Теоретичні основи аналізу і планування податкових платежів підприємства

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ДОДАТКОВИХ ПЛАТЕЖІВ ПІДПРИЄМСТВА НА ПРИКЛАДІ ПЛАТЕЖІВ ЗА КРЕДИТ ТА ЛІЗИНГ У ПРОЦЕСІ ЗАЛУЧЕННЯ КОШТІВ ДЛЯ КАПІТАЛОВКЛАДЕНЬ 5 1.1. Сутність, види і форми капіталовкладень підприємства 5 1.2. Особливості управління джерелами фінансування капіталовкладень 10 1.3. Порядок фінансування та кредитування капіталовкладень підприємства 14 РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ НВП „МЕТЕКОЛ” 21 2.1 Організаційно-економічна характеристика ТОВ НВП „Метекол” 21 2.2. Аналіз фінансового стану ТОВ НВП „Метекол” 24 2.3. Аналіз платежів підприємства за лізинг і кредит 38 РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ УПРАВЛІННЯ ДЖЕРЕЛАМИ ФІНАНСУВАННЯ КАПІТАЛОВКЛАДЕНЬ 48 3.1. Лізинг як ефективний інструмент фінансування капіталовкладень на підприємстві 48 3.2. Шляхи удосконалення управління джерелами фінансування капіталовкладень на прикладі ТОВ НВП „Метекол” 56 ВИСНОВКИ 68 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 72 ДОДАТКИ 76

Вступление:Актуальність теми курсової роботи. Крім обов’язкових платежів (наприклад, податки), підприємство планує та здійснює також додаткові платежі – плату за кредит, лізинг, плату за залучені кошти для здійснення інвестицій. Розгляду саме додаткових платежів на прикладі залучення коштів для капіталовкладень (інвестицій), їх плануванню та поверненню і буде присвячена дана робота. На сучасному періоді при різноманітті складних кризових економічних процесів і взаємовідносин між підприємствами, фінансовими інститутами, державами на внутрішньому і зовнішньому ринках гострою проблемою є ефективне вкладення (інвестування) капіталу, з метою його збільшення. Економічна природа інвестицій обумовлена закономірностями процесу розширеного відтворення і полягає у використанні частини додаткового суспільного продукту для збільшення кількості і якості всіх елементів системи продуктивних сил суспільства. Під інвестиціями розуміються усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті чого створюється прибуток, або досягається соціальний ефект. Джерело інвестицій - фонд накопичення, або зберігаєма частина національного доходу, що спрямовується на збільшення і розвиток засобів виробництва, і фонд відшкодування, що використовується для відновлення зношених засобів виробництва у вигляді амортизаційних відрахувань. Інвестиції в широкому розумінні можна визначити як витрати ресурсів, що здійснюються з метою одержання в майбутньому користі або прибутку. У такому розрізі рішення про вкладання інвестицій відрізняються від рішень, спрямованих на споживання, для яких характерним є те, що витрати ресурсів спрямовані на одержання тільки негайної корисності. Інвестиційні пропозиції (проекти) є специфічними видами інвестицій, що здійснюються окремими особами і фірмами в приватному секторі, а також урядами різних країн і організаціями державного сектора. Актуальність даної теми полягає в тому, що інвестиції торкаються самих глибинних основи господарської діяльності, визначаючи процес економічного росту в цілому. У сучасній ситуації інвестиції виступають найважливішим засобом забезпечення умов виходу України зі стану хронічної економічної кризи, здійснення структурних зрушень у народному господарстві, упровадження сучасних досягнень технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності на мікро- і макрорівнях. Активізації інвестиційного процесу є одним з найбільш діючих механізмів подальших соціально - економічних перетворень. Предметом виступають капіталовкладення підприємства. Об’єкт даного дослідження – ТОВ НВП „Метекол”. Мета курсової роботи полягає в аналізі управління джерелами фінансування капіталовкладень та платежів за їх залучення. Завданнями, які необхідно виконати в даній роботі, є: - розкрити сутність, види і форми капіталовкладень підприємства; - дослідити особливості управління джерелами фінансування капіталовкладень; - розглянути порядок фінансування і кредитування капіталовкладень підприємства; - проаналізувати капіталовкладення підприємства та джерела їх фінансування; - визначити шляхи покращення управління джерелами фінансування капіталовкладень ТОВ НВП „Метекол”. Структура роботи складається із вступу, трьох розділів, списку використаних джерел та додатків.

Выводы:Однією з найбільш гострих проблем сучасної України залишається досягнення стабільного економічного росту. У числі факторів, що роблять безпосередній вплив на динаміку економічного розвитку, безсумнівно, належить інвестиційній сфері. Капітальні вкладення - це кошти, що направляються на розширене відтворення основних фондів та об'єктів соціальної інфраструктури підприємства. Вони складаються із затрат на реконструкцію, розширення, технічне переоснащення діючих та спорудження нових підприємств, заміни основних фондів, що вибули, новими. Капіталовкладення забезпечують динамічний розвиток підприємства і дозволяють вирішувати такі задачі, як розширення власної підприємницької діяльності за рахунок нагромадження фінансових і матеріальних ресурсів; придбання нових підприємств; диверсифікованість діяльності внаслідок освоєння нових областей бізнесу. Оцінка ефективності інвестиційних проектів є одним з найбільш важливих етапів у процесі управління реальними інвестиціями; від того, наскільки якісно виконана така оцінка, залежить правильність ухвалення остаточного рішення про прийнятність конкретного інвестиційного проекту для підприємницької фірми. В даній роботі, на прикладі реального інвестування, проілюстрований процес прийняття рішення щодо вкладання коштів у оновлення старого і придбання нового обладнання ТОВ НВП „Метекол”. Вказане підприємство реалізує інвестиційний проект, що вимагає 200 тис. грн. капітальних вкладень. Інвестиційний проект являє собою заміну устаткування і придбання нової лінії по виготовленню поліетиленової плівки. Тож було проведено оцінку того, наскільки прийнятний даний проект для підприємства. Для оцінки ризику інвестицій і прийняття інвестиційного рішення ТОВ НВП „Метекол” необхідно використовувати два основні методи: 1. Аналіз та оцінка чутливості інвестиційного проекту. Цей метод дозволяє дати відповідь на питання, який вплив на показники ефективності проекту має зміна в певних межах окремого параметру ризику. 2. Аналіз та оцінка інвестиційного проекту з допомогою інвестиційного моделювання (корпоративної імітаційної моделі). Цей метод дозволяє визначити ефективність інвестиційних проектів з одночасним врахуванням ризиків спричинених такими факторами як високий рівень інфляції, структурної зміни в ціноутворенні, проблеми взаємних платежів і т.п. Розглядаючи ризик окремих інвестиційних проектів потрібно брати до уваги не лише їх індивідуальний ризик, але й і вплив на ризик фірми в цілому. Аналізуючи проблему ризику пов'язаного з інвестиційними процесами на діючих підставах слід звернути увагу на проблему ефективності інвестиційного портфелю Для зниження ступеня ризику інвестиційних проектів, дане підприємство має використовувати такі методи: 1) страхування - як засіб захисту інвестицій, порядок здійснення страхової діяльності регулюється законодавчими актами; розрізняють майнове страхування (обладнання, вантажів, будівельних матеріалів) та страхування від нещасних випадків; 2) розподіл ризиків, який полягає в тому, що суб'єкти інвестування розподіляють між собою ризик пропорційно вкладенням в інвестиційний проект; 3) створення резерву коштів на покриття непередбачених витрат; встановлюється співвідношення між потенційними ризиками інвестиційного проекту та розміром видатків на подолання можливих перешкод його реалізації; важливо правильно оцінити суму необхідного резерву, який може використовуватись для фінансування робіт, раніше не передбачених проектом, компенсації додаткових накладних витрат, витрат на оплату праці тощо; 4) розсіювання ризику; цей метод допускає одночасне інвестування декількох проектів, які відрізняються між собою, в основному, періодом надходження на підприємство грошових потоків (найближчим часом, у віддаленій перспективі). Основними чинниками підвищення ефективності виробничих інвестицій ТОВ НВП „Метекол” є: вдосконалення технологічної структури капіталовкладень; поліпшення відтворювальної структури виробничих інвестицій; вдосконалення механізму підготовки проектної документації та кошторисів будівельно-монтажних робіт; скорочення тривалості інвестиційного циклу; впровадження економічних методів управління інвестиційними процесами на підприємстві. Необхідною умовою підвищення ефективності інвестиційної діяльності ТОВ НВП „Метекол” є розробка його інвестиційної стратегії. Процес її розробки включає: формування напрямів інвестиційної діяльності, системи довгострокових цілей; вибір найефективніших шляхів досягнення поставлених цілей. Формування інвестиційної стратегії підприємства ТОВ НВП „Метекол” повинне складатися з таких етапів: 1) Визначення часових горизонтів формування інвестиційної стратегії, які залежать від галузевої приналежності підприємства, прогнозованого розвитку економіки в цілому та інвестиційного клімату, зокрема. 2) Визначення стратегічних цілей інвестиційної діяльності, які можуть полягати у забезпеченні приросту капіталу, зростанні рівня прибутковості інвестицій, зміни технологічної та відтворювальної структури капітальних вкладень, зміни співвідношення між фінансовими та реальними інвестиціями. 3) Вибір найбільш ефективних шляхів реалізації стратегічних цілей інвестиційної діяльності, які повинні перебувати в тісному взаємозв'язку із загальною стратегією підприємства (місією, загальними стратегічними цілями) і визначати цілі та принципи розподілу інвестиційних ресурсів на визначений період. 4) Оцінка розробленої інвестиційної стратегії, основними критеріями якої можуть виступати: збалансованість самої інвестиційної стратегії; узгодженість інвестиційної стратегії із загальною стратегією розвитку підприємства та зовнішнім середовищем його функціонування; відповідність ресурсного потенціалу підприємства сформованій інвестиційній стратегії; прийнятність рівня ризику; одержані внаслідок реалізації інвестиційної стратегії економічні результати. Виникає потреба у використанні адаптованої до ринкових умов господарювання методики оцінки економічної ефективності капіталовкладень. Тим більше, що такі методики широко використовуються за кордоном і їх використання є просто необхідним з точки зору оцінки доцільності залучення іноземного капіталу та пристосування вітчизняної практики цієї оцінки до зовнішньоекономічних вимог. Система оцінки економічної ефективності виробничих інвестицій повинна базуватись на таких принципах: повернення інвестованих коштів має оцінюватись на основі величини грошового потоку; приведення до теперішньої вартості як суми інвестицій, так і грошового потоку; для оцінки різних інвестиційних проектів, слід використовувати диференційовану дисконтну ставку (ставка відсотка), причому вона повинна змінюватись залежно від мети цієї оцінки.

Литература:1. Баканов М.И.. Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: Учебник. - 4-е изд.. доп. и перераб. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 416 с. 2. Бандурка А.М., Червяков И.М., Посылкина О.В. Фінансово-экономтческий аналіз. – Х.: Дело, 1999. – 341 с. 3. Басовский Л.Е. Теория экономического анализа: Учебное пособие. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 222 с. 4. Бирман Г., Шмидт С. Капиталовложения: Экономический анализ инвестиционных проектов / Пер. с англ. Под ред. Л. П. Белых. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 246 с. 5. Бланк И.А. Стратегия и тактика управлення фінансами. – К.: МП "ИТЕМ лтд", 1999. – 260 с. 6. Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчан М.І. Економіка підприємства: Навч. посібник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акред. друге вид., виправлене і доповнене. – К.: Коравела, 2001. – 298 с. 7. Бондаренко Ольга. Оптимізація інвестиційного забезпечення інновацій // Банківська справа. – 2002. – № 4. – С. 44-50. 8. Бурмака Н., Корнеев В. Инвестиционные горизонты рынка ценных бумаг Украины // Рынок ценных бумаг. – 2000. – №11. –C. 42-45. 9. Васильченко С. Теоретичнi основи iнвестування // Фiнанси України. – 2001. – №1. – C. 93-98. 10. Виленский П.Л., Лившиц В.Н., Смоляк С.А. Оценка эффективности инвестиционных проектов. – М.: ДЕЛО, 2002. – 310 с. 11. Волков И.М., Грачева М.В. Проектний анализ. – М.: ЮНИТИ, 1998. – 234 с. 12. Герасимчук В.Г. Стратегічне управління підприємством. Графічне моделювання: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2000. – 360 с. 13. Грачева М.В. Анализ проектних рисков: Учеб. пособие. – М.: Финстатинформ, 1999. – 241 с. 14. Губський Б.В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. – К.: Либідь, 1998. – 116 с. 15. Давидов О. Iнвестицiйна привабливiсть цiнних паперiв в Українi // Фiнанси України. – 2001. – №2. – C. 130-141. 16. Дребот Н. Iнвестицiйна стратегiя пiдприємства: засади i особливостi її формування в сучасних умовах // Регiональна економiка. – 2007. – №1. – C. 63-69. 17. Економіка виробничого підприємства: Навч. посібник / Й.С.Петрович, І.О. Будіщева, І.Г. Устінова та ін.; за ред. Й.М. Петровича. – 2-ге вид. перероб. і доп. – К.: Знання, 2001. – 405 с. 18. Економічний аналіз: Навч. посібник / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. – К.: Либідь, 2004. – 288 с. 19. Іваненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2006. – 260 с. 20. Карякин Д. и др. Корпоративные облигации как инструмент привлечения инвестиций // Финансы и кредит. – 2006. – №6. - C. 2-10. 21. Ковалев В.В. Методы оценки инвестиционных проектов. – М.: Финансы и статистика, 2006. – 230 с. 22. Комаров А.Г., Рогова Е.М., Ткаченко Е.А., Чесноков В.Я. Инвестиционное проектирование: Учеб. пособие. –- СПб.: СПбГУЭФ, 2005. – 210 с. 23. Крушвиц Л. Инвестиционные расчеты. – СПб.: Питер, 2001. – 210 с. 24. Крылов Э. И., Власова В. М., Журавкова И. В. Анализ эффективности инвестиционной и инновационной деятельности предприятия. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 304 с. 25. Кучарина Е.А. Инвестиционній анализ. – СПБ: Питер., 2006. – 160 с. 26. Ландарь І. Особливості залучення іноземних інвестицій в Україну // Економіка України. – 2002. – № 12. – С. 10-12. 27. Лукінов І. Інвестиційна політика в стабільному економічному розвитку // Економіка України. – 2004. – № 10. – С. 40-43. 28. Мних Е.В., Буряк П.Ю. Економічний аналіз на промисловому підприємстві. – Львів: Наука, 1998. – 210 с. 29. Омельченко А.В. Правове регулювання іноземних інвестицій в Україні. – К.: Либідь, 2006. – 214 с. 30. Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії. Указ Президента України № 55-94 // Голос України. – 1994. – 19 лютого. 31. Про інвестиційну діяльність. Закон України//Голос України. – 1991. – 18 вересня. 32. Решецкий В. И. Экономический анализ и расчет инвестиционных проектов. – К.: Основа, 2001. – 214 с. 33. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 4-е изд., перераб. и доп. – М.: ООО «Новое знание», 2006. – 688 с. 34. Савчук В. Фінансовий менеджмент підприємств. – К.: Основа, 2002. – 240 с. 35. Савчук В.П., Прилипко С.И., Величко Е.Г. Анализ и разработка инвестиционных проектов: Учеб. пособие. – К.: Абсолют-В, Эльга, 1999. – 266 с. 36. Скоморович I. Iнвестицiйнi ризики та їх диверсифiкацiя // Регiональна економiка. – 2006. – №1. – C. 163-168. 37. Слав'юк Р.А. Фінанси підприємств: Навч. посіб. – 2-ге вид., доп. і перероб. – Л.: Вежа, 2007. – 214 с. 38. Теорії мікро-макроекономіки / Під ред. Ю.В. Ніколенко, М.М. Віденко. – К.: Либідь, 1999. – 266 с. 39. Управление проектами / И.И. Мазур, В.Д. Шапиро и др. Справочное пособие/Под ред. И. И. Мазур, В. Д. Шапиро. – М.: Высшая школа, 2001. – 216 с. 40. Финансовый менеджмент: теория и практика / Под общ. ред. Е. С. Стояновой. – М.: Перспектива, 2006. – 244 с. 41. Філімоненков О.С. Фінанси підприємства: Навч. посібник. – К.: МАУП., 2004. – 328 с. 42. Фінансовий менеджмент: навчальний посібник: Курс лекцій / за ред. Проф. Г.Г.Кірейцева. – Ж.: ЖГГІ 2001. – 432 с. 43. Хелферт Э. Техника финансового анализа. Пер. с англ. – М.: Аудит, 2006. – 250 с.