Жаргонізми або сленг у засобах масової інформації

Содержание: ВСТУП 3 1. Аналіз функціонування жаргонізмів та сленгу у засобах масової інформації 4 ВИСНОВОК 12 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 13

Вступление: Як відзначають багато лінгвістів, з початком свободи, пов'язаної з соціальними змінами в суспільстві в другій половині 80-х років ХХ століття, свобода прийшла і в мову 2, с. 18. Це справедливо і по відношенню до нашого часу: ми можемо спостерігати вживання зниженої лексики у всіх сферах, представниками майже всіх соціальних, вікових, професійних груп. Зв'язано це, перш за все, з відміною цензури, зняттям багатьох заборон і загальною демократизацією суспільства. Це призвело до того, що сленг, жаргон і навіть лайлива лексика сталі вживатися в засобах масової інформації та художній літературі. Причому нерідко розмовна лексика застосовується авторитетними виданнями, розрахованими на широку аудиторію, а сленг проник навіть у випуски новин на загальнонаціональних каналах. Все це обумовлює актуальність вивчення такого відносно нового явища в українській мові, як загальний сленг і жаргон, зокрема, особливостей їх функціонування в ЗМІ.

Выводы: Проведене дослідження дозволяє говорити про те, що в даний час ЗМІ не тільки відображають мовну дійсність, але і виступають популяризаторами загального сленгу. Є декілька причин цього. По-перше, сучасні журналісти – це частіше всього молоді люди, студенти або випускники журналістських факультетів вузів, представники того соціального прошарку, який застосовує в своїй мові сленг. По-друге, більшість журналів і газет зараз направлена на адекватне сприйняття інформації великого кола осіб, що досягається за допомогою вживання зрозумілої і звичної лексики, тобто жаргону і сленгу. По-третє, мова постійно розвивається і удосконалюється, запозичуються нові слова, мова молоді, а з нею і мова всього суспільства стає менш консервативною. Тобто ЗМІ в даному випадку дотримуються цієї тенденції до лібералізації мови і вже, по суті, не є зразком красивої, грамотної, літературної мови, як це було 20 років тому. Таким чином, сьогодні спостерігається активне використання журналістами загального сленгу та жаргону. Він застосовується навіть там, де раніше не було місця розмовній лексиці, – у випусках новин і авторитетних друкарських виданнях. Сленг вживається в заголовках газет і журналів, основному тексті статі, він увійшов до мовного побуту публічних людей: артистів, політиків, суспільних діячів. Це обумовлено, перш за все, високим стилістичним і експресивно-емоційним потенціалом загального сленгу. Активний розвиток загального сленгу, розширення круга його носіїв, вживання його в усній мові, ЗМІ і художній літературі – все це визначає перспективи його подальшого глибокого вивчення.

Литература:1. Кудрявцева Л. А. Общий сленг в русском языке / Л. А. Кудрявцева // Владимир Иванович Даль и современные филологические исследования : сб. науч. работ. – К. : Издательско-полиграф. центр «Київський університет», 2002. – С. 198–203. 2. Орлова Н. О. Сленг vs. жаргон: проблема дефиниции / Н. О. Орлова // Ярославский педагогический вестник. – 2004. – № 3 (40). – С. 4–8. 3. Розина Р. И. Состояние и тенденции развития общего русского сленга 2000–2003 гг. / Р. И. Розина // Русский язык. – 2003. – № 20 (23–31 мая). – С. 12–13. 4. Розина Р. И. Сравнительный анализ семантических процессов в литературном языке и в сленге / Р. И. Розина // Современный русский язык : Активные процессы на рубеже XX–XXI веков / Ин-т рус. яз. им. В. В. Виноградова РАН. – М. : Языки славянских культур, 2008. – 712 с. 5. Хомяков В. А. Нестандартная лексика в структуре английского языка национального периода : автореф. дис. … д-ра филол. наук : спец. 10.02.04 «Германские языки» / В. А. Хомяков. – Л., 1980. – 49 с. 6. Швейцер А. Д. Американский вариант литературного английского языка: пути формирования и современный статус / А. Д. Швейцер // Вопросы языкознания. – 1995. – № 6. – С. 3–16.