Право Стародавнього Вавілону

Содержание:  Зміст Вступ 3 1. Характеристика основних джерел права Стародавнього Вавілону 4 2. Кримінальне право за законами Хаммурапі 10 3. Процес за законами Хаммурапі 22 Висновки 25 Список використаної літератури 26

Вступление: Вступ Вавилонська держава виникла на початку II тис. до н.е. в Азійському межиріччі Тигра та Євфрату в Месопотамії. Назву отримала від голов¬ного м. Вавилон (поблизу нинішнього м. Хілли в Іраку). На цій території спочатку розташовувалися невеличкі міста-держави, в яких ще довго зберігалися пережитки родоплемінної організації. Перші правителі невеличкого Вавилонського царства здійснювали обережну політику. Вони укладали союзи із сильними сусідніми державами - Ларсою, Ісіном, Марі – і при цьому доволі точно обирали найвигіднішого партнера. Перші п'ять вавилонських царів змогли значно розширити власні володіння, але рівня своїх союзників не досягай. Ситуація змінюється за шостого царя Вавилона – Хаммурапі, котрий був одним із найвідоміших політиків стародавнього світу. Він правив Вавилоном у 1792-1750 рр. до н.е. Зійшовши на трон невеликого царства, Хаммурапі закінчив свої дні повелителем величезної за тогочасними мірками держави, котра охоплювала основну частину Межиріччя. Проіснувала держава до 539 р. до н.е., коли була завойована іранським царем Кіром і втратила свою незалежність. За правління Вавилоном Хаммурапі (1792-1750 рр. до н.е.) від-бувається значне піднесення держави. Швидко розвиваються товарно-грошові відносини, приватні рабовласницькі господарства, централі¬зується держава та зміцнюється царська влада, розвивається право. Ці досягнення значною мірою були зумовлені тими реформами, котрі здійснив цей правитель. Але ще одним досягненням Хаммурапі було створення своду законів, який став великим здобутком для права не тільки країн сходу, але й всього світу. Закони Хаммурапі були укладені близько 1760 р. до н.е. І стали основним Законом Вавілону, окрім звичайних норм.

Выводы: Висновки Закони древневавілонського правителя Хаммурапі вважаються одними з прадавніх в світі. За своїм змістом і за юридичним значенням ці закони стали найважливішим пам'ятником всього давньосхідного права, відобразив в той же час самий початок розвитку права взагалі. Текст Законів складався з прологу, 282 статей (нумерацію статей введено дослідниками) і епілогу. На думку більшості авторів у структурі Законів існує певна система. Тексти складені, в основному, в казуїстичній формі. Закони не містять загальних принципів, відсутня система у викладенні, хоча певна логіка має місце. І хоча Закони Хаммурапі недосконалі з точки зору їх повноти і за своєю категоричністю вони не передбачають різних явищ життя, вони є великим здобутком того часу. Аналіз злочинів і покарань згідно із законом Хаммурапі показує явну нерівність соціальних груп, їх відверто класовий, рабовласницький характер, привілейоване положення авілум. Основним видом покарань була страта в самих різних варіантах. Поділу на кримінальний і цивільний процес не існувало . Своїм законодавством Хаммурапі намагався закріпити устрій держави, панівною силою в якій мали бути дрібні і середні рабовласники. Це перший відомий збірник законів, що висвітлював рабовласницький лад, приватну власність. Закони містять пережитки родового ладу, що проявляється в суворих покараннях, збереженні принципу таліона, застосуванні ордалій. Мудрак Законник не може вважатися всеохоплюючим. У ньому не згадується багато державних і релігійних злочинів, основні види вбивств та ін. Є підстави вважати, що справи про такі злочини розглядалися згідно з нормами звичаєвого права.

Литература: Список використаної літератури 1. Графский В.Г. Всеобщая история права и государства. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Норма, 2007. – 752 с. 2. История государства и права зарубежных стран. / Под ред. Батыра К.И. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Проспект, 2003. – 496 с. 3. История государства и права зарубежных стран. / Чепурнова Н.М., Серегин А.В. – М.: ЕАОИ, 2007 – 198 с. 4. История государства и права зарубежных стран. В 2-х ч. – Ч.1. / Под ред. Крашенинниковой Н.А. и Жидкова О.А. – М.: НОРМА, 2001. – 480с. 5. История государства и права зарубежных стран. Конспект лекций. / Желудков А.В., Буланова А.Г. – М.: ПРИОР, 2003. – 176 с. 6. Історія держави і права зарубіжних країн: Посібник для підготовки, до іспитів / В. І. Орленко, В. В. Орленко. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2008. – 244 с. 7. Косарев А.И. История государства и права зарубежных стран. – 2-е изд. – М.: Юриспруденция, 2007 – 376 с. 8. Кудинов О.А. История государства и права зарубежных стран. – М.: МЭСИ, 2004. – 305 с. 9. Мудрак І. Д. Історія держави і права зарубіжних країн: Курс лекцій. – Ірпінь, 2001. – 198с. 10. Никифорова Н.А. Краткий курс. История государства и права зарубежных стран. – М.: Окей-кига, 2007. – 160 с. 11. Омельченко О.А. Всеобщая история государства и права. – В 2-х т. 3-е изд., испр. – Т. 1. – М.: ТОН-Остожье, 2000. – 528с. 12. Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн. – Харків.: Право. – 1999. – 416с. 13. Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. Хрестоматія. – К.: Вентурі. – 1998. – 540с.