Біота. Основи біологічної організації. Популяції. Екосистеми. Біосфера. Екосфера. Біотичний круговорот. Відповідальність за екологічні правопорушення

Содержание:ВСТУП 3 1.Поняття екосистеми, як взаємопов’язаного комплексу живих і неживих компонентів Землі 5 2.Біосфера, її склад і функції 7 3.Параметри біосфери і її енергетика 13 Висновок 15 Список використаної літератури 16

Вступление:Глобальну екосистему всіх організмів Землі формують як природні абіотичні системи біосфери (атмосфера, гідросфера, літосфера), так і антропогенні техніко-економічні системи, які сукупно формують екологічний стан навколишнього середовища людини. Саме сукупності абіотичних (неживих) та біотичних (живих) об’єктів природи в їхньому нерозривному зв’язку і перманентному взаємоперетворенні утворюють динамічні екосистеми. Біосфера являється глобальною екосистемою. Можна беззаперечно стверджувати, що людина поряд з іншими організмами є одним з компонентів глобальної екосистеми. Одним із найвизначніших світових засновників учення “Початку і вічності життя”, пізнання законів природи і розвитку “живої речовини” на Землі є наш видатний співвітчизник Володимир Іванович Вернадський. Він стверджував, що життя “живої речовини” (сукупності живих організмів) нерозривно зв’язане з матеріально-енергетичними процесами геологічної оболонки Землі і є планетарним явищем космічного характеру. Людини і всі інші живі організми зв’язані зі своїм матеріально-енергетичним середовищем передовсім харчуванням і диханням. За В.І. Вернадським, поняття “біосфери” (від гр. життя) як “оболонки життя” на планеті Земля, запровадив в біологію ще видатний французький учений Ламарк (1744-1829р.р.). Так що ж являє собою ця так звана “оболонка”? Наскільки вона стабільна, який її “потенціал стабільності” відносно техногенного впливу сучасної економіки? Дуже багато людей вважають, що стурбованість спеціалістів щодо теперішнього екологічного стану Землі та відносно тенденцій погіршення цього стану в недалекому майбутньому є занадто перебільшеною, а іншим навпаки – вбачається страшна та вже не виправна екологічна катастрофа, яка от-от настане. Все ж таки кожен хоч раз запитував себе і науковців невже і справді наша планета, середній діаметр якої 12 742 km, а маса 6 квадрильйонів тонн (6*1021 t ) і поверхня 510 млн.km2, 361 млн. km2 котрої (70,8%) займає Світовий океан з глибиною до 10 022 m, зазнає незворотних змін унаслідок техногенного впливу. В наш час технологічний прогрес набув значного розвитку і невпинно набирає оберти. Безумовно, людина не може знищити остаточно рослинного і тваринного світу нашої планети, її океанів чи атмосфери, але вона все ж таки може трагічно пошкодити життєдайне “навколишнє середовище” всього живого на Землі. З розвитком науки обґрунтування меж і суть самого поняття “навколишнє середовище” змінюється. За сучасною концепцією – це геологічна оболонка Землі, в якій відбуваються різні види біологічних перетворень та технологічних процесів економічної діяльності суспільства. Біосфера – це відкрита термодинамічна система в тонкому прошарку на межі літосфери, гідросфери і атмосфери Землі, які формують абіотичне середовище і фактори впливу на стан і розвиток живих організмів.

Выводы:Проаналізувавши роботу можна зробити висновок, що біосфера – це єдина на нашій планеті область, де можна побачити у взаємодії усі відомі форми руху матерії: мікро – і макрофізична, хімічна, біологічна і соціальна. Біосфера являє собою специфічно організовану єдність живих і мінеральних елементів, яка проявляється в біогенній міграції атомів і здійснюється за рахунок енергії сонячного випромінення. Дуже важливою якістю біосфери є наявність в ній механізмів, які забезпечують кругообіг речовин і пов’язану з ним невичерпність окремих хімічних елементів і їх поєднань. Біосфера – це жива система, яка має усі властивості і функції живих систем. Вона представляє собою сукупність усіх екосистем Землі, точніше це єдина екологічна система. Сукупність живих організмів біосфери – це біота, а неживі компоненти біосфери складають біотоп. Розуміння законів біосфери і її функціональних одиниць (екосистем) має значення не тільки для характеристики її сучасного стану, але й для майбутнього нашої планети, майбутнього людства, так як вже сьогодні поверхня Землі перестала бути тільки природним утворенням. Люди усією своєю діяльністю створюють штучну оболонку Землі, яку академік В.І. Вернадський назвав ноосферою. Людство являється частиною біосфери і відрізняється від інших компонентів біосфери тим, що здійснює на неї усе більший вплив. Якщо розглянути масштаби цього впливу, то особливо в останній час, воно є найбільш відчутним і значимим, в порівнянні з усіма іншими факторами. Це так званий антропогенний фактор. Іноді поряд з антропогенним називають техногенний фактор – вплив на біосферу розвитку техніки, різноманітних технологій. Біосфера – це глобальна екосистема, яка представляє собою сукупність усіх частин земних оболонок і населена живими організмами.

Литература:1) Акимова Т.А. “Екологія: людина, економіка, біота, середовище” – М.: ЮНІТІ, 2000р. – 566стр. 2) Білявський Г.О. “Основи загальної екології” – К.: Либідь, 1993р. – 303стр. 3) Валова В.Д. “Основи екології” – М.: 2001р. – 212стр. 4) Вернадський В.І. “Біосфера і ноосфера” – М.: Рольф, 2002р. – 576стр. 5) Джигирей В.С. “Екологія та охорона навколишнього середовища” – К.: 2002р. – 203стр. 6) За польський А.К. “Основи екології” – К.: Вища школа, 2001р. – 358стр. 7) Колотило Д.М. “Екологія і економіка” – К.: КНЕУ, 1999р. – 368стр. 8) “Стан світу 2000. Доповідь інституту Всесвітніх спостережень про прогрес до сталого суспільства” – К.: 2000р. – 286стр.