Облік міжбанківських розрахунків шляхом використання системи електронних платежів при НБУ

Содержание:Вступ 3 1. Загальні правила розрахунків між банками та класифікація кореспондентських рахунків 4 2. Облік міжбанківських розрахунків шляхом використання системи електронних платежів при НБУ 8 Висновки 17 Список використаних джерел 19

Вступление:Міжбанківські розрахунки є важливою складовою платіжного механізму держави. Безготівкові розрахунки між суб'єктами господарської діяльності, як правило, не можуть бути завершені у межах однієї установи банку. Це головна причина виникнення міжбанківських розрахунків між установами банків, які знаходяться у різних населених пунктах. Міжбанківські розрахунки — це система виконання і регулювання платежів за грошовими вимогами і зобов'язаннями, які виникають між банківськими установами в процесі їхньої діяльності. Розрахунки між банками виникають переважно у зв’язку з виконанням установами банків доручень клієнтів на перерахування коштів на користь клієнтів в інші установи банків, а також виконання банківських операцій з купівлі, продажу і розміщення валютних коштів, грошових коштів у депозити та ін. Операції із зарахування коштів на рахунок клієнта або банківський рахунок у банку-отримувача, звичайно, передує операція зі списання коштів з рахунку клієнта або банківського рахунку в банку-платника. Таким чином, міжбанківські розрахунки є обов'язковим елементом системи безготівкових розрахунків. Від правильної організації міжбанківських розрахунків багато в чому залежить безперервність обігу капіталу суб’єктів підприємницької діяльності. За своєю суттю грошові кошти, перераховані міжміськими платниками за товарними та нетоварними операціями, з моменту їх списання з рахунків платників і до зарахування на рахунок утримувачів перебувають у складі банківських ресурсів і можуть використовуватись банком для фінансування його активних операцій. Термін перебування грошей у складі банківських ресурсів залежить від способу платежу та форми розрахунків, способу передачі інформації між банками, способу обробки облікової інформації в банку.

Выводы:Отже, зробивши вивчення даної теми, можна зробити такі висновки: Платіжна система – система механізмів, які служать для переказу грошових коштів між суб’єктами господарювання для розрахунку за платіжними зобов’язаннями, що виникають між ними. Внутрішньобанківська платіжна система – це програмно-технічний комплекс із власними засобами захисту інформації, який експлуатується комерційним банком та його філіями і використовується для здійснення розрахунків між учасниками цієї системи, а також забезпечує взаємодію з міжбанківськими платіжними системами. В Україні система електронних платежів була створена в 1993 році, коли комерційні банки почали здійснювати електронні платежі - це приблизно на 45 років пізніше створеної вперше системи електронних платежів США. Проте з того часу розвиток СЕП України набирає все більших темпів. Станом на 01.01.2005 року емітовано 863 115 карток НСМЕП. Річні обороти даної системи складають 6 931 млн. грн. Серед платіжних карток сьогодні найбільш поширеними є MasterCard, Visa, Укркарт. Кількість банкоматів у розрахунку на мільйон чоловік населення України протягом кварталу збільшилася на 15 одиниць, і на 01.04.2005 р. їх налічувалося 186 одиниць. У середньому на один банкомат припадала 2 101 картка, тоді як на початок 2005 року — 2 107. Загалом система електронних міжбанківських платежів Національного банку України на даний момент задовольняє потреби української банківської системи. Проте враховуючи світові тенденції розвитку платіжних систем у подальшому передбачено її реформування на основі сучасних інформаційних технологій та новітніх програмно-технічних засобів. При цьому має бути забезпечений компроміс між потребами в розвитку в сучасних технологіях та фінансовими, технологічними ат організаційними можливостями банків щодо доопрацювання власного програмно-технічного забезпечення. Сучасні банки прагнуть забезпечити високий рівень сервісу та належне обслуговування як для провідних банків із найсучаснішими системами автоматизації, так і для малих та середніх банківських установ з обмеженими можливостями застосування новітніх інформаційних технологій. Удосконалення платіжних систем відбувається шляхjм застосування новітніх технологій та впровадження повної автоматизації як міжбанківських розрахунків, так і розрахунків з клієнтами. Так на сьогодні дуже поширеними є системи приват-24, що дозволяють без особливих зусиль за допомогою мережі Інтернет проводити платіжні операції. Протягом останнього десятиріччя неабиякий інтерес центральних банків викликає феномен електронних грошей, а появою відповідних систем у нашій країні електронні гроші привернули увагу й Національного банку України. Огляд інновацій у сфері банківських послуг засвідчує, що використання Інтернету як каналу дистрибуції дійсно дає банкам змогу розширити спектр послуг. Але значною мірою ці можливості пов'язані не з використанням Інтернету як нового каналу дистрибуції банківських послуг, а як зі специфічним ринком електронної комерції. По-перше, розвиток ринку електронної комерції прямо залежить від рівня розвитку інфраструктури Інтернету в конкретному регіоні. По-друге, у країнах із розвинутою інфраструктурою оборот електронної торгівлі не перевищує 0.2 і 1.2% (відповідно Європа та СПІА) від загального товарообороту. При цьому більшість інтернет-продавців орієнтується на внутрішні і національні ринки. Це ознака того, що в найближчі кілька років електронна комерція не відіграватиме вирішальної ролі в економічному обороті. Стрімке зростання популярності інтернет-технологій зумовлюється тим, що заснований на них потенційний ринок фінансових послуг є глобальним за своєю природою. Інтернет дає банкам змогу долати перешкоди, пов'язані з проведенням фінансових операцій з клієнтами у географічно віддалених регіонах, а отже, істотно розширити межі свого бізнесу. Впровадження передових технологій сприятиме створенню нових, персоніфікованих комбінацій фінансових і банківських послуг, які в недалекому майбутньому стануть основою обороту банківського капіталу.

Литература:1. Березина, М. П. Межбанковские расчеты / М. П. Березина, Ю.С. Крупнов. - М. : Финстатинформ, 1993. - 141 с. 2. Банківські операції: Підручник / Ред. Міщенко В.І.; Слав`янська Н.Г.- К.: Знання, 2006.- 727 c. 3. Облік і аудит у банках: Підручник / А. М. Герасимович, Л. М. Кіндрацька, Т. В. Криво’яз та ін.; За заг. ред. проф. А. М. Герасимовича. — К.: КНЕУ, 2004. — 536 с. 4. Облік і аудит у банках.- К.: Знання, 2006.- 595 c. 5. Облік і аудит в банках:Навчальний посібник/Авт. кол.: Коренєва О.Г.;Слав`янська Н.Г.;Євченко Н.Г.; Карпенко О.В.;Ред. Коренєва О.Г.- Суми: ВТД "Університетська книга", 2007.- 493 с