Контрольна робота з інвестиційного менеджменту

Задание:1.Функції інвестиційного менеджменту 2.Показники ефективності інвестицій

Содержание: ЗМІСТ ВСТУП 3 1. Функції інвестиційного менеджменту 4 2. Показники ефективності інвестицій 5 ВИСНОВКИ 12 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 13

Вступление: ВСТУП Трансформаційні процеси в економіці України, її структурна перебудова вимагають значних інвестиційних ресурсів. Становлення розвинутої ринкової економіки неможливе без створення умов для активізації інвестиційного процесу. Джерелом інвестицій, як фактора економічного зростання, є внутрішні і зовнішні вкладення. У зв’язку з цим необхідно розробити механізм, здатний забезпечити мобілізацію капіталу для інвестицій у реальний сектор. Питання інвестицій активно досліджувалися економістами різних країн світу, вченими і практиками. Ці проблеми висвітлюють у своїх працях S.H.Hymer, C.P.Kindleberger, H.G.Jonson, F.T.Knickerbocker, R.E.Caves, R.Vernon, P.J.Buckley, M.S.Casson, A.M.Rugman, J.H.Dunning, R.Z.Aliber, M.E.Porter, L.T.Wels, K.Kojima, N.B.Chenery, A.M.Stront, P.Lindert, R.Grosse та ін. Сьогодні від ефективності інвестиційної політики залежать стан виробництва, положення і рівень технічної оснащеності основних фондів підприємств народного господарства, можливості структурної перебудови економіки, рішення соціальних і екологічних проблем. Інвестиції є основою для розвитку підприємств, окремих галузей і економіки в цілому. Під час економічної кризи інвестиційна діяльність в Україні значно знизилася. Попит на інвестиції падав значно швидше, ніж виробництво валового продукту. Однією з причин цього було те, що інфляція значно знецінювала інвестиційні кошти.

Выводы: ВИСНОВКИ Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення: Основні функції інвестиційного менеджменту: 1) дослідження зовнішнього інвестиційного середовища та прогнозування кон´юнктури інвестиційної діяльності; 2) розробка стратегічних напрямків інвестиційної діяльності суб´єкта підприємництва; 3) розробка стратегії формування інвестиційних ресурсів суб´єкта інвестиційної діяльності; 4) пошук і оцінювання інвестиційних переваг реальних проектів і добір з них найефективніших; 5) оцінювання інвестиційних якостей фінансових інструментів і добір з них найефективніших; 6) формування та оцінювання інвестиційного портфеля за критеріями доходності, ризику та ліквідності; 7) поточне планування та оперативне управління реалізацією окремих програм і проектів; 8) організація моніторингу інвестиційних програм і проектів; 9) підготовка рішень про своєчасний вихід з неефективних проектів (продаж окремих фінансових інструментів). Для обчислення ефективності інвестиційного проекту використовують наступні показники: 1. Коефіцієнт дисконтування. 2. Чиста теперішня вартість проекту. 3. Чистий приведений дохід від реалізації проекту. 4. Індекс рентабельності проекту. 5. Термін окупності проекту.

Литература: СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Бойко А.В. Прямі іноземні інвестиції як фактор підвищення національної tонкурентоспроможності // Творча спадщина Й.А. Шумпетера та трансформація учасної економіки України. – Чернівці,2003. – С. 203-210. 2. Бондарчук І. В. Особливості інвестиційної стратегії нерезидентів в Україні // Інвестиції: практика та досвід. – 2006. – № 4. – С. 10. 3. Герасимчук М, Губський Б. Державне регулювання іноземного інвестування. "Фінанси України" №11, 2002, с. 90-98. 4. Горбачова О.М. Проблеми залучення прямих іноземних інвестицій в Україну // Проблеми інформатизації та управління. – Вип.. 7. – К., 2003. – С. 118-121. 5. Гуткевич С.О. Інвестування: теорія і практика. – К.: Видавництво Європейського університету, 2006. – 234 с. 6. Деякі теоретичні аспекти аналізу інвестиційної стратегії транснаціональних корпорацій у сучасних умовах / Руденко Л.В. // регіональні перспективи. – 2001.- №4.- С. 13-15. 7. Дзись Г. Структура перебудови економіки України // Економіка України. – 2007. – № 6. – С. 24–25. 8. Из мирового опыта инвестиционной деятельности / Гуткевич С.А. // Актуальні проблеми економіки. - 2002.- №2. - С. 13-17. 9. Федоренко В.Г. Інвестування. – К.: Алерта, 2006. – С. 441.