Компанії з управління активами та їх роль на фондовому ринку України

Содержание: ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ КОМПАНІЇ С УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ ТА ЇХ РОЛЬ НА ФОНДОВОМУ РИНКУ УКРАЇНИ 5 1.1. Компанії з управління активами – учасник фінансового ринку 5 1.2. Нормативно-правове регулювання діяльності компаній з управління активами в Україні 8 РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ КОМПАНІЙ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ НА ФОНДОВОМУ РИНКУ УКРАЇНИ 15 2.1. Динаміка діяльності компаній з управління активами 15 2.2. Стан ринку інвестиційних фондів 21 РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ КОМПАНІЙ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ НА ФОНДОВОМУ РИНКУ УКРАЇНИ 28 ВИСНОВКИ 35 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 38

Вступление: ВСТУП Останні десятиліття ознаменувалися значним збільшенням обсягів операцій у фінансовому секторі економіки. Капіталізація фінансових ринків засвідчує вартісний вимір економічного розвитку. Учасники-контрактори використовують різні варіанти фінансування власних потреб, – самостійне чи звертаються за послугами до спеціалізованих інституційних посередників. При трансформації знерухомлених ресурсів у мобільні фінансові активи, відбувається формування фінансового капіталу. На розвинутих фінансових ринках рух фінансових потоків відбувається вертикально: інвестиції та кредити переміщуються від постачальників капіталу (позичальників) до споживачів (емітентів), а доходи від цих операцій в зворотному напрямі. На ринках, що розвиваються, має місце переважне переміщення фінансових потоків у горизонтальній площині – окремо між банками – та поєднано з небанківськими структурами при обслуговуванні клієнтів. Фактично це означає існування псевдо ринку без використання інвестиційних орієнтирів в управління руху капіталів. Сучасний розвиток фондового ринку України передбачає нові механізми по обслуговуванню корпоративних інтересів, головними з яких є швидкість та зручність перерозподілу фінансових ресурсів та можливість залучення дешевих та довгострокових інвестицій. Саме ці питання вирішують компанії по управлінню активами (КУА). Створені ними корпоративні та пайові інвестиційні фонди дають можливість інвесторам знизити витрати по сплаті податків й інвестувати прибуткові проекти. Інвестиційні фонди дозволяють не лише накопичувати необхідні засоби, але й перерозподіляти прибуток між учасниками інвестиційного процесу. Метою даної роботи є дослідження ролі компаній з управління активами на фондовому ринку України. Для досягнення мети роботи були поставлені наступні завдання: - дослідити сутність компаній з управління активами та її функцій на фондовому ринку; - дослідити нормативно-правове регулювання діяльності КУА на ринку; - провести аналіз динаміки кількості КУА та їх основних економічних показників в Україні; - дослідити діяльність КУА на ринку, інструменти інвестування та їх стан за 2007-2009 рр.; - виявити проблеми в діяльності КУА та надати рекомендації щодо підвищення ефективності їх функціонування в Україні. Об‘єктом дослідження виступають компанії з управління активами. Предметом дослідження є проблеми функціонування КУА на ринку України. Для написання роботи була використана наукова і методична література провідних вітчизняних вчених, статті періодичних видань, нормативно-правові акти, дані державних органів України та офіційних організацій. Під час написання роботи були використані методи наукового пізнання, економічного аналізу, статистичні показники динаміки і структури.

Выводы: ВИСНОВКИ В результаті проведеного дослідження можна зробити наступні висновки. Компанія по управлінню активами – це організація, виключним видом діяльності котрої є управління активами інститутів спільного інвестування (ІСІ) — пайовими та корпоративними інвестиційними фондами. Відповідно до закону «Про інститути спільного інвестування», діяльність інвестиційних фондів пов’язана з об’єднанням (залученням) грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від їх вкладення у цінні папери інших емітентів, корпоративні права, нерухомість. Основні функції компанії з управління активами: створення пайових інвестиційних фондів; випуск, розміщення і викуп цінних паперів ІСІ; залучення агентів, які розміщують/викуповують цінні папери ІСІ серед інвесторів; управління активами ІСІ; аналіз ринку цінних паперів, нерухомості та інших ринків, інструменти яких знаходяться у складі активів ІСІ; пошук нових об'єктів для інвестицій; регулярна переоцінка активів та ін. Роль фінансового посередництва на фінансовому ринку важко переоцінити, бо функціонують згідно з особливостями фінансового ринку України, співвідношенні попиту та пропозиції, що склались в певний момент часу. Особливість діяльності фінансових посередників в Україні наступна: їх діяльність проходить в умовах становлення та постійній мобільності ринкових регуляторів розвитку економіки та фінансового ринку. Діяльність КУА жорстко регулюється і обмежується законодавством і контролюється Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку. 2008 рік виявився вельми сприятливим для розвитку інститутів спільного інвестування, що значною мірою було обумовлено надзвичайно високими показниками зростання вітчизняного фондового ринку. Протягом року індекс ПФТС виріс на 135 %, що було одним з найкращих показників у світі, поступаючись лише подібному показнику Китаю. В результаті, протягом 2007 р. вартість активів, якими керують КУА, зросла більш ніж удвічі й на кінець року склала близько 6 % від ВВП України (40,8 млрд грн). На кінець другого кварталу 2008 року кількість зареєстрованих ІСІ зросла до 1086. Протягом першого півріччя 2009 року в Україні з’явилось 60 нових КУА, і на 30.06.2009 їх кількість сягнула 394. Кількість ІСІ, визнаних такими, що відбулися, на кінець 3-го кварталу 2009 року, зросла за три місяці на 9% і склала 968 фондів. В результаті аналізу можна відмітити значне спадання обсягів діяльності КУА та їх активності на фондовому ринку України наприкінці 2008 та в 2009 році, що пов‘язано із дією наслідків фінансової кризи Україні та світі. Можна зазначити, що український ринок КУА бу більше чутливим до наслідків кризи, адже ринок молодий, знаходиться на етапі становлення, компанії не мають значного накопиченого досвіду. Можна також зазначити, що в другій половині 2009 року ситуація на ринку почала стабілізовуватись. Так за 3-й квартал 2009 р. збільшилася вартість активів невенчурних фондів, яка на кінець кварталу становила 5574,12 млн. грн. (+30,07% з початку року та +1,7% за квартал). Проблеми, зумовлені світовою фінансовою кризою, зокрема масове вилучення капіталу інвесторами з вітчизняного фондового ринку, значне падіння курсу акцій, що котуються на вітчизняному фондовому ринку, глибока корекція основного індикатора фондового ринку – індексу ПФТС, суттєво посилені загальною недорозвиненістю фондового ринку загалом та його інфраструктури зокрема. Чи не найбільша проблема, яка гальмує розвиток інституційних інвесторів в Україні в цілому та ІСІ зокрема – загальний стан розвитку фондового ринку, його інституційна незрілість. До основних заходів, спрямованих на розкриття та посилення інвестиційного потенціалу ІСІ в контексті завдань подолання наслідків світової фінансової кризи для української економіки слід віднести наступні: - приведення законодавства, що врегульовує діяльність ІСІ, до вимог європейського законодавства; - посилення контролю за емітентами, цінні папери яких торгуються на організованому ринку, з метою підвищення якості активів; - розширення інструментів для інвестування, доступних для ІСІ, зокрема, повноцінне впровадження похідних цінних паперів; - внесення змін до Закону України «Про інститути спільного інвестування» з метою надання дозволу створення інвестиційних фондів, котрі можуть інвестувати залучені кошти, а також залучати кошти населення у пайові інвестиційні трасти; - пільгове оподаткування інвесторів, що вкладають кошти в ІСІ на довгий термін (у випадку вилучення коштів раніше визначеного терміну інвестор зобов’язаний заплатити податок на прибуток); або зменшення ставки оподаткування інвестиційного доходу, отриманого від інвестицій в цінні папери, здійсненої на термін більше одного року з метою підвищення інвестиційної активності фізичних осіб; - вдосконалення методології розрахунку вартості чистих активів ІСІ; - спрощення процедури оформлення придбання цінних паперів ІСІ; - проведення повного повторного ліцензування ДКЦПФР інвестиційних фондів на ринку, особливо зосереджуючись на інформації про осіб, які мають повний контроль в інвестиційних фондах і отриманні від них повних кримінальних даних, а також даних про їх господарську і фінансову діяльність; - проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи щодо популяризації серед населення України здійснення інвестицій в ринок ІСІ. Головною умовою подальшого розвитку індустрії інститутів спільного інвестування є проведення в Україні пенсійної реформи. Як показує досвід країн з розвиненими пенсійними системами, недержавні пенсійні фонди з їх значним інвестиційним потенціалом мають великий вплив на розвиток економіки.

Литература: СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Закон України “Про інвестиційну діяльність” від 10.12.1991р. – № 1560 – ХІІ // zakon.rada.gov.ua. 2. Закон України “Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)” від 15.03.2001р. – № 2299-ІІІ // zakon.rada.gov.ua. 3. Рішення ДКЦПФР “Про затвердження Положення про діяльність саморегулівної організації ринку цінних паперів, яка об'єднує компанії з управління активами” від 29.09.2004 р. – № 415 // zakon.rada.gov.ua. 4. Волощенко Л.М., Козина Л.В. Актуальні проблеми розвитку посередництва на фінансовому ринку України // Економічний простір №21, 2009 – с. 199 5. Гавриленко Н.І., Петренко А.В. Проблеми та шляхи розвитку інститутів спільного інвестування // Вісник Чернігівського державного технологічного університету Випуск 35, 2009 – с. 7 6. Гурова В.О. Основні аспекти діяльності інститутів спільного інвестування в контексті менеджмента капітала // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010 – с. 681 7. Григоренко Е. Впередсмотрящая на своем сегменте рынка // Журнал “Финансовые услуги”. – 2006. – № 6. – С. 9 – 13. 8. Звіт Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку за 2008 рік. – К.: ДКЦПФР, 2009. – 124 с. 9. Кирилов С. Інститути спільного інвестування // Щотижневик “Податки та бухгалтерський облік”. – 2006. – № 18 – С. 12-15. 10. Кидуэлл Д.С., Петерсон Р.Л., Блэкуэлл Д.У. Финансовые институты, рынки и деньги. – СПб.: Издательство «Питер», 2009. – с. 619 11. Коваленко Ю.М. Інститути спільного інвестування: закордонний досвід і практика в Україні // Технический прогресс и эффективность производства: Вестник Национального технического университета “Харковский политехнический институт”: Зб. наук. пр. – Харків: НТУ “ХПІ”, 2001. – Вип. 24. - С.120-123., с.120. 12. Кондрашихин А. Б., Рожманов В. Г., Пепа Т. В., Федорова В. А. Фондовый рынок (Рынок ценных бумаг): учебное пособие. – К.: Центр учебной литературы, 2008. – 376c. 13. Кублікова Т.Б., Кубліков В.К. Інвестиції на ринку цінних паперів: Підручник / Національна академія держ. управління при Президентові України. Одеський регіональний ін-т держ. управління; Одеський держ. економічний ун-т. – О.: Видавництво ОРІДУ НАДУ, 2006. – 424с. 14. Остапович Г.М. Державний контроль на ринку цінних паперів України / Київський національний торговельно-економічний ун-т. – К.: КНТЕУ, 2007. – 176 с. 15. Румянцев С. Розвиток ринку спільного інвестування / Цінні папери України. – 2008 р. - № 19 – с. 16. 16. Румянцев С. Світовий досвід розвитку ІСІ / Цінні папери України. – 2006. - № 29 – с.20, 21. 17. Хасан-Бек Л. Види установ спільного інвестування // Фінанси України. – 2005. – №2. – С.87-95., с.88. 18. Шелудько В.М. Фінансовий ринок: Підручник. – 2-ге вид., стер. – К.: Знання, 2008. – 535 с. 19. Офіційний сайт ДКЦПФР – www.ssmsc.gov.ua 20. Українська асоціація інвестиційного бізнесу –uaib.com.ua.