Державне регулювання банківської діяльності в Україні

Содержание: ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 5 1.1. Сутність та функції державного регулювання банківської діяльності 5 1.2. Методи державного регулювання банківської системи 15 1.3. Зарубіжний досвід державного регулювання банківської діяльності 26 РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ В УКРАЇНІ ЯК ОБ’ЄКТА ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ 35 2.1. Структура банківського капіталу та оцінка рівня капіталізації вітчизняних банківських установ 35 2.2. Вплив іноземного капіталу на функціонування банківської системи 47 2.3. Нормативно-правові акти НБУ як форма державного регулювання діяльності банків 58 РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ 66 3.1. Адаптація нормативно-правових актів НБУ до міжнародних стандартів банківського регулювання (на прикладі Базельської угоди) 66 3.2. Напрями вдосконалення інституційної складової державного регулювання банківської діяльності 80 ВИСНОВКИ 90 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 94 ДОДАТКИ93

Вступление: Актуальність теми. Основним призначенням банків є оптимізація потоків капіталу в економічній системі. Розгалужена мережа взаємних зобов’язань пов’язує банки один з одним так, що неплатоспроможність декількох з них, а іноді й одного великого банку, може призвести до кризи фінансової системи держави в цілому, а згодом і до тривалої стагнації всієї економіки. Стабільна та ефективна робота банківської системи у поєднанні з науково обґрунтованою державною економічною політикою забезпечує оптимальне функціонування економіки будь-якої країни. В умовах переходу від адміністративно-командної до ринкової економіки, що зараз відбувається в Україні, однією зі стрижневих проблем державної макроекономічної політики є підсилення керованості національної економіки, глибоке реформування принципів та методів державного управління, планування та регулювання народного господарства. Однак, звичайний зараз процес державного регулювання економіки на базі емпіричних гіпотез є хибним шляхом. Державне управління економікою взагалі й банківським сектором зокрема повинно спиратися на жорсткий аналіз ефективності схвалюваних рішень та прогнозування їх наслідків. Питанням регулювання банківської діяльності присвячені роботи вітчизняних та іноземних науковців: О.Барановського, А.Гальчинського, В.Корнєєва, В.Міщенка, О.Любунь, О.Орлика, О.Позднякова, О.Хаб’юка, Р.Замила, П.Роуза, Н. Сакаса, Дж.Сінки та інших. Проте, частіш за все в публікаціях зустрічається аналіз регулювання окремих банківських операцій або певних аспектів грошово-кредитних відносин в той час, коли практично відсутнім є комплексне всестороннє дослідження принципів та методів державного регулювання банківської діяльності в сучасних умовах. Метою дослідження є узагальнення теоретичних основ та практичних аспектів державного регулювання банківської діяльності в сучасних умовах. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання: 1. Дослідити сутність та функції державного регулювання банківської діяльності. 2. Визначити методи державного регулювання банківської системи. 3. Вивчити зарубіжний досвід державного регулювання банківської діяльності. 4. Охарактеризувати структуру банківського капіталу та оцінити рівень капіталізації вітчизняних банківських установ. 5. Проаналізувати вплив іноземного капіталу на функціонування банківської системи. 6. Систематизувати нормативно-правові акти НБУ як форму державного регулювання діяльності банків. 7. Обґрунтувати процес адаптації нормативно-правових актів НБУ до міжнародних стандартів банківського регулювання. 8. Узагальнити напрями вдосконалення інституційної складової державного регулювання банківської діяльності. Об’єктом дослідження виступає банківська діяльність. Предметом – процес державного регулювання банківської діяльності. Методи дослідження. В процесі дослідження діалектично поєднувались теоретичні та емпіричні методи пізнання, які взаємодоповнюють один одного. Серед них такі окремо-наукові методи як аналіз і синтез, абстрагування, декомпозиція, ідеалізація, узагальнення та обмеження, індукція, дедукція та моделювання, що базуються на принципах логіко-семантичної та економіко-статистичної оцінки первинного матеріалу. Практичне значення одержаних результатів. Основні розробки дослідження мають істотне утилітарне значення щодо поліпшення кількісних та якісних показників функціонування української банківської системи, її подальшої адаптації до форм та методів державного регулювання в сучасних умовах.

Выводы: Таким чином на основі проведеного дослідження можна зробити наступні висновки. Обґрунтовано, що банківська система посідає чільне місце в економічному розвитку кожної держави. Як важливий інструмент грошово-кредитного регулювання економіки, банківська діяльність сприяє мобілізації та використанню грошових ресурсів, забезпечує виконання фінансових зобов’язань, визначає динаміку інвестиційного процесу. Ефективно організована банківська система є запорукою сталого економічного зростання. Основними елементами системи державного регулювання банківської діяльності є: суб’єкти (учасники) та об’єкти державного регулювання, цілі, форми, методи та принципи регулювання, інструменти та важелі державного регулювання, механізми, стратегії та пріоритети регуляторної діяльності держави у сфері іноземного банківництва. Виявлено, що форми державного регулювання банківської діяльності розглядаються як зовнішній вияв процесу регулювання, сукупність способів його організації та вираження змісту, що визначають умови, порядок і послідовність дій, які сприяють ефективному виконанню регулятивних функцій з метою забезпечення розвитку та стабільності банківської системи. Основними формами державного втручання у розвиток банківської діяльності є монетарна (грошово-кредитна), податкова, антимонопольна політика, а також заходи адміністративно-економічного регулювання, які спрямовані на створення умов для ефективного функціонування банківської системи. Методи державного регулювання банківської діяльності розглядаються як сукупність прийомів і заходів впливу державних органів на розвиток банківського бізнесу в Україні з метою забезпечення ефективного функціонування банківської системи та підвищення розвитку вітчизняної економіки. До методів державного регулювання банківської діяльності доцільно зачислити такі: правові, адміністративні, економічні, а також специфічні. Принципи визначаються як вихідні положення, правила, покладені в основу здійснення ефективного державного регулювання банківської діяльності в Україні. Упродовж останнього десятиліття минулого століття відбулися реформи у банківських системах постсоціалістичних країн, невід'ємним атрибутом яких було становлення системи банківського регулювання. Водночас, істотні зміни у концепції побудови банківської системи відбуваються і в деяких країнах із сталим економічним розвитком. Аргументовано, що у світовій практиці немає єдиного підходу до інституційної побудови системи банківського регулювання. Значною мірою вона визначається особливостями соціально-економічного та історичного розвитку країн, характером і традиціями банківської системи, політико-юридичними чинниками. Визначено, що на сучасному етапі розвитку України адаптація національного законодавства до норм європейського права особливо актуальна, що зумовлено низкою причин. По-перше, зміна законодавства пов’язана зі створенням відповідної правової бази для майбутнього вступу до Європейського Союзу (далі ЄС); по-друге, адаптаційні процеси створюють підґрунтя для проведення реформ в усіх сферах суспільного життя, підвищення конкурентоспроможності економіки в цілому й банківської системи зокрема, подальшої демократизації та розбудови громадянського суспільства. Україна проголосила курс на європейську інтеграцію, уклавши із ЄС Угоду про партнерство та співробітництво в 1994 році, тим самим взявши на себе зобов’язання наблизити законодавство у пріоритетних сферах соціально-економічного розвитку держави до законодавства ЄС, і зокрема в банківській сфері. Таким чином галузева адаптація банківського законодавства проводиться в межах загального зближення законодавства України і ЄС. У процесі адаптації банківського законодавства здійснюється опрацювання законодавства ЄС з питань, що регулюють банківську справу. В процесі дослідження виявлено ряд завдань, що ставить перед собою: 1) узгодження українських банківських законів із законами ЄС; 2) нові рішення в грошовій політиці, які необхідні для виконання критеріїв, визначених Маастрихтською угодою; 3) реструктуризація і модернізація банківської системи. При цьому, головним уроком, який дала економіці практика формування нових ринкових відносин, полягає в тому, що чинник інституційного середовища є надзвичайно важливим. Його ігнорування істотно обмежує можливості науки у формуванні адекватних уявлень про економічну реальність. Очевидно, засвоєння цього уроку в наукових колах економістів на пострадянському просторі й стимулювало багатьох із них до активного оволодіння досягненнями інституційного напряму і проведенню численних досліджень з цієї проблематики. Таким чином, можна з упевненістю стверджувати, що фінансовий сектор має стати об’єктом стратегічного управління в рамках економічної політики держави і розглядатись як похідна управління економічним розвитком України на довгострокову перспективу. Отже, основним критерієм розвиненості фінансового сектора України, так само, як інших секторів економіки, є стабільність інституційного регулювання, тобто спроможність виконувати функції регулювання впродовж тривалого часу. Доведено, що в умовах сьогодення потрібно зважати і на фінансову глобалізацію, яка дає новий поштовх розвитку фінансовому сектору, призводить до формування світового фінансового ринку і його інституційних інновацій. Від того, яким буде інституційне середовище фінансового сектора України, буде залежати швидкість входження економіки країни до світового економічного простру та ефективність реформ у цілому.

Литература:1. Конституція України. – К. : Велес, 2007. – 48 с. 2. Про Національний банк України: закон України від 20 травня 1999 р. № 679-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 29 (23.07.99). – Ст. 238. 3. Про банки і банківську діяльність: закон України від 7 грудня 2000 р. № 2121-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5-6 (09.02.2001). – Ст. 30. 4. Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні: постанова Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року № 368 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 40. – Ст.1813. 5. Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів: наказ Міністерства юстиції від 12.04.2005 № 34/5 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 15 (29.04.2005). – Ст. 799. 6. Про скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта: наказ Міністерства юстиції від 27.12.2009 № 360/5// Офіційний вісник України. – 2009. – № 21 (30.03.2009). – С. 110. 7. Про нормативно-правові акти: закон України від 18 листопада 2009 року № 1729-VI // Офіційний сайт Верховної Ради України: Законотворча діяльність Електронний ресурс. – Режим доступу: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc34?id=&pf3511=31416&pf35401=155342 8. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затверджена постановою Правління НБУ від 28 серпня 2001 р. N 368. 9. Методичні рекомендації щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України: Постанова Правління Національного банку України 02.08.2004 р. №361 Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/Bank_Supervision/Risks/361.pdf 10. Методологічні роз'яснення до Основних принципів ефективного банківського нагляду Електронний ресурс. - Базель, 2006. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/Bank_Supervision/BCPMethodology_ukr.pdf 11. Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків»: Постанова Правління Національного банку України від 15.03.2004 р. № 104 Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/Bank_Supervision/Risks/104.pdf 12. Авилова А. Реформа банковской системы в Италии / А. Авилова // Проблемы теории и практики управления. – 2005. – № 3. – С. 59-65. 13. Алексеєнко Л.М., Олексієнко В.М., Юркевич А.І. Економічний словник: банківська справа, фондовий ринок (українсько-англійсько-російський тлумачний словник). – К.: Видавничий будинок „Максимум”, 2000. – 592с. 14. Аналітичний огляд «Результат України у світових рейтингах» Електронний ресурс. – К.: Департамент економічного аналізу та прогнозування, 2010. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/Publication/econom/ratings_Ukraine.pdf 15. Аспір Ю.А. Міжнародний досвід реформування банківських систем у розвинених країнах світу. Електронний ресурс. –Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/20_3/150_Kaszpruk_20_3.pdf 16. Банковский кодекс Республики Беларусь от 25 октября 2000 г. № 441-З. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.nbrb.by/legislation/code.asp 17. Баранецький І. Світова фінансова криза: перші результати та уроки для України // Зовнішні справи. – 2008. – № 12. – С. 5-7. 18. Бодров В. Державне регулювання інвестиційного процесу в умовах кризи світових фінансових ринків: ризики і можливості для України // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. – 2008. - №4. - С.61-63. 19. Великий тлумачний словник сучасної української мови. 170 000 слів / ред. В.Т. Бусел. – К. – Ірпінь : Перун, 2002. – 1440 с. 20. Розвиток банківської системи України / За ред. д-ра екон. наук О.І. Барановського. – К.: Ін-т екон. та прогнозув., 2008. – 584с. 21. Веселий І.О. Державне регулювання конкурентоспроможності банківської системи України. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/26_SSN_2010/Economics/71515.doc.htm 22. Горбунова Л. М. Принцип законності у нормотворчій діяльності органів виконавчої влади: монографія / Л. М. Горбунова. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 240 с. 23. Грушко В.І., Лаптєв С.М., Любунь О.С., Раєвський К.Є. Банківський нагляд: Навч.посіб. – К.: ЦНЛ, 2004. – 264с. 24. Д’яконова І. І. До питання визначення понять “банківське регулювання” та “банківський нагляд” // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – №8. – С.183-193. 25. Жучкова С. Органиаци державного управління діяльністю банків в Україні/С Жучкова /7 Персонал - 2008. -С.79-82. 26. Кашпрук Ю. А. Суть та види регулювання банківської діяльності. Електронний ресурс. –Режим доступу: http://www.rusnauka.com/14_NPRT_2010/Economics/65111.doc.htm 27. Коваленко Ю.М. Інституційна організація фінансового сектора економіки України. Електронний ресурс. –Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/VUABS/2010_2/29_01_01.pdf 28. Коваленко Ю.М. Сутність інституційного середовища фінансового сектора економіки. Електронний ресурс. –Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Evd/2011_1/17.pdf 29. Коноваленко Н. Базельские заботы// Банковская практика за рубежом. – 2003. – №10 – С.84-91. 30. Ковалюк А.О. Фінансове регулювання банківництва в Україні: термінологія і систематизація // Науковий вісник НЛТУ України. - 2008. -вип. 18.4. – С.258-265. 31. Конопатська Л. Регулювання банківської діяльності в Україні: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. Електронний ресурс. –Режим доступу: http: // disser. com. ua./ contents/37377.html 32. Кравченко Н.І. Організація державного управління діяльністю банків в Україні. Електронний ресурс. –Режим доступу: http://intkonf.org/kravchenko-ni-brakovenko-o-scherbakova-yu-organizatsiya-derzhavnogoupravlinnya-diyalnistyu-bankiv-v-ukrayini/ 33. Кротюк В. Л. Національний банк – центр банківської системи України. Організаційно-правовий аналіз / В. Л.Кротюк. – К. : Ін Юре, 2000. – 248 с. 34. Кротюк В. Базель II: нова концептуальна редакція Базельської угоди про капітал // Вісник НБУ. – 2006. - № 3 (121). – С. 2-5. 35. Кротюк В. Базель II: контроль з боку органу нагляду та ринкова дисципліна // Вісник НБУ. – 2007. – № 5 (135). – С. 3-8. 36. Кузнєцова Л.В. Проблеми регулювання банківської діяльності в умовах світової фінансової кризи. Електронний ресурс. –Режим доступу: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/6523/1/37.pdf 37. Кулинич І. Ю. Перспективи переходу кредитних організацій України на нові стандарти Базеля II. Електронний ресурс. –Режим доступу: http://www.rusnauka.com/10_NPE_2008/Economics/30139.doc.htm 38. Кушнеренко С.М. Оптимізація банківської системи України в контексті міжнародного досвіду: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук / С.М. Кушнеренко. –К., 2004. – 18 с. 39. Лемещенко П. С. Институциональная природа денег, или к основанию тайны фінансового кризиса // Наукові праці ДонНТУ: Серія: економічна. — 2009. — ип. 37-1. —С. 114 — 129. 40. Ліщенко Г.С. Базельська угода ІІ: розвиток міжнародних стандартів оцінки адекватності капіталу рівню ризиковості банківської діяльності. Електронний ресурс. –Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua:8080/dspace/bitstream/handle/123456789/15052/26-Lishchenko.pdf?sequence=1 41. Любунь О.С. Національний банк України: основні функції, грошово-кредитна політика, регулювання банківської діяльності. – Київ: КРОК, 2004. – 351с. 42. Лобозинська С. Функції державного регулювання банківської системи. Електронний ресурс. –Режим доступу: http://www.lnu.edu.ua/faculty/ekonom/Form_Rynk_Econ/2009_19/50_Lobozynska.pdf 43. Моисеев С.Р. Денежно-кредитный энциклопедический словарь. – Москва: Дело и Сервис, 2006. – 384с. 44. Монетарний огляд за 2010 р. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/Publication/econom/Mon_review/2010/2-2010.pdf 45. Мірошниченко А. М. Чи потрібен Закон України “Про нормативно-правові акти”? / А. М. Мірошниченко, Ю. Ю. Попов // Форум права. – 2009. – № 1. – С. 362-372 46. Міщенко В.І, Яценюк А.П., Коваленко В.В., Коренєва О.Г. Банківський нагляд: навчальний посібник. – Київ: Знання, 2004. – 406 c. 47. Мурашин О. Г. До питання про поняття правового акта / О. Г. Мурашин // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – №12. – С. 7–9. 48. Нагребельний В. П. Форма / Нагребельний В. П. // Юридична енциклопедія: в 6 т. / НАНУ, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України; ред. Ю. С. Шемшученко. – К.: Укр. енциклопедія iм. М. П. Бажана. – 2004. – С.294. 49. Орлюк О.П. Банківське право: навч.посібник. – Київ: Юрінком Інтер, 2004. – 376с. 50. Осадчук С. Механізм державного регулювання банківської діяльності: характеристика складових. Електронний ресурс. –Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dums/2010_3/10osvdhs.pdf 51. О Центральном банке Российской Федерации (Банке России): Федеральный Закон от 27.06.2002 Електронний ресурс. –Режим доступу: http://duma.consultant.ru/doc.asp?ID=13087&PSC=1&PT=1&Page=17. 52. Паласевич М.Б. Теоретико-методологічні засади державного регулювання банківської діяльності. Електронний ресурс. –Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/17_7/245_Palasewycz_17_7.pdf 53. Пасічник В.В. Банківський нагляд: правові засади та проблеми здійснення // Банківське право України. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2000. – 360 с. 54. Плотнікова М.В. Нормативно-правові акти НБУ як форма державного регулювання діяльності банків. Електронний ресурс. –Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Pvuabs/2010_1/03_03_01.pdf 55. Реверчук С.К., Кльоба Л.Г., Паласевич М.Б. Управління і регулювання банківською інвестиційною діяльністю. Наукова монографія / За ред.. д.е.н., проф. С.К. Реверчука. – Львів: “Тріада плюс”, 2007. – 352с. 56. Реверчук С.К. Грошово-банківські системи зарубіжних країн : навч.-метод. посібн. – Львів : Вид-во „Тріада плюс”. – 2007. – 160 с. 57. Рогова Н. Деякі теоретичні аспекти державного регулювання банківської діяльності // Економіка України. – 2004. – №4. – С.36-39. 58. Саркисян Т.С. Банковский надзор: генератор или тормоз развития банковской системы// Деньги и кредит. – 2006. – № 9. – С. 21-23. 59. Сідак М.В., Ціпкало Й.І. Правові основи реформування банківської системи України відповідно до стандартів ЄС // Науковий вісник Національної академії ДПС України. – 2005. - № 4 (31). – С. 214-223. 60. Старицький М. Вплив глобалізації на розвиток правового регулювання банківської діяльності в Україні // Підприємництво, господарство і право. – 2007. - № 9. – С. 59-61. 61. Толкачова С.В. Проблеми та перспективи адаптації Національного банківського законодавства до права Європейського союзу. Електронний ресурс. –Режим доступу: http://www.rusnauka.com/3_SND_2010/Pravo/58087.doc.htm 62. Хаб’юк О. Банківське регулювання та нагляд через призму рекомендацій Базельського комітету: Монографія. – Івано-Франківськ: ОІППО; Снятин: ПрутПринт, 2008. – 260с. 63. Ходаківська. Ринок фінансових послуг. Електронний ресурс. –Режим доступу: http://readbookz.com/books/129.html 64. Чуб О.О. Адаптація банківського законодавства України до права Європейського Союзу: стан, проблеми та перспективи // Фінанси України. – 2008. – № 4. – С. 57-67. 65. Чухно А. Інституціоналізм: теорія, методологія, значення // Економіка України. –2008. – №6. –С. 4 – 13. 66. Шаповалов А.В. Основні напрями євроінтеграційного розвитку банківської системи України Текст / А. В. Шаповалов // Вісник Університету банківської справи Національного банку України. – 2008. – № 3. – С.78–81. 67. Юрків В. Європейський Союз запроваджує Базель II // Вісник НБУ. – 2006. – № 9 (127). – С. 32. 68. Яременко О. Структурно-інституційні ефекти монетарної політики в умовах фінансової нестабільності // Економіка України.–2009.–№2. – С.60-67. 69. Офіційна сторінка Національного банку України. Електронний ресурс. –Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/