Вступление: Вступ
Обрана стратегія роботи з персоналом повинна бути втілена в конкретні форми (кадрові програми, процедури й т.д.). Досягти цього можна, плануючи людські ресурси організації. Базою такого планування є аналіз потреб у персоналі й вивчення інформації про продуктивність працюючих і витратах на їх утримання.
У зв'язку з дефіцитом робочої сили кадрове планування стало в багатьох організаціях інтегруючою складовою частиною підприємницького планування. Виробничі рішення щодо застосування нових технологій, місця розташування підприємства, капіталовкладень, що йдуть на розширення наявних і придбання нових основних фондів, повинні модифікуватися в тих випадках, якщо дефіцит робочої сили може привести до помилок. У жодній економіці з повною зайнятістю більше не діє принцип "перекачування робочої сили" 20-х і початку 30-х років цього сторіччя - залучення необхідної робочої сили й витиснення зайвих або ж у цей момент більше не потрібних роботоотримувачів. Однак і в країнах з перевищенням пропозиції робочої сили над попитом у всезростаючому ступені відмовляються від системи "найняти й звільнити" внаслідок зростаючих вимог до якості працівників, їхньої готовності брати на себе відповідальність.
Якщо раніше вважали, що кадрове планування необхідно лише у випадку дефіциту робочої сили, то зараз взяла гору думка, що воно потрібно й у часи безробіття: кваліфікованих працівників нелегко знайти й при ненапруженому положенні на ринку праці; крім того, варто уникати соціальних труднощів, що часто виникають при звільненнях.
Сьогодні все більше число компаній і фірм виділяють як самостійний вид діяльності кадрових служб кадрове планування, або планування людських ресурсів.
Залежно від моделі управління персоналом, що застосовується в окремих організаціях дане планування розуміється тільки як прогнозування числа вакантних місць при визначенні джерел, за рахунок яких має бути їх заповнити (навчальні заклади, інші фірми, безробітні й т.п.). В організаціях, де управління персоналом орієнтовано на модель "людський капітал", планування людських ресурсів охоплює розробку й впровадження широкого кола заходів щодо навчання й професійного розвитку працівників, планування їхнього просування по службі (кар'єру) і т.п.
Зміни, що відбуваються, пов'язані з необоротністю економічних реформ і рухом до здорової конкуренції, змушують організації України приділяти значну увагу довгостроковим аспектам кадрової політики, що базується на науково обґрунтованому плануванні.