Вступление:Дана робота присвячена вивченню історично-культурних ресурсів Рівненської області та їх залучення до системи туристично-екскурсійного обслуговування. Актуальність. Рівненська область розташована в північно-західній частині України й займає територію 20,1 тисячі квадратних кілометрів. Рівненщина межує з Берестейською та Гомельською областями Білорусі, Житомирською, Хмельницькою, Тернопільською, Львівською та Волинською областями. Територія нинішньої Рівненської області була заселена ще з доби пізнього палеоліту, тобто приблизно 40—10 тис. р. тому. Про не свідчать численні археологічні знахідки. На теренах області виявлено близько 100 залишків стародавніх поселень та могильників. У VI—VII ст.. край населяло плем'я дулібів-волинян. Наприкінці Х ст.. Волинь, у тому числі й Рівненщина, входила до Володимирського князівства. Визначну роль в історії краю відіграли Дорогобуж і Пересопниця, які в XI—XII ст.. були центрами удільних князівств. До 1283 р. належить перша письмова згадка про місто Рівне, коли тут відбулася битва польських та литовських військ. 1576 р. в Острозі князь Василь-Костянтин Острозький заснував слов'яно-греко-латинську Академію — На Рівненщині є понад 100 родовищ 14 видів корисних копалин. Рівненщина - європейський монополіст базальту. Область має 227 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, в тому числі державного значення - 17 заказників, 8 пам'яток природи, 2 пам'ятки садово-паркового мистецтва, 91 заказник, 36 пам'яток природи, 63 заповідні урочища. Сприятливі кліматичні умови, значні масиви лісів, річки, озера, лікувальні торфові грязі та мінеральні води створюють рекреаційні ресурси області. У Сарненському районі є курорт Горинь. На території області для туристів створені Державний історико-культурний заповідник у м. Острог, Державний історико-культурний заповідник у м. Дубно, історико-меморіальний заповідник "Поле Берестецької битви", Державний музей-заповідник "Козацькі могили", монастир-фортеця ХV-ХVІІ ст.; Луцька брама ХVІ ст.; Синагога ХVІ ст.; Троїцький монастир-фортеця ХV-ХVІІ ст. і замок 1550 р. та інші пам'ятки, які із задоволенням можна відвідати. В місті Рівному є два театри, створено державні музеї та 295 музеїв і музейних кімнат на громадських засадах. Рівненщина володіє значними рекреаційно-туристичними ресурсами. На території області знаходяться два державних історико-культурних заповідники в м. Дубно та Острозі з пам’ятками історії та архітектури ХІV-ХІХст. В с. Пляшева Радивилівського району діє державний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви», в червні 2001 року відбудуться урочисті заходи до вшанування 350 річниці пам’яті героїв Берестецької битви. Пам’ятником історії та архітектури є комплекс Свято-Троїцького монастиря м. Корець, на території якого знаходиться могила Анни Андро, оспіваної А. С. Пушкіним, комплекс Свято-Миколаївського монастиря с. Городок Рівненського району, комплекс Межиріцького Свято-Троїцького монастиря, що біля Острога, Дерманський монастир Здолбунівського району. Унікальні природні ландшафти є в Березнівському районі, так звана «Надслучанська Швейцарія», природний заповідник «Соколині гори», базальтові стовпи Берестовецьких кар’єрів на Костопільщині, родовища бурштину на півночі області. Цікавий своїм розмаїттям екзотичних порід дендропарк Березнівського лісового коледжу, знаний в Україні і Юзефінський парк з тисячолітнім дубом та природний заповідник «Вишнева гора». Серед санаторіїв з мінеральними водами найвідоміші «Червона калина» с. Жобрин Рівненського району та «Горинь» с. Степань Сарненського району. Чудодійне джерело Святої Анни з цілющою водою в с. Онишківці Дубенського району є місцем паломництва християн з різних куточків України та з-за кордону. Значні рекреаційні ресурси та сприятливі природнокліматичні умови має зона навколо Хрінницького водосховища в Демидівському районі. Рівненщина володіє необхідною природною та матеріально-технічною базою для розвитку екстремальних видів туризму: військового, авіаційного, мисливства, сплаву на плотах, відпочинку в сідлі. В області є три історичних музеї (м. Радивилів, Корець, с. Дубрівськ Зарічненського району), чотири краєзнавчих (м. Рівне, Березне, Костопіль, Млинів). Природно-заповідний фонд (ПЗФ) Рівненської області станом на 1.01.2004р. складається з 269 об’єктів загальною площею 170786,3 га, що становить 8,5 % території області, в тому числі - 26 об’єктів загальнодержавного значення загальною площею 59217,1 га і 243 об’єкти місцевого значення площею 111569,2 га. До репрезентативної мережі області віднесено ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об’єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу довкілля. Рівненська область за рівнем заповідності входить в п’ятірку кращих по Україні. За оцінкою багатьох спеціалістів відсоток заповідності Рівненщини має бути ще більшим - не менше 10 %. З 1994 р. кількість об’єктів природно-заповідного фонду збільшилась з 248 до 269 об’єктів, а їх загальна площа з 112,4 тис. га до 170,3 тис. га. Хронологічні рамки обумовлені розвитком всієї суми історичних подій, що вплинули на процес розвитку туристичних ресурсів Рівненської області. Дослідження ґрунтується на джерелах, значна частина яких вперше вводиться в науковий обіг. Географічні рамки – Рівненська область. Метою моєї роботи є дослідити туристичні рекреаційні ресурси Рівненської області та їх залучення до системи туристично-екскурсійного обслуговування. Об‘єктом дослідження виступає Рівненська область. Предметом дослідження виступають туристичні рекреаційні ресурси Рівненської області. Отже, метою роботи зумовлено наступні завдання дослідження: • Надати загальну характеристику регіону, а саме фізико-географічну характеристику та природно-рекреаційний потенціал, оцінити соціально-економічні умови та стан розвитку туризму, дослідити історію краю. • Дослідити історико-культурний потенціал Рівненської області, в тому числі пам’ятники і пам’ятні місця та їх використання в туризмі, музеї та музейні комплекси. • Розробити авторські пропозиції щодо створення мережі пізнавальних туристично-екскурсійних маршрутів. Досконале виконання цих завдань вимагає глибокого, ретельного добору та опрацювання якомога більшої кількості джерел присвячених обраній темі. В роботі використовуються дослідження таких вчених та дослідників як Антонова Г.М., Булига О., Юрчук О., Бухало Г., Коротун І.М., Лашта В., Лесик О.В., Панасенко О., Ричков П.А., Свєшніков І.К. Курсова робота складається з трьох розділів, вступу, висновків, двох додатків. Список літератури містить 30 джерел.