Поняття митних зон і режимів та тарифні пільги і преференції

Содержание:Вступ 3 1. Поняття митних зон і режимів. 4 2. Назвіть тарифні пільги і преференції 10 Висновки 16 Перелік використаних джерел 18

Вступление:Одними з перших економічних законів України стали Закон України «Про митну справу в Українській РСР» та Митний кодекс України1. Поступово митне право оформилось у відносно самостійну галузь законодавства, але й досі перебуває в процесі становлення. Одні норми відміняються, інші приходять їм на зміну. З прийняттям Верховною Радою України 20 грудня 2001 р. нового МК України суттєво розширено механізм правового регулювання митних відносин. Цей кодекс після врахування зауважень Президента України підписаний ним 11 липня 2002 р.2 Ним врегульовані відносини, що регулювалися раніше підзаконними актами, введено нові інститути митного права. Хоча домінуючим підходом в регулюванні відносин, що виникають при перетині кордону фізичними особами та при переміщенні через нього матеріальних і інтелектуальних цінностей, є відносини влади та підкорення (адміністративно-правові), але це не виключає і приватного регулювання деяких з них. Митне право є комплексною галуззю законодавства з переважаючими публічно правовими засадами регулювання згідно з адміністративним правом. Воно допускає деякі приватно правові механізми. В межах цієї роботи будуть розкриті питання, пов’язані із сутністю митних зон та режимів, а також особливостю пільг та преференцій при сплаті мита.

Выводы:Відповідно до ст. 5 МК України територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води, повітряний простір, а також штучні острови, установки та споруди, що створюються у виключній морській економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, складає єдину митну територію України. Загалом митна територія збігається з державним кордоном України. В той же час митна територія не збігається з державною територією, оскільки подекуди із митної території могуть вилучатися ділянки державної території, чи, навпаки, включатися ділянки, що знаходяться поза межами державного кордону. Так, ч.2 ст.5 МК України встановлює, що території спеціальних розташованих в Україні митних зон вважаються такими, що знаходяться поза межами митної території України, за винятком визначених чинним законодавством випадків. Тому межі митної території України визначаються другою складовою, а саме митним кордоном України. Поняття митного кордону безпосередньо визначається ст. 6 МК України, де встановлено, що межі митної території України є митним кордоном України. Елементами митного кордону України є також периметри вільних митних зон і вільних складів. У митному праві прийнято виділяти зовнішній і внутрішній кордони. Зовнішній митний кордон розмежовує митний кордон суміжних держав і переважно збігається з державним кордоном. Виняток складає периметр вільних митних зон і вільних складів. Охорона зовнішнього кордону здійснюється прикордонними військами спільно з митницею. Внутрішній митний кордон складають периметри вільних митних зон і вільних складів. Внутрішній митний кордон, як правило, знаходиться усередині держави (митні пости в аеропортах). Загалом обидва кордони за своїм правовим статусом прирівняні, але є й різниця. Так територія вільної митної зони та вільного складу розглядаються як прикордонні і в'їзд у них здійснюється за спеціальними перепустками через спеціальні контрольно-пропускні пункти. Згідно Закону України "Про єдиний митний тариф" окремі види товарів звільняються від накладання мита, серед них: транспортні засоби, які здійснюють транспортні міжнародні вантажні перевезення; валюта України, іноземна валюта, цінні папери; товари, які вироблені на Україні і ввозяться назад на й територію без переробки, а також товари іноземного походження, які вивозяться назад з України без переробки; товари, які імпортуються всеукраїнськими і міжнародними об'єднаннями громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; товари, що імпортуються за рахунок коштів державного валютного фонду України та іноземних кредитів, котрі надаються під гарантію Кабінету Міністрів України, а також інші групи товарів згідно з різними договорами, угодами і законами України.

Литература:1. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16 квітня 1991 р. 2. Закон України “Про митну справу в Україні” від 25 червня 1991 р. 3. Закон України “Про єдиний митний тариф” від 5 лютого 1992 р. 4. Дроздова Г.М. Менеджмент внешнеэкономической деятельности предприятия: Учеб. пособие. - Донецьк: ДонГАУ, 2001. - 154 с. 5. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник для вузів / І.В. Багрова, Н.І. Рєдіна, В.Є. Власюк, О.О. Гетьман; За ред д-ра екон. наук, проф. І.В. Багрової. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 580 с. 6. Зовнішньоекономічна діяльність: теорія і практика сучасного менеджменту: Монографія / Л.В. Батченко, Г.М. Дроздова, В.В. Дятлова, О.Г. Ткаченко та ін.; Під заг. ред. Л.В. Батченко. - Донецьк: ДонДУУ, 2005. - 244 с. 7. Кириченко О.А. Менеджмент зовнішньо-економічної діяльності: Навч. посібник. - 3-є вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2002. - 384 с. Лазебник Л.Л. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності / Л.Л.Лазебник, О.Д.Данілов. - Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2005. - 158 с.