англійських лексичних одиниць взагалі й визначити які з них підходять для перекладу складних іменників зокрема; Об’єктом дослідження є лексика з різних сфер життя сучасної англійської мови, яка є гетерогенною системою і складається з референтно і семантично пов’язаних між собою підсистем (мікросистем). Предметом вивчення є огляд можливих варіантів адекватного перекладу англоамериканських складних іменників засобами української мови з урахуванням мовних та позамовних чинників, які зумовили кількісні та якісні зміни в досліджуваній предметній галузі. Матеріал дослідження базується на аналізі газетних Інтернет-текстів англомовних авторів, що зумовлено типовим характером та передбачуваністю ситуацій функціонування похідних іменників у цій сфері комунікації на відміну від інших загальновизнаних функціональних стилів, де ці ознаки не виражаються настільки чітко. Матеріал дослідження становлять 2000 лексичних одиниць –складні англо-американські іменники, а також похідні, складні слова та словосполучення, в яких основа слова, означальний або основний компонент або є неологізмом, або складний іменник при вже існуючих раніше компонентах набув нового значення.

Выводы:При написанні роботи було поставлено певні завдання: розкрити особливості морфологічної структури складних англійських іменників, вивчити й порівняти їх морфологічні особливості в англійській та українській мовах, а також порівняти частотні характеристики й ступінь продуктивності словотвірчих способів в обох мовах. На прикладі англійських газет було вивчено прояви морфологічних особливостей складних іменників англійської мови. В ході проведеної роботи було вивчено ступінь продуктивності словотвірчих способів в системі англійських іменників. Основним способом, який найбільше цікавив нас в роботі є словоскладання – утворення слів за допомогою складання слів або їх основ. У словотвірчому відношенні іменник англійської мови – найбагатіша частина мови. Словотворення – найважливіший засіб мови. Воно є найдстаршим способів словотворення, що зберіг продуктивність в англійській мові і на сучасному етапі її розвитку. Завдяки йому, мова поповнює свій словниковий склад й вдосконалює свій склад. Під словоскладанням слід розуміти «по-перше, лише складання таких слів, з яких принаймні одне є знаменним, й по-друге, складне слово являэ собою сполучення двох словотвірних одиниць». В цілому слід зазначити, що література, присвячена проблемы словоскладання, доволі числена. В той самий час, проблема складного слова в англійській мові й досі не вирішена. Сама дефініція складного слова представляє собою величезні складнощі. Складні слова в англійській мові утворюються за певними моделями. Ці моделі значно відрізняються одна від іншої. В роботі були представлені найпродуктивніші моделі словоскладання в системі англійського іменника. Наприклад: hairbrush, sunlight, hardhat, face-mask. Дане дослідження може бути також продовжено за рахунок розширення вивченого матеріалу, вдосконалення методики дослідження й, можливо, залучення до дослідження даних інших мов, наприклад, німецької. Оскільки в роботі були проаналізовані лише твори публіцистичного стилю, то статистичні дані й висновки є достовірними лише для проаналізованого стилю мови. Що стосується перекладу «класичних» складних іменників, а також «одноразових» іменників-неологізмів, проведене дослідження переконує нас в тому, що найрозповсюдженішим виявляється переклад шляхом підбору відповідного аналогу в мові перекладу. Це, не в останню чергу, зумовлено тим, що кількість відповідних словників, що видаються українською мовою, вкрай обмежена. Другим способом – є переклад шляхом тлумачення, тобто описовий вид перекладу. Описовий переклад – передача значення англійського слова вільним сполученням слів мови перекладу. Третій спосіб, який здебільшого вживається при перекладі «старих» складних іменників – є калькування, яке є особливим видом запозичення, коли структурно-семантичні моделі мови-джерела відтворюються поелементно матеріальними засобами мови-сприймача. Калькування своєрідно відображає суть перекладу як процесу біполярного: адже мета перекладу- перетворити цільовою мовою оригінальний текст. Така ж і суть калькування. Цей метод, що передбачає відтворення внутрішньої форми слова, а разом з нею – структури образного переносу значень, активізує словотворчі засоби, дає поштовх до утворення семантично містких неологізмів. Розрізняють повне і часткове калькування. При повному калькуванні слова або словосполучення буквально перекладаються. Точна калька в лексичному і семантичному відношеннях повністю збігається з відповідником у мові-джерелі. При частковому калькуванні вислови частково перекладають, а частково будують з іншомовного матеріалу чи бодай за іншомовним зразком.

Литература:1. Антрушина Г.Б. Лексикология английского языка. - М., 2000. – 288 с. 2. Аракин В.Д. Очерки по истории английского языка. - М., - 1955. – 253 c. 3. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. – М., 1986. – 296 с. 4. Ахманова О.С., Словарь лингвистических терминов, М. – 1969, с. 430 5. Бархударов Л.С. Очерки по морфологии современного английского языка. – М., 1975. – 156 с. 6. Василевская Е.А. Словосложение в русском языке. – М., 1962. – 132 c. 7. Виноградов В. В. Избранные труды, т. 3, Лексикология и лексикография. - М., 1977. – 312 c. 8. Виноградов В.В. Словообразование в его отношении к грамматике и лексикологии. - М., 1952. – 243 с. 9. Воронцова Г.Н. Очерки по грамматике английского языка. – М.,1960. – 399 c. 10. Гак В.Г., Семантическая структура слова как компонент семантической структуры высказывания // А.А. Леонтьев. Семантическая структура слова. М., 1971, стр.78 – 96 11. Гальперин И. Р. и др. Лексикология английского языка. - М., 1956. – 178 с. 12. Дорский С.Л. Словообразование отвлеченных имен существительных в древнеанглийском языке. - Минск, 1960. – 162 c. 13. Ермолаева Л.С. Очерки по сопоставительной грамматике германских языков. – М.,1987. – 127 c. 14. Зятковская Р.Г. Суффиксальная система современного английского языка. – М., 1971. – 187 c. 15. Иванова И.П. О характеристике сложного слова в английском языке. «Вопросы структуры английского языка в синхронии и диахронии», вып. I. - Л., 1967. – 95 с. 16. Иванова И.П., Бурлакова В.В., Почепцов Г.Г. Теоретическая грамматика современного английского языка. – М.,1981. - 285 c. 17. Ильиш Б.А.Строй современного английского языка (теоретический курс). М.-Л., 1971. – 315 с. 18. Ильиш Б.А. История английского языка. – М.,1968. – 650 с. 19. Каращук П.М. Словообразование английского языка. – М., 1977. – 302 c. 20. Кобрина Н.А. и др. Грамматика английского языка. Морфология. Синтаксис. – М., 1990. – 211 c. 21. Кубрякова Е.С. Что такое словообразование. – М.,1965. – 78 с. 22. Мешков О.Д. Семантические аспекты словосложения английского языка. М., 1986. – 270 с. 23. Мешков О.Д. Словообразование современного английского языка. – М., 1976. - 248 c. 24. Мороховский А.Н. Слово и предложение в истории английского языка. – Киев, 1979. – 216 с. 25. Никитин М. В. Некоторые вопросы теории словообразования и определение конверсии. «Уч. Зап. Владимирского гос. пед. Ин-та», 1966, серия «Иностранные языки», вып.I. – 127с. 26. Пассек В.В. Некоторые вопросы конверсии. // Вопросы языкознания. – 1957г. - №1. – С. 144-148. 27. Плоткин В.Я. Грамматические системы в английском языке. – Кишинёв, 1975. – 127 с. 28. Плоткин В.Я. Строй английского языка. – М., 1989. – 239 с. 29. Реформатский А.А., Введение в языковедение, М.1967, с. 289 30. Санников Г.Н. Conference Terminology М., 1996 стр. 78 31. Семінари з питань прав людини, Осло, 2000 32. Смирницкий А. И. Морфология английского языка. - М., 1959. – 321 c. 33. Смирницкий А. И. Лексикология английского языка. - М., 1956. – 260 с. 34. Смирницкий А.И. По поводу конверсии в английском языке. // Иностранный язык в школе. - 1953. - №3. – С. 12-24. 35. Смирницкий А.И. Так называемая конверсия и чередование звуков в английском языке. // Иностранный язык в школе. - 1959. - №5. – С. 21-31. 36. Троицкая Г.П. Семантические связи при словообразовании по конверсии в современном английском языке. // Иностранный язык в школе. - 1964. - №1. – С. 20-27. 37. Уфимцева А.А. Слово в лексико-семантической системе языка. – М., 1968. – 272 с. 38. Хлебникова И.Б. Основы английской морфологии. - М., 1994. – 124 с. 39. Ярцева В.Н. Развитие национального литературного английского языка. - М., 1969. – 286 с. 40. Arnold J. V. The English Word. M., 1986. - 240 c. 41. Blokh M.Y. A Course in Theoretical English Grammar. – M.,1983. - 383 c. 42. Collins Cobuild, English Grammar, London (England) 1994., c.- 24-28 43. Dr. Stephen Wilbers, Spelling compounds with and without hyphens, Minneapolis Star Tribune, October 10, 1997, www.wilbers.com 44. Espersen O. A Modern English Grammar. - London, p. IV. - 187 c. 45. Gerald P. Delahunty, James J. Garvey, Language, grammar, communication A course for teachers of English, the USA, 1994, с 100-103 46. Ginzburg, Khidekel, Knyazeva, Sankin. A course in modern English lexicology. – M., 1979. - 271 c. 47. Ginzburg, Khidekel, Knyazeva, Sankin. Readings in modern English lexicology. - St.P., 1975. - 240 c. 48. http://webster.commnet.edu/grammar/compounds.html 49. Longman Dictionary of Contemporary English, England,1995 50. Marchand H. The Categories and Types of Present Day English word-formation. Ed. 2. Munchen, 1969. – 156 c. 51. Rozina R.I., Сourse of English Lexicology, http://englishlex.webservis.ru/handout11.html 52. The American Heritage ®Book of English Usage. A practical and Authoritative Guide of Contemporary English, 8 Word formation, d. Word Compounding, www.bartleby.com/64/84.html 53. Time: June, November 2002. 54. People: September, October 2002. 55. Reader’s Digest: April, July, November 2002. 56. Wall Street Journal: 2002, № 7.