Історико-культурні ресурси Рівненської області

Содержание:ВСТУП 3 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕГІОНУ 7 1.1.Фізико-географічна характеристика та природно-рекреаційний потенціал 7 1.2. Соціально-економічні умови та стан розвитку туризму 10 1.3. Історія краю 15 2. ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ПОТЕНЦІАЛ В РІВНЕНСЬКІЙ ОБЛАСТІ 20 2.1. Пам’ятники і пам’ятні місця та їх використання в туризмі 20 2.2. Музеї та музейні комплекси 27 3.АВТОРСЬКІ ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО СТВОРЕННЯ МЕРЕЖІ ПІЗНАВАЛЬНИХ ТУРИСТИЧНО-ЕКСКУРСІЙНИХ МАРШРУТІВ 32 3.1. Туристичні маршрути 32 3.2. Маршрути-екскурсії 37 ВИСНОВКИ 40 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ 43 ДОДАТОК 1. ФОТОГРАФІЇ 46

Вступление:Дана робота присвячена вивченню історично-культурних ресурсів Рівненської області та їх залучення до системи туристично-екскурсійного обслуговування. Актуальність. Рівненська область розташована в північно-західній частині України й займає територію 20,1 тисячі квадратних кілометрів. Рівненщина межує з Берестейською та Гомельською областями Білорусі, Житомирською, Хмельницькою, Тернопільською, Львівською та Волинською областями. Територія нинішньої Рівненської області була заселена ще з доби пізнього палеоліту, тобто приблизно 40—10 тис. р. тому. Про не свідчать численні археологічні знахідки. На теренах області виявлено близько 100 залишків стародавніх поселень та могильників. У VI—VII ст.. край населяло плем'я дулібів-волинян. Наприкінці Х ст.. Волинь, у тому числі й Рівненщина, входила до Володимирського князівства. Визначну роль в історії краю відіграли Дорогобуж і Пересопниця, які в XI—XII ст.. були центрами удільних князівств. До 1283 р. належить перша письмова згадка про місто Рівне, коли тут відбулася битва польських та литовських військ. 1576 р. в Острозі князь Василь-Костянтин Острозький заснував слов'яно-греко-латинську Академію — На Рівненщині є понад 100 родовищ 14 видів корисних копалин. Рівненщина - європейський монополіст базальту. Область має 227 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, в тому числі державного значення - 17 заказників, 8 пам'яток природи, 2 пам'ятки садово-паркового мистецтва, 91 заказник, 36 пам'яток природи, 63 заповідні урочища. Сприятливі кліматичні умови, значні масиви лісів, річки, озера, лікувальні торфові грязі та мінеральні води створюють рекреаційні ресурси області. У Сарненському районі є курорт Горинь. На території області для туристів створені Державний історико-культурний заповідник у м. Острог, Державний історико-культурний заповідник у м. Дубно, історико-меморіальний заповідник "Поле Берестецької битви", Державний музей-заповідник "Козацькі могили", монастир-фортеця ХV-ХVІІ ст.; Луцька брама ХVІ ст.; Синагога ХVІ ст.; Троїцький монастир-фортеця ХV-ХVІІ ст. і замок 1550 р. та інші пам'ятки, які із задоволенням можна відвідати. В місті Рівному є два театри, створено державні музеї та 295 музеїв і музейних кімнат на громадських засадах. Рівненщина володіє значними рекреаційно-туристичними ресурсами. На території області знаходяться два державних історико-культурних заповідники в м. Дубно та Острозі з пам’ятками історії та архітектури ХІV-ХІХст. В с. Пляшева Радивилівського району діє державний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви», в червні 2001 року відбудуться урочисті заходи до вшанування 350 річниці пам’яті героїв Берестецької битви. Пам’ятником історії та архітектури є комплекс Свято-Троїцького монастиря м. Корець, на території якого знаходиться могила Анни Андро, оспіваної А. С. Пушкіним, комплекс Свято-Миколаївського монастиря с. Городок Рівненського району, комплекс Межиріцького Свято-Троїцького монастиря, що біля Острога, Дерманський монастир Здолбунівського району. Унікальні природні ландшафти є в Березнівському районі, так звана «Надслучанська Швейцарія», природний заповідник «Соколині гори», базальтові стовпи Берестовецьких кар’єрів на Костопільщині, родовища бурштину на півночі області. Цікавий своїм розмаїттям екзотичних порід дендропарк Березнівського лісового коледжу, знаний в Україні і Юзефінський парк з тисячолітнім дубом та природний заповідник «Вишнева гора». Серед санаторіїв з мінеральними водами найвідоміші «Червона калина» с. Жобрин Рівненського району та «Горинь» с. Степань Сарненського району. Чудодійне джерело Святої Анни з цілющою водою в с. Онишківці Дубенського району є місцем паломництва християн з різних куточків України та з-за кордону. Значні рекреаційні ресурси та сприятливі природнокліматичні умови має зона навколо Хрінницького водосховища в Демидівському районі. Рівненщина володіє необхідною природною та матеріально-технічною базою для розвитку екстремальних видів туризму: військового, авіаційного, мисливства, сплаву на плотах, відпочинку в сідлі. В області є три історичних музеї (м. Радивилів, Корець, с. Дубрівськ Зарічненського району), чотири краєзнавчих (м. Рівне, Березне, Костопіль, Млинів). Природно-заповідний фонд (ПЗФ) Рівненської області станом на 1.01.2004р. складається з 269 об’єктів загальною площею 170786,3 га, що становить 8,5 % території області, в тому числі - 26 об’єктів загальнодержавного значення загальною площею 59217,1 га і 243 об’єкти місцевого значення площею 111569,2 га. До репрезентативної мережі області віднесено ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об’єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу довкілля. Рівненська область за рівнем заповідності входить в п’ятірку кращих по Україні. За оцінкою багатьох спеціалістів відсоток заповідності Рівненщини має бути ще більшим - не менше 10 %. З 1994 р. кількість об’єктів природно-заповідного фонду збільшилась з 248 до 269 об’єктів, а їх загальна площа з 112,4 тис. га до 170,3 тис. га. Хронологічні рамки обумовлені розвитком всієї суми історичних подій, що вплинули на процес розвитку туристичних ресурсів Рівненської області. Дослідження ґрунтується на джерелах, значна частина яких вперше вводиться в науковий обіг. Географічні рамки – Рівненська область. Метою моєї роботи є дослідити туристичні рекреаційні ресурси Рівненської області та їх залучення до системи туристично-екскурсійного обслуговування. Об‘єктом дослідження виступає Рівненська область. Предметом дослідження виступають туристичні рекреаційні ресурси Рівненської області. Отже, метою роботи зумовлено наступні завдання дослідження: • Надати загальну характеристику регіону, а саме фізико-географічну характеристику та природно-рекреаційний потенціал, оцінити соціально-економічні умови та стан розвитку туризму, дослідити історію краю. • Дослідити історико-культурний потенціал Рівненської області, в тому числі пам’ятники і пам’ятні місця та їх використання в туризмі, музеї та музейні комплекси. • Розробити авторські пропозиції щодо створення мережі пізнавальних туристично-екскурсійних маршрутів. Досконале виконання цих завдань вимагає глибокого, ретельного добору та опрацювання якомога більшої кількості джерел присвячених обраній темі. В роботі використовуються дослідження таких вчених та дослідників як Антонова Г.М., Булига О., Юрчук О., Бухало Г., Коротун І.М., Лашта В., Лесик О.В., Панасенко О., Ричков П.А., Свєшніков І.К. Курсова робота складається з трьох розділів, вступу, висновків, двох додатків. Список літератури містить 30 джерел.

Выводы:Природно-заповідний фонд Рівненської області станом на 1.01.2004р. складається з 269 об’єктів загальною площею 170786,3 га, що становить 8,5 % території області, в тому числі - 26 об’єктів загальнодержавного значення загальною площею 59217,1 га і 243 об’єкти місцевого значення площею 111569,2 га. В даній роботі були виконані наступні завдання дослідження: • Була надана загальна характеристика регіону, а саме фізико-географічну характеристика та природно-рекреаційний потенціал, були оцінені соціально-економічні умови та стан розвитку туризму, була досліджена історія краю. • Був досліджений історико-культурний потенціал в АР Крим, в тому числі пам’ятники і пам’ятні місця та їх використання в туризмі, музеї та музейні комплекси. • Були розроблені авторські пропозиції щодо створення мережі пізнавальних туристично-екскурсійних маршрутів. Таким чином були зроблені наступні висновки: Рівненська область відрізняється наявністю численних природних, соціально-економічних і культурно-історичних ресурсів, багато з яких можна використовувати як рекреаційні. Найбільшу цінність для рекреації представляють грязелікувальні, культурно-історичні й археологічні ресурси, лікувально-мінеральні води. В економіці області домінують галузі електроенергетики, хімічної, легкої, лісової, деревообробної, харчової промисловості, виробництва будматеріалів, металообробки, машинобудування. Область характеризується складними умовами розвитку сільськогосподарського виробництва, особливо її північні поліські райони. Перш за все це низька природна родючість ґрунтів, заболоченість і перезволоженість території, високий рівень еродованості території південних районів, дрібно контурність угідь і, особливо, радіоактивна їх забрудненість внаслідок аварії на ЧАЕС. В Рівненській області розвинуті такі художні промисли як ткацтво, вишивка, гончарство, різьбярство. В місті Рівне працюють такі заклади культури: музично-драматичний театр на 650 місць; театр ляльок; 4 будинки культури на 2000 посадкових місць; 4 кінотеатри на 2000 посадкових місць; зал органної та камерної музики; Палац дітей і молоді; краєзнавчий музей; музей українського мистецтва; фотогалерея; фiлармонiя, 18 бібліотек. Новим і перспективним напрямком у розвитку туристської індустрії Рівненщини стали зелений туризм і агротуризм. Ці види туризму є однією з форм малого бізнесу, підвищують роль краєзнавства, елементи активної діяльності й відпочинку, створюють життєве середовище, наближену до природи. Для цього на Рівненщині є всі умови: сполучення великих рівнин, лісів, озер, унікальна флора й фауна, широка мережа природних, історичних і етнографічних пам'ятників. Атрактивність культурних комплексів для рекреаційних цілей виробляється двома основними методами: • Ранжирування культурних комплексів по їхньому місцю у світовій і вітчизняній культурі. Виробляється експертним шляхом: установлюються об'єкти світового, федерального, обласного й місцевого значення; • Необхідним і достатнім часом для огляду. Цей метод дозволяє порівнювати різні території по перспективності історико-культурного потенціалу для туризму. Існує безліч форм включення культурно-історичних ресурсів у систему рекреаційного туристського обслуговування. Найпоширеніша форма - організація музеїв і ексурсійно-туристських маршрутів. Найбільш відомими музеями Рівненської області є: • Рівненський обласний краєзнавчий музей. • Історико-етнографічннй музей м. Сарни - зберігає та збирає етнологічні пам’ятки Рівненського Полісся. • Березнівський краєзнавчий музей. Музей розташований в будинку, який є пам’яткою архітектури початку ХХ ст. Побудований поміщиком М. Малинським. Екскурсійне обслуговування: оглядова екскурсія „Історія Березнівщини”. • Музей книги і друкарства м. Острог. • Корецький районний історичний музей. Виставкові проекти: виставки майстрів народної творчості та самодіяльних художників. • Державний історико-культурний заповідник м. Дубно. Державний історико-меморіальний заповідник "Поле Берестецької битви". Також автором пропонуються маршрути екскурсій по м. Рівне, пам’ятка садово-паркового мистецтва – парк ім. Т.Шевченка, Тараканівський форт, Твердиня над Ікрою, Волинські Афіни, Межиріччі Острозькі, місцями козацької слави, Корець – обитель християнства, Гощанське Погориння та пізнавальна екскурсія «Село Маринин і навколо нього».

Литература:1. Короленко і Рівненщина”: Пристендовий проспект до експозиції / Рівнен. обл. краєзн. музей. – Рівне, 2003. – 15 с. 2. Антонова Г.М., Нікольченко Ю.М., Пономарьова Т.О., Бухало Г.В. Ровенський краєзнавчий музей. Путівник. – Л.: Каменяр, 1978. – 95 с. 3. Берестецька битва в історії України: Матеріали тез всеукр. наук.-практ. конф. – Рівне, 1990-2001. - 301 с. 4. Богоявленська церква. 1521 р. Острог Рівненської обл. // Храми України: Альбом. – К., 2002. – 98 с. 5. Булига О., Юрчук О. Музей і відвідувач (із досвіду роботи РОКМ) // Волинський музей: історія і сучасність: Наук. зб. Вип. III. Матеріали III Всеукр. наук.-практ. конф., Луцьк – Колодязне, 18 – 19 трав. 2004 р. - Луцьк, 2004. –168 с. 6. Бухало Г. Круг містечка Берестечка: Короткий іст. нарис. – Рівне: Держ. ред.-видав. підприємство, 1993. – 103 с. 7. Державний історико-культурний заповідник м. Острога. 1916-1918- Острог, 2001. – 73 с. 8. Державний історико-культурний заповідник у місті Дубні. – Рівне: ВАТ “Рівненська друкарня”, 2000. – 12 с. 9. Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Т.: Ровенська область. – К.: Голов. ред. УРЕ, 1973. – 652 с. 10. Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області: Природа. Населення. Господарство. Екологія. – Рівне, 1996. – 138 с. 11. Лашта В. Географія Надслучанського краю. Березнівський район: Наук.-пізнав. посіб. – Рівне: Волинські обереги, 2003. – 148с. 12. Лесик О.В. Замки та монастирі України. – Л.: Світ, 1993. – 240 с. 13. Мандруючи Дубенськими околицями // Дубно, княжий мій граде!: Краєзнавчий нарис.- Дубно, 2001. – 60 с. 14. Музей книги і друкарства / Державний історико-культурний заповідник м. Острога. – Острог, 2002. – 6 с. 15. Музей-заповідник Козацькі могили: Короткий фотопутівник / Авт. тексту І.К. Свєшніков, фото М.О. Голяка. - К.: Мистецтво, 1990. – 13 с. 16. Новосілецький А. Острог на Волині: Науково-популярний нарис з найдавніших часів до початку 20 століття. – Острог: Острозька Академія, 1999. – 160 с. 17. Одвічні джерела: Острогу – 900: Бібліогр. покажч./ Рівнен. держ. обл. б-ка; П.І. Демчук, М.П. Манько, Н.П. Тимощук; Наук. конс. М.П. Ковальський, І.В. Мілясевич. – Рівне: Волинські обереги, 2000. – 192с. 18. Острозька Академія 16 – 17 ст.: Енциклопедичне видання.- Острог: Острозька Академія, 1997. – 201с. 19. Панасенко О. Рівненщина: Сторінки минулого: Наук.-попул. навч. посіб. – Рівне, 2001. – 313 с. 20. Прищепа Б. Археологічні пам’ятки І - початку ІІ тисячоліття в Дубровицькому районі // Дубровиці - 1000 років: Зб. матеріалів. - Рівне, 2005. – 130 с. 21. Прищепа О. Вулицями старого міста. - Рівне, 1997. - 154 с. 22. Равчук Г.Р., Ткач І. О. Острог: Краєзнавчий нарис. – Л.: Каменяр, 1987. – 47с. 23. Ричков П.А., Луц. В.Д. Архітектурно-мистецька спадщина князів Острозьких. – К.: Техніка, 2002. – 168с. 24. Рівне 720: від давнини до сучасності. Кн. 2 / Упоряд.: Г.Бухало, В.Шанюк, С.Шевчук. – Рівне: Волинські обереги, 2003. – 144 с. 25. Рівне-720: від давнини до сучасності. Кн. 1. / Упоряд.: Г.Бухало, В.Шанюк, С.Шевчук. – Рівне: Волинські обереги, 2003. – 240 с. 26. Савчук П. Дубинський форт: Історичний нарис. Рівне: Ліста, 2001. – 288с. 27. Свєшніков І. К. Битва під Берестечком. – Л.: Слово, 1993. – 302 с. 28. Свєшніков І. К. Музей-заповідник “Козацькі могили”: Путівник. – Л.: Каменяр, 1990. – 94 с. 29. Тхор В. І., Сніцаревич В. М., Процюк В. К. Історія нашого краю: Навч. посіб. – Рівне, 2001. – 151 с. 30. Федоришин М. Замок у Клевані. – Клевань – Рівне, 2002. – 56 с.