Закон України «Про захист інформації в телекомунікаційних системах»

Содержание: ЗМІСТ Вступ 3 1. Загальна характеристика Закону України «Про захист інформації в телекомунікаційних системах» та межі його регулювання суспільних відносин 5 2. Необхідність захисту інформації 7 3. Поняття та об’єкти захисту інформації 10 Висновки 18 Список використаних джерел: 20

Вступление: Вступ Сучасний етап розвитку суспільства характеризується глобалізацією світових економічних і політичних процесів, невід’ємною складовою яких є інтенсивне використання досягнень сучасних інформаційних технологій. Курс України на євроінтеграцію з урахуванням активної розбудови інформаційного суспільства в Європі поставив проблему ефективного забезпечення інформаційної безпеки молодої держави. Актуальність теми роботи обумовлена тим, що використання новітніх технічних засобів і технологій масової комунікації в суспільстві, сама технологічна обстановка їх впровадження, протягом останніх десятиріч зробило можливим появу принципово нової моделі суспільства, в якому найважливішим ресурсом є інформаційний, який все більше стає проблемою національних інтересів і національної безпеки 16. Розвиток інформаційних технологій, процеси їх впровадження в основні сфери суспільного і особистого життя людини поряд з позитивними сторонами, мають й негативні. Широке впровадження інформаційних технологій у сфері державної діяльності, економіки, фінансів, банківської справи тощо зумовило підвищення вимог до забезпечення безпеки інформації в автоматизованих системах. Особливо гостро це питання підіймається у контексті появи нової гілки правопорушень так званих "комп'ютерних злочинів". Для забезпечення вирішення цієї проблеми у 1994 році був прийнятий Закон України "Про захист інформації в автоматизованих системах". Базові концепції захисту інформації в каналах зв’язку та теорії кодування обґрунтував у своїх працях К. Шенон. Під керівництвом В. М. Глушкова виконано фундаментальні роботи з побудови автоматизованих систем управління електронним документообігом. Ч. Мідоу, Є. Д. Смірнова, Н. М. Соломатін та І. В. Івлєв визначили семантичні концепції створення систем електронного документообігу, а М. Ш. Цаленко розвинув дослідження проблеми моделювання семантики в базах даних. Проблему захисту інформації в корпоративних системах досліджували В. В. Домарєв, В. С. Борсуков, С. В. Клименко та А. В. Чечкін. Основні концепції інформаційних технологій для створення баз даних, експертних систем з врахуванням проблем їх захисту сформовані під керівництвом В. І. Скуріхіна. Метою нашого дослідження є всебічний розгляд та аналіз Закону України «Про захист інформації в телекомунікаційних системах».  

Выводы: Висновки Таким чином, за результатами поведеного дослідження можемо зробити такі висновки. Поняття інформаційної безпеки можна розглядати як у широкому, так й у вузькому змісті. У нормативно-правових документів по даному питанню інформаційна безпека трактується як широке поняття, а саме як стан захищеності інформаційного середовища суспільства, що забезпечує її формування, використання й розвиток в інтересах громадян, організацій, держави. Як загальнонаукову категорію «безпеку» можна визначити як такий стан певної системи, коли ця система в стані протистояти впливу зовнішніх і внутрішніх погроз, а також функціонування цієї системи не створює погрози для складової цієї ж системи й зовнішнього середовища. Відповідно, інформаційна безпека являє собою такий стан інформаційної системи, у якому вона може протистояти впливу внутрішніх і зовнішніх ризиків, не ініціюючи їхнє виникнення для елементів системи й зовнішнього середовища. Звідси випливає висновок про те, що основою забезпечення інформаційної безпеки є вирішення трьох взаємозалежних проблем: проблема захисту інформації, що перебуває в системі, від впливу внутрішніх і зовнішніх погроз; проблема захисту інформації від інформаційних погроз; проблема захисту зовнішнього середовища від погроз із боку інформації, що перебуває в системі. З терміном інформаційної безпеки тісно зв'язані інші поняття. Це, зокрема, захист інформації, інформаційні ресурси, інформаційні ризики, інформаційний продукт, інформаційна сфера, інформаційна діяльність, інформаційне середовище й ряд інших. Зміст категорії "інформаційна безпека" знаходить розвиток у комплексі нормативно-правових документів щодо використання засобів обчислювальної (комп`ютерної) техніки для оброблення та зберігання інформації обмеженого доступу; державних стандартів із документування, супроводження, використання, сертифікаційних випробувань комп`ютерних програмних засобів захисту інформації; банк засобів діагностики, локалізації та профілактики комп`ютерних вірусів, нові технології захисту інформації з використанням спектральних методів, високонадійні криптографічні методи захисту інформації тощо. Аналіз чинного інформаційного законодавства свідчить, що український законодавець в значній мірі пов`язує сутність категорії "інформаційна безпека" з категорією "захист інформації в автоматизованих системах". Ця категорія також має визначення на законодавчому рівні, як системоутворюючий чинник (об`єкт) правовідносин - правового регулювання суспільних інформаційних відносин пов`язаних з використанням автоматизованих (комп`ютерних) системах (АС). В нашій країні системоутворюючим цієї галузі суспільних відносин виступає Закон України "Про захист інформації в автоматизованих системах" (від 5 липня 1994 року). Захист інформації в автоматизованих (комп`ютерних) системах - це комплексна підсистема організаційно-управлінських, організаційно-технічних та організаційно-правових заходів, засобів, методів, які здійснюються відповідними суб’єктами інформаційних відносин для запобігання заподіянню шкоди інтересам власника інформації чи автоматизованої системи та правомірних користувачів інформацією, яка обробляється, передається і/або зберігається на комп`ютерних носіях (в електронно-цифровому виразі); в разі виникнення делікту (правопорушення) вжиття правового впливу для відновлення реституції попереднього стану, покарання винного і відшкодування завданої матеріальної і моральної шкоди у відповідності з законодавством.

Литература: Список використаних джерел 1. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. № 2341-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25–26 (29.06.2001). – Ст. 131. 2. Про ратифікацію Конвенції про кіберзлочинність. Закон України N 2824-IV від 7 вересня 2005 року // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, N 5-6, ст.71 3. Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах Закон України вiд 05.07.1994 № 80/94-ВР // Відомості Верховної Ради України – 1994, – № 31, 4. Про захист інформації в автоматизованих системах: Закон України від 5 липня 1994 р. № 80/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 31 (02.08.94). – Ст. 286. 5. Про типову форму повідомлення про комп’ютерні злочини: Додаток 2 вказівки першого заступника міністра внутрішніх справ генерал-лейтенанта міліції Л.В. Бородича від 16 грудня 1996 р. 6. Наказ Вищої атестаційної комісії “Про внесення змін і доповнень до Переліку спеціальностей, за якими проводяться захист дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата наук і доктора наук, присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань” від 03.06.2003 р. № 291: Затверд. Постановою президії ВАК України 11.06.2003 № 1-05/6. 7. Арістова І.В.. Державна інформаційна політика: організаційно-правові аспекти / За заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. О.М. Бандурки: Монографія. – Х.: Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2000. – 368 с. 8. Беляков К.И. Управление и право в период информатизации: Монография. – К.: Изд. “КВІЦ”, – 2001. – 308. 9. Бєляков К.І. Злочини з використанням інформаційних технологій // Бюл. з обміну досвідом роботи. – К.: Вид-во МВС України, 2001. – №131 –С. 24 – 26. 10. Біленчук П.Д. Організована транснаціональна комп'ютерна злочинність: глобальна проблема третього тисячоліття: Центр исследования компьютерной преступности (crime-research.ru) // http://www.crime-research.iatp.org.ua/library/Bilukr.htm 11. Брижко В.М., Цимбалююк В.С. та ін. Інформаційне суспільство. Дефініції. – К., 2002. – 220 с. 12. Виявлення та розслідування злочинів, що вчиняються з використанням комп’ютерних технологій / Камлик М.І., Романюк Б.В., Гавловський В.Д. та ін., За заг. ред. Я.Ю. Кондратьева. – К.: НАВСУ, 2000. –64 с. 13. Горбенко І. Д., Гріненко Т. О. Захист інформації в інформаційно- телекомунікаційних системах. — Х. : ХНУРЕ, 2004. – 368 с. 14. Олійник О. Захист інформації в умовах інформаційного суспільства// Право України.- К., 2005.- 10.- С.100-103. 15. Романов О.І. Методика оцінювання надійності комплексних систем захисту інформації в спеціальних телекомунікаційних системах/ О.І.Романов, С.П.Лівенцев, І.М.Павлов// Зв`язок.- К., 2005.- 2.- С.36-39.